Економіка країни в кризі, промисловість падає. І тут низка депутатів від “Слуг” вирішили допомогти українському виробнику перемагати на тендерах.

За внесення змін до закону “Про публічні закупівлі” проголосувало 248 депутатів.

Законопроєкт, зокрема, на 10 років змінює процедуру закупівель за рахунок державного або регіональних бюджетів, що стосуються чотирьох галузей машинобудування: залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт, комунальна техніка і спецтехніка, а також енергетичне машинобудування.

Законопроєкт запроваджує поняття локалізації – це питома вага вартості сировини, матеріалів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва в собівартості предмета закупівлі.

Наразі для більшості позицій показник на 2021 рік становить  25-30%, а з 2024 – 40-60%.

Особливості закупівель стосуватимуться тербогенераторних установок, трансформаторів, електричних конденсаторів, автомобілів швидкої допомоги, тролейбусів, пасажирських автобусів, автоцистерн, самоскидів, фургонів, пожежних автомобілів, пересувних бурових веж, залізничних локомотивів і рейкового рухомого складу, турбін, насосів, газових компресорів тощо.

За словами нардепа від “Слуги народу” Роксолани Підласої, від законопроєкту виграють десь 600 українських виробників, і він дасть за 5 років до 4% росту ВВП.

Автори презентували свій законопроєкт на Крюківському вагонобудівному заводі. У 2018 General Electric та Крюківський вагонобудівний завод підписали угоду про локалізацію виробництва тридцяти локомотивів TE33A.

Їх передали “Укрзалізниці” ще за міністра Володимира Омеляна.

В  січні  2020 виробництво вагонів було скорочено на 42,5%, підприємство не виробило жодного пасажирського вагону в січні 2020, тоді як в 2019 таких було 5.

Дмитро Наталуха, презентуючи законопроєкт, зазначив, що нещодавно МЗС домовилось про поставку 16 катерів Mark VI для ВМС України.

“Це беззаперечно велика перемога, але умови  контракту нам невідомі. Але виходячи з цін 2014 року один такий катер коштував 15 мільйонів доларів США, ми їх придбаємо 16, тобто це виходить десь 240 мільйонів доларів США.  Тепер, до чого я це розповідаю? Якщо би був прийнятий цей закон про який нам належить проголосувати прямо зараз, від 15 до 30 відсотків цієї суми, тобто від 1 до 2 мільярдів гривень, були би виділені на заводи українські, на верфі, на робочу силу, які би створили частину цих катерів”, – вказав депутат.

Водночас слід нагадати, що суднобудівний завод “Нібулону” Вадатурських восени 2019 року презентував проєкт багатоцільового катера “Кайра-150”, який можна використовувати як і патрульний для ВМС та прикордонників (в цьому випадку зброю та спеціальне обладнання має встановлювати “Укроборонпром”).

Цей проєкт було одразу представлено як альтернативу американських військових катерів “Айленд” та французьких патрульних катерів, контракт на поставку яких підписав Аваков. У 2020 році “Нібулон” запланував спорудити як мінімум одну “Кайру” для власних потреб, звісно – з прицілом на майбутні державні замовлення. Тож новий закон може полегшити йому життя.

В контексті цього законопроєкту не можна не згадати історію річної давнини, коли Володимир Зеленський дзвонив Віталію Кличку з Південмашу і вимагав, щоб місто купувало вітчизняні трамваї саме цього виробника.

На що почув відповідь, що мер не може зробити, бо вони постійно ламаються.

Член бюджетного комітету Ярослав Железняк назвав законопроєкт створенням чергової корупційної годівниці. “Краще його назвати “Купуй в олігархів”, ніж “Купуй українське”, – зазначив депутат.

“Цей законопроект — не про підтримку бізнесу, почитайте уважно текст. Це — про “ручник” Кабміну. А ще — це про спотворення конкурентоспроможності. І ще це напад на одну реформу — реформу публічних закупівель і систему Prozorro”, – наголосив Железняк.

Народний депутат України від партії “Європейська солідарність” Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що через прийняття законопроєкту Україна ризикує отримати арбітражі та втратити довіру партнерів.

“Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №3739, який грубо порушує Угоду про асоціацію та наші зобов`язання в СОТ. Не були почуті ані фахові аргументи з рішення очолюваного мною Комітету з питань інтеграції України до ЄС, ані Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції…”, – наголосила представниця ЄС.

Цікаво, що подібний законопроєкт вже вносився в Раду в 2017 році і мав назву “Купуй українське, плати українцям”. Автором законопроєкту був Олег Ляшко.

В тому законопроєкті також була прописана формула локалізації виробництва.

Втім тоді законопроєкт далі першого читання не пройшов. Його розкритиувавли і за потенціне порушення умов угод з ЄС, і через лазівки завдяки яким у тендерах перемагатимуть “потрібні” підприємства під гаслами популізму.

Через 3 роки спробу вирішили повторити.

Хоча навіть у висновку науково-експертного управління вказано, що пропонується встановлення “не стільки преференцій для національних виробників при здійсненні публічних закупівель на певний період, що, певною мірою, виглядає, на наш погляд, допустимим, враховуючи соціально-економічні та зовнішньополітичні умови, в яких нині перебуває Україна, скільки, виходячи із пропонованого у новому п. 6-1 розділу X Закону переліку товарів, ступеню локалізації, часу, з якого її пропонується встановити (40% з 2021 року, 60% з 2024 року), фактично преференції для конкретних виробників в Україні”.

В тому ж висновку також наголошується, що дія подібних преференцій протягом 10 років просто зробить український продукт неконкурентним на світовому ринку.

Крім того, слід зауважити тенденцію до підточування самої системи Prozorro з різних боків – то МОЗ влаштовує собі окремі процедури на закупівлі в рамках коронавірусу, то Укравтодор намагається вивести методику від Мінекономіки  для будівництва доріг, яка теж вплине на проведення тендерів, а тепер ще й депутати пропонують просувати певних виробників.