Кінець епохи прожиткового мінімуму. Частина третя: чому зачепить всіх?

Завершуючи аналізувати норми законопроєкту №3515, поговоримо про ті зміни, які він принесе, окрім вже розглянутих у попередніх частинах.

Докорінно зміниться система розрахунку розміру штрафів. Для визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення передбачається застосовувати розрахункову одиницю, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В КУпАП вводиться поняття штрафної ставки. Розмір її встановлюється на рівні 2 % від вже згаданої розрахункової одиниці. Сам же штраф, тобто сума стягнення, яку порушнику доведеться сплачувати, визначатиметься кількістю штрафних ставок. Наприклад, за жорстоке поводження за тваринами доведеться заплатити від 200 до 300 штрафних ставок.

Аналогічні зміни чекають і Кримінальний, Кримінально-виконавчий та Кримінальний процесуальний кодекси – класифікація злочинів, визначення розміру штрафів, застави, визначення підслідності – здійснюватиметься на основі штрафних ставок, що дорівнюватимуть все тим же 2 % від встановленої законом про держбюджет розрахункової одиниці. Те ж саме відбудеться і з процесуальними кодексами – КАС, ГПК та ЦПК і Законом “Про виконавче провадження”.

Ця досить заплутана система приходить на заміну вже звичному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, встановленому пунктом 5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України, розмір якого (17 гривень) був чи не єдиним справжнім острівцем стабільності в нашій державі, оскільки ця сума залишалась такою ледь не з дня введення в обіг гривні як національної валюти. Звісно ж, додасться роботи й усім, кому доведеться вираховувати спочатку розмір штрафної ставки, а потім множити його на кількість штрафних ставок, передбачених відповідною статтею відповідного закону.

Також зміни зачеплять і процедуру реєстрації прав на промислові зразки і процедуру реєстрації прав на знаки для товарів і послуг. У тексті відповідних законів державне мито, що справлялось за вчинення реєстраційних дій, пропонується замінити на адміністративний збір. На відміну від розміру держмита, який визначався законом, розмір адміністративного збору визначатиметься Кабміном, з урахуванням економічного значення наданої послуги, зокрема необхідності покриття вартості її надання.

Значних змін зазнає і Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Плата за ліцензії на виробництво, право оптової торгівлі спиртом, торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, встановлюватиметься Кабміном, замість фіксованої у законі суми. Подібні зміни, тобто передача Кабміну права встановлювати розміри зборів, замість фіксації їх в законі, торкнеться ряду інших сфер діяльності – державної реєстрації прав на майно, оцінки майна, експертизи, мисливства, рослинництва, виробництва харчових продуктів і, що зачепить найбільшу кількість громадян – реєстрації місця проживання та реєстрації актів цивільного стану (видача свідоцтва про народження, смерть, одруження тощо).

Підсумовуючи, слід зазначити, що центральною віссю розглянутого законопроекту є переведення левової частки економічних сфер життя держави і громадян в ручний режим. Замість взаємопов’язаних та фактично обгрунтованих розрахункових показників – вводяться нові, значення яких може бути встановлене і змінене довільно, залежно від потреб ситуації. Замість закріплених в законі ставок держмита, Кабміну надається право майже довільно змінювати розміри адміністративного збору, яким пропонується замінити держмито. З огляду на те, що законопроєкт подано групою депутатів фракції-більшості, а двоє з ініціаторів законопроєкту, Галина Третьякова та Данило Гетманцев є головами комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, відповідно – шансів на перехід з категорії законопроєкту в категорію закону у №3515 є досить багато.

Якщо це справді буде так, країні доведеться кардинально змінити уклад життя вже з наступного, 2021 року. І охарактеризувати цей новий уклад наразі можна лише словами “умовно контрольований хаос”.