Отже, що ми маємо. Олександр Анатолійович Дубінський балотувався в народні депутати на позачергових виборах до Верховної Ради України 9-го скликання по 94-му одномандатному мажоритарному окрузі в Київській області від партії «Слуга Народу», а після перемоги на виборах та прийняття присяги народного депутата України 29 серпня 2019 року – вступив в однойменну фракцію. Дата прийняття ним присяги народного депутата є ключовою в цій ситуації, оскільки частиною 1 статті 2 закону України «Про статус народного депутата України» встановлено, що повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні (оцініть іронію цієї норми в контексті нашого героя).

Однак, депутатство – це не лише робоче місце в олдскульному коворкінгу та кастинг помічниць «не нижче 175 см», але й заборона входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку, а також заборона займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності у вільний від виконання обов’язків народного депутата час. Саме на перехресті доріг народного депутата і бізнесмена і виникла ця стаття, оскільки наш герой, як виявилось, в період перебування в статусі народного депутата був власником фірми в Словаччині, і, можливо, керівником цієї фірми. Але давайте по порядку.

17 липня 2020 року Солом’янський районний суд міста Києва виніс рішення по справі № 760/6437/20, за заявою Цибко Лесі Євгеніївни до Дубінського Олександра Анатолійовича. Пересвідчитись у тому, що мова саме про тих самих Олександра Дубінського та Лесю Цибко, а не про статистично неймовірний збіг обставин, можна на сайті судової влади.

Ексдружина депутата просила суд встановити ряд фактів, що мають юридичне значення, а саме:

–     що Дубінський О.А. з 28.09.2019 не володіє корпоративними правами ТОВ «DubPro»;

–   що Дубінський О.А. з 05.03.2019 р. по 27.09.2019 не входив до складу виконавчого органу та не здійснював жодне управління господарською діяльністю ТОВ «DubPro»;

–   що Цибко Л.Є. з 28.09.2019 володіє 100 % корпоративних прав у ТОВ «DubPro».

Суд дану заяву задовольнив, своїм рішенням встановивши, що Олександр Дубінський з 28 вересня 2019 року не є власником і учасником зареєстрованого в Словаччині ТОВ «DubPro», з 5 березня по 27 вересня 2019 року не був керівником цього підприємства (до цього часового проміжку ми повернемось трохи згодом і на його прикладі покажемо – наскільки важливим є правильно формулювати свої прохання). А поки судом встановлено депутат Дубінський вимог закону про несумісність статусу народного депутата з комерційною діяльністю не порушив і не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності…але це не точно.

Почнемо з аналізу тексту судового рішення, оскільки вже саме по собі воно містить ряд цікавих нюансів. Як ви пам’ятаєте, народним депутатом Олександр став з 29 серпня 2019 року – дня складання присяги депутатами 9-го скликання. А відповідно до рішення суду, перехід прав на 100% частки у  ТОВ «DubPro» від нього до Цибко Лесі Євгеніївни відбувся лише 27 вересня 2019 року, тобто лише через місяць після набуття Олександром статусу народного депутата. Причому, цим же рішенням встановлено, що мала місце неабияка передача права, а саме купівля-продаж, отже дохід від неї мав би бути показаний у відповідному розділі декларації про майновий стан народного депутата.

З деклараціями в Олександра теж не все гаразд, оскільки відповідно до частини 3 статті 45 та пункту 4 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка претендує на зайняття посади народного депутата – до призначення або обрання на відповідну посаду, подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (за 2018). Такої декларації у передбачений законодавством строк Олександр не подавав, про що можна пересвідчитись на сайті НАЗК.

Першою повноцінною декларацією Олександра є його щорічна декларація за 2019 рік (подана 30 травня 2020, адже депутати відсрочили собі подачу цього документа через коронавірус до 1 червня). Цієї декларації (вона є тут) цілком достатньо, щоб пересвідчитись – наявність у його власності словацької компанії «DubPro» Олександр не вказав, хоча (згідно з рішенням Солом’янського райсуду) до 27 вересня 2019 року він був її єдиним власником з часткою 100%. Не вказав Олександр і доходу від продажу цієї компанії Лесі Євгеніївні Цибко (а те, що це був саме продаж, ми знаємо з того самого рішення Солом’янського райсуду Києва від 17.07.2020). 

Єдиний запис в його декларації, який може мати стосунок до продажу Олександром своєї частки у ТОВ «DubPro», є запис з позначкою “Інше”, без вказівки на конкретний правочин, дата якого збігається з датою продажу Олександром своєї частки, зазначеної в рішенні Солом’янського райсуду.

Дані про наявність у його власності ТОВ «DubPro» у 2019 році і дані про кошти, отримані від її продажу Лесі Євгеніївні Цибко не були вказані Олександром Дубінським ні у виправленій декларації, поданій 6 червня 2020 року, ні у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, поданому 8 липня 2020 року. Здавалось би, все, що поєднує Олександра зі Словаччиною, згідно з поданою ним декларацією, це вклад у словацькому Татра банку та два записи про видатки, зроблені у Словаччині.

 



Правопорушення? Звісно. Проте далеко не єдине. Якщо поцікавитись статусом компанії «DubPro» в Комерційному реєстрі районного суду Братислави (за словацьким законодавством самі суди уповноважені на ведення реєстрів юридичних осіб), то можна дізнатись цікавий факт – Олександр Анатолійович Дубінський залишався власником та керівником компанії «DubPro» до 14 лютого 2020 року, пересвідчитись у чому можна тут. 

 


Зараз слід згадати часовий проміжок, впродовж якого, за рішенням Солом’янського райсуду, Олександр Дубінський не входив до складу виконавчого органу та не здійснював жодне управління господарською діяльністю ТОВ «DubPro» – оскільки згідно з даними реєстру, аж по 14 лютого 2020 року Олександр вказаний як керівник компанії. Іншими словами, суд, встановивши, що з 5 березня по 27 вересня 2019 року Олександр Дубінський не був керівником ТОВ «DubPro» – нічого такого про період з 27 вересня 2019 по 14 лютого 2020 року, не встановлював. Тобто, Олександр все одно підпадає під дію статті 1724 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак навіть це ще не кінець.

Якщо узагальнити все написане вище, то можна припустити один з двох варіантів. Перший – або Леся Євгеніївна Цибко та Олександр Анатолійович Дубінський, діючи спільно і за попередньою змовою, ввели в оману суд, заявивши, що Олександр Дубінський з 27 вересня 2019 року не є ані власником, ані керівником ТОВ «DubPro», хоча таким він залишався до 14 лютого 2020 року, згідно з інформацією Міністерства юстиції Словаччини. Другий варіант – судом було винесене завідомо неправосудне рішення, якщо суду було відомо про вищевказаний факт. 

А от вже встановлення того, який з цих варіантів мав місце насправді, відноситься вже до компетенції правоохоронних органів, а не ЗМІ.