Подорожі Україною. Рівненщина: в пошуках українського Дракули, волинських Афін і тунелю кохання

Тунель кохання

Тунель кохання – це лісова залізниця від Оржева до Клевані.

Романтична версія цієї місцини розповідає про молодого польського інженера, який був закоханий у православну українку. Батьки були проти таких стосунків і молодята зустрічались потайки. Тому, коли почали робити залізну дорогу, польський інженер вирішив її прокласти поближче до села коханої.

Колія вийшла пряма і виглядала вона неначе зелений тунель серед лісу. Молодята кожного вечора посилали сигнали одне одному про своє кохання за допомогою ліхтарів, незважаючи на заборони.

Прозаїчна версія геть інша – колію зробили в лісі, бо у довколишніх селах були військові бази, через що вдалися до маскування лісом.

Коли бази стали неактуальними, дерева перестали розчищати, і вони сплелися гілками, витворивши ботанічний тунель.

По колії досі ходить потяг до місцевого заводу.

Щоб дістатись до пам’ятки від Клеванського вокзалу доведеться пройти 2,5 кілометри пішки вулицями Залізнична і Центральна.

Також у селищі варто подивитись Костел Благовіщення Діви Марії побудований в 1610-1630 роках князем Юрієм Чарторийським, який перейшов з православ’я в католицизм.

І прогулятися руїнами клеванського замку. Перші згадки про фортецю датовані п’ятнадцятим століттям.

У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам’яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» . Одна вежа захищала в’їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна.

Пізніше замок слугував ієзуїтським колегіумом, а за радянських часіи там лікували залежних від алкоголізму. Тому всередині його відновити буде важко.

Дубенський замок

А де можна знайти справжній замок, то це за 70 від Клевані – в Дубно.

Дубенський замок сьогодні є одним із семи чудес України, а за віком є одним із найстаріших. Розташовано фортецю в місті Дубно, на берегах річки Ікви.

Дубно стало власністю Острозьких за короля Ягайла у чотирнадцятому столітті.

В 1492 рік, коли Колумб відкрив Америку, а на папський престол зійшов Олександр Борджиа, в Україні князь Костянтин Острозький збудував свій замок у Дубно.

За задумом архітектора Генріха Аттара, замок складався із трьох частин: палацу Острозьких, палацу Любомирських та головного надбрамного корпусу. Глибокірови змусили рити полонених татарі, а потім наповнили водами Ікви.

Дубенський замок ніколи не був взятий приступом і тут зберігалися коштовний посуд, книги, картини, ікони та зброя.

За легендою – у 1577 року татари напали на замок, коли відбулося весілля племінниці Острозького, Беати. Розлючена наречена вийшла на вежу та вистрілила з гармати і поцілила в шатро кримського хана, тим самим вбивши його сина. Смерть кримського хана – історичний факт, його поховано у Красилові.

Ще один цікавий факт – саме під мурами Дубно розгорталася літературна драма Тараса Бульби та його синів.

Наступним власником замку після Острозьких став Януш Сангушко, який був пияком та сильно занедбав фортецю.  Але перенесення австрійцями контрактного та торгового центру до Дубно суттєво покращило позиції міста і замку.

Під час першої світової замок суттєво пошкодила австрійська армія, але до 1930-х його відновили.

Під Дубно обов’язково треба подивитись ще одну пам’ятку – Тараканівський форт.

Український форт Буаяр

Після третього поділу Польщі російська царська влада збудувала форт для захисту залізничної лінії Київ-Львів. Тут збудували 105 казематів, склади, лазарет, операційну, морг, туалети і колодязі.

Перші випробування для форту припадають на роки Першої світової війни. У червні 1915 року частини південно-західного російського фронту відійшли з форту після короткого бою. Влітку 1916 року під час Брусиловського прориву російські частини вибили з цих укріплень частини 4-ї австрійської армії.

1920 року, під час Польсько-радянської війни, війська Будьонного не змогли сходу вибити поляків з форту, в боях брала участь військова авіація та бронепоїзд “Хоробрий”.

Під час Другої світової війни форт мало використовувався. 1939 року польський гарнізон покинув споруду без бою.

Час і відсутність людських рук суттєво пошкодили форт, але погуляти там цікаво. Головне не повторити подвиг загону НКВС, який там таки заблукав.

Волинські Афіни

Місто, яке обов’язково слід відвідати на Рівненщині  – це звісно Острог. Його називаюсь ще волинськими Афінами. Не через архітектурний стиль, а через значимість міста як культурного центру.

Територія теперішнього міста була заселена ще в 4–3 тисячолітті до н.е. Саме місто вперше згадується у літописах у 1100 році. Але розквіт міста відбувається з князями Острозькими, коли місто стає центром освіти і культури всієї України.

У середині XIV століття князь Данило Острозький на Замковій горі відновлює зруйновані давньоруські укріплення та будує кам’яний замок, що розташований у південно-східній частині Замкового двору на пагорбі.

Зараз від княжого замку зберіглася лише частина, а також Кругла, Луцька і Татарська вежі.

Назву міста Острог на їдиші вимовляють як Остре, що в івриті можна зрозуміти як Ос Тора (літера Тори). І місто є центром єврейської культури. Іудеї тоді були другою за чисельністю релігійною групою в Острозі.

В місті варто відвідати синагогу та старе єврейське кладовище.

Соколині гори і український Дракула

Наймальовничіший куточок Рівненщини – заказник «Соколині гори» на березі річки Случ. Його називають українською Швейцарією.

У п’ятнадцятому  столітті над Случчю стояв Губківський замок. Втім хоч його вважали найпотужнішою фортецею у 1504 його зруйнували татари. Відновили його князі Семашки, про одного з яких ходила слава місцевого Дракули. Зла слава князю дісталась за катування у підвалах його замку.

Інша легенда про князя пояснює назву Соколині гори. Начебто молода княжна палко закохалась у простолюдина, але через заборону батька вона могла зустрічатись з коханим, лише перекинувшись на сокола. Батько дізнався про це і прокляв обох, так вони і залишились птахами, а гори стали соколиними.

Базальтові стовпи і озера

Ще один природний об’єкт Рівненщини вартий уваги і фото – базальтові стовпи. Їх треба шукати у селі Базальтове(в минулому Янова Долина)   у Костопільському районі – 60 км на північ від Рівного. Біля в’їзду в село розташовані два озера, які і варті вашої уваги. Тут вам і базальтові стовпи, і острівець кохання.

Якщо вам ще мало розваг на Рівненщині, то можете помандрувати знаменитою вузькоколійкою«Антонівка-Зарічне», яка є найдовшою в Європі (104 км) і яку місцеві лагідно називають «кукушкою». Так ви опинитесь у 50-х роках минулого століття.

Хочете перепочити біля води, тоді вам на Хрінницьке водосховище у Демидівському районі, у санаторій в селі Жорбин чи на Біле озеро.