У неділю на 87-у окрузі нарешті дорахували всі протоколи по дільницях і перемогу віддали Василю Вірастюку.  Завтра це “щастя” привезуть у ЦВК, але кому в 2004-у році було вже років 20, може згадати, за що Сергія Ківалова назвали підрахуй і гірко посміхнутись.

Зараз увесь Facebook поділився на тих, хто називає вибори у Надвірній поверненням у добу Януковича, і тих, хто намагається порівнювати нинішні вибори зі змаганням Геннадія Корбана і Сергія Березенка у 2015-у, мовляв, за Порошенка було не краще.

Нечесні вибори – геть не новина для України. Але найбрудніші все ж можна перерахувати на пальцях:

– Мукачево-2004, тоді щоб забезпечити перемогу кандидата від СДПУ(о) з ТВК зняли міліцейський наряд, після чого кілька злочинців, зв’язавши цивільного сторожа, викрали стос папок із виборчою документацією. Заступника голови ОДА Віктор Дядченко звинуватили в тому, що він власноруч вносив правки у виборчі протоколи, забираючи голоси від Віктора Балоги і роблячи переможцем виборів висуванця СДПУ(о) Ернеста Нусера.

Змагання Балоги та СДПУ(о) теж називали битвою жаби і гадюки, натякаючи на однакову моральну непривабливість конкурентів, втім зламані руки народних депутатів та вакханалія порушень змусили все ж симпатизувати “Нашій Україні” та Балозі.

– Через півроку вакханалія повторилась на виборах президента України. Тут було і виключення членів ДВК від Ющенка зі складу дільниць, і недопуск на дільниці міжнародних спостерігачів, і каруселі, і втоплені в туалеті печатки ДВК, і викрадення бюлетенів, і стрілянина на дільницях.

Повернення Януковича до влади у 2010 обернулось масовими порушеннями на виборах до Ради у 2012. Найбільш скандальними стали 5 округів, де влада щосили намагалась скасувати волю виборців.

Так, щоб ліквідувати розрив у 7 тисяч між кандидатом від влади Тетяною Засухою і  Віктором Романюком від “Батьківщини” скасували голосування на 28 дільницях, нівелювавши голосування 26 тисяч українців.

На окрузі 213 ЦВК кілька разів змінювала голову ОВК, щоб завершити підрахунок голосів, а міліція ніяк не хотіла помічати тітушок-журналістів, які фактично чинили психологічний тиск на членів ДВК.

Зрештою, ЦВК не змогла встановити результати на 5 округах і там призначили повторні вибори.

За часів президентства Петра Порошенка відбулись лише одні скандальні вибори, де змагались Геннадій Корбан і Сегій Березенко. Один кандидат засівав продпайками округ, а інший возив на свою підтримку високопосадовців. Втім, попри напругу передбвиборчої кампанії за участю тітушок і чорнухою у ЗМІ, вже після виборів підрахунок відбувся у спокійній атмосфері.

Тому порівнювати 205 округ у 2015-му і нещодавні вибори у Надвірній можна хіба що тільки на стадії передвиборчої кампанії, коли цього разу один кандидат засівав округ, а за іншого ще за два дні до виборів агітував президент.

Так, вибори в Надвірній ще на стадії агітації пройшли з порушеннями, але малий розрив між кандидатами створив спокусу змінити результат на свою користь. І влада ним скористалась, чого не робили за Порошенка.

Довівши підрахунок по дільницях, де більшість проголосувала за Вірастюка до максимуму, ОВК раптом перестала працювати. Партія “Голос”, за квотою якої був обраний голова комісії, двічі змінила своїх представників.

Так члени ДВК провели 2 доби під ОВК в очікуванні можливості здати протоколи і бюлетені. Але замість розблокування роботи на третій день до них з гастролями прибув Микола Тищенко, який навіть не міг розрізнити Прикарпаття та Закарпаття.

Але йому вистачило півгодини, щоб члени ОВК вже недвозначно почали просити його піти і не повертатись.

Три десятки депутатів від “слуг”, заміна третини складу ОВК і зміна начальника поліції області та залучення СБУ зробили своє. ОВК відправила на перерахунок 20 ДВК. Після цього на 6 дільницях при перерахунку голосів за Олександра Шевченка вийшло значно менше ніж було. Ще на 5 дільницях, де переміг Шевченко, результати голосування визнані не дійсними.

В принципі влада могла б піти на те, щоб призначити повторні вибори. Але натомість вона ще до завершення підрахунку стала закидати через Telegram-канали, що Шевченко сам відмовився від змагання за перемогу в обмін на преференції бізнесу.

Коли ж перипетії на окрузі стали цікавішими за серіали на Netflix, в хід пішла тема, що скандалом навколо Надвірної боти “Європейської Солідарності” (так у всьому знову винен Порошенко) намагаються заглушити тему з викраденням судді Чауса у Молдові, який начебто виносив рішення на користь Порошенка.

Але останній тиждень в Надвірній показав, що влада, яку всі звикли називати нездарною, насправді може бути дуже зубатою, коли йдеться про її власні інтереси.

Навіть коли Арсен Аваков вирішить пересидіти в кущах, щоб не ставати на чийсь бік у протистоянні Зеленського і Коломойського, президент покличе на допомогу друга дитинства Івана Баканова і його орли виведуть з дільниці всіх спостерігачів (нехай і виразно заангажованих).

Влада знайде нового голову ОВК зі стажем “розрулювання складних ситуацій” і вкотре засвітить свої недвозначно договірні стосунки з керівництвом партії “Голос”, яка зіграє у потрібну владі гру.

І все це, щоб отримати один штик до монобільшості?

Судячи з останніх подій навколо людей Коломойського — крім виборів у Надвірній сталося ще затримання воєнізованої групи Семена Семенченка — стосунки у президента і олігарха не найкращі. А значить “Слуга народу” ризикує втратити до 20 депутатів під час голосувань з власної фракції. До того ж тепер сумнівною буде публічна підтримка групи “За майбутнє”.

Чи не задорога плата за перемогу?

Можливо, президент просто демонструє, що в нього погані стосунки з олігархом і що він веде з ним запеклу боротьбу?

Втім, якщо занадто концентруватись на персоні Коломойського, можна не помітити за цією березою лісу.

А ліс у нас такий.

Восени 2019 року, не маючи на те жодних підстав, Зеленський сформував абсолютно підконтрольну йому ЦВК.

Скасувавши мажоритарку, влада створила лише ілюзію відкритих списків, залишивши за собою право просувати потрібних кандидатів. Тобто має тепер людей зобов’язаних.

На місцевому рівні повернулась технологія каруселей, якої не було з 2012 року.

Всю кампанію на місцевих виборах Зеленський застосовував прихований адмінресурс і їздив регіонами з трибуною “Слуга народу”, а не “президент України”.

Президент вдавався до неприкритих маніпуляцій напередодні виборів, щоб підтримати потрібного йому кандидата.

Команда президента пішла на маніпуляції зі складом ОВК, щоб забезпечити потрібний результат.

Таким чином, вимальовується “пристойний” набір, щоб іти на другий президентський термін. Можна хіба ще прізвище на Янукович змінити і ЦВК оновити Ківаловим.