Маневри «зеленоміки». Яка податкова система потрібна країні?

#Букви розбиралися, чому скасування ЄСВ призведе до відмови від пенсій.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук не приховував інформації про те, що Кабінет Міністрів готується навесні 2020 року провести податкову реформу. При оптимістичному сценарії нововведення повинні вступити в силу з 1 січня 2021 року, а восени 2019-го члени КМУ мали намір вирішити питання, що стосується адміністрування податків. Говорячи про майбутню реформу в серпні, очільник уряду акцентував на перегляді податків для фізичних осіб-підприємців та на необхідності припинити “відмивання контрабанди”. Проте конкретну модель він не був готовий окреслити, так само як і способи досягнення “спрощень в податковому плані”.

Найважливіший “актив” – люди

Ситуацію прояснив міністр Милованов, озвучивши своє бачення анонсованих прем’єром ініціатив. Йдеться про вісім пунктів, які в майбутньому повинні будуть проаналізувати експерти: йдеться про скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ), максимальне зниження податку на дохід фізичної особи, підвищення податку на нерухомість, на землю та інші активи (для компенсації), поліпшення збору податків на нерухомість та інші активи, на додану вартість (ПДВ), детінізацію економіки прямими і непрямими методами, надання державної підтримки бізнесу за умови прозорості в роботі та створення належної кількості робочих місць.

Міністр наголосив, що ініціативи спрямовано на те, щоб “зняти з порядку денного питання ФОПів, забезпечити стимули для створення робочих місць, підвищення зарплат і зменшення рівня безробіття в країні”.

Роз’яснити ситуацію по пунктах, так само як і спрогнозувати можливий економічний та соціальний ефект від податкової реформи Кабміну Гончарука #Букви попросили вітчизняних економістів. Усі вони сходяться на думці, що дану податкову реформу необхідно проводити комплексно, з урахуванням системних змін в інших сферах, що визначають зростання внутрішнього валового продукту (ВВП). Також економісти здебільшого вважають за необхідне ліквідувати Пенсійний фонд, розглядаючи його як частину вже “мертвої” солідарної пенсійної системи.

Як виглядає цілісна реформа?

За оцінкою економіста та фінансового аналітика ОЛЕКСІЯ КУЩА, запропоновані Миловановим ініціативи “мають хаотичний характер”: “Це не податкова реформа, а відволікання уваги електорату від тих подій, які зараз відбуваються: земельна реформа, приватизація “Укрспирту”, енергоринок … Потрібно просто перемкнути увагу суспільства на речі, які ніхто не збирається впроваджувати. Цілісна податкова реформа має інший вигляд. Україна потребує широкого податкового маневру, як це було в 80-і роки в США – “рейганоміка”; те, що відбувається там зараз – “трампономіка”. Нам слід якусь свою “зеленоміку” реалізовувати”.

Передумовою створення багатофакторної моделі – тим самим податковим маневром – на думку фінансового аналітика, є на першому етапі визначення в цілому економічної моделі, збудованої протягом п’яти років. “Тобто розставляються акценти в промисловій, інвестиційній політиці, які галузі будуть драйверами, які точки зростання економіки, де вікна входу для інвесторів”, – зазначає він.

На другому етапі “під цю структуру” необхідно розробити стимулювальний податковий інструментарій, що перегукується з інвестиційною політикою. “Має бути розуміння, як ті чи інші податки, або рух податків, відіб’ються на русі інвестицій у країну або з країни, на стимулюванні економічного зростання, як будуть підвищені або знижені темпи, як все позначиться на сукупних доходах населення. Створюється модель, потім під неї розробляється інвестиційний модуль зростання ВВП, доходів населення, аі потім перекроюється повністю вся лінійка податкових ставок”, – заявив КУЩ.

Він нагадав #Буквам, що наразі в Україні прибутковий податок населення становить 19,5%, з яких 1,5% – військовий збір, і акцентує на необхідності зниження показника до 10%. “Зараз населення платить прибутковий податок у центральний бюджет – приблизно 100 млрд гривень, до місцевих бюджетів зараховується 120 млрд гривень. Загалом 220 млрд грн. При цьому підприємства сплачують податок на прибуток трохи більше ніж 100 млрд грн. У нас населення несе більш ніж у два рази більшу податкове навантаження, ніж корпоративний сектор, – продовжує тему експерт, додаючи, що прибутковий податок є одним з ключових наповнювачів державного і місцевих бюджетів, коштом яких формуються бюджети об’єднаних територіальних громад.

Скасування ЄСВ КУЩ вважає за доцільне розглядати з урахуванням трудової міграції і того, що в Україні перевернута демографічна піраміда, коли смертність перевищує народжуваність.

“Солідарна пенсійна система в Україні – банкрут. Вона працює лише в умовах демографічного зростання. 130 млрд грн на рік держава дотує при бюджеті 400 млрд грн. Невдовзі показник сягне половини бюджету Пенсійного фонду. За таких умов взагалі немає жодного сенсу платити пенсії з Пенсійного фонду. Їх потрібно платити безпосередньо з державного бюджету, – продовжує тему Кущ, акцентуючи на тому, що за такого сценарію пенсія буде називатися гарантованою державою соціальною виплатою. – Але це навряд чи можливо здійснити. Слід впроваджувати комплексну накопичувальну систему. Якщо взяти і скасувати ЄСВ, то це буде просто ідіотська ідея”.

Нинішній податок на нерухомість він вважає антисоціальним, нагадуючи, що “багаті українці платять мало, а бідні – багато” стосовно своїх доходів “, і відзначаючи, що адміністрування зазначеного податку надто складне. “У нас значний масив нерухомості взагалі не охоплений цим податком, тому що не сформовані державні реєстри нерухомого майна. Не розумію природи податку на нерухомість в українських умовах. Його мають сплачувати люди, які заробляють орендним бізнесом, і люди, які живуть у дорогому елітному житлі”, – пояснив КУЩ.

Він також переконаний, що в Україні слід провести тотальну реформу ПДВ з фокусом на стимулюванні галузей економіки. Зокрема, поступово відмовитися від відшкодування ПДВ експортерам сировини і напівфабрикатів. “Зрозуміло, що, якщо відмовитися за рік, ми можемо зруйнувати власний експорт, сировинний потенціал і знищити економічне зростання. Ця податкова реформа має бути розтягнута в часі, поступальна, щонайменше на п’ять років. І обов’язково з цим мають працювати державні програми податкового, бюджетного, кредитного стимулювання, створення виробництв, які б виробляли продукцію з дещо вищим рівнем доданої вартості. Її якраз і потрібно підтримувати з точки зору експорту. Це багатофакторна модель випереджувального економічного зростання, якщо про неї говорити серйозно “, – резюмував фінансовий аналітик.

Податок на нерухомість не потребує перегляду

Інший підхід до моделювання комплексної податкової системи та застосування податку на нерухомість описує старший економіст CASE Україна, експерт Економічної Експертної Платформи ВОЛОДИМИР ДУБРОВСЬКИЙ.

Він розповів #Буквам, що ініціативи Милованова розроблялися раніше вітчизняними економістами. ЄСВ – це фактично податок на працю. Солідарна пенсійна система мертва, її неможливо реанімувати, тому що у нас не та демографія. Людина з цієї солідарної системи отримує менше, ніж туди вкладає. Тож використовувати ЄСВ як спосіб накопичувальної пенсії – не вигідно.

Податок на працю не має права на існування – він не має економічного обґрунтування. Кожен податок має, крім своєї фіскальної функції, ще якісь наслідки в сенсі економічних стимулів. Так ось податок на працю створює стимул не створювати робочих місць, щонайменше – легальних, і цей стимул для суспільства – негативний, – ділиться досвідом експерт. – Ще один небезпечний момент, пов’язаний з солідарною пенсійною системою, – для того, аби вона могла взагалі якось відтворюватися, існує постійна потреба в молодій робочій силі. У тих країнах, де з природних демографічних причин її мало, її імпортують. Це створило страшні проблеми з мігрантами, радикалами, які проти мігрантів. Нашій ще незрілій політично нації таке випробування зовсім не потрібно “.

Економіст також пояснює, що Україні необхідно скоротити податковий тиск таким чином, щоб не обмежувати своє економічне зростання. “Потрібно робити податковий маневр: зменшувати одні податки, збільшувати інші і отримувати той же обсяг надходжень з меншою шкодою для економіки і правильними стимулами. У цьому сенсі у нас є дуже великі резерви у частині податку на землю і нерухомість “, – розповідає він, акцентуючи на тому, що податок на землю і нерухомість” має йти у залік “при сплаті прямих податків, податку на прибуток, щоб люди, які живуть в звичайному середовищі і отримують звичайну зарплату, не відчули цього підвищення, але щоб підвищення торкнулося бізнесу. “Чим добрий податок на нерухомість? Він не вимагає жодних перевірок. Є чіткий некорупційний механізм, коли за формулою обчислюється вартість і просто надсилається відповідна квитанція”, – пояснив ДУБРОВСЬКИЙ.

З його слів випливає, що зазначені зміни спрямовані насамперед на зростання економіки. Наприклад, шляхом зниження і надалі скасування сплати ЄСВ підприємці отримають у вигляді стимулу можливість переспрямувати заощаджені кошти на підвищення рівня зарплат своїм співробітникам.

“Завдання – масштабне. Щоб це все запрацювало, потрібен не один рік. Відразу скасувати ЄСВ не можна. Це великі кошти. Їх просто немає звідки буде взяти. Пенсіонери теж не повинні постраждати, їм слід і далі виплачувати заробітні плати. Мають зберегтися і “накопичення” українців, за яких були чесно сплачені ЄСВ”, – пояснює ДУБРОВСЬКИЙ, акцентуючи на тому, що рівень пенсії буде нижче мінімального прожиткового рівня, однак за рахунок підвищення рівня заробітних плат українці отримають можливість” накопичувати і отримувати гідні доходи в старості”.

ЄСВ виконує свою функцію

Директор Інституту соціально-економічної трансформації ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ, навпаки, не підтримує скасування ЄСВ. За його словами, на теперішній час в Україні існує пряма залежність розмірів майбутньої пенсії від рівня сплачуваних внесків і розмірів майбутніх пенсій.

“Все вже давно змінилося після проведення першого етапу пенсійної реформи. Тепер ЄСВ виконує свою функцію, не дивлячись на ряд проблем. Але це не означає, що систему потрібно ламати або відмовлятися від неї. Скасування ЄСВ можна розглядати лише в контексті відмови від отримання людьми пенсій залежно від внесеного ними соціального внеску. В такому разі вони отримуватимуть соцдопомогу. Однак у нашій країні це може мати негативний соціальний ефект. А ось зменшення навантаження на зарплату і на найбідніше населення однозначно слід здійснювати”, – позначив свою позицію #Буквам НЕСХОДОВСЬКИЙ.

Перш ніж збільшувати податок на нерухомість, економіст вважає за потрібне заповнити відповідний реєстр органами місцевого самоврядування. “Цей податок повинен залежати не від квадратного метра, а від вартості, яка сформувалася на ринку”, – додав він, вказуючи на те, що в цілому податки на нерухомість розглядаються як відкладені податки на доходи фізичних осіб.

Непрямі методи детінізації, що стосуються фізичних осіб, економіст підтримує частково, виділяючи недоцільність обліку майна, яким володіє особа.

“Але абсолютно нормально, коли при реєстрації нерухомості або автомобіля під час купівлі продавець або нотаріус запитує про походження коштів. Якщо не можеш пояснити, тоді ти мусиш легалізувати покупку шляхом оплати доходів фізосіб, – додав він. – Багато що з заявленого Милованова було і нашими ініціативами, просто деякі з них з’явилися ще у 2015 році і трансформувалися. В цілому підхід має правильний напрям, проте питання оподаткування у тому ключі, в якому він винесений, є компетенцією не міністра розвитку економіки, а міністра фінансів. Милованову варто було сказати, що така-то ініціатива дасть зростання ВВП, наприклад, на 2%, маючи на увазі позитивний вплив податків на зростання економіки. Сподіваюся, ініціативи будуть все-таки спрямовані на зменшення розподілу публічних фінансів через держбюджет до місцевих бюджетів. Поки що ми маємо високий рівень перерозподілу, тим самим стримуючи зростання економіки “, – резюмував він.

Заради справедливості варто відзначити, що жодна з означених ініціатив Милованова не стосується ФОПів безпосередньо. Також важливо розуміти, що збільшення рівня заробітної плати сприяє зростанню кількості робочих місць у країні в разі, якщо мінімальний рівень зарплати відповідає показникам реального зростання економіки. Як вплинуть податкові зміни на економічний і соціальний ефект, поки що не береться спрогнозувати ніхто. Економісти звикли працювати з цифрами і фактами. Наразі у відкритому доступі — лише запис на сторінці у Facebook міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.