16 березня президент Володимир Зеленський заявив про початок жорстких заходів щодо боротьби з коронавірусом.

18 березня в Україні було зупинено весь громадський транспорт. Українців, по суті, ізолювали в містах з правом виходити тільки в супермаркети, аптеки і кому пощастить – в “Епіцентр”. Кабмін заборонив масові зібрання більше 10 осіб, хоча подібні заходи притаманні вже надзвичайному стану. Так влада намагалася зупинити поширення коронавірусу в Україні, де на той момент нараховували 14 випадків зараження, з яких два вже були летальними.

Поки перелякані українці скуповували в супермаркетах гречку й туалетний папір, а в аптеках – марлю і парацетамол, на Банковій думали над тим, чи не посилити ще заходи і не запровадити надзвичайний стан.

З одного боку, це розв’язувало владі руки і дозволяло практично силою замкнути громадян вдома, використовувати приватний транспорт для потреб перевезення, наприклад, лікарів і співробітників супермаркетів, які, по суті, втратили можливість нормально добиратися на роботу.

Адже після того, як у Києві зупинили метро, ​​деяким співробітникам, в тому числі МВС, довелося міняти поїздку на одній гілці метро на багатогодинний квест з 4 автобусами і трамваєм, щоб дістатися до роботи.

Також надзвичайний стан дозволив би використовувати приміщення приватних клінік – забезпечених набагато краще, ніж державні – для розміщення важких хворих.

У МВС уже навіть прикинули, які заходи щодо заборони купівлі суконь та обмежень пробіжок введуть, але далі все завмерло.

“Якщо через кілька годин не почнуть обдзвонювати депутатів, щоб зібрати позачергове засідання, значить, вже нічого й не буде”, – сказав #Буквам 19 березня один із високопоставлених представників Кабінету Міністрів.

Обдзвонювати не стали. Причин було кілька.

“Наскільки я зрозумів зі спілкування з керівництвом фракції “Слуги народу”, на Банковій є бажання запровадити надзвичайний стан, але не вистачає голосів депутатів”, – розповів #Буквам на умовах анонімності один із депутатів.

Фото пресслужби президента

“Для того, щоб проголосувати, потрібно чимось же таке обґрунтувати. А чим? Може, коли наступного тижня привезуть тести і піде зростання виявлених випадків…” – відповів на це один із депутатів з фракції “Слуги народу”.

До минулого четверга таких випадків було всього 41, серед яких народний депутат Сергій Шахов. У неділю, 22 березня, на всю країну було виявлено 63 випадки, зокрема у трьох депутатів.

Депутат Шахов з дружиною були госпіталізовані до Олександрівської лікарні. Напередодні в лікарню відправили заступника голови Харківської області Олександра Скоробагача. У його дружини також діагностували коронавірусну інфекцію.

В Одесі випадок зараження було підтверджено у місцевого прокурора, який до цього довгий час був за кордоном, а тепер його відправили на лікування до Києва.

Ходили чутки про те, що також коронавірус у судді Господарського суду Києва Вікторії Джарти і екс-подруги Андрія Богдана Анастасії Слічної, які останнім часом відпочивали в Куршавелі.

У вівторок журналісти дізналися, що в Олександрівську також забрали з COVID-19 ще недавно кандидата в прем’єр-міністри Валерія Хорошковського, який повернувся чартером в Україну з Ніцци.

У середу журналіст Юрій Бутусов опублікував пост, що практично всі вищевказані особи святкували 8 березня на французькому гірськолижному курорті Куршавель, який вже 15 березня було закрито через епідемію коронавірусу.

Відпочивав там, до речі, і колишній голова Офісу президента Андрій Богдан, який тепер, за чутками, сидить вдома з температурою, але постить у соцмережі анекдот: “Мама в дитинстві, одягаючи колготки, казала: “Запам’ятай, синку, дві смужки – жопа”, і додає до нього фото негативного тесту на коронавірус.

“Букви” не можуть стверджувати, що всі вищезгадані відпочивали в Куршавелі в одній компанії і летіли одним чартерним бортом. Тим паче, Хорошковський повернувся в країну набагато пізніше.

Але річ в іншому: на тлі розігнаного деякими можновладцями страху, що коронавірус в Україну привезуть заробітчани, за фактом виявилося, що головними “імпортерами” зарази стали не прості люди, а любителі дорогих курортів і закритих тусовок.

Натомість доставку обіцяних 10 мільйонів експрес-тестів і 400 тисяч систем полімеразної ланцюгової реакції влада та її дуже багаті сателіти забезпечити не змогли. Літак, який літав у вихідні в Китай, не привіз і чверті заявленого вантажу.

Президент зустрівся з олігархами і великим бізнесом і віддав їм керівництво якимись нововигаданими оперативними штабами з боротьби з коронавірусом.

Зокрема, Олександр Ярославський (DCH) очолив штаб у Харківській області, Андрій Ставніцер (ТІС) – в Одеській, Юрій Косюк (МХП) – у Вінницькій і Черкаській, Ігор Воронов – у Київській, Геннадій Буткевич (АТБ) – у Житомирській, Віктор Пінчук (EastOne) – у Дніпропетровській, Андрій Веревський (“Кернел”) – у Полтавській та Кіровоградській.

Ігор Коломойський отримав в управління Запорізьку область, Рінат Ахметов – Донецьку, Луганську та Львівську.

В результаті голова штабу в Харківській області Ярославський і мер Харкова Кернес влаштували сеанс прилюдного булінгу голові ОДА Олексію Кучеру.

Фонд Ахметова радісно повідомив, що виділить на боротьбу з коронавірусом 300 мільйонів гривень, а через кілька днів видання “Наші гроші” написало, що ТОВ “ДТЕК Східенерго” заборгувало державі за газ 1,6 мільярда гривень.

Супермаркети АТБ, що належать Геннадію Буткевичу, вже повідомили про підвищення цін на “борщовий набір”.

Президент кілька разів за тиждень поспілкувався із силовиками і головами областей і вирішив, що не вводитиме надзвичайний стан, як це пропонували очільники МВС і МОЗ.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак, який ще тиждень тому ратував за НС, став на бік президента. Зрештою, для нього найголовніше – “протягнути” останні Мінські угоди.

Тож Кабмін учора оголосив надзвичайну ситуацію по всій країні і продовжив карантин ще на місяць – до 24 квітня.

У Міністерстві економрозвитку, напевно, в цей момент видихнули – тому що нормальний список стратегічних підприємств там не встигли скласти, чим мало не зірвали посівну в країні.

Але насправді, за словами джерел #Букв, проблеми уряду тільки починаються. Денису Шмигалю, напевно, доведеться першому після Віктора Ющенка піти на секвестр бюджету. Кабміну, за словами депутатів від “Слуги народу”, доведеться урізати потреби мінімум на 48 мільярдів гривень.

Першими під ніж підуть статті культури та освіти.

Але це не врятує – країні потрібні гроші МВФ. Щоб їх отримати, доведеться виконати вимоги Фонду. На минулій зустрічі з головами фракцій Денис Шмигаль вже заявив, що потрібно прийняти закон про ринок землі. Там залишилося поправок на 2 дні розгляду.

Але більш важлива і складна вимога друга – прийняти законопроєкт про неповернення “ПриватБанку” колишнім власникам. Ще в листопаді в МВФ Володимиру Зеленському заявили, що він не отримає грошей, поки закон не буде прийнято.

Текст законопроєкту у вівторок вже подано до Верховної Ради Кабміном Шмигаля. Але депутати від “Слуги народу” готуються до серйозних внутрішніх боїв всередині монобільшості. 25 березня депутати, що входять в орбіту Коломойського – Ігор Палиця, Олександр Дубінський, Ольга Смаглюк, Олег Дунда, – подали альтернативні законопроєкти.

Олександр Дубінський заявив, що “підтримає версію законопроєкту 3260 щодо “ПриватБанку”, яка буде вироблена комітетом Ради, отримає позитивний висновок ГНЕУ і буде відповідати Конституції”.

“В принципі, там дійсно є питання щодо конституційності. І може статися так, що Коломойський потім оскаржить закон через КС”, – зізнається один із депутатів від “Слуги народу”.

Зараз у монобільшості бояться, що у них не вистачить голосів – близько 25 депутатів уже заявили, що вони хворіють. “Серед них є дійсно астматики і люди з проблемами з серцем, яких краще в нинішніх умовах коронавірусу не наражати на ризик. Але в основному хворіє група Коломойського”, – зізнався депутат СН.

Допомогти ухвалити закон мають фракції партій “Голос” і “ЄС”.

Друга проблема – як прийняти законопроєкт відразу в двох читаннях. “Зважаючи на кількість альтернативних законопроєктів за 1 день, якщо ми його відправимо на друге читання, то отримаємо, як із землею, 5 тисяч поправок”, – каже депутат.

Засідання, найімовірніше, відбудеться в суботу. На ньому також планують розглянути ряд законопроєктів, зокрема щодо лібералізації податків для бізнесу.