З початку російсько-української війни інструктори армії Великої Британії надали допомогу у підготовці близько 25 тисяч українських військових. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ця робота була перенесена на територію Сполученого Королівства, як з безпекових питань, так і через значне збільшення масштабів тренувань.
У червні 2022 року тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про спроможність британських військових навчати 10 000 українських захисників кожні 120 днів. За словами надзвичайного та повноважного посла України у Великій Британії Вадима Пристайка, у 2023 році підготовку в Сполученому Королівстві пройдуть щонайменше 19 000 українських військових.
Вітаємо. Почнімо з найбільш загального запитання – яку саме підготовку проходять українські військові в Британії?
Доброго. Хтось приїжджає на спеціалізовані навчання з роботи з артилерією, радіолокаційною апаратурою, є екіпажі танків тощо. Також є окремі роти, що прибувають задля навчання з базової військового вишколу – фактично хлопці приїжджають вчитися з нуля й здобуваються основні навички тут, закордоном.
Лише “кадрові” підрозділи та військовослужбовці, чи частини резерву і мобілізовані також?
Навчання проходять обидві категорії військовослужбовців. Кадрові військові проходять поглиблені курси чи освоюють нові зразки озброєння й обладнання за своїми спеціальностями. Водночас мобілізовані військові приїжджають саме на вищезгаданий курс базової підготовки, де вивчають основи військової справи: вогневій підготовці, тактичній медицині, топографії та основам саперної справи й мінної безпеки. Тут же присутні заняття з національно-патріотичної підготовки та вивченню міжнародного військового законодавства.
Військових готують або згідно з їхніми спеціальностями – поглиблюють та покращують знання, або надають базовий військовий вишкіл. Повний перелік підготовки й конкретика є забороненою для розголошення. Але все серйозно, цікаво й професійно.
Як бути військовим, які не володіють англійською мовою? Чи їх просто не беруть на навчання?
Кожну з наших команд супроводжують перекладачі, тому проблем у комунікації немає жодних. Водночас багато з наших військових знають і розуміють англійську на тому чи іншому рівні й ніхто не забороняє нашим військовим знайомитись чи спілкуватися з британськими військовими, чи іншими іноземними колегами. Навпаки, лише підтримуємо це.
Єдине прохання яке ми виказуємо для наших військових – утримуватися від висловлення політичних позицій чи публічної оцінки дії тієї, чи іншої європейської, чи американської країни. Іншими словами, ми не даємо нашим військовим відкрито крити матом “деяких” лідерів ЄС чи “деякі” країни. Для іноземців ми усі “білі й пухнасті”.
До відрядження у Велику Британію у вас уже був значний бойовий досвід та досвід командування в умовах ООС та повномасштабної війни. Наскільки ефективною є підготовка? І наскільки більш чи менш ефективною порівняно з підготовкою в Україні?
Я був залучений у підтримці дієздатності курсу базової військового вишколу. Можу впевнено сказати, що наші військові отримують тут чудові знання підкріплені практичними заняттями, стрільбами, польовими виходами й симуляціями. Інструктори викладаються на максимум й навчають наших усього, що вміють і знають самі. Я сам би з радість відбігав подібний курс на рівні із солдатами, бо цікаво!
Щодо порівняння з Україною не зможу відповісти. Адже усю службу я проводжу у бойовому підрозділі й не був раніше залучений у навчаннях наших військових в навчальних центрах. Можу хіба припустити, що рівень навчання тут ніяк не нижче за рівень навчання у центрах підготовки ЗСУ.
Наскільки секретним є те, що ви робите: коли ви дізналися про те, що їдете на навчання та скільки з того, що відбувається на місці, можете розповідати?
Я не можу назвати жодної конкретної спеціальності, жодних цифр чи термінів. Безумовно ми маємо перестраховуватися. Адже російська OSINT-розвідка (розвідка за відкритими джерелами, зокрема інформація зі ЗМІ) працює й працює доволі успішно. Не будемо надавати їм додаткової інформації.
Особисто я дізнався про своє завдання за декілька днів до виїзду й мав час підготуватися й привезти із собою усе необхідне.
Хто є інструкторами?
Наших військових тренують як наші, українські інструктори, що супроводжують їх протягом усього курсу, так і іноземні інструктори з країн-членів НАТО. Це військові з Канади, Швеції, Данії, Нової Зеландії та Австралії, країн балтійського регіону й безумовно самі британці.
Як довго триває процес?
Тривалість курсів залежить від тематики занять й виду підготовки. Досить по-різному.
Чи вдається поспілкуватись з цивільним населенням під час перебування на підготовці? Яке їхнє ставлення?
Щодо цього не маю інформації. Принаймні я та мої колеги постійно перебували на військовій базі без якихось виїздів до “цивільних”, тому про думки й ставлення цивільних сказати немає чого. Не знаю.
Щодо британських військових можу сказати одне – вони співпереживають, вони захоплюються, вони хочуть допомагати ще більше й роблять усе, аби наші хлопці й дівчати отримували якісне навчання, умови для життя тут, харчування тощо.
Як британські військові оцінюють початковий рівень військових ЗСУ та успіхи в процесі підготовки?
Вони одноголосно відмічають велике бажання та здатність наших військових до навчання та тренувань. Окремо згадують рівень високої дисципліни серед українських військовослужбовців. Й безумовно наголошують, що в процесі навчання й самі багато чого вчаться й дізнаються у наших військових.
Чи відгукувалися британські військові про ЗСУ та їхній опір росіянам? Що говорили?
Навіть звичайні британські військові, з якими я працював, доволі гарно обізнані з приводу ходу війни та успіхів й невдач наших військових. Як вже і казав – вони щиро переживають й співпереживають за хід цієї війни. Для них це війна союзної держави, а не якийсь конфлікт країн третього світу. З приводу опору – вони захоплюються здатністю наших військ до оборони супроти чисельнішого ворога й, відповідно, успіхам наших наступальних операцій.
