Нещодавно я виступав на Frontier VR Art Festival. Там були представлені VR-роботи сучасних українських художників, шоу-кейси практик роботи із публічними просторами та арт-об’єкти в цифровому середовищі. У мене була цікава та актуальна тема, пов’язана із просуванням міста як маркетингового продукту.

Нижче я виділив головне зі свого виступу. Що ж таке місто як продукт?

Сучасне місто повинно бути цифровим і креативним, а отже, зручним у використанні і таким, що має привабливий простір. Це можна здійснити, якщо міська влада застосовує комплексний інноваційний підхід, а громадськість бере активну участь у процесі розвитку міського середовища.

Місто з точки зору маркетингу – це продукт, який потрібно продати: інвесторам, туристам і майбутнім новим жителям, які захочуть до нього переїхати. Але спочатку продукт необхідно створити.

Успішний розвиток міст неможливий без такої стратегії, яка включає, зокрема, логістику і впровадження розумних технологій. Арт-індустрія, в свою чергу, формує унікальний вигляд міста. Підкреслює його атмосферу.

Читайте також:

Як навчити забудовників не псувати Київ? 12 правил і порад поводження з містом

 

Зручне місто

Впровадження розумних технологій – це майбутнє, яке вже настало. Це оптимізація витрат, екологічність та безпека. Розробкою інтелектуальних систем займається, зокрема, група компаній Infomir в межах проекту Jooby. Ми вже реалізували кілька пілотних проектів розумного освітлення у Київській області та Одесі.

Впровадження систем зменшило споживання електроенергії більш ніж в два рази. Яскравість змінюється в автоматичному режимі залежно від того, чи є люди в освітлюваній зоні.

Розумне освітлення – це те, що може побачити кожен. Однак більшість рішень розумного міста приховано від містян. Це, наприклад, паркувальні майданчики з IoT-підключенням. Розумні парковки допомагають водієві швидше знайти вільне місце з максимально зручним для нього розташуванням.

Інші інтелектуальні системи дозволяють вирішити проблеми вивозу сміття, оптимізації дорожнього трафіку та зниження рівня злочинності. Все це об’єктивно підвищує якість життя містян.

 

Експансія Львова

Існує три основних напрямки просування міста: як туристичного, фінансового (інвестиційного) та інноваційного центру. Історичні пам’ятки, архітектура, міфологія – магніт для туристів. Розумні та креативні міста – магніт для мізків і грошей.

Як це відбувається в Україні? Розглянемо досвід Львова. Тут спостерігаємо чіткий акцент на туризм. Отже, стратегія побудована навколо архітектурних та історичних пам’яток, барів і ресторанів (багато з них туристи з усього світу рекомендують на сайті Trip Advisor), сувенірної продукції.

Завдяки своєму близькому розташуванню до Західної Європи Львів є вигідним містом для запуску нових авіа- та залізничних маршрутів. Лоукостами та залізничним транспортом сюди можна дістатися з багатьох європейських міст, не згадуючи вже про автотранспортне сполучення.

Стратегія виявилась успішною. У 2018 році Львів відвідали 2,2 млн туристів, він увійшов в ТОП-100 туристичних міст Європи.

Але сьогодні ми бачимо, що львів’янам цього мало. Вони вирішили продавати місто IT-фахівцям, боротися за мізки. Восени почалося будівництво масштабного інфраструктурного проекту для IТ-галузі – Innovation District IT Park. Парк буде розташовано на 10 гектарах і зможе вмістити 10 тис. працівників IT-індустрії та понад 4 тис. працівників суміжних галузей. Сумарні інвестиції в проект становлять 180 млн доларів.

Таким чином, Львів починає конкурувати із Києвом, який залучає інвестиції та мізки як столиця. А столиця апріорі повинна бути такою. Але Києву, на мій погляд, буде складно стати туристичною Меккою через проблеми з логістикою. До західного кордону – багато годин їзди на авто не найкращими дорогами. Лоукост-напрямки теж не вирішують проблеми.

Нашим містам слід розвивати наявні у них сильні сторони. А також – продуктивно використовувати світові тенденції урбаністики та перетворення міського середовища.

 

Міграційний тренд і сучасне мистецтво

Дослідження світових процесів міграції свідчать про прискорення урбанізації. У США, Японії та Західній Європі частка міського населення зросла до 82%, 91% і 80% відповідно. За прогнозами, кількість мегаполісів у світі до 2030 року досягне 41 (в 2010-му їх було 23), а чисельність населення в них – 730 млн осіб, що майже вдвічі більше нинішніх 370 млн людей.

Ми спостерігаємо за глобальним зростанням. Цей процес не омине й Україну. У нас будуть формуватися кілька центрів. Їхніми донорами стане вся країна. Сюди будуть приїжджати усі верстви населення.

Для когось Одеса або Київ стануть найбільшим досягненням. Але за мізки, що здатні створювати додану вартість міській економіці, і Києву, і Львову, і Одесі потрібно буде конкурувати з провідними містами Європи й світу.

Міграційний тренд тільки підштовхує до очевидного висновку: навчитися “продавати” місто – критично важливо. І тут, окрім формування зручної екосистеми, потрібно робити ставку на креатив. Сучасне мистецтво має стати візитівкою міста.

За креатив відповідають представники арт-індустрії. Місто має залучати їх до свого простору усіма можливими засобами, включно із арт-об’єктами у VR/AR і Public Art.

 

Коли місто стає брендом

Наведу один із нещодавніх цікавих прикладів – створення логотипу Порту. Його розробив дизайнер Едуард Айрес. За його словами, найважливіше – не презентувати місто значком або чимось матеріальним. Це скоріше переклад абстрактної ідеї на щось візуальне.

Іншими словами: церквам, проспектам, окремим будівлям або особистостям місця в асоціативному ряду логотипу Порту не знайшлося. Замість цього зробили ставку на прості, але сміливі картинки.

Вони зображують унікальні елементи міста: архітектурні, культурні, географічні, гастрономічні. Мережева структура сприяє встановленню взаємозв’язку між елементами. А ще важливою є точка у кінці слова Porto. Вона підсилює вимову.

Як наслідок, у 17 % жителів Порту брендинг викликає “футуристичні” та “інноваційні” асоціації. 22 % вважають, що логотип дає відчуття єдиної організації. У місті навіть з’явилися люди із татуюваннями логотипу.

Правильний маркетинг дозволив Порту підкреслити свій імідж. Створено яскравий, унікальний бренд. Такому місту вже не потрібна додаткова реклама. Він рекламує сам себе.

 

Ключове питання

Сучасне мистецтво має специфічні фактори розвитку. Перш за все – це приватні ініціативи. Мистецтво зацікавлює. Мистецтво залучає фінансування.

На фестивалі Frontier ми побачили, які нові експериментальні рішення для українських міст у сфері Public Art пропонують уже зараз. Цієї осені у межах проекту десять художників з усієї України створюють об’єкти для площ, скверів, інших громадських територій Києва та Харкова.

Це гарні новини. Сучасне мистецтво інтегрується у публічний простір.

Ключове запитання: чи готові ті, хто має капітал, інвестувати його у розвиток соціуму, зокрема, в арт-індустрію? Якщо так – місту сильно пощастило.