Поведінка судді чітко вказує, що вона налаштована порадувати Ігоря Коломойського. І 17 жовтня може ухвалити відповідне рішення. Через тиждень. Під час щорічних зустрічей в МВФ, коли туди приїдуть в тому числі і члени українського Уряду.

Це сталося після того, як МВФ дуже чітко окреслив червоні лінії, перехід яких унеможливлює співпрацю з Фондом. А значить ставить під питання рефінансування зовнішнього боргу в 2020 році. Як результат – мінімум втрата довіри на найближчу перспективу. Як максимум – дефолт у середньостроковій перспективі.

МВФ поїхав і залишив домашнє завдання. Українська влада повинна була довести: вони реформатори чи з Коломойським. І ми начебто навіть побачили цілий набір рухів у бік реформаторів. Принаймні активну демонстрацію. Президент сходив у НБУ, Кабмін і Нацбанк, підписали меморандум, Дубинського “посунули” в Парламенті. І на цьому тлі суд максимально наближається до рішення на користь Коломойського. І це рішення, яке не матиме прямих наслідків одразу ж. Тому що не набуде чинності, адже буде подано апеляцію. Але стане чітким сигналом. І сигнал цей почують.

І таке рішення суду буде трактуватися не інакше, як продовження руху в бік компромісу з Коломойським. Тоді МВФ не зможе дозволити собі запустити програму, не дочекавшись фінальних рішень судів. Уже можна говорити про те, що на найближчий тиждень не варто очікувати будь-якого прогресу в переговорах з Фондом, а саме ставлення МВФ і західних кредиторів до України стане ще прохолоднішим. Тому що про незалежну судову систему можна розповідати в Instagram своїм підписникам. Але не міжнародним кредиторам. Які давно і чітко уявляють, як працюють суди в Україні. А значить чекатимуть, що варто лише виділити Україні транш, як наступного ж дня незалежність НБУ перестане існувати як клас, а Коломойський отримає все, що хоче.

Суд міг і повинен був відмовитися від розгляду цієї справи. Принаймні до вирішення питання у Верховному суді щодо юрисдикції (відповідне клопотання було подано з боку держави), проте суддя відмовилася його задовольнити. Ось так відсвяткували день юриста в Україні. Черговим тріумфом правосуддя. Зрештою, як говорили великі, держава – це бенЯ.

Тепер є 2 варіанти. Або Офіс президента робить це свідомо, контролюючи ситуацію, і вирішує так “послати” МВФ. Або Офіс президента сьогодні слабший за Ігоря Коломойського, який контролює суди. І тоді МВФ і президента “посилає” особисто Ігор Валерійович. І обидва варіанти однаково погані. Для економіки України в першу чергу. Якщо Офіс президента говорить на зустрічі з кредиторами та інвесторами одне, а робить інше, то він повністю втрачає довіру, адже не має наміру виконувати те, що обіцяє. Якщо Коломойський сильніший і зараз вступає у відкриту війну, то президент теж втрачає довіру, адже ніхто не буде знати, чи зможе він виконати те, що обіцяє.

І тепер м’яч на стороні Зеленського. Він повинен повернути довіру. Якщо для цього потрібно показати суддям, що не можна приймати сторону олігарха проти народу України, то він повинен це показати суддям. І якщо для цього потрібно посадити свого друга, а не друга Порошенка, то значить він повинен це зробити. Зрештою, саме це і рекомендував Лі Кван Ю. Або він назавжди залишиться маріонеткою Коломойського. Принаймні в очах кредиторів і інвесторів. А маріонеткам гроші ніхто не дає.

І поки Зеленський дозволяє Коломойському загрожувати національній безпеці України, грошей Україні ніхто не дасть.