1 червня Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушує права одностатевих пар, називаючи це яскравим проявом дискримінації. Йдеться про відсутність в Україні законодавчого регулювання одностатевих відносин. Зазначено, що наявні приватні договірні угоди між одностатевими парами не можуть вважатися такими, що надають подружжю визнання та необхідний захист, оскільки вони мають обмежену сферу дії та не забезпечують основні потреби.  Відтак, поширеним стає явище дискримінації й на державному рівні.

Нещодавно український військовий, ЛГБТ-активіст та автор петиції “за” реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар – Петро Жеруха, повідомив про подання до суду проти Львівської обласної ради. Головною передумовою став текст-звернення, який демонструє загрозу ЛГБТ+ українців для України, а також містить мову ворожнечі, яка може призвести до створення або поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства. 

Детальніше щодо основних положень звернення, що порушують права і свободи людини – Петро поділився в матеріалі  для #Букв. Як зазначають юристи адвокатського об’єднання Axon Partners – Лідія Килимків та Микита Євстіфеєв, які готували позовну заяву, основна мета подання позову – це привернення уваги до проблеми, до суперечливих та науково не підтверджених оцінок як самого законопроєкту, так і ситуації щодо прав ЛГБТ+ спільноти.

#Букви зв’язалися з головою Львівського осередку руху “Демократична Сокира” – Анною Бару, яка була  присутньою на заході депутатської групи в ЛОР “За християнські цінності” під час громадського обговорення звернення Львівської обласної ради.

– Анно, говорячи про реакцію на громадському рівні, наскільки широко вдалось представити згадану проблему, щоб грамотно продемонструвати обидві сторони? 

– На мій погляд, сильного резонансу не було. Про цей захід не було широко відомо, і ЗМІ особливо його не висвітлювали. У соцмережах про нього писали безпосередні організатори та учасники, ми і в ЛГБТ-спільноті. Тож реакція була з обох таборів очікуваною – підтримка з боку прихильників організаторів та неприйняття з боку наших прихильників. “Перший Західний” знімав сюжет і намагався показати обидві точки зору: я їм давала детальний коментар і навіть на прохання передала контакти ЛГБТ-військових для коментарів, але сюжет так і не вийшов. 

Реакція на мій допис була дуже потужною тоді. Він достатньо широко розійшовся мережею. Переважно мою позицію підтримували, що це дикунство – регламентувати, кому з ким кохатися та дискримінувати людей за цим принципом. Також дуже багато питань викликає втручання церкви в державні питання та обґрунтування нерівного ставлення до людей церковними канонами. Стосовно позову, я поки що не бачила масової реакції, бо ЗМІ мало його висвітлюють і не зовсім коректно. Пишуть, що Петро подав позов, тому що не згоден з позицією ЛОР, а це зовсім не так. Взагалі про цю тему не дуже хочуть писати чомусь. Враження, що реакції церкви бояться не тільки на Галичині.

– Аналізуючи громадську реакцію, наскільки суспільство налаштоване на подальший справедливий перебіг справи? Які ідеї та погляди переважно відстоює?

– Наразі в нашому суспільстві трохи більше половини людей підтримують одностатеві партнерства. Це інформація з останніх опитувань. Але поки що це не принципова більшість. Відповідно, якщо буде хвиля поширення низки фейків на тему ЛГБТ, то це може зашкодити. Люди переважно не дуже розуміють, що до чого. Навіть давно науково доведені факти, що сексуальна орієнтація є фактором, на який неможливо вплинути, що вона є притаманною людині, а не виховується під впливом гей-парадів, досі не є загальновідомими. Тож, мені видається, що якщо зараз “підняти бучу” від “поважних осіб” –  представників церкви, депутатів та інших, що “от зараз дозволять геям одружуватися, і ваші діти також всі стануть геями” – то це може викликати багато заперечень стосовно цього законопроєкту серед суспільства. Всім відомо, що у Верховній Раді приймають закони, на які дає добро ОП. Тож хвиля “невдоволення громадськості” може відлякати Офіс президента, і “добра” на цей законопроєкт не дадуть. Хоча більшість людей у нас – достатньо толерантні і спокійно сприймають одностатеві пари. Більшість взагалі не хвилює, хто з ким спить. І це настільки нормально і природно, що тут важко щось доводити. Важко довести комусь, що щось є нормою. А працювати із запереченнями, коли вони поза межами логіки та здорового глузду, також не просто.

– Анно, Ви є головою Львівського осередку “Демократичної сокири” і безпосередньо причетною до діяльності на широкий загал.  Зважаючи на Ваш особистий досвід, які загрози несуть подібні висловлювання на державному рівні?

– Я була присутньою на заході депутатської групи “За християнські цінності”, де обговорювалися ці звернення у відповідних радах. По-перше, захід обласної депутатської групи був анонсований на сторінці ЛОР, і це виглядало, що організований він саме на рівні місцевої влади, а не окремими депутатами. Тож сприймався вже як офіційна позиція. Що є неправдою. Це позиція конкретних осіб, там було багато представників церков, сумнівних “науковців” та депутати з інших областей. Жодному опоненту не надали слова. Це вже порушує порядок для офіційного заходу. А “Перший західний” так і не випустив свій сюжет – а це канал ЛОР. Тобто, є підозра, що сюжет їм просто “зарубали”, бо він був недостатньо однобоким.

Але основна загроза і проблема, на мій погляд, в іншому: на цьому заході панувала така концентрована ненависть до всього інакшого, до всього, що не вписується в межі цих конкретних людей. Я ледь витримала в цьому оточенні три години. Було відчуття, що прямо там можна повернути побиття камінням. Вони готові нищити людей за те, що вони не розуміють і не приймають. Це жахливо. В мене було відчуття, що ми повернулися до печерної цивілізації. На мій погляд, це саме те, чого не можна допускати в публічній комунікації. Люди всі різні, ми всі – у постійному стресі через повномасштабне вторгнення, багато хто – на межі. І транслювати таку позицію на загал – це дати людям на кого скинути пару, вивільнити свої емоції. Як на мене, така поведінка та такі меседжі – неприпустимі для публічних осіб.

– Позивач проти Львівської обласної ради – Петро Жеруха – представив основні тези звернення, що демонструють мову ворожнечі щодо ЛГБТ-спільноти та посягають на демократію людини. Чи лунали подібні заклики під час громадського обговорення?

– У зверненні все чітко видно: будь-яка згадка про гендерну ідеологію, ЛГБТ – супроводжується словами “неприпустима”, “агресивна”, “неадекватна”, “брутальна” та іншими. Це все протиставлено “нормальним традиційним сімейним цінностям”. І після моєї присутності на заході, де все це обговорювалося, я ще й розумію, що вони дуже стримано написали. Бо там звучали набагато гірші образи. Думаю, що відповідні тези юристи детально висвітлили в заяві.

– Відстежуючи суспільні настрої, яким чином подібні заклики можуть впливати на формування моделі сприйняття сучасного суспільства?

– Якщо говорити про ідеальне суспільство – я маю на увазі чинні закони, інститут репутації – то я б не розділяла відповідальність за мову ворожнечі до різних груп людей. Я взагалі маю ліберальну позицію з цього приводу: ти маєш право когось образити, але за це будуть наслідки. На тебе можуть подати в суд, це можуть оприлюднити, і в тебе будуть репутаційні втрати. Вони можуть торкнутися тебе особисто або твого бізнесу. Тобто, держава не мала б це регулювати, можливості судового вирішення або реакція суспільства мала б цілком закривати питання відповідальності. Але наразі в нас ці інституції не працюють. Громадяни не звикли і часто не вміють себе захищати. Тому я допускаю такі собі “правові милиці”. Не можу сказати, що їх підтримую, але заперечувати важко.

– Яка реакція і подальші впровадження зі сторони представництва ЛОР щодо врегулювання цього питання можуть бути логічним рішенням в процесі перегляду справи?

– Я думаю, що питання врегулювання законів про права людини взагалі не повинні стосуватися обласних чи міських рад, чи адміністрацій. Це загальнодержавне питання. Ми говоримо про рівність. Незалежно від статі, віросповідання, сексуальних уподобань – люди є мешканцями громади. І на державному рівні має регулюватися їх рівний доступ до всього. Єдине, що треба від громади – щоб не намагалися когось обмежувати чи дискримінувати. І те, що нам досі доводиться за це боротися – нонсенс.

Тож в мене саме до ЛОР два зауваження – це висвітлення заходу з обговорення звернення на своїй сторінці та надання для цього приміщення. І сам факт прийняття цього звернення. Це взагалі не зона відповідальності обласної ради. Так, вони можуть висловити свою позицію – це не заборонено. Тож питання до ЛОР – просто не лізьте в це. Дайте нам прийняти цивілізовані закони і дійте відповідно до них.

Для забезпечення різносторонньої інформації, #Букви поспілкувались з депутаткою Львівської міської ради – Оксаною Маруняк, яка була присутньою на зборах “проти” законопроєкту 9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”, що проходили у Львівській міській раді.

– Оксано, зважаючи на те, що Ви були присутньою на круглому столі Львівської міської ради щодо розгляду аналогічного звернення, який резонанс викликав безпосередньо позов Петра до ЛОР? 

– Я була присутня на зборах, які “проти” законопроєкту 9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”, що організували учасники Міжфракційного депутатського об’єднання “За духовність, моральність та християнський шлях розвитку Львова” у Львівській міській раді. На аналогічних зборах у Львівській обласній раді, які проходили 5 квітня, я не була. 

Щодо позову Петра Жерухи. Після появи інформації про те, що він звернувся до суду,  авторка звернення Львівської облради написала пост обурення в соцмережах. Це очікувано, але й дивно, оскільки дорослі свідомі люди, які читають закони України, мали б розуміти, що таке звернення цілком імовірно може потягнути за собою наслідки через його упереджений зміст. Спостерігаю за соцмережами у місцевих пабліках і бачу, що думки розділилися –  одні підтримують Петра й говорять про права й  демократію, натомість інші “фукають” і бояться краху традиційних цінностей.  Про судовий позов написали також низка місцевих ЗМІ, але я б не сказала, що ця тема набула широкого резонансу чи викликала громадське збурення. Припускаю, що перемога Петра у суді стала б куди резонанснішою. 

– Говорячи про реакцію представництва Львівської обласної ради, чи існують  виклики, що можуть блокувати ефективний перебіг справи? Чи можемо ми говорити про можливе налагодження комунікації?

– Львівська обласна рада, яка видала звернення проти реєстрованих партнерств, офіційно жодним чином на позов не відреагувала, принаймні я не бачила цього в публічній площині. Мабуть, це пов’язано з тим, що зараз у Львівській обласній раді немає голови, а востаннє депутатський корпус збирався на сесію ще 6-го квітня, саме тоді, коли прийняли це  звернення. Тобто, у них інших проблем достатньо. Поки що є реакція, як я сказала вище, від голови депутатської групи в ЛОР “За християнські цінності” Ірини Сех.

Не думаю, що нинішній депутатський корпус та Львівська обласна рада в цілому будуть займатися блокуванням цієї справи. Це вже не просто галас у Фейсбуці, це вже про суд. Тим паче, що прогресивно налаштована громадськість буде пильнувати перебіг справи. Можливі нові депутатські звернення до суду ролі у прийнятті рішень не грають. А тиснути на суд якимись іншими способами у наш час наважиться хіба що політичний камікадзе. 

– Оксано, зважаючи на процеси, що супроводжують перебіг справи, чи несуть подібні висловлювання, представлені у зверненні, загрози як на громадському, так і на державному рівні?

– Загроза нашій державі зараз є тільки одна – це Росія. А ось такі звернення – містечкові недоречні спроби пограти м’язами перед електоратом, і вони виглядають як гавкіт собак на караван. Якраз противники законопроєкту люблять апелювати гучними фразами про загрози державності, розвал України тощо. Озвучувати такі тези – це маніпуляція, розрахована на налякану страшилками про гей-паради аудиторію. Загроз у таких зверненнях я бачу дві – псування іміджу місцевого самоврядування. Бо що це за місцеві ради, що приймають якісь неадекватні й відірвані від реальності заяви? А друга – підспівування дискримінаційній російській пропаганді про падіння моралі, розпусту та іншу маячню, якою роками підгодовували українців з Кремля.

– Я правильно розумію, що Ви виступали на підтримку законопроєкту? Яким чином Ви можете аргументувати власну позицію, не спираючись на конкретну сторону? 

– У моїй позиції все просто: Україна обрала рух до цивілізованого західного світу і повинна прийняти правила гри цього світу. Повага до прав людини, демократія та свобода вибору – на цих стовпах тримається прогресивний світ, який нам зараз допомагає перемагати у війні. З іншого боку –   російські скрепи. Тому вибір очевидний. І також я переконана, що громадяни України, незалежно від віросповідання чи орієнтації, повинні мати рівні цивільні права. Якщо ми однаково дотримуємось законів України, ходимо на вибори, працюємо,  сплачуємо податки, підтримуємо ЗСУ – то чому в однієї людини має бути менше прав, ніж в іншої?

Звернення обласної ради – це набір страшилок та маніпуляцій. Там є виступ проти антидискримінаційної експертизи шкільних підручників у МОН. Це потрібна експертиза, як на мене, оскільки є багато прикладів,  коли підручники справді наповнені сексизмом, упередженнями та шкідливими гендерними стереотипами. Ці явища мають зникнути як непривабливі пережитки минулого. На зборах у ЛОР проти законопроекту “Про інститут реєстрових партнерств” йшлося про те,  що він нібито є загрозливим для демографічної ситуації, для освіти і для гармонійних взаємин між статями. Щодо освіти – це сфера Міністерства освіти і науки, а не реєстрованих партнерств. Щодо демографії. До чого тут реєстроване партнерство? Демографи вже давно пояснили причини демографічної ситуації й роблять прогнози. Наскільки знаю, серед місцевих депутатів в ЛОР демографів немає.  Зрештою і в Луцьку, і в Івано-Франківську, і у Львівській обласній раді ці протестні звернення написані ледве не під копірку.  Тобто, їх просуває певна політична сила або окремі політично активні люди, які зараз мають вплив в цих радах. 

– В умовах наявних дискримінаційних проявів, яким чином ми можемо вплинути на формування безпечної моделі сприйняття сучасного суспільства?

– Модель сприйняття може покращити обізнаність, бо що більше зашорені й налякані люди, то більше вони схильні агресивно ставитись до інших неподібних до себе. А недобросовісні політики цим користуються. Я вірю, що в більшості, українці – розумні, сучасні, свідомі люди, і вони усвідомлюють важливість рівності прав та підтримують цивілізований шлях розвитку України.

– Що сьогодні може стати важливим кроком зі сторони представництва  ЛОР для належного врегулювання цього питання?

– Як на мене, найбільш логічним кроком з боку Львівської обласної ради було б на найближчій сесії скасувати своє звернення чи відкликати його і не ганьбитися з цими заявами в стилі “соловйовщини-скабєєвщини”.