Ніколи не забуду одну свою епізодичну розмову з людиною зі списку Forbes. Володар дум, мільярдер, розвінчувач урядів півгодини на повному серйозі розповідав про “нову хронологію” Фоменка – псевдонаукову теорію російського академіка, який стверджує, що ніякої історії не існує, Христа розіп’яли 1000 років тому в Стамбулі, а все, що ми бачимо в підручниках , – світова жидомасонська змова, спрямована на те, щоб приховати існування глобальної російської імперії, що панувала над усім світом.

Мої нікчемні спроби заперечити ораторові хоча б тим, що для спростування фоменківщини досить один раз прогулятися жовтою бруківкою нібито неіснуючого Єрусалиму, олігарх зустрів без розуміння. У мене в запасі не було двох мільярдів доларів. Що я міг розуміти в житті?

Добровільна десакралізація пострадянського олігархату в принципі крокує бадьорими темпами. Відеоблог Алішера Усманова, в якому цей огрядний вихованець узбецького КДБ в буквальному сенсі плював на Олексія Навального (“тьху на тебе, Олексію Навальний” – це пряма цитата). Зняті на IPhone геополітичні міркування Дерипаски, покликані замилити очі декільком повіям під час прогулянки на яхті. Таємне тибетське бойове мистецтво, продемонстроване Прохоровим в інтерв’ю американському телеведучому Стівену Кольберу. Ніколи ще в історії втрати зв’язку із реальністю тими, хто буквально опух від влади і грошей, не було проілюстровано так наочно і доступно. Історія з виступом Коломойського на програмі Савіка Шустера, як і його надмірна медіа-активність, добре вкладається в цю тенденцію.

Системна помилка всіх експертів і журналістів, що займаються аналізом олігархату, – сприймати мовчання цих людей за розум і мудрість. Тому що це мовчання покликане приховати не розум, а саме його відсутність. Внутрішню порожнечу, яка відразу стає очевидною, щойно вони відкривають рот.

Це не дивно. Принаймні для тих, хто розуміє природу пострадянського олігархату. Струнка теорія про розумних і хитрих людей зазнає краху, щойно хтось починає розбиратися в логіці виникнення цього явища. На посаду олігархів людей підбирали досить випадково, приблизно як зараз у партію “Слуга народу”. Їхні особисті якості були чимось другорядним – адже російські олігархи були лише функцією з перерозподілу радянської промисловості та надр на користь КДБ. Особисті якості – особистими якостями, але найперше в цих людях цінували лояльність. Міф про зрощування криміналу й олігархату з КДБ-ФСБ завжди тиражували в ЗМІ. Хоча насправді і великий бізнес в Росії, і російський кримінал завжди були швидше інструментами в руках спецслужб. Нехай інструментами з правом дорадчого голосу.

Український олігархат в свою чергу будували за принципом субпідряду від російського. Так само, як і кримінальне середовище, за допомогою якого ФСБ-СЗР РФ впливала на різноманітні процеси в колишньому СРСР, український олігархат був швидше інструментом збереження старих радянських промислово-господарських ланцюжків, які повинні були не лише генерувати прибуток, але й не відпускати далеко від московського центру “незалежну”, яка надто загордилася.

Якщо простежити всі біографії українських олігархів – на якомусь етапі там обов’язково виникне Росія. Паливо, газ, труби, калоші – будь-який товар, імпорт якого в Україну або реекспорт в Європу дозволив цим людям стати тими, ким вони стали. Селекцію робили прискіпливо. І ось уже вчорашній бойовик, який дивом пережив у вибуху боса, завідує енергетикою, водій пов’язаного з КДБ кримінального авторитета – хімією, а вчорашній інженер – машинобудуванням.

Звичайно, за 20 років багато що змінилося. Відійшли в інший світ старі генерали та авторитети. Деякі сторожові пси КГБістського і кримінального “общака”, помилково названі бізнесменами, залишилися самі на господарстві, з ослабленими поводками. Набралися досвіду і форсу. Однак найбільша трансформація відбулася в головах – вони повірили в те, що їхнє багатство і вплив – особиста заслуга. Відчувати себе функцією – касовим апаратом, для багатьох стало образою. Вони повірили і вони заговорили. І всі одразу зрозуміли істинний масштаб їхніх особистостей.

Олігарх живе без батьківщини. Адже його батьківщина – гроші. Олігарх прекрасно обходиться без держави – адже справжня держава здатна встановлювати правила. А дотримуватися правил – не в його традиціях. Олігарх залишається людиною зі свого минулого. Кількість грошей ніяк не впливає на внутрішній світ вчорашнього водія, бандита або дрібного клерка. На рівень його інтелекту та ступінь хамства. Олігарх небезпечний тим величезним ресурсом, який отримує в руки його по суті немасштабна і приземлена особистість.

Нинішня самодесакралізація Ігоря Коломойського – хороша ілюстрація усього описаного вище. І хороша можливість для влади і України. Позбутися олігархів можливо тільки в сильній державі, в якій панує закон і правосуддя. І в якій неможлива фінансово-промислова монополія. Помилкове трактування Зеленським природи відносин з олігархатом – домовитися за закритими дверима про правила гри або обміняти лояльність на 200 “швидких” – закладає під владою міну уповільненої дії. Як і фотографії президента з Коломойським, які самі собою обвалюють цінні папери України. Зеленський стоїть перед вибором. Вибір цей простий – або президент переживе на своїй посаді занадто балакучого олігарха. Або олігарх – чергового президента, а можливо, й Україну. Іншого очікувати не доводиться.

  • Раніше Олігарх Ігор Коломойський заявив, що в 2015 році його телеканал “1 + 1” припинив співпрацю з проектом “Шустер Live” у зв’язку з тим, що Савік Шустер брав гроші у гостей передачі, порушуючи умови контракту.
  • Нове шоу Савіка Шустера стартувало у вересні 2019 року на телеканалі “Україна”.
  • В ефірі третьої програми Шустер заявив, що має намір судитися з олігархом, відстоюючи свої честь і гідність, а також через те, що Коломойський не виконав умови контракту й через його брехливі заяви щодо крадіжки грошей.
  • У відповідь Коломойський намагався звинуватити Шустера в тому, що журналіст нібито “кинув” його, забравши наперед гроші за десять програм і вимагав повернути 2,3 мільйона доларів.
  • Розуміючи, що присутні в студії його не підтримують, Коломойський назвав їх порохоботами, підкресливши, що за заявою Шустера, очевидно, стоїть інший олігарх – Рінат Ахметов, власник телеканалу “Україна”.