Для з’ясування різних тенденцій соціологи проводять як дослідження громадської думки, коли опитують певну вибірку громадян, так і експертні опитування. Часто буває, що результати відрізняються, адже експерти краще розуміються на темах, ніж суспільство загалом, та їхньою думкою складніше маніпулювати.

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів експертне опитування під назвою «Політичний квартал» щодо оцінки роботи влади в першому кварталі 2020 року. Опитування відбулося 26 березня – 1 квітня та охопило 58 експертів. Важливою його частиною є думка опитаних щодо реагування на пандемію, адже в Україні на той час уже діяв карантин та певні обмеження, хоч і не такі жорсткі, як ті, що почалися 6 квітня.

Експертів попросили оцінити ефективність того, що робить влада, а конкретно президент Володимир Зеленський, адже новий уряд оцінювати поки що зарано.

“За різними сферами оцінки переважно низькі. Відносно нейтральними можна назвати оцінки, які стосуються комунікації з суспільством та боротьби з епідемією. Але й навіть там загальна оцінка менше трійки. Найгірша ситуація з кадровою політикою, її оцінюють на 1,5, що є дуже низьким показником. Фактично ці скандали навколо Єрмака та інших осіб, призначених Зеленським, це підтверджують”, – розповів політичний аналітик Фонду Андрій Сухарина.

Так, комунікація з суспільством отримала оцінку 2,6 із 5 можливих, боротьба з пандемією – 2,5. Кадрова політика – лише 1,5 бала. Нагадаємо, що днями оточенню президента довелося давати пояснення  щодо свого ставлення до корупції, коли депутат Гео Лерос оприлюднив записи, як брат голови ОП Денис Єрмак веде переговори про торгівлю посадами.

Також супроводжувалося критикою призначення на посаду генерального прокурора ексочільниці Державного бюро розслідувань Ірини Венедіктової, а також кадрова руханка в МОЗ, коли замість Зоряни Скалецької туди спершу призначили хірурга Іллю Ємця, а потім ексголову держадміністрації Одеської області Максима Степанова. Не дивно, що це вплинуло на думку експертів щодо ефективності президента.

Аби зрозуміти, наскільки ефективними заходи влади вважає суспільство, ми звернулися до дослідження  Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке відбулося 27 – 30 березня методом телефонного опитування 1,5 тис. респондентів.

У громадян запитали, наскільки успішно влада – не  лише  президент, а й уряд, парламент, правоохоронці – справляється з протидією пандемії.

40% відповіли, що вона це робить скоріше успішно чи дуже успішно, а 48% сказали, що скоріше чи повністю неуспішно.

Протидію економічній кризі та підтримку вітчизняних виробників (безвідносно до пандемії) вважають успішною 13% опитаних, неуспішною – 65%.

Також 70% сказали, що влада недостатньо забезпечує доступ до медичних послуг,  17% все подобається. Запобігання можливим економічним труднощам, пов’язаним із пандемією, оцінили 18% і не оцінили 57%.

Тобто ставлення громадян до дій влади скоріше критичне.

Проте в цьому самому дослідженні респонденти стверджують, що ставляться безпосередньо до Володимира Зеленського позитивно – таких 46%. Ще 33% залишаються нейтральними, 21% ставиться негативно.

«Бачимо парадокс. Діяльність влади оцінюють негативно, а діяльність Зеленського позитивно, принаймні частка цих людей суттєво переважає тих, хто ставиться до президента негативно. Треба шукати пояснення. Очевидно, що більшість людей продовжує вірити в поганих бояр і доброго царя. Вони не розуміють, що насправді президент несе відповідальність за нинішню ситуацію. Хоч у нас і парламентсько-президентська республіка, за всім реально стоїть президент або його офіс», – пояснює науковий директор Демініціатив Олексій Гарань.

За його словами, попри падіння рейтингів Зеленський залишається достатньо популярним, проте невідомо, чи довго триватиме цей ефект.

Повертаючись до опитування експертів: вони оцінили, наскільки різні заходи влади з протидії пандемії є ефективними та виправданими.

«Якщо говорити про виправданість заходів, то фактично всі експерти погоджуються, що карантин у навчальних закладах потрібен, закриття ТРЦ потрібне, але стосовно адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення карантину, закриття громадського транспорту оцінки неоднозначні. Так, більшість схиляється до того, що це робити потрібно, але нема чіткого консенсусу. Щодо ефективності: нейтральні оцінки стосуються охорони громадського порядку, комунікації з населенням. Але інші аспекти, зокрема, припинення експорту необхідних захисних засобів, забезпечення медичних закладів необхідними ресурсами – експерти оцінили дуже негативно», – розповів Сухарина.

Найбільш негативно експерти ставляться до закриття метро та обмеження роботи громадського транспорту – 15% опитаних не підтримують це. Ще 22% відповіли, що це виправдано, проте має реалізуватися інакше. Й найбільше запитань до закриття кордонів, припинення авіа- та залізничного сполучення – понад 29% кажуть, що це реалізували неправильно.


Охорона громадського порядку  отримала   оцінку 2,9 із 5, комунікація – 2,8, евакуація українців з уражених країн – 2,7, підготовка критичної інфраструктури до епідемії – 2,5. Найнижча оцінка ефективності  у  припиненні  експорту та контрабанди захисних засобів і забезпечення лікарень – 1,8 та 1,6 відповідно.

Громадяни ж в оцінці заходів влади розділилися. Як показує опитування КМІС, 49% вважають, що заходи з протидії епідемії були впроваджені вчасно, 38% – що вони запізнілі.

Крім того, 43% респондентів відповіли, що ці заходи треба посилити (нагадаємо, що посилення відбулося 6 квітня після завершення опитування), 40% назвали їх адекватними, 9% сказали, що обмежень забагато.

Схоже, що серед населення підтримка заходів влади вища, ніж серед експертів, які деякі пункти підтримують, проте залишаються скептичними.

В експертів також запитали, наскільки ймовірними є різні події впродовж наступних трьох місяців. Найбільш імовірним вони досі вважають  запровадження надзвичайного стану для боротьби з епідемією, так вважає 51% опитаних. Також вони високо оцінили ймовірність дефолту – 42%. Такий самий відсоток ймовірності у масових протестів. Натомість, скажімо, відставка президента видається малоймовірною – лише 23% експертів вважають, що таке можливо.

Зазначимо, що де-факто, але не де-юре надзвичайний стан почав діяти в Україні 6 квітня разом із новими карантинними обмеженнями, коли Кабінет міністрів своєю постановою №255 заборонив українцям перебувати в громадських місцях без масок і документів, ходити по вулицях не більше ніж удвох та відпочивати в парках. За порушення правил передбачений штраф від 17 тис. грн. Проте ст. 64 Конституції України каже, що такі обмеження можна встановлювати лише за умови впровадження воєнного чи надзвичайного стану. Ні за те, ні за інше Верховна Рада не голосувала.

«Ні Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ні Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» не можуть наділяти Кабінет Міністрів України повноваженням обмежувати конституційні права та свободи громадянин в силу Статті 64 Конституції України, яка встановлює можливість таких обмежень лише у випадку запровадження воєнного чи надзвичайного стану… Положення вищевказаних законів суперечать вимогам Конституції та є неконституційними, адже вони встановлюють широку свободу розсуду органів виконавчої влади, зокрема, Кабінету Міністрів України та фактично надають можливість реалізовувати повноваження, віднесені Конституцією виключно до компетенції єдиного законодавчого органу України», – інформує Харківська правозахисна група.

Ймовірно, це посилення виправдало очікування 43% українців та прогнози 51% експертів, хоч і не зовсім законно.

Серед подій, які суттєво вплинуть на політичну ситуацію в Україні, експерти назвали пандемію разом  з обмежувальними заходами та падіння світових ринків і цін на нафту. І вплив цей, очевидно, буде негативним.

Щодо нестандартних політичних рішень, які могли б допомогти у боротьбі з пандемією, експерти одностайні: 79% підтримують створення проєвропейської коаліції з усіх фракцій, крім «Опозиційної платформи – За життя», для співпраці з МВФ та ЄС. 25% вважають доцільним тимчасово припинити виплати за зовнішніми зобов’язаннями. Надзвичайні повноваження для президента і нормалізацію відносин із РФ підтримали тільки 8% та 4% експертів відповідно.

Політичний аналітик Демініціатив Петро Бурковський вважає, що нинішня криза схожа на ту, з якою Україна зіштовхнулася у 2014 році з початком російської агресії.

«У 2014 році були великі сумніви з приводу влади, зараз ці сумніви ще більші. Результати опитування показали, що лише 8% експертів вважають, що Зеленському варто надати надзвичайні повноваження для боротьби з епідемією. Звідки такий скепсис і песимізм – відповідь є: занадто низько оцінюються дії влади з підготовки країни до епідемії чи принаймні мінімізації ризиків. Саме тому експерти вважають, що влада не показує здатності справді запропонувати і втілити план боротьби з епідемією. Чи означає це, що країни приречена? У 2014 році багато хто так казав, багато хто сподівався, що Україна розпадеться на частини, почнеться громадянська війна. Зараз ми також чуємо голоси, що країна рухається до дефолту, що ізоляція закінчиться крахом державності й на цьому тлі зовнішні сили вирішать долю України. Я думаю, це головний виклик не лише для держави, а й для громадянського суспільства та експертів зокрема», – каже експерт.

За його словами, зараз влада має шанс повернути довіру людей – для цього потрібно сформувати проєвропейський уряд.

«Треба усвідомити дві речі. Перша: всередині влади, команди Зеленського зараз криза ідентичності та креативності, треба залучати фахівців із різних політичних сил, готових працювати заради порятунку країни. Друга: допомога зараз може прийти лише з європейського боку, не зі сходу. Саме це усвідомлення стане визначальним чинником вибору шляху країни в наступні три місяці. Від того, чи зробить влада цей вибір, залежить, наскільки жорстко просяде економіка, наскільки коштовним в плані людських життів буде вихід з епідемічної кризи», – пояснив Бурковський.