Що ж, пропоную подивитись на “зворотний бік” депутата — що у своєму житті напрацював “любитель тролінгу” Євгеній Володимирович, окрім ряду ефірів на проросійських каналах, депутатського значка та незнання правил правопису. Тим більше, що для цього не потрібно ритись в чужих смартфонах чи шукати компромат — все є у відкритих джерелах, особливо — Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, судові рішення поки що зачекають, почнімо з декларації. За минулий рік депутат Шевченко відзвітував про наявність у нього третини квартири, площею 151 м², старенького малокубатурного мопеда та BMW X5 у користуванні. Володіє ж цим авто, заявленою вартістю понад 1,1 мільйона гривень, син нашого героя – Іван Євгенійович Шевченко. Він також є суб’єктом декларування, оскільки працював на посаді слідчого у Державному бюро розслідувань. У його декларації, окрім згаданого BMW і ВАЗа 2011 року випуску, майже нічого немає, і це дуже дивно, оскільки, якщо вірити декларації Івана Євгенійовича, в ДБР слідчим зарплату не платять. Що ще більш дивно, оскільки інших джерел доходів, які б давали змогу витратити понад мільйон гривень на авто, – в його декларації не відображено. Хіба що подарунки самому собі на суму 135 тисяч гривень та погашення позики “ПриватБанком” на суму 32 тисячі гривень. 

Парадоксально, але у пана Шевченка-старшого теж не вистачає доходів навіть на обслуговування авто такого класу. У 2018 році він заробив лише  44 тисячі гривень, у 2019 році, вже на посаді нардепа, – 158 тисяч, а також отримав від рідної партії ще 30 тисяч. Крім цього, нардеп витратив 2000 тисячі доларів з депозиту і позбувся земельної ділянки площею 12 сотих у глибинах Запорізької області. При цьому, згідно з його ж декларацією, проживає Євгеній Володимирович в селі Козин, Київської області, де життя, скажімо так, недешеве.

Але навіть при настільки скрутному матеріальному становищі нардеп Шевченко залишається дуже щедрою людиною – у 2020 році він подарував якомусь щасливчику майже 2 мільйони гривень.

До речі, коштів, отриманих від продажу ділянки в Запорізькій області, народний депутат не задекларував – мабуть, теж комусь подарував. Оце так щедрість!

А ось що сумно, так це те, що у проміжку між 2018 і 2020 роками у нашого героя зник син! Дивіться самі – у декларації за 2018 (подана у 2019) син є.

А вже у 2020 сина нема (декларація за 2019, подана у 2020). Тоді ж у депутата не стало земельної ділянки в Запорізькій області.

Однак не зупиняймось на трагедії — не один дорослий син поїхав від тата, щоб покращити декларацію — тим більш, що цікаве лише починається. Окрім мільйонних подарунків та проблем з сином у власності Євгенія Шевченка є ще три юридичні особи — ТОВ “Портер” (код ЄДРПОУ 36140982), ТОВ “Консалтингова фірма “Статус” (код ЄДРПОУ 35450031) та ТОВ “Агросталь” (код ЄДРПОУ 33005203).

Остання спеціалізувалася саме на аграрній сфері, має на балансі зерносховище та земельну ділянку площею понад 7 гектарів, однак, наразі перебуває в процесі банкрутства, а майно її намагаються продати з торгів – аграрного магната з нашого героя не вийшло (мабуть, недостатньо працював у полі, не покладаючи рук).

Справа про банкрутство ТОВ “Агросталь” за № 908/2202/16 містить чотири десятки судових рішень і тягнеться з 2018 року. Кілька разів майно товариства намагались виставити на публічні торги, щоб хоч частково розрахуватися з кредиторами, однак щоразу якісь причини ставали на заваді. 

При цьому, ще у 2013 році ТОВ “Агросталь” не повернуло кредит АТ “Укрексімбанк” на суму понад 2 мільйони гривень, в результаті чого все майно товариства було заарештоване, про що свідчить рішення по справі № 330/1733/15-ц, в рамках якої вже інший кредитор намагався стягнути з самого Євгенія Шевченка хоча б частину боргу у розмірі 110 тисяч доларів, але безрезультатно.

В інших компаній депутата Шевченка справи ідуть не краще. Наприклад у ТОВ “Портер” ще у 2013 році заарештовано все нерухоме майно, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (назва товариства написана з помилкою, проте збігається код ЄДРПОУ).

Аналогічна ситуація і з іншою компанією депутата, ТОВ “Консалтингова фірма “Статус”, майно якої перебуває під арештом з 2011 року!

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, сам депутат Шевченко також неодноразово ставав фігурантом виконавчих проваджень. Частина з них були розпочаті вже після того, як майбутній “слуга” своїх кредиторів став фігурантом кримінальної справи за невиконання рішення суду. 

Кримінальне провадження стосовно Євгенія Шевченка розпочали за частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню). Варто зазначити, що добитись початку кримінальної справи за цією статтею в Україні —  ну дуже складно. Але наш герой зумів цього досягти! В рамках цього кримінального провадження Євгенію Шевченку судом було обрано навіть запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак майбутній народний обранець уник перебування в СІЗО, внісши заставу.

А згідно з ухвалою Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя по справі № 335/12026/15-к, він уник кримінальної відповідальності, після того, як постраждалі заявили про примирення з ним. Мабуть, гроші на повернення боргів у майбутнього “слуги” все ж раптово знайшлись. Варто зазначити, що в рамках цієї кримінальної справи трьома потерпілими були заявлені позови на загальну суму майже 7 мільйонів гривень.

На фоні всього цього вже якось не надто  вражає той факт, що за даними вебпорталу Верховної Ради, за період з серпня 2019 по липень 2020 року, нардеп Шевченко отримав як компенсацію вартості оренди житла – 181 тисячу гривень.

Такі ось “слуги-месники”. Не дивно, що депутат Шевченко так вороже ставиться до журналістів та їх професійної діяльності — маючи в біографії витрати, які в декілька разів перевищують його доходи та заощадження, систематичне неповернення заборгованості, кримінальну справу за невиконання рішення суду. Однак виборці заслуговують знати, кому вони доручають приймати закони, за яким їм доведеться потім жити, і наскільки неухильно цих законів дотримуються ті, хто називає себе народними слугами. Перефразовуючи нашого героя — нам не пох*й.