21 листопада прокурори САП несподівано вручили голові Львівської міської ради Садовому підозру у справі про будівництво індустріального парку в селі Рясне-Руське нідерландською компанією СТР.

Несподівано, бо 3 роки екс-генпрокурор Юрій Луценко чекав вручення цієї підозри меру Львова, але так і не дочекався. Сам Садовий на прес-конференції висловив здивування, чому до нього прийшли, адже всі ці роки “НАБУ вважало справу безперспективною”.

Захищати його стали навіть прихильники Петра Порошенка, побачивши в діях прокурорів намір команди Зеленського залякати місцеву владу перед виборами.

Сам судовий процес привернув увагу багатьох політиків, а також прихильників і противників Садового.

Як проходило засідання суду, стежила кореспондент “Букв”.

САП має підстави вважати…

Засідання, призначене опівдні, почалося із запізненням на годину. Перед входом у ВАКС проходили дві акції протесту за участю прихильників і противників Андрія Садового. Поруч із ними площу зайняли люди в камуфляжній формі, які вважаються ветеранами АТО.

Всередині будівлі атмосфера була не менше гарячою – вхід у зал судових засідань перекрили півсотні відеокамер, близько тридцяти народних депутатів Верховної Ради VIII скликання, що представляють політсилу “Самопоміч”, а також з десяток мерів українських міст.

Готовність взяти мера Львова на поруки проявили Павло Бакунець, Олег Березюк, Олег Лаврик, Сергій Кіраль, Оксана Сироід, Тетяна Острикова, а також Асоціація міст України з головою Віталієм Кличком.

Перша частина засідання суду тривала дві години. Цей час головуючий суддя ВАКС Сергій Войсак виділив на процедурні моменти і заслуховування позиції сторони обвинувачення. Саме на цій частині протягом десяти хвилин був присутній Кличко, який зачитав клопотання про готовність взяти мера Львова на поруки.

Позицію звинувачення представляли прокурори САП Ольга Ярова і Вадим Сидоренко. За словами Ярової, індустріальний парк збиралися будувати ще в 2006-му, але процес запустили тільки в 2015-му.

Слід нагадати, що перші обшуки в справі провели 15 листопада 2016 року.

Підставою стало звернення 60 жителів області від 2015 року про “незаконне відчуження належної їм землі” – 23,49 га, на якій перебували їхні городи.

З вилучених документів представники правоохоронних органів зробили висновок, що у вересні 2015 р. Львівська міськрада надала в оренду одному із суб’єктів господарювання земельну ділянку площею 23 га, нормативно-грошова оцінка якої склала 140 млн грн. А в грудні того ж року землю під особистий розпис голови міськради продали за ціною 52 мільйони гривень.

В ході експертиз правоохоронці з’ясували, що ділянка землі “була продана за договором купівлі-продажу без аукціону за заниженою вартістю як землі промисловості, що вона не належить територіальній громаді міста Львів, де-факто використовується в якості городів і перебуває у власності Рясне-Руської сільської ради як земля сільськогосподарського призначення”.

Під час засідання Сидоренко заявив, що САП оцінює суму збитків від дій Садового у 93 мільйони гривень.

Сидоренко у своєму виступі в основному читав рішення міськради, де Садовий провів розгляд передачі землі під індустріальний парк за скороченою процедурою, переконавши депутатів, що все законно, в той час як рішення дозволяло інвестору не платити податки. Він також зазначив, що Львівська міськрада, виділяючи землю іноземній компанії, не взяла на це дозвіл у Кабміну.

Крім того, Сидоренко послався на свідчення колишнього заступника Садового Павліва, який заявив, що відчуження було незаконним і що він звільнився через те, що його змушували підписати документ, з яким він був незгодний.

Також у справі є свідчення декількох депутатів-членів земельної комісії, що питання виділення землі іноземній компанії під технопарк вони не обговорювали.

Ярова, представляючи позицію САП, зазначила, що викликає запитання, навіщо міськрада вирішила терміново продати інвестору ділянку після того, як передала її на 30 років в оренду.

“У матеріалах кримінального провадження є листування між Департаментом містобудування Львівської міської ради та Рава-Руською міською радою про звернення останнього про узгодження і зміну меж Львова з селом Рясне. Це говорить про те, що Садовий розумів: в момент оголошення земельної ділянки обраною для розміщення індустріального парку та не належала Львівській міській раді”, – сказала вона.

Садовому інкримінували ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 (організація зловживання і зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України, що передбачає від 3 до 6 років позбавлення волі.

Доказів збитків немає?

Друга частина засідання тривала чотири з половиною години. Часу вистачило на виступи як сторони захисту, так і сторони звинувачення, на дослідження суддею доказів і на розгляд питання взяття фігуранта справи Садового на поруки.

“Ну що ж, тепер ми знаємо, що САП у нас займається питаннями городини”, – пожартував один із адвокатів Садового.

Свою лінію четверо адвокатів мера Львова будували на таких пунктах:

– земельна ділянка належала територіальній громаді міста Львів в особі Львівської міської ради;

– городи людей там були незаконними;

– про правомірність несплати податків йшлося з огляду на статті 10, 260 і 14.1.147 Податкового кодексу (сторона обвинувачення посилалася в даному питанні на постанову КМУ);

– сторона обвинувачення не конкретизувала, якими саме діями і який саме збиток державному бюджету завдав Садовий, підписуючи рішення колегіального органу про продаж земельної ділянки – Львівської міської ради;

– у мера Львова немає можливості заплатити 50 млн грн застави (прокурори САП говорили про 24 тис. 913 прожиткових мінімумів, про необхідність мера Львова віддати паспорти громадянина України в відділення міграційної служби, щоб унеможливити його виїзд за кордон, а також заборонити Садовому вступати в будь-який контакт з іншими фігурантами справи, протягом двох місяців за першої ж вимоги з’являтися до суду).

Садовий під час виступу акцентував на тому, що компанія-інвестор є найбільшою у Східній Європі, і побудований нею індустріальний парк міг би створити додатково три тисячі робочих місць, поповнювати скарбницю Львова щорічно на 147 млн ​​грн.

“Я – публічна особа, я зацікавлений у тому, щоб приходити на допити. Підтримую аргументацію своїх захисників відмовити прокуратурі в заставі, тому що я не скоював злочину. Звернення щодо особистого поручительства… Я не хочу створювати депутатам і міським головам незручності. Те, що ми бачимо з боку прокуратури, повертає нас у часи Радянського Союзу. Я залучив до бюджету 52 млн, і ці кошти громада використовувала, а інвестор зараз в мінусі – це серйозний удар по інвестиційній привабливості нашої країни. Дії прокуратури шкідливі для інвестиційного клімату. Я не підписував би рішення, якби за нього не проголосували депутати Львівської міської ради, члени виконавчого комітету… Я сподіваюся, що суд прийме рішення відмовити прокуратурі в усіх клопотаннях”.

Однак очікування Садового, як і його адвокатів, народних депутатів, мерів міст, присутніх в залі судових засідань, не виправдалися.

Суддя о 20:00 пішов до нарадчої кімнати, а повернувся ближче до 22:00. Вимогу про запобіжний захід САП було задоволено частково.

Слова Сергія Войсака звучали так: “… застосувати до підозрюваного Андрія Садового запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить мільйон 56 тисяч 550 гривень”.

Відповідно до рішення ВАКС, підозрюваний повинен прибувати до детектива, прокурора, слідчого, судді щодо кожної вимоги, повідомляти їм про зміну свого місця проживання, місця роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також свідками.

Застава може бути внесена будь-якою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок ВАКС. Повний текст рішення буде оприлюднено 2 грудня 2019 року о дев’ятій годині ранку.

Після засідання Садовий сказав, що рішенням суду незадоволений, і просив ЗМІ уважно стежити за цією “знаковою справою”, тому що йдеться про іноземні інвестиції, 147 мільйонів податків і 3 тисячі робочих місць. Він також зазначив, що свідчення проти нього дали депутати від “Свободи” і БПП, натякаючи на нелюбов цих політичних сил до себе.