Про те, що Порошенко і Байден опинились у провадженні ОГПУ, 26 січня повідомив адвокат п’ятого президента Ігор Головань.

“22 січня, через 2 дні після інавгурації президента Сполучених Штатів, було зареєстровано два нових кримінальних провадження, що стосуються начебто втручання в діяльність колишнього генерального прокурора України Шокіна з боку п’ятого президента України Порошенка і теперішнього президента Сполучених Штатів Байдена”, – розповів адвокат.

Історія ця давня і стосується звільнення Віктора Шокіна з посади генпрокурора у 2016-му. Влітку 2020 року нардеп Андрій Деркач, проти якого США запровадили санкції як російського агента, оприлюднив записи розмов Джо Байдена і Петра Порошенка, які йому начебто передали журналісти з випадково знайденим диктофоном.

На пресконференції Деркач заявив, що у нього є документи про вчинення тиску на тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна в рамках розслідування справи щодо компанії Burisma. Нардеп сказав, що у Шокіна планували допитати членів правління компанії, зокрема сина колишнього віце-президента США Хантера Байдена. Тоді як Байден вимагав звільнити Шокіна і ніби шантажував відмовою надати допомогу.

Правда, те, що він тиснув на Порошенка, щоб звільнили Шокіна, Байден визнавав і сам. Ще у 2017-му. От тільки Шокін про Burisma згадав лише у 2019-му.

Навесні Петро Порошенко заявив, що аудіоматеріали сфабриковані, але сировину для них могли отримати зокрема в Офісі чинного президента.

За результатами пресконференції Деркача, ОГПУ влітку відкривав одне провадження. І ось тепер є ще два. За інформацією ЗМІ, відкриття останніх проваджень відбулось за ухвалою Печерського суду.

Втім, 29 січня суд, який робить якісь публічні реакції вкрай рідко, раптом заявив, що не має стосунку до цього.

“Печерський суд не ухвалював рішень щодо порушення кримінальних справ щодо колишнього президента України Петра Порошенка та президента США Джо Байдена”, – йдеться в заяві.

FB Post

 

В принципі, з часу ухвалення портновської редакції КПК ніхто не може мати стосунку до порушення кримінальних справ (тут суд правий), а тільки до внесення інформації в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР), за яким відкривається провадження.

На відкриття такого провадження у слідчого є 24 години, і якщо він цього не зробив, то скаржник може звернутись до суду.

Попри те, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, насправді такі випадки досить часті, і суди такі скарги задовольняють.

Саме завдяки такій процедурі Ренат Кузьмін не раз змушував відкривати потрібні йому провадження, але так само Печерський районний суд Києва зобов’язав генеральну прокурорку України Ірину Венедіктову відкрити кримінальні провадження щодо ймовірного вчинення державної зради народними депутатами Олександром Дубінським і Андрієм Деркачем.

Але повернімося до заяви суду щодо справи Порошенка-Байдена.

“Пресслужба суду доводить до відома громадськості, що на розгляді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва перебувала скарга адвоката Олександра Телешецького, який діє в інтересах Андрія Деркача”, — йдеться в публікації. І там же зазначається, що вона була задоволена 11 вересня, але в ній начебто не вказувались згадані особи, а тільки міжнародні організації.

Вказану ухвалу можна знайти в реєстрі судових рішень.

11 вересня суддя Світлана Волкова, яку вважають наближеною до Андрія Портнова, розглянула скаргу представника народного депутата (ім’я приховано позначенням ОСОБА 1) Олександра Телешецького про бездіяльність ОГПУ при внесенні скарги в ЄРДР.

Світлана Волкова

Цікаво, що суддя ухвалила рішення за відсутності скражника і представників ОГПУ.

Якщо ви вирішите перечитати ухвалу, то не знайдете там нічого, крім правової казуїстики. Жодних подробиць скарги в самій ухвалі не вказано, але їм там бути і не обов’язково. Як зазначає адвокат Порошенка Ігор Головань, з самим текстом скарги суд мав ознайомитись, а відтак розуміти про що йдеться.

З ним погоджується і Валентина Теличенко.

“Своє повідомлення на Facebook Печерський суд розпочав із маніпулятивної заяви, що він “…не ухвалював рішень щодо порушення кримінальних справи щодо колишнього президента України Петра Порошенка та президента США Джо Байдена”. Так, звичайно, не ухвалював, бо кримінальне провадження стає “щодо певної особи”, лише коли цій особі вручать повідомлення про підозру, а до того – формально – особу можна допитувати як свідка і справа залишатиметься фактовою. Отже, суд таки знав обставини, описані в заяві Андрія Деркача. І суд це підтвердив у тому ж таки повідомленні на Facebook : “за змістом заяви… вбачається, що ознаки кримінального правопорушення мають дії окремих представників міжнародних організацій, без зазначення їхніх прізвищ”, – каже юристка #Буквам.

“Тобто суд все ж таки ознайомився із заявою про злочин і оцінив, що ознаки складу злочину в діях якихось “представників” є. Але ж як написати заяву про нелатентний злочин без вказування прізвищ осіб, які ймовірно переступили закон? Якщо заява не містить імен, а тільки аналіз подій і припущення, то це означає відсутність конкретної інформації про ознаки складу злочину, а якщо є конкретика, то тоді можна робити висновок – є чи немає ознак складу злочину. Суд мав що аналізувати. Отже, це ще одна маніпуляція з боку суду або просто неправда у повідомленні”, – додає Теличенко.

У коментарі #Буквам Головань зауважив, що за інформацією адвокатів, провадження відкрили після ухвали Печерського суду, але наголосив, що коментувати має Офіс генпрокурора, який 22 січня 2021 року зареєстрував провадження.

Порошенко і Головань

“Печерський суд визнав, що задовольнив серпневу скаргу Деркача, а у серпні 2020-го у Деркача інших тем не було. Суть заяв в судових ухвалах дуже часто не зазначається, це звичайна практика. Сам факт намагань Печерського суду виправдатися і відмежуватися красномовний. Адже мовчать про те, кого мали на увазі в ухвалі без прізвищ?” – каже Головань.

“Печерському суду є за що виправдовуватися. Вони на порушення територіальної підсудності ДБР вже скільки часу обслуговують. А в цьому випадку славу мають розділити Деркач – Печерський суд – Офіс генпрокурора”, – додає він.

В Офісі генпрокурора “Буквам” повідомили, що не можуть прокоментувати питання відкриття провадження і роль в ньому Печерського суду, і порадили писати запит, що редакція і зробила.

На що ще треба звернути увагу, то це на те, що суд розглянув скаргу на другий день з часу подання, але саму скаргу подано в суд 9 вересня, тоді як скаргу в ОГПУ подали 10 серпня.

Хоча частина 1 статті 304 КПК дає лише 10 днів на оскарження такої бездіяльності, які збігли 22 серпня. В ухвалі нічого не сказано про те, що Деркач просив поновити строк, тому заява могла була бути повернута судом на підставі пункту 3 частини 2 статті 304 КПК.

Хоча це, можливо, не найбільша проблема суду.

“З поведінки ОГПУ та Печерського суду мені вбачається, що дуже не хотілося і тим, і іншим виконувати чиїсь вказівки щодо реєстрації та розслідування кримінального провадження про обставини звільнення з посади Генерального прокурора України Віктора Шокіна, але вони не могли відмовитися. А тепер у Печерському суді побачили непривабливу перспективу отримати негативну оцінку своїх дій і, можливо, навіть персональні санкції, і намагаються переконати суспільство, що вони нібито не мають стосунку до того кримінального провадження”, – каже Теличенко.

І зауважує, що в перспективі такі рішення дорого обійдуться і владі, і Україні.

“На жаль, Україна вже має кілька рішень ЄСПЛ, у яких ідеться про порушення статті 18 Європейської конвенції, яка забороняє використовувати інструментарій кримінального права для незаконної мети. Янукович практикував кримінальне переслідування політичних опонентів. Те, що Зеленський повернувся до цієї практики, – дуже псує йому та Україні репутацію. Зеленський нічого не навчився з помилок Януковича. Повторення цих помилок Зеленському коштуватиме значно дорожче, ніж вони коштували Януковичу”, – наголошує Теличенко.

Текст готували Тетяна Ніколаєнко та Стас Козлюк.