Ярослав Юрчишин: Железняк хвалиться у вузькому колі, що в них є з Банковою оперативна комунікація

Ваш пост про можливе виключення з партії у понеділок виніс партійний конфлікт на публічний рівень. А скільки він тривав непублічно?

Скажімо так, першим жорстким етапом став з’їзд, де Сергія Притулу виключили з керівництва партії. Там було дуже багато питань, які породжували конфлікти – це й оцінка роботи фракції, й звіт контрольно-ревізійної комісії – які, певно, можна було б вирішити. Але з того часу побудувати діалог не вдалося, просто керівництво партії визначило перелік депутатів та областей, які вони вважали нелояльними та неугодними, і шукало приводу почати проти них війну.

Мені доводилось чути, що у Кіри Рудик і Сергія Притули від самого початку був якийсь конфлікт, ледь не світоглядний.

Насправді ні. Спочатку вони досить добре співпрацювали. Була домовленість, що Кіра Рудик суміщає позицію керівника міської організації і керівника всеукраїнської організації, що насправді є конфліктом інтересів, бо значні витрати пішли на київські вибори, а інші регіони не отримали належного фінансування. І була домовленість, що Сергій Притула, як людина, яка балотувалась в мери, займеться розбудовою київського осередку. Ці домовленості були порушені, як розповів потім Сергій мені та київському активу. Позиція Кіри Рудик, що такої домовленості не було. Але якщо не було, то чому єдиного рейтингового діяча в партії усувають від керівництва партією. Мені це незрозуміло…

А чому взагалі головою партії залишилась Кіра Рудик, після того, як пішов Славко Вакарчук. Чому лідерство не віддали тому, хто дійсно єдиний мав рейтинг і впізнаваність – Притулі?

Кіру рекомендував Святослав, він мав і має належний рівень авторитету в партії, на цьому авторитеті він фактично привів партію до парламенту, він один з засновників, і підстав не довіряти його позиції не було.

Чи немає в вас підозри, що за таким підвищенням Кіри стояли чиїсь фінансові інтереси та домовленості, скажімо, під неї давали гроші певні інвестори?

Не знаю, якщо такі сподівання і були, то вони не виправдали себе – і зараз у нас суто державне фінансування

Тобто ті люди, які давали вам пожертви на парламентську кампанію, відмовились вам допомагати?

Так, коли вони фінансували парламентську кампанію, їм був цікавий цей рівень. А місцевий їм був мало цікавий і тут треба було шукати інших донорів, більш активно працювати з громадянами, щоб вони давали ресурс, і це добре вдалось у Львівській та Черкаській областях.

А про запрошення Володимира Курінного в секретаріат партії з метою покращення роботи ви знали?

Ні. Ми дізнались про це з партійного сайту.

Кіра Рудик та Ярослав Железняк

А як у фракції до цього поставились?

Скептично. Бо пан Курінний працював у багатьох політичних силах, від яких ми б хотіли відрізнятись. Але, видно, в пріоритеті в керівників партії не якісно відрізнятись, а здобувати владу. Це теж політична мета, але це якось суперечить гаслу Святослава Вакарчука про формування нової якості політики, під яке ми всі йшли.

Я так розумію, що одним з конфліктних питань на з’їзді, було питання фінансів. Чому виникло таке питання?

Це стандартне питання звіту контрольно-ревізійної комісії про внутрішній аудит. Але виникли питання через те, що Кірою було повністю змінено склад КРК і з неї виключили Олександру Устінову та Володимира Цабаля. Загалом же 2/3 складу КРК тепер у списку неугодних. Зараз головою КРК став депутат Київради Тарас Козак. А інших членів комісії я і не знаю.

Чи можна сказати, що на цьому з’їзді Кіра розставила своїх людей, витіснивши тих, хто були іменами партії на виборах?

Кіра точно запропонувала своїх людей. Наприклад, представництво від фракції пропонувалось точно інше. В нас була така не статутна, але консультаційна процедура, яку запровадив ще Святослав Вакарчук. Розуміючи, що фракція – це серйозний механізм у складі партії, він запропонував фракції самій вирішувати, хто від неї буде в політраді. Так ми і визначались кілька разів до цього. Цього разу теж було запущене таке голосування, яке Кіра Рудик зупинила одноосібно. Відповідно замість Романа Лозинського, Ольги Стефанишиної та Соломії Бобровської туди увійшли більш лояльні до неї люди.

А хто увійшов в політраду в підсумку?

Железняк, Совсун та Осадчук.

Повернімося до фінансування партії. Ваші колеги вважають, що проблему з зупиненням фінансування партії з боку НАЗК вдалось вирішити завдяки втручанню Банкової. Ви поділяєте цю думку?

В мене є скоріше питання з цього приводу. Бо в ОАСК є два протилежні рішення – спочатку негативне, а через кілька днів позитивне. Тому питання виникають… З’ясувати, чи був вплив Банкової на це рішення, в нас можливості немає, керівництво фракції з нами не комунікує. Останнім часом на засідання фракція не збирається, рішення фракція не обговорює, тому зараз спостерігається такий розлад в результатах голосування. Але коли поряд відбувається таке рішення і з’являється інформація про переговори про коаліцію, то це наштовхує на сумні думки. Фактів говорити, що Банкова змотивувала ОАСК ухвалити таке рішення по “Голосу” у мене немає, але два протилежні рішення наштовхують, повторюсь, на певні думки.

Ви сказали, що зараз не збирається фракція. Також мені відомо, що майже половина депутатів вийшла з фракційного чату. Що стало причиною цього?

Нездатність Ярослава Железняка адекватно організувати роботу фракції, щоб усі депутати відчували свою причетність до ухвалення рішень. Використання засідань для формату, щоб прийти та розповісти, за що ми маємо голосувати, призвело до того, що фракція перетворилась на місце з’ясування стосунків. На жаль..

За часів керівництва Сергія Рахманіна цей процес був теж легкий, бо в нас у фракції люди з різними поглядами, партія формувалась в процесі виборів і зіграності команди немає, але Рахманін міг модерувати цей процес, часто з досить жорсткими висловлюваннями і дискусіями. З моменту його відходу фактично половина фракції залишилась без аналітичної підтримки, доступу до ефірів і таке інше.

Сергій Рахманін та Святослав Вакарчук

Це означає, що на етери тепер кличуть тільки Кіру і Железняка?

Можете просто подивитись на ключові ефіри і переконатись в цьому. Якщо за Сергія і Слави зберігався тематичний баланс – на ефір йшла людина, яка є експертом в цьому питанні, то зараз про вакцинацію говорить не спеціаліст Ольга Стефанишина, а Кіра Рудик чи Ярослав Железняк.

Повернімось до того, чому Сергій Рахманін вирішив залишити посаду керівника фракції. Як він це пояснив?

Звісно, про причини такого рішення краще питати його. На керівника фракції його пропонував Святослав Вакарчук, він бачив, що досвід Сергія може балансувати наш громадський активізм та прагматизм і готовність домовлятися іншої частини фракції. Це так і відбувалось. Але це складна робота. Наскільки я розумію, Сергій один з найглибших політиків у сфері нацбезпеки та конституції – це два критичні питання для країни – і в обох напрямках зараз є величезні виклики. І тому, якщо вибирати, що важливіше – якісна позиція в цих питаннях чи адміністрування фракції – Сергій вибрав перше.

Мені б хотілось, щоб Сергій зараз займав активнішу позицію, бо мені здається, що він може виступити посередником між двома крайнощами.

А яку він зараз займає позицію в цьому конфлікті?

Він займає позицію: “Друзі, давайте без якихось крайнощів, шукаймо шляхи до порозуміння, бо нам немає що ділити”. Сергій, коли його питають, бо це не завжди так буває через конфлікт в активній фазі, він намагається посадити всіх за стіл переговорів.

Фактично цей конфлікт вийшов назовні через намір виключити вас з партії. Причиною стало ваше голосування за звернення до КС щодо порядку призначення голів НАБУ і ДБР. Чому це питання раптом викликало такий резонанс?

Я думаю, що просто шукали якесь рішення, яке чітко виокремить людей, що мають свою позицію. Показово, що на це засідання політради не запросили нікого з людей, які голосували як вважали за потрібне, бо жодних рішень з цього питання фракція не ухвалювала.

Як часто керівництво фракції приходило до вас з пропозицією підтримати ту чи іншу ініціативу “Слуги народу”, посилаючись на розмови з Давидом Арахамією чи Андрієм Єрмаком?

Були такі випадки. Не скажу, що часто, але з критичних питань, як за суддю Конституційного суду, такий випадок був. Приходив нас переконувати Давид Арахамія. Процес модерував Ярослав Железняк. При цьому це політрадою партії не оцінюється як негатив. А от технічне голосування за звернення про КС, виявляється, шкодить партії.

Я чула від “слуг народу”, що вони б хотіли мати підтримку у вигляді ваших голосів, але як у вас прописані чи проговорені правила голосування законопроєктів від влади?

Коли ми оголошували себе опозицією, ми сказали, що підтримуватимемо адекватні пропозиції влади. Якщо це буде нормальна судова реформа чи ринок землі, нехай дискусійний, але все ж… Але не шкурняки, посади чи бюджет. Зараз я не знаю, як позиціюватиме себе частина фракції. Остання ініціатива по урізанню функцій НАЗК щодо можливості контролю партійних фінансів, це серйозна атака на антикорупційні органи і дивно, коли вона іде від партії “Голос”.

А як керівництво фракції пояснило цю ініціативу?

На жаль, ми про неї дізнались вже постфактум, коли нам почали дзвонити з громадської ради НАЗК і питати, чи не ми вдарились головою об щось. Якби це йшло по процедурі, то проєкт мала б розглянути група, в яку входять я, Устінова, Лозинський, Осадчук, Макаров. Але ми її не розглядали, принаймні я з Устіновою дізнались про це зі ЗМІ та дзвінків знайомих.

Ярослав Юрчишин

Знову ж ваші колеги пов’язують появу цих підписів з тим, що Кіра Рудик і Ярослав Железняк погодили це з Єрмаком. А звідки інформація про їхні контакти з Банковою?

Це Кіра сказала в інтерв’ю, коли говорила про переговори про коаліцію.

Тобто нема такого, що її випадково зустріли на виході з Банкової або проговорились самі депутати?

Дивіться, ми говоримо про багато речей, де треба постійно додавати слова “припускаю що”. Бо є така послідовність подій, як два рішення ОАСК, заява, що з нами говорять про коаліцію, прохання підтримати суддю КС, за якого просить Єрмак, це все наштовхує на певні думки. Але залізобетонних доказів в нас немає.

Железняк хвалиться у вузькому колі, що в них є з Банковою оперативна комунікація. Хоча говорити з кимсь – це не злочин, звісно. Питання, чи всі аспекти переговорів доводяться до фракції.

А ви вірите в можливість такої коаліції?

Ні, “Слуга народу” ніколи не піде на руйнацію міфу про монобільшість, хіба що вже перед виборами. А так це буде виключення поодиноких депутатів, як Поляков, Скороход чи Дубінський. Але не коаліція з кимсь.

У мене зустрічне питання: ви не боїтеся, що вас також можуть виключити з фракції?

Насправді це буде моя найбільша трагедія як співзасновника цієї партії. Але мені здається, що за таких умови члени партії досить швидко оцінять, хто ці люди.

По вашому є вихід з цього конфлікту?

Він є один – зібрати відкритий з’їзд, не просто з делегатами, а з усіма членами партії, де заслухати обидві сторони, внести зміни в статут (бо коли Кіра міняла Славу, то вона попросила додаткові повноваження на період виборів, до наступного з’їзду, але їх так і не скоротили). Якщо такий запит в членів партії буде, то я переконаний, що ми оберемо нове керівництво. Можливо, не з крайніх сторін, а з поміркованої частини. Можливо, це буде Рахманін чи навіть не депутат.

Але для мене найприкріше, що зараз виборці знову бачать чергову сварку в молодій силі. Тому я хочу попросити вибачення в однопартійців і ініціювати такий відкритий з’їзд. Бо в нас забрали будь-які можливості внутрішньо розв’язати це питання.

Я не перший заговорив про те, що нас витискають. Про це раніше навіть в дискусіях на телеканалах говорила Юлія Клименко, про це натякала Соломія Бобровська. Я не знаю, чому так сталось, що я першим виніс це назовні, але я готовий нести за це повну відповідальність. Включно з виключенням з партії. Але я б хотів все ж спитати в однопартійців, чи немає в них тих питань до керівництва партії, які сьогодні ставимо ми. Якщо ні, то я помилився. Але я точно не хочу бути в політичній силі – і мене не треба буде виключати, я сам вийду – яка назовні говорить одне, а робить зовсім інше. І замість політичної дискусії таємно готують рішення про виключення. Ви ж розумієте, що на сторінці Олександри Устінової висить протокол, де чітко написано – ще один невірний крок і ми вас виключимо. Це не просто попередження, це останнє китайське попередження.

Ви до цього багато років працювали в громадському секторі. Якими були для вас ці півтора року в політиці, і який головний висновок з них. І чи готові ви після цього братись за створення ще однієї партії?

Давайте спробуємо врятувати існуючу. До створення партії я точно не готовий, в мене для цього немає ні фінансового ресурсу, ні персональної пізнаваності, і я останнім часом зрозумів, що за цим не гонюся, бо це скоріше виклик, ніж можливість. І це важкий виклик – бути гідним своїх виборців. Але найгірше відкриття для мене – це двоєдушність тих людей, з якими здавалось маєш єдину ціннісну картину. Тому, певно і важко, людям, які мають завищену ціннісну картину, бути в політиці.

Одна з ваших колег назвала те, що відбувається рейдерським захопленням на користь фінансових донорів партії. В контексті вашої партії часто говорять про вплив Пінчука і Фрідмана. Чи є вплив цих людей на партію?

З тих матеріалів, які в мене є і того звіту, що є на сайті НАЗК, я можу чітко стверджувати, що цих людей серед прямих донорів партії немає. Але це офіційні звіти.

Але все ж ми досить часто бачили представників “Голосу” на телеканалах Пінчука…

Якщо ви подивитесь, то цей канал найбільше балансує учасників ток-шоу. Але якщо ви проаналізуєте останні пів року, то там не було ні мене, ні Устінової.

Може, туди кличуть більш лояльних людей до власників?

Не знаю. Мені б не хотілось, щоб це було правдою. Якщо ж аналізувати голосування фракції, я такого впливу не бачив. Але нам, наприклад, незрозуміло, чому партійне керівництво втручається в позицію фракції по Бабиному Яру.

Саме тому я і згадую Фрідмана, бо керівництво фракції захищає його проєкт по Бабиному Яру.

Так, але Аліна Михайлова та Олександр Лінчевський вони чітко заявили свою позицію. Тому я думаю, що голосування не буде таким однозначним, як комусь би хотілось.