План посадок: чи зможуть сільгоспвиробники провести польові роботи в умовах НС

Другий рік поспіль в Україні настає супер-рання весна, яка зміщує початок посівних робіт. Цього року про «наступ» весни говорити взагалі некоректно – фактично, зими в 2019-2020 так і не було, що дозволило почати аграрний сезон значно раніше традиційних термінів. На 19 березня вже було засіяно близько 600 тис га або 4% від прогнозованого – переважно в південних і центральних областях.

За оцінками «Інституту аграрної економіки», виробництво валової продукції рослинництва в 2020 р зменшиться, в порівнянні з минулим роком на 5,1%. Найбільший спад обсягів виробництва прогнозується по озимій пшениці – до 24,2 млн т (-12,5%), кукурудзі на зерно – до 32,2 млн т (-10,3%).

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький, який відповідає за АПК, заявив, що урожай може бути на 10 млн тонн менше, ніж в минулому році: 65 млн т. проти 75,2 млн т. Домінувати як і в попередніх сезонах будуть культури, що гарантують рентабельність: соняшник, кукурудза, соя.

Однак навіть ці, досить скромні за українськими мірками показники, можуть лишитися недосяжними.

Особливість нинішнього агросезону не тільки в рекордно ранньому старті, але і умовах, в яких він проходить. Поширення пандемії коронавірусу українська влада поки блокує карантином, який передбачає самоізоляцію і роботу онлайн – тобто форматом, апріорі неможливим для сільгоспвиробників. А якщо враховувати, що пік пандемії Україна буде проходити в середині квітня, то спровокований нею режим НС може і зовсім поставити під загрозу не тільки весняну кампанію, але і весь агросезон.

Поки пандемія, якщо винести за дужки людський фактор, лише побічно торкнулася агросектору. Разом з усією непродуктовим роздрібом під заборону потрапила робота магазинів, які торгують насінням, саджанцями, добривами та іншими ресурсами виробництва. Далеко не всі сільгоспвиробники, особливо з числа дрібних, можуть замовити їх дистанційно, тому в деяких регіонах місцева влада зняла ембарго на торгівлю цією категорією продукції – наприклад, Львівська міськрада 18 березня прийняла рішення, яким дозволила працювати магазинам, які торгують насінням.

Там, де цього не сталось – наприклад, в Донецькій області, бізнес просить органи місцевого самоврядування піти на поступки: «Дана група товарів [АгроРесурси] вимагає застосування в певний календарний термін», – пояснює один і ініціаторів звернення до влади Донеччини, директор “Украгротрейд “Олег Шилов.

Скачок курсу долара – за тиждень гривня втратила 20% вартості – поки не позначився на агробізнесі і не вплинув на вартість ресурсів. Всі прив’язані до курсу товарні категорії – засоби захисту рослин, міндобрива були закуплені галуззю ще до карантину і дефіциту по ключових напрямах немає.

Найбільший ризик на цьому етапі агробізнес бачить в логістиці. «Найскладніша ситуація з логістикою, якщо не дай бог введуть обмеження на переміщення, – каже експерт з агротехнологічних питань Олексій Сергієнко. – Багато аграріїв застосовують механізований спосіб, переміщаючи техніку з поля на поле, з району в район, чи між областями. А з такою погодою кожна секунда дорога, треба працювати 24/7, щоб заощадити вологу в ґрунті».

Карантинні обмеження таким чином поки лише по дотичній зачепили АПК. Однак у міру наростання чисельності випадків захворювання і необхідності імітувати бурхливу боротьбу з пандемією влада може піти на жорсткіші обмеження. Хоча прем’єр-міністр Денис Шмигаль і заявив, що на цьому тижні режим НС запроваджено не буде, пов’язано це швидше за все не з об’єктивними обставинами, а з відсутністю голосів за таке рішення у Верховній Раді і взагалі сумнівною здатністю парламенту зібратися на позачергове засідання. Але цифра в десяток загиблих може зробити нардепів поступливішими. До того ж недавнє телефонне дослідження КМІС показало, що 40% опитаних вважають, що заходи карантину по боротьбі з коронавірусом COVID-19 в Україні повинні бути жорсткішими. І, таким чином, режим НС – лише питання часу.

Перші ознаки його підготовки вже проявилися. МЕРТ, як завжди хаотично, спочатку намагався скласти за добу списки стратегічних підприємств, яким дозволено режим роботи в умовах обмежень, потім продовжив термін прийому заявок від бізнесу, а потім взагалі перейшов до формату «можна всім, крім ..» і окреслив окремі галузі, а не гравців. Керувала цим процесом одна з заступників міністрів економіки Світлана Панаіотіді, яка логіку своїх дій так спробувала пояснити в Facebook.

Однак навіть в спрощеному і максимально узагальненому форматі «дозволених напрямків діяльності» МЕРТ примудрився втратити 15% ВВП і 40% валютної виручки, не включивши в нього підприємства АПК.

Рекомендовано було, зокрема, врахувати наступні напрямки життєзабезпечення населення: водо-, електро-, тепло- і газопостачання, зв’язок і комунікація, поштовий зв’язок, охорона здоров’я, забезпечення ліками та медикаментами, виробництво продукції першої необхідності, виробництво і продаж продуктів харчування, вивезення і утилізація сміття.

Тобто в теорії при введенні надзвичайного стану вони не будуть відносяться до критичних і потраплять під заборону.

«Як представники стратегічної агропромислової галузі, ми не можемо допустити зриву посівної або зупинки роботи тваринницьких ферм або відвантаження нашої продукції з цукрового і соєпереробного заводів, – написав генеральний директор агропромхолдингу «Астарта» Віктор Іванчик. – Звичайно, зміни в робочому режимі, пов’язані з загальнонаціональним карантином в Україні, стали справжнім викликом. Ми всі адаптуємося до нових умов, міняємо способи взаємодії, шукаємо внутрішніх резервів для того, щоб зберігати спокій і особисту продуктивність …. Ми вважаємо недоцільним запровадження надзвичайного стану в країні, бо це може призвести до значних втрат для економіки і фінансового забезпечення».

«На жаль, в список критичних об’єктів інфраструктури не були внесені сільгоспвиробники, які саме зараз активно приступили до посівної. Через це робота сільгоспвиробників значно ускладнена. Повідомлення про це ми вже отримуємо з багатьох регіонів, – вказав глава Аграрного союзу Геннадій Новіков, зазначивши, що якщо аграрії не зможуть працювати, Україна може постати перед серйозною продовольчою кризою. Аграрний союз направив звернення профільному міністру – економрозвитку – – Ігор Петрашку, прем’єр-міністру і президенту. – «Хоча перелік Міністерства і носить рекомендаційний характер, ми вже отримуємо повідомлення про те, що на місцях його сприймають як винятковий і відмовляють у включенні сільгоспвиробників».

З аналогічним зверненням виступила ще одна асоціація – УКАБ, зазначивши, що «будь-які додаткові заходи, які можуть бути запроваджені в Україні в контексті мінімізації ризику захворювання, не повинні передбачати обмеження або зупинення підприємств критично важливих галузей, таких як первинне виробництво аграрної продукції в рослинництві та тваринництві, фінансування агробізнесу, поставки ресурсів аграрного виробництва, переробка сільгосппродукції (виробництво харчової продукції) і логістика експорту сільськогосподарської і харчової продукції ».

Це звернення значиме не так змістом (цілком адекватним), як адресатом.

УКАБ звертається безпосередньо до президента, хоча по субординації воно повинно бути адресоване відповідальному за галузь Міністерству економрозвитку, де є профільний заступник по АПК. Тим більше, займає його з серпня 2019 не чужа людина – колишній директор УКАБ Тарас Висоцький.

Вимога особливих умов для агровиробників сприймається двояко: з одного боку, АПК з огляду на його внесок в національну економіку на рівні 16% ВВП може вимагати максимального сприяння.

Мінімальний цикл виробництва в АПК становить півроку, який формує ресурс на весь сезон – маркетинговий рік, який стартує в липні і триває до червня наступного року, тобто надходження на ринок нового врожаю.

Соціальна складова питання також висока: від сільгоспвиробників залежать 4,5 млн пайовиків, які отримують орендну плату за свої паї – правда, сумнівно щоб селянами ризикнули не виплатити оренду, коли конкуренція за хороші ділянки висока та ще ж зважаючи на невизначеність з ринком землі. Плюс 3 млн осіб прямо зайняті в сільському, рибному та лісовому господарстві плюс сезонні робітники. Але при цьому в торгівлі зайнято майже 4 млн осіб – і це тільки ті, яких «бачить» Держстат.

Експорт продукції АПК за минулий рік склав $ 22,15 млрд за імпорті $ 5,73 млрд. Аграрії – найбільші постачальники валютної виручки в Україну. Але знову-таки для економіки не менше важлива підтримка малого і середнього бізнесу, що працює на внутрішньому ринку – і саме цей прошарок виявилася блокований карантином.

Тому вимоги аграріїв про можливість працювати (безумовно, правомочні і справедливі) відкривають для представників інших галузей можливість поставити закономірне питання «Чим ми гірші?».