Скільки українців за кордоном?

Українці почали виїжджати на роботу за кордон ще зі здобуттям Україною незалежності у 1991 році. Однак точно встановити, скільки всього українців перебуває за кордоном, дуже складно. Дані варіюються від 0,7 до 6,8 млн осіб. Наприклад, Держстат називає цифру 1,3 млн українців, Міжнародний валютний фонд (МВФ) нарахував за кордоном 2-3 мільйони українців, за даними перепису Дмитра Дубілета, за кордоном перебувало 3,7 млн українців.

Втім, аналітик ГО “Європа без бар’єрів” Павло Кравчук закликає обережно використовувати такі дані, адже, наприклад, дані Держстату охоплюють лише тих, хто виїжджає на короткий термін, і мігрантів, які мають родину в Україні. Водночас ті, хто виїхав разом із родиною або не має сім’ї, у вибірку не потрапляють.

Однак ситуація змінилась після 16 березня 2020 року, коли Україна оголосила про “закриття кордонів” через карантин. Тоді лише за другу половину березня в Україну з-за кордону в’їхали понад 270 тисяч українців. Це на 160 тисяч осіб більше, ніж виїхало. Як зауважує Павло Кравчук, це для України не дуже характерно.

За його словами, зараз повертаються переважно заробітчани, які працюють за безвізом або у яких закінчились робочі контракти. Дехто вирішив повернутися, дізнавшись про намір Зеленського закрити кордони. Ті, хто мають дозволи на проживання, залишаються у своїх країнах. Але можуть зіткнутися з іншою проблемою, а саме втратити роботу.


“Найголовніше, ті, хто повернувся, мають обмежені можливості виїхати назад. Переривається їхній постійний цикл виїзду-повернення”, – стверджує Кравчук.

При цьому, як показало дослідження, яке провела польська компанія з міжнародного працевлаштування Gremi personal, 51% українців хочуть залишитися і продовжувати роботу в Польщі. Ті, хто виїхав в Україну, цікавляться можливістю повернутися до Польщі зараз або після закінчення карантину.

Польські фермери потребують українців

За 10 днів – з 16 до 27 березня –  з Польщі в Україну повернулося понад 100 тисяч українців, що становить близько 12% українських трудових мігрантів. Дефіцит робочих рук з України відчули на собі польські підприємства харчової промисловості, логістичні та будівельні компанії.

З початком квітня про те, що не вистачає робочих рук, заявили і польські фермери. Вони звернулись до уряду, щоб той дозволив в’їзд робітників з-за кордону.

“Побоювання фермерів можна зрозуміти, адже під загрозою сезон. Вони побоюються, що не встигнуть зібрати урожай”, – стверджує Павло Кравчук.

Він додає, що зазвичай на сезонні роботи до Польщі їздили одні й ті самі робітники. До того ж робота, хоч і не кваліфікована на перший погляд, вимагає особливих вмінь і навичок. Через це замінити українців на цих роботах буде складно.

Тому вже зараз польський уряд почав вживати певних заходів, щоб зменшити відтік робочої сили з країни. Наприклад, уряд провів акцію “Антикризовий щит”. За її умовами, іноземці не з країн ЄС, у яких закінчується строк дії віз і карт перебування, можуть продовжити легальність свого перебування в Польщі на час дії епідемії на ще 30 днів.

Українські мігранти в Польщі можуть розраховувати не лише на продовження строків перебування, а й на допомогу в оформленні документів. Наприклад, зараз вони можуть отримати посвідку на проживання на 3 роки безкоштовно. За даними польського агентства праці EWL Group, українці повинні лише сплатити державний збір за подачу заяви та довіреності (507 злотих), а всю адміністративну роботу з підготовки документів на себе бере агентство.

Хто збере урожай в Німеччині?

Через масовий виїзд іноземних робітників захвилювались і фермери Німеччини, тому вже 4 квітня уряд Німеччини разом зі Спілкою аграріїв затвердив план дій і порядок приїзду 40 тисяч сезонних працівників з країн Східної Європи для роботи на фермерських та аграрних підприємствах Німеччини під час посівів та збору врожаю.

“Міністерство розраховує на українців, навіть брошуру видано українською паралельно із польською, румунською, хорватською та болгарською”, – зазначають у німецько-українському фонді EQUITES Humanitarian & Cultural Fund.

У правилах в’їзду передбачено, що однією з передумов працевлаштування в Німеччині є обов’язковий в’їзд і виїзд тільки літаками, без тривалих автобусних поїздок з міркувань безпеки.

Новоприбулих зустрічають в аеропорту і відправляють на 14-денний карантин – вони не можуть залишати територію підприємства, де вони працюють, і своє житло. Покупки за сезонних робітників зобов’язується робити роботодавець. Він же гарантує дотримання усіх норм гігієни та забезпечення робітників засобами захисту.

Однак через заборону перельотів українці не можуть виїхати до Німеччини в квітні, водночас Румунія і Польща вже дозволили своїм громадянам виїхати на сезонні роботи в Німеччину.

“Українців замінять без усякого сумніву: через карантин сотні тисяч сидять без роботи, а це чи не єдине виключення в Європі. На сьогодні вже сотні сезонних робітників з Румунії, Болгарії та Польщі прилетіли й працюють”, – стверджують у фонді.

Полетіти на сезонні роботи в Німеччину українці зможуть уже в травні, коли закінчиться карантин в Україні. Тоді у фермерів якраз починається сезон збору полуниці.

1500 іноземних робітників для Фінляндії 

За 2019 рік на сезонні роботи до Фінляндії, за різними оцінками, виїхали близько 15-16 тис. українців. Крім українців, на сезонні роботи до Фінляндії виїжджають молдавани та білоруси. 


За даними фінських профспілок, лише на весну 2020 року сільське господарство країни потребує 4,5 тис. робітників. Якась частина робітників встигла заїхати з 16 до 31 березня, коли ще можна було заїжджати в країну.

Як пояснює Сергій Шрамов з консалтингового агентства TEMPOREL Oy, у цей проміжок часу Фінляндія приймала працівників з-за кордону, у яких був дозвіл на проживання. Однак цих працівників недостатньо, щоб закрити потреби фермерів в іноземних робітниках. 

Однак закриття авіасполучення в Україні вплинуло і на те, як робітники змогли потрапити у Фінляндію. “Щоб доставити спеціалістів у Фінляндію у цей період, ми їхали рейсовими автобусами з України в Білорусь, а вже потім з аеропорту в Мінську відправляли українців у Гельсінкі”, – розповідає Сергій Шрамов.

При цьому використовували два автобуси – один автобус на українських номерах відвозив робітників до українського кордону, в буферній зоні вони пересідали в автобус на білоруських номерах і так їхали в Мінськ. Таким способом лише компанія Сергія Шрамова допомогла в’їхати у Фінляндію на роботи близько сотні українців. 

Спочатку уряд прийняв рішення про те, що Фінляндія готова прийняти 1500 сезонних робітників з-за кордону. Після цього уряд звернувся до фермерів, аби ті подали заявку, скільки робітників критично необхідно для ведення бізнесу. Заявки подали на понад 4 тис. робітників.

За словами Сергія Шрамова, сьогодні уряд поки надсилає листи підприємцям, яких робітників і скільки уряд готовий пустити в країну. Паралельно в країну продовжують в’їжджати ті, в кого є посвідка на проживання або дозвіл на роботу у країну.

Однак, як і у випадку з Німеччиною, гостро стоїть питання, як 1000 українських робітників можуть потрапити в країну. Фінський уряд хоче перевозити їх чартерними рейсами, однак поки польоти в Україні заборонено.

Водночас за словами міністра закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто, українська сторона в особі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби погодилась сприяти тому, щоб українці могли приїхати на сезонні роботи у Фінляндію. Фінська сторона зі свого боку бере зобов’язання організувати 14-денний карантин для українців.