Ініціатором законопроєкту є депутат від “Слуги народу” Галина Третьякова , голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Пропонується внести зміни до Закону України «Про судовий збір», в частині звільнення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від обов’язків сплачувати судовий збір. Що це означає для українців?

На сьогодні, у випадку, якщо органи державної влади вимагають повернути раніше виплачену особі суму пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальної стипендії, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (все це входить в поняття «державні виплати»), а особа, яка отримувала ці кошти, відмовляється їх повернути – спір повинен вирішуватись судом.

Як відомо, за звернення до суду сплачується судовий збір (для даної категорії справ його розмір становить від 2102 гривень). І, як зазначає сама автор законопроєкту, необхідність сплати судового збору часто ставала перешкодою на шляху звернення з позовними заявами про повернення державних виплат.

У разі ж набрання законопроєктом №3551 чинності, ця перешкода зникне і органам соціального захисту нічого не заважатиме подавати до суду хоч у кожному першому випадку.

Подається законопроект виключно з благими мотивами. Це і належне виконання закону «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», і налагодження роботи системи державної підтримки найбільш незахищених категорій громадян; і підвищення адресності державних виплат; і вчасне повернення до державного бюджету неправомірно отриманих виплат; і вчасне стягнення до державного бюджету сум сплаченої тимчасової допомоги з осіб, які ухиляються від сплати аліментів.

Але, фактично, його прийняття відкриє шлях до масового, часто немотивованого завалювання судів позовами про повернення сум соціальних виплат: пільг, пенсій, стипендій, державної допомоги, і т.д. Крім того, законопроєкт несе в собі і корупційні ризики у вигляді можливості використання безоплатної подачі позовних заяв задля отримання неправомірної вигоди за їх подальше відкликання.

Насамкінець, слід зауважити такий аргумент як «повернення до державного бюджету неправомірно отриманих виплат». Тобто, фактично, ініціатор законопроєкту визнає, що часто органи, до повноважень яких віднесено призначення державних виплат, неналежно виконували свої функції, витрачаючи кошти платників податків без достатніх на те підстав. І, вочевидь, дане явище є достатньо масовим, щоб приймати окремий законпроєкт для виправлення його наслідків. Запитання «чи будуть застосовані якісь санкції щодо осіб, які допустили таку ситуацію?» є, мабуть, риторичним.