Є випадки, коли дівчата відмовили у залицяннях викладачеві та зі скрипом склали заліки – віктімблеймінг та домагання у Львівському коледжі “Монада”

Українська активістка та фем-блогерка, відома в інфопросторі як Жданя, у своєму Інстаграм поділилась історією дівчини, яка звернулась до неї з проханням висвітлення проблеми віктімблеймінгу серед викладачів Львівського медичного фахового коледжу “Монада”. 

«Доброго дня. Викладачі львівського коледжу «монада» займаються віктімблеймінгом і просувають культуру зґвалтування. Викладачка моєї подруги об‘єктивізувала її і сказала, що через її зовнішній вигляд можуть згвалтувати і вона буде в цьому винна. Також я писала відгук на сайт «Монади» з цього приводу і його буквально через годину видалили.

Надіюся, що ця ситуація набуде розголосу, щоб дирекція навчального закладу відреагувала на це, бо сумніваюся, що то був єдиний випадок. Таке неприпустиме у навчальному закладі», — зазначила дівчина у повідомленні.

На офіційній сторінці навчального закладу в Інстаграм відреагували на повідомлення про бездіяльність адміністрації наголосивши, що понад три роки жодних офіційних та анонімних повідомлень про некоректну поведінку викладачів на Скриньку для звернення не надходило. Натомість, в коментарях дописувачі зазначили, що усі звернення та відгуки до навчального закладу в Google maps – миттєво видаляють. 

Після розголосу, до авторки допису почали надходити запити від інших студентів коледжу, які ділилися власним досвідом. Так, окрім історій про домагання, було зазначено про наявність таких явищ як хабарництво та неналежні умови навчання. Детальніше щодо основних запитів студентів – в коментарі активістки для #Букв.

“Після поширення історії мені почали писати вже інші студенти. З дівчиною ми підтримуємо зв’язок, на її становище це не вплинуло, керівництво наразі просто ігнорує її звернення. Натомість, серед головних запитів інших студентів: домагання з боку викладацького складу, керівництва; хабарі і незрозумілі доплати у вигляді «заборгованостей», платні пропуски (це стосується і запізнення на пари фізкультури, які проводяться в іншому навчальному закладі); відсутність належних умов навчання (немає матеріалів, студенти купують все за свій кошт, немає бомбосховища, немає роздягалень і залу для пар фізкультури)”. 

Серед імен, що найчастіше фігурують в скаргах студентів: Остап Гайдучок – заступник директора Львівського медичного фахового коледжу “Монада”, а також викладач історії – Валерій Майданюк. Як зазначає авторка, Генеральний директор “Монади” є батьком Остапа Гайдучка та Олега Гайдучка – першого заступника директора Львівського коледжу. 

Деякі дівчата поділилися фрагментами діалогів з Остапом Гайдучком, на яких чітко видно, як заступник директора висловлює зацікавленість щодо студенток та порушує правила субординації у взаєминах «викладач-студент».

Станом на сьогодні, в межах колледжу, керівництво навчального закладу не відповідає на запити студентів, натомість, як зазначено у зверненнях, на скарги реагує грошовими штрафами та відрахуваннями.

“Мені написала студентка, яка зараз навчається у «Монаді», що вона дуже боїться, що навіть її лайк на моєму дописі побачать. Каже, що якщо адміністрація дізнається, що хтось робить якісь дії, які можуть вплинути на репутацію коледжу, то будуть “валити” на заліках, або відрахують за вигадані «борги» по оплаті за навчання. Є випадки, коли дівчата відмовили у залицяннях Остапу Гайдучку, а потім зі скрипом склали заліки. Деяким студентам після озвучення скарг приходили сповіщення про «заборгованість по оплаті за навчання» приблизно в 3000 гривень”.

“Ціна за рік навчання становить 30 тисяч гривень і здавалося б, що за таку суму повинно бути високоякісне надання освіти, багато теорії, практики, актуальні знання. Але цього не було: за 1-й рік ми вчилися робити штамповані коронки, які застосовували ще під час Другої світової війни. Також, наприклад, під час виготовлення пластмасових знімних протезів, замість необхідної пластмаси, використовували токсичну, яка є підручним засобом для зняття стоматологічного відбитку, яка згодом викидається, але аж ніяк не служить для протезів. Замість полімеризації у нас була чугунна каструля і на заліку нас попередили, що якщо ми скажемо слово “варити” замість “полімеризувати” – поставлять 2. Тобто, ми мали створювати ілюзію, що все робимо згідно правил, але це були печерні умови. Проте кожного семестру нам дописували доплату, яку аргументували індексацією або як пізніше виявилось – оплатою за опалення в корпусі, в якому особисто я не вчився. Якщо студент відмовляється платити суму доплати, йому погрожують відрахуванням”, – ділиться студент коледжу.

Також, відомо про заворушення, що відбуваються в межах коледжу після викриття. Офіційно жодних публічних заяв або спростувань не лунало, але керівництво намагається вжити заходів, аби уникнути подальших наслідків. 

«В понеділок, 1-го травня, у «Монаді» різко зробили вихідний, а сьогодні (2 травня) хотіли викликати студентів на «поговорити», але одна з дівчат, яка зі мною зв’язалась, почала писати у відкриту групу «Монади» і тому до директора викликали лише її. На розмові директорка запевняла, що нічого не знала, але вона бачила і чула всі ці розповіді і навіть дивилась мої сторіс. Проте вона не повідомила жодного рішення щодо скарг і змінила тему. Інші студенти дуже бояться відрахувань, тому до директорки не ходили».

Попри неможливість особисто налагодити комунікацію з керівництвом навчального закладу, головною метою активістка називає – запобігти його поширенню серед майбутніх абітурієнтів. Натомість, через активну боротьбу, блогерка також зіштовхнулась із звинуваченнями щодо наклепу.

«Зі мною вони не встановлювали зв’язок. Адвокат коледжу телефонував одній із дівчат, яка надіслала на емейл коледжу моє відео і допис з погрозами. Було декілька дивних випадків: мені в Інстаграм з фейк сторінки написала людина про начебто викладачку, яка приходить з перегаром на пари і крутить романи з учнями, при цьому написавши прізвище та ім’я тої самої дівчини, яка сьогодні ходила до директорки скаржитись. Тобто вони хотіли, щоб я це опублікувала, аби скоріш за все потім звинуватити мене у брехні. Ще якийсь фейк аккаунт написав мені в Телеграм, що все це наклеп, а я брехуха. Ось і вся їх комунікація, хоча директриса переглядала мої сторіс».

В коментарях до допису активістки, користувачі почали позначати офіційну сторінку Національної поліції України, а також інших медійних особистостей із закликом протидіяти бездіяльності. Проте, станом на сьогодні, реакції від державних органів – немає. 

«Суспільство значно відреагувало на розголос, до того ж активною підтримкою, поширювали дописи та відео. На жаль, від відповідних структур реакції немає. Хоча, насправді усі знають про хабарництво в межах коледжу, тож навіть диплом з нього не визнається. Серед медійних особистостей лише Емма Антонюк висловила підтримку, поширивши мої дописи в сторіс. Натомість, для мене найголовніше, щоб дівчата відчували себе в безпеці і студенти мали можливість отримувати якісні знання, а не диплом за хабарі», – підсумовує блогерка.

Для того, щоб детальніше розібратися щодо основних запитів студентів, #Букви звернулись за коментарем до керівництва Львівського медичного фахового коледжу “Монада”.

“Це дискусія, яка триває на рівні нецензурної лайки та безпідставних звинувачень. Варто зазначити, що нашому закладу 30 років і протягом цього часу ми набрали та випустили тисячі студентів, які продовжували навчання у вищих навчальних закладах, отримали освіту та якісні знання, працевлаштувались.

Власне, студентка, яка поширила цю ситуацію в соціальних мережах, має на це абсолютне право. Проте в перші дні, після розголосу, вона до нас особисто не зверталась, хоча такі питання потрібно вирішувати на рівні адміністрації. Пізніше дівчина звернулась до нас у Вайбері та в понеділок я запросила її на зустріч в межах коледжу. Наша розмова тривала до 5-ти хвилин, вона висловила своє бачення проблеми і питання було вичерпано. Дівчина наголосила на тому, що зауваження, які їй висловила наша викладачка, її обурили, що цілком виправдано. Але я хочу зауважити, що ми працюємо з медичним напрямком і наш обов’язок час від часу наголошувати студентам і на формі, і на поведінці, і на зовнішньому вигляді та різних психологічних аспектах. В нас є вимога, що всі повинні бути в медичних халатах на заняттях, але як зазначила дівчина, ця ситуація сталась в коридорі. Після розмови зі студенткою я проговорила це питання з колективом і особисто з викладачкою, яка зробила їй зауваження. Після цього було прийнято рішення, що вона більше не викладатиме саме в цій групі. 

Щодо іншої проблеми: ми бачили скриншоти діалогів з Остапом Гайдучком, але розуміємо, що він вирваний з контексту, адже ми не знаємо, які були передумови. Зважаючи на його посаду, на якій наголошено, ми можемо запевнити про те, що цьому діалогу вже до двох років. Станом на сьогодні, Остап Гайдучок посідає в коледжі іншу посаду і жодним чином не пов’язаний з навчальним процесом. Чому ці діалоги з’явились саме під час розголосу щодо іншої ситуації та напередодні вступної кампанії –  невідомо”, – зазначила Юлія Брейдак – директорка базового медичного коледжу “Монада”.

“Якщо проаналізувати, розмова зі студенткою щодо її зовнішнього вигляду відбулась на минулому тижні, а ситуація щодо Остапа Гайдучка приблизно 2-3 роки тому. Ми не розуміємо, чому ці історії об’єднали. Також, не можемо стверджувати, що це дійсно був він, або діалогом поділилась саме студентка коледжу. Але в будь-якому випадку це виглядає як спланована акція напередодні вступної компанії. Ці терміни, які люди вживають у своїх зверненнях, звучать як намагання спаплюжити нашу репутацію, понизити рейтинг. Дуже багато лунало прізвищ людей нібито з різних філій, які насправді ніколи в нас не працювали. Звісно, за час діяльності навчального закладу ми пройшли різні часи, як і в будь-якому колективі бувають різні непорозуміння та нюанси. Але завжди все вирішувалось і ми продовжували нести нашу місію. Ми випустили близько 20000 тисяч студентів. 

Були коментарі щодо сумнівності наших дипломів, але вони державного взірця. “Монада” у Львові та регіонах, де є наші філії, не є найгіршим. Зрештою, якби був неналежний рівень, умови навчання або корупція чи домагання, ми б не змогли стільки років продовжувати нашу діяльність та впроваджувати нове. Ми самі зацікавлені в безпеці наших студентів, адже це джерела діяльності коледжу. У нас існує власна скринька врегулювання конфліктів, де кожен може анонімно звернутися з тим, що його турбує. Бачив коментар, що когось нібито покарали за анонімне опитування, але це абсурд. Якщо є хтось [викладач], хто шкодить нашій справі, хіба нам вигідно його тримати?

Також ми бачили, що об’єднують такі поняття як “корупція” та “індексація”. Варто зауважити, що про “індексацію” прописано в законі про освіту. Це доплата до навчання, яку ми змушені використовувати лише останні 5 років. Стаття 73 Закону України „Про вищу освіту”, договорів про навчання, передбачає, що ми маємо право змінювати плату за навчання не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. І це прописано в договорі навчання. Це офіційно сплачується на рахунок коледжу і жодним чином не йде в чиюсь кишеню”, – Андрій Романець – юрист Львівського медичного фахового коледжу “Монада”.

“Ми зустрічались зі студентами та, не прив’язуючись до цієї ситуації, хотіли почути усі побажання стосовно забезпечення і щодо налагодження комунікації. Жодних скарг не лунало. Також, в нас є студентське самоврядування і у випадку усіх перелічених проблем, вони б звернулись до нас. Стосовно коментарів, ймовірно спочатку вони видалялись, адже соцмережі ведуть студенти. Потім ми вирішили їх залишити, хоча як нам здається, це якісь боти, у яких фактично немає підписників та власних фото, а їх коментарі подібні між собою.

Знаєте, більшість студентів навіть обурені цими заявами. І мені щиро шкода, що ніхто не звернув уваги на те, як наші студенти волонтерять, роблять окопні свічки, беруть участь в благодійних акціях, яку волонтерську діяльність здійснюють викладачі тощо. Натомість, ми зіштовхнулись з дуже образливими термінами та негативом, в якому живемо вже тиждень. Нам важливо врегулювати це питання, щоб мати змогу безпечно продовжувати навчальний процес”, – підсумовує Юлія Брейдак.