Консервативний варіант. Які параметри закладено у проєкт Держбюджету-2020?

#Букви розповідають про основні економічні тенденції.

Проект Держбюджету, підготовлений Міністерством фінансів до другого читання, голова уряду Гончарук назвав “Бюджетом розвитку та безпеки людей”. Перед презентацією показників прем’єр сказав: “Цей і наступний роки – пікові з огляду на погашення наших внутрішніх зобов’язань. Тому важливо ефективно використовувати наявні ресурси, щоб економіка в наступному році прокинулася і почала зростати”. З його слів також стає зрозумілим, що уряд намагатиметься перевести бюджетний процес у позитивну площину за рахунок “реалізації реформ, приватизації, внутрішніх та зовнішніх інвестицій, лібералізації ринків”.

У цьому контексті він мав на увазі так звані драйвери економіки – очікувані надходження він “малої” та “великої” приватизації обсягом 12 мільярдів гривень, надходження до Держбюджету за рахунок легалізації азартних ігор – 3 млрд грн, від Державного фонду регіонального розвитку – 7,5 млрд грн, за рахунок соціально-економічного розвитку – 2 млрд грн і надходження від національних інвестиційних проектів обсягом 1,8 млрд грн.

“Ми більше зароблятимемо всередині країни. Збільшувати ефективність почали з себе – скорочуємо видатки на чиновницький апарат на 10%”, – наголосив Гончарук, додавши, що формування дохідної частини Держбюджету вперше відбувається без підвищення податків, але зі скороченням дефіциту, щоб “зменшувати боргове навантаження на країну та громадян”.

Одне слово, доопрацьований проєкт документа відрізняється від першої редакції, ухваленої народними депутатами за основу 18 жовтня, хоча й не змінює розставлених Кабміном пріоритетів у фінансуванні.

Так, народним обранцям пропонуватиметься віддати голоси за дефіцит Держбюджету, визначений на рівні 2,09% ВВП (у 2019 році показник становив 2,28%, а у 2018-му – 2,4%), за збільшення видатків на 15 млрд грн – до 1,18 трлн грн (це на 68 млрд грн перевищує показник 2019 року), і за збільшену на 13 млрд грн дохідну частину. Власне, два останні параметри  є основними доопрацьованими змінами Мінфіну.

Як пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова, дохідну частину із урахуванням повернення кредитів пропонується визначити у розмірі 1,093 трлн грн. Цей показник на 67 млрд грн перевищує дані за 2019 рік. На 3 млрд грн зросте й план доходів за спеціальним фондом за умови ухвалення закону про гральний бізнес. А план доходів загального фонду Держбюджету планується підвищити на 10 млрд грн внаслідок збільшення дивідендів від державних компаній, очікуваних надходжень податку на прибуток і від оренди держмайна.

Також Маркарова акцентувала на тому, що додаткові 15 млрд грн видатків розподілено на зарплати вчителям і опорні школи, програму підтримки ліків і лікування за кордоном, розвиток культури та туризму, соціальні програми, на програму розвитку аеропортів та будівництва мостів.

Безпека і оборона

Наразі на сайті ВР не опубліковано текст видозміненого урядом проєкту Держбюджету-2020. Його основні параметри винесено на широкий загал лише у презентації. На слайдах модель “розвитку країни” представлена такими показниками: мінімальна заробітна плата – 4723 грн, на пенсії передбачено 173 млрд грн та 806 млн грн на надбавки самотнім пенсіонерам, на субсидії – 48 млрд грн, на Міністерство оборони – 117,5 млрд грн, на Міністерство внутрішніх справ – 93 млрд грн, на обслуговування державного боргу – 141,5 млрд грн. На потреби дорожньої інфраструктури закладено 73,7 млрд грн (показник вищий від торішнього на 37%), на охорону здоров’я – 113,3 млрд грн (більше на 13%), освіту – 145,1 млрд грн (більше на 12,7%).

Видатки на сферу безпеки та оборони зростуть у 2020 році на 16% і становитимуть 245,8 млрд грн. Щодо них під час презентації проєкту Держбюджету-2020 окремо висловився міністр оборони Андрій Загороднюк: “Відповідно до наших стратегічних планів на безпеку й оборону виділяється 5,45% від прогнозованого ВВП – це 245,8 млрд грн, із яких 136 млрд грн виділяються на оборону… Пріоритетом бюджету стане розвиток і закупівля озброєння та військової техніки.

Держгарантії на закупівлю озброєння і техніки становитимуть 9 млрд грн. Бюджет спецслужби транспорту передбачено в розмірі 1,4 млрд грн. На розвідку планується виділити 3,5 млрд грн”. За словами міністра, на оборону буде спрямовано частину коштів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Йдеться про 2,4 млрд грн, які планується витратити на виготовлення боєприпасів.

Щодо ситуації у МВС висловлювався заступник профільного міністра Антон Геращенко. За його словами, на 2020 рік у проєкті кошторису передбачено збільшення фінансування безпеки на 12,4%. Це сприятиме підвищенню зарплат для службовців структури МВС. Для Нацгвардії – на 10%, для Нацполіції – на 10%, для Держприкордонслужби – на 15%, для ДСНС – на 14% і для Міграційної служби – на 6%.

“Ми запустимо проєкт із 3200 поліцейських офіцерів громади – це нова якість надання послуг із безпеки в сільській місцевості. Це буде новий дільничний офіцер, який матиме власне приміщення, комп’ютерну техніку, автомобіль, – розповів заступник міністра, додавши, що окремо планується запуск програми з оновлення парку прикордонних кораблів. – Разом із французькими партнерами за три роки плануємо коштами бюджету побудувати 20 надсучасних прикордонних кораблів. 25% йтимуть на українські суднобудівні підприємства. У2020 році планується отримати від французьких партнерів 10 вертольотів Airbus моделей Н225, Н145 і Н125. Заплановано великий прорив у системі фото- й відеофіксації порушень ПДР”.

Нововведення

На потреби Міністерства культури у 2020 році закладено видатки, більші від показників 2019 року на 23% – 15,1 млрд грн. Уперше закладається 500 млн грн на програму мобільності молоді і 240 млн грн на розкриття туристичного потенціалу країни.

На креативні індустрії та розвиток культури, потреби культурної спадщини Кабмін передбачив 6,21 млрд грн (збільшено на 9% проти  2019 року). Із них 5,46 млрд грн буде спрямовано на театр, музику, книжки та культурну спадщину, 750 млн грн – на державну підтримку кіно (в 2019 році було 500 млн грн), на Український інститут книги – 145,5 млн грн проти 151,7 млн грн у 2019 році.

На спорт виділено 4,128 млрд грн (показник збільшено на 18%), на інформаційну політику України – 2,58 млрд грн, із яких 2,011 млрд грн планується витратити на Суспільне телебачення, захист інформаційного простору, і решту – 569 млн грн – на потреби державного інформаційного агентства “Укрінформ” і UATV.

Згідно із проєктом Держбюджету-2020, підготовленим до другого читання, субвенція на соціально-економічний розвиток країни становитиме 2 млрд грн (у вересні цієї статті витрат не було взагалі).

Сім доріг і 25 відділень екстреної допомоги

У 2020 році фінансування Дорожнього фонду має збільшитися на 36% і становитиме 73,7 млрд грн. Міністр інфраструктури Владислав Криклій також повідомив про те, що удвічі збільшено видатки на безпеку дорожнього руху – до 3,17 млрд грн, і вп’ятеро – на фінансування розвитку аеродромних комплексів, до 1,07 млрд грн. На будівництво та реконструкцію мостів закладено 500 млн грн, а на забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів – 116 млн грн.

Окрім цього, в рамках проєктів із міжнародними фінансовими організаціями реалізовуватимуться програми розвитку міського пасажирського транспорту в містах України (400 млн грн) і модернізація української залізниці (200 млн грн).

“З другого півріччя 2020 року очікуємо додаткового фінансування проєктів розвитку інфраструктури  шляхом  перевищення надходжень митного ПДВ та акцизів”, – резюмував Криклій, нагадавши, що у 2020 році Мінінфраструктури має намір відновити сім ділянок доріг у Донецькій області (Добропілля – Лиман і Харків – Довжанський), Луганській (Чугуїв – Мілове, КПП “Демино-Олександрівка” – Сватове – Лисичанськ) і Запорізькій (Харків – Сімферополь, Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, Василівка – Бердянськ).

Видатки на сферу охорони здоров’я мають зрости на 15,1 млрд грн і становити 113,3 млрд грн. З цієї суми на закупівлю 470 карет швидкої допомоги для екстреної медицини планується виділити 900 млн грн, а на відкриття 25 відділень екстреної допомоги (по одній у кожній з областей) – мільярд гривень.

Видатки на програму “Доступні ліки” (діабет, астма, гіпертонія) збільшаться  проти  2019 року на 2,2 млрд грн і становитимуть 3,2 млрд грн, на закупівлю ліків та медичних виробів (напрями ВІЛ/СНІД, онкологія, судинні захворювання, імунопрофілактика) планується витратити 9,7 млрд грн (проти 6,4 млрд грн у 2019 році), на лікування українців закордоном – 1,09 млрд грн.

27 гривень за долар і переформатування в РДА

Під час доопрацювання проєкту закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік” Міністерство фінансів спиралося на макропрогноз, розроблений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо середньорічного обмінного курсу – 27 гривень. У вересні озвучувався показник 28 гривень.

Окрім цього, проєкт кошторису на наступний рік формувався із врахуванням скорочення граничної чисельності працівників райдержадміністрацій, що передбачено в рамках реалізації другого етапу реформи децентралізації (РДА переходять до об’єднаних територіальних громад). В уряді переконані, що рішення про скорочення граничної чисельності працівників райдержадміністрацій дасть змогу оптимізувати роботу РДА і зменшити витрати бюджетних коштів, натомість їх буде спрямовано на розвиток громад на відповідних територіях.

Згідно із оптимістичним сценарієм депутатської фракції “Слуги народу”, країна отримає Держбюджет на наступний рік до 20 грудня, оскільки 21 грудня є останнім сесійним днем роботи парламентарів у 2019 році. Проєкт кошторису-2020 розглядатиметься в трьох читаннях. Варіант тексту, який розглядатиметься Верховною Радою, є фінальною версією запланованих економічних змін. До третього читання можуть бути скориговані найменш принципові позиції фінансових норм.

Оцінка економістів

Експерт з економічних питань Case Україна Василь Поворозник розповів #Буквам, що нинішній текст не має “відвертих сюрпризів” і не передбачає кардинальних змін.

“Очікувалося, що уряд втілюватиме 40% росту ВВП за 5 наступних років та інші оголошені реформи, але виявилося, що все не так просто. Власне, в бюджет закладено доопрацьований макропрогноз уряду на 2020-2022 роки. Там немає шалених показників росту ВВП для України – у тексті вони більш наближені до реальності, ніж у проєкті, підготовленому до першого читання (3,3%). Спершу курс валюти закладався на рівні понад 28 гривень. Зараз в базовому показнику – 27,2 грн на 2020 рік. Середня заробітна плата порівняно з першим читанням не змінилася, але вона зросла на 550 гривень проти  2019 року”, – розповідає економіст, акцентуючи на тому, що загалом уряд підвищив неістотно як видаткову, так і дохідну частини.

“Багато хто очікував, що буде продовжено податкову реформу, але Гончарук повідомив, що податки не зростатимуть – натомість бюджет поповнюватиметься через   внутрішні  резерви. Це приватизація, до речі, У  першому читанні на неї закладалося 5, а не 12 млрд грн. І за це перша редакція тексту критикувалася. Зокрема, у 2020 році є наміри приватизувати “Укрспирт” і виручити внаслідок цього 5 млрд грн, – розповідає експерт з економічних питань. – Поліпшення показників  шляхом  зростання загального фонду бюджету – це означає поліпшення  коштом основних податків, які поступово зростатимуть. Амбітні плани в уряду щодо бізнес-клімату, залучення інвестицій. Але як вони реалізовуватимуться, важко спрогнозувати. Покладання на внутрішні ресурси – ось основне, і ще гральний бізнес”.

Окремо Поворозник акцентує на тому, що проєкт Держбюджету-2020 не є “бюджетом проїдання”, оскільки він не має високу витратну і низьку дохідну частини. Позитив економіст вбачає у намірі уряду скоротити дефіцит кошторису країни, а текст оцінює словами: “Треба буде аналізувати окремі статті проєкту закону, на що спрямовуватимуться видатки. Цей бюджет – помірно-консервативний, і він не є бюджетом проїдання”.

На думку директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, цей бюджет аж ніяк “не радикальний” – “консервативний”. “Мені наразі не зрозуміло, для чого створюється Фонд національного багатства і на які потреби з нього витрачатимуться кошти”, – пояснює економіст. Він вважає, що в проєкті Держбюджету-2020 зменшення видатків на субсидії обґрунтовані, оскільки кількість субсидіантів у країні зменшується, а доходи населення, навпаки, зростають, до того ж при розрахунках враховувалася зменшена ціна на природний газ. Збільшення коштів на будівництво доріг, на думку Несходовського, є правильним кроком, оскільки “це впливатиме опосередковано і напряму на зростання ВВП країни”.

“Якщо в цілому оцінювати, то Держбюджет-2020 – консервативний з елементами експериментів – маю на увазі спрямування коштів на окремі програми в рамках реформ. Приклад – створення Фонду національного багатства. А скорочення дефіциту без підвищення податків не відповідає дійсності, тому що в нас передбачається планове зростання акцизів. Це наше зобов’язання перед Європою. Другий момент – питання з приводу зростання ренти за умови ухвалення законопроєкту №1209, що призведе до збільшення податків у цій сфері, – розповідає #Буквам економіст, додаючи, що встановлений обсяг дефіциту бюджету також є правильним кроком для збереження макроекономічної стабільності.

Несходовський наголосив, що у презентації немає незрозумілих статей витрат, однак повний аналіз проєкту Держбюджету-2020 економісти зможуть зробити, коли з’явиться безпосередньо текст проєкту документа, внесеного до другого читання.

“Я поки що роблю поверховий аналіз, виходячи лише з цифр, які дає КМУ. Можливо, ґрунтовний аналіз покаже зовсім інші аспекти. Загальний вектор такий: різких рухів нема, макроекономічна стабільність зберігається, виправлено ситуацію із завищеним прогнозом курсу національної валюти, зростання рівня прожиткового мінімуму поки що не спостерігається. Інакше довелося би збільшувати видатки бюджету. В уряді не встигли цього зробити й  вирішили прожитковий мінімум не чіпати. На курс національної валюти впливає дуже багато факторів, і один із найважливіших – чи діятиме договір на транзит російського газу між Україною та РФ”, – резюмує економіст.

Більш скептичну позицію наразі висловив фінансовий аналітик і економіст Олексій Кущ, акцентуючи на головній статті витрат – обслуговуванні державного боргу (141 млрд грн). Експерт резюмує, що в проєкті Держбюджету відсутні “нові точки нарощування дохідної частини, що пенсії майже не зростуть, а більшість бюджетних статей не матиме прив’язки до рівня прожиткового мінімуму”. Також Кущ прогнозує жорстку субсидіарну політику, сталі базові тарифи на природний газ, опалення та гарячу воду, підвищені тарифи на електроенергію для населення.

“Прем’єр заявив, що уряд працює 24 на 7, щоб підготувати країну до початку запуску економіки, щоб у наступному році економіка почала зростати. Шкода, що йому ніхто так і не нагадав, що економіка вже зростає останні чотири роки, і головне питання – це рівень соціальної інклюзії росту ВВП, адже можна збільшити динаміку і до 10%, але якщо весь приріст йтиме до кишень зовнішніх кредиторів, пуття від цього для населення не буде жодного”, – ділиться думками фінансовий аналітик.

Варто зазначити, що під час презентації основних параметрів проєкту Держбюджету країни на 2020 рік, підготовленого до другого читання, прем’єр не сказав ані слова про рівень зростання економіки. У проєкті, представленому на розгляд ВР у першому читанні, йшлося про 3,3% ВВП.