“Кожному президентові потрібен свій “Хліб Інвестбуд”, – так один із учасників ринку характеризує найрезонанснішу та одночасно найтихішу новацію, яку реалізують зараз в аграрній галузі.

Згадана співрозмовником “Букв” компанія “Хліб Інвестбуд” у 2010 році стала партнером держави в зерновому експорті, завдяки адмінресурсу потіснила транснаціональних зернотрейдерів і стрімко увійшла в топ-3 експортерів зерна, збагативши своїх приватних акціонерів, чиї імена так ніколи і не було названо.

Нинішня влада перевершила Віктора Януковича – вона бере під контроль взагалі весь ринок аграрної продукції в країні.

Мінекономрозвитку розробило проєкт контролю в сільському господарстві, який передбачає установку на 100% збиральної сільгосптехніки спеціального ревізійного обладнання – аналог касових апаратів в торгівлі.

Програмне забезпечення буде реєструвати кількість зібраного кожним комбайном врожаю і площу земель, які реально перебувають в обробці, що дасть можливість потім зіставити ці дані з заявленими обсягами зерна і сплачених податків.

З боку держави в проєкті беруть участь МЕРТ, Держгеокадастр і податкова служба. Безпосередньо установку обладнання буде проводити Держпотребслужба. У разі збирання врожаю технікою без реєстратора буде передбачено відповідальність аж до заборони на здійснення сільськогосподарської діяльності. Також аграрії повинні будуть подавати до контролюючих органів звітність про площу посівів та їхні види – якщо ці дані не збігатимуться з даними реєстратора, обладнання зможе заблокувати роботу комбайна.

В теорії проєкт спрямовано на боротьбу з сірим ринком зерна. Однак насправді він гарантує тільки надприбуток його учасникам.

Проєкт реалізується у форматі державно-приватного партнерства. Партнером держави виступає компанія ТОВ “Менора-Агро”, яке розробляє обладнання і потім отримує ексклюзивні права на його подальше сервісне обслуговування.

У проєкті договору між “Менора-Агро” і КМУ особливо наголошується, що компанія-розробник є ексклюзивним партнером і здійснює сервісне обслуговування всіх реєстраторів в країні без проведення конкурсу з визначення приватного партнера.

У проєкті договору обумовлено, що “винагорода компанії-розробнику за передачу виключно права на програмне забезпечення та його сервісне обслуговування буде визначатися, виходячи з розрахунку врахованого врожаю, а саме 1 долар за одну тонну врожаю, що буде відображено в статистичній та фінансовій звітності”. Нагадаємо, що за останні роки середній урожай тільки зернових культур в Україні становить 70 млн тонн.

Згідно із даними сайту компанії “Менора-Агро”, вона володіє 15 тис. га в трьох областях України і займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ріпаку. Загальний обсяг продажів – близько 2 млн тонн зерна. Керівником і бенефіціаром компанії є Денис Юрійович Бондар. Ця людина також є засновником у компаніях різного профілю, зокрема будівельного.

Потрібно зробити застереження, що реалізація проєкту зі встановлення контролю в АПК почалася ще за попереднього керівництва Мінекономіки – перша зустріч сторін відбулася за два тижні до відставки уряду Олексія Гончарука, 18 лютого. “Тому ми розраховували, що Петрашко просто згорне цей проєкт – але виявилося, що ні, його насаджують зі ще більшим ентузіазмом”, – сказав представник однієї з аграрних асоціацій.

Проєкт планують реалізувати у липні-жовтні 2020 року.

Полігон для тестового відпрацювання проєкту – село Нові Вороб’ї, Житомирська область, землі ТОВ “Овочева технологічна компанія”.

“Букви” публікують проєкт договору між Кабміном і команією “Менора-Агро” і вважають за потрібне виділити кілька моментів:

  • Явний конфлікт інтересів, оскільки компанія-учасник агроринку стає власником даних про параметри роботи своїх конкурентів, а також отримує можливість впливати на них через надання сервісних послуг обов’язкового обладнання.
  • Непрозорий механізм відбору контрагента. Публічно ніде не було заявлено про плани впровадження такого проєкту і залучення партнера, отже, IT-компанії не мали можливості брати в ньому участі.
  • Колосальний фінансовий ресурс, який закумулює гравець, отримавши з кожної тонни врахованого врожаю премію в розмірі 1 долар.
  • Зазначимо, що в країні дійсно немає виразної статистики щодо обсягів врожаю і стану посівів. Однак винна у цьому сама держава, яка ліквідувала управління АПК в обладміністраціях, які акумулювали ці дані по всій країні – і робили це якісно та безкоштовно.

Якщо повернутися до аналогії з “Хліб Інвестбудом”, то цей проєкт, незважаючи на свою безумовну прибутковість, став одним із тих факторів, які призвели до Революції Гідності.