Від надзвичайного стану до дефолту

Між першим і другим позачерговим засіданням Ради минуло два тижні. За цей час на Банковій встигли відмовитись від надзвичайного стану і зрозуміти, що без перерозподілу грошей на боротьбу з коронавірусом його не здолати, а без фінансових вливань МВФ країна впевнено прямує до дефолту.

Відтак у Кабміні сіли переписувати бюджет, а також дістали текст законопроєкту про регулювання діяльності банків, який в народі називають “антиколомойським”.

МВФ із листопада повторює, що без закону, який означає неповернення Коломойському “ПриватБанку”, грошей Україна не отримає, але щоразу до нього не доходили руки.

І ось минулого тижня Кабмін Шмигаля подав законопроєкт у зал.

“Ми вже у передчутті, що група Коломойського нам влаштує. Думаю, 5 тисяч поправок між першим і другим читанням нам гарантовані. До законопроєкту дійсно є питання щодо конституційності, його хотіли завести в комітет, але, судячи з усього, його треба ухвалювати так я подав Кабмін, бо саме так хоче МВФ”, – сказав співрозмовник у фракції.

Депутати, орієнтовані на Коломойського, і справді розгорнули активну боротьбу проти закону у соцмережах, але у п’ятницю на зустріч із президентом вони не прийшли.

“Не було ні Дубінського, ні Смаглюк, ні Бужанського. Ткаченко не прийшов. Був тільки Швець, і він так дуже чемно запитав, чи справді потрібен цей законопроєкт і чи не можна без нього”, – розповів один із депутатів після зустрічі.

Президент відповів, що ні. Він також повідомив, що МВФ потрібен закон про ринок землі, і представив нові параметри, які дозволять йому пройти зал.

Їх після зустрічі озвучила Євгенія Кравчук:

– закон набуде чинності з 1 липня 2021 р.
– перші два роки землю зможуть купувати лише фізичні особи — громадяни України й не більше ніж 100 га в одні руки.
– після цього – наступні два роки землю зможуть купувати українські юридичні особи не більше ніж 10 000 га в одні руки.
– землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності продаватися не будуть (принаймні перші два роки щонайменше).
– продаж іноземцям — як і було вирішено раніше — після референдуму.

Втім, оскільки ставлення депутатів до закону вже давно сформувалось, то на зустрічі їх цікавило насущне – зміни до бюджету.

Сирий бюджет і кадрова криза

“Цей документ виявився найбільш сирим з усіх, що винесені на сесію. З одного боку, мажоритарники не задоволені, що забрали 7 мільярдів з ДФРР (Держфонду регіонального розвитку – ред.) та 2 мільярди на підтримання громад. З іншого боку, депутати, що пов’язані з культурою і наукою, запитують, а чому найбільше порізали саме ці галузі, а не інші”, – розповів один із депутатів від “Слуги народу”.

“Виходить так, що якщо в освіти й культури немає міністрів, то їх і нікому захищати”, – додав його колега.

У п’ятницю депутатам стало відомо, що в уряді, який не пропрацював і місяця, відбудуться перші ротації.

Вирішили звільнити міністра охорони здоров’я Іллю Ємця та міністра фінансів Ігоря Уманського.

З одного боку, Ємець сам дав підстави як тим, що Міністерство охорони здоров’я не могло адекватно впоратися з викликами боротьби з коронавірусом, так і заявами, що всі пенсіонери помруть. З іншого – міністра серйозно під’їдала група Коломойського, і, як виявилось, не просто так.

З Уманським історія цікавіша. Ще до призначення казали, що з ним будуть проблеми через його характер. І вони дійсно не зійшлися норовами зі Шмигалем.

Для депутатів вигадали більш лайтову версію, що у міністра якась складна застуда (не коронавірус), яка не проходить вже кілька тижнів і не дозволяє йому працювати на повну силу.

У неділю на зустрічі з депутатами лідер фракції Давид Арахамія і прем’єр Денис Шмигаль представили потенційних міністрів.  Хоча ні Уманський, ні Ємець заяв на звільнення не писали.

На Мінфін запропонували 9-й номер списку Володимира Гройсмана, заступника Олександра Данилюка в Мінфіні, заступника голови Адміністрації президента у 2018-2019 Сергія Марченка. Головним профілем Марченка в уряді була легалізація грального бізнесу. І саме за його каденції Кабмін подав законопроєкт, що фактично забезпечив би монополію в цьому бізнесі компанії УНЛ, якою опікувались Олександр Третьяков та Гліб Загорій.

Зокрема, в роботі на Третьякова Марченка звинувачував і Олександр Дубінський.

Максим Степанов після невдалого ранкового голосування

На МОЗ озвучили кандидатуру ексголови Одеської обладміністрації Максима Степанова, якого звільнив після першого туру Петро Порошенко. У Степанова казали, що за те, що він організував чесні вибори, у Порошенка натякали – за перехід на бік Зеленського. Що, зрештою, було недивно, адже Степанов – друг і кум Ігоря Палиці, бізнес-партнера Ігоря Коломойського.

На Міненергетики запропонували директора Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та навколишнього середовища Ольгу Буславець, яка в жовтні 2019 року була одним із розробників проєкту постанови Кабміну, якою пропонувалося надати ТОВ “ДТЕК Східенерго” ціну на газ нижчу від ціни продажу “Нафтогазом” населенню та іншим захищеним споживачам (ПСО) на 46%-69%.

Ольга Буславець

У травні минулого року очолюваний Буславець департамент енергетичних ринків розіслав лист на обленерго, шукаючи дані про те, як малі домашні СЕС погано впливають на роботу мереж, а насправді створюють конкуренцію Ахметову.

До Буславець запитань було найбільше, до Марченка – найменше.

Тихий бунт “слуг” вийшов назовні

Але лідерів СН мало б насторожити дещо інше – на зустріч прийшли лише 50 депутатів. І списувати це лише на страх заразитися коронавірусом не варто.

Автору вже не раз доводилось слухати скарги депутатів на те, що їм набридло бути кнопками Банкової. “Ми ж нічого не вирішуємо, приїде Зеленський, зачитає список, завтра ми все проголосуємо. Навіщо тоді витрачати час на ці зустрічі”, – зізнався один із депутатів.

“На зустрічі не був, голосувати не хочу, мені не подобаються кандидати”, – поділився аналогічним настроєм його колега.

Майже місяць депутати бунтували у чатах, потім писали заяви проти Єрмака. Не допомагало.

У понеділок зранку це невдоволення вилилось на табло – депутати звільнили Ємця і Уманського, але за призначення Марченка дали 223 голоси, а Степанова – 217.

Кандидатуру Буславець зняли з розгляду на прохання президента. (По суті, якби вона лишилась, то на завтра б ЗМІ Коломойського розказували, що в країні працює Кабмін Ахметова і лишився один олігарх, який управляє президентом. А так один олігарх лишався без банку, інший – без прямого впливу на профільне міністерство в кризові для себе часи).

Наступним депутати провалили проєкт змін до бюджету і відправили його на доопрацювання.

Таким чином, на першому і другому засіданні депутати проголосували лише за розроблені ними ініціативи щодо спрощення умов для ведення бізнесу, для медиків – щоб вони могли змінити протоколи лікування для коронавірусу, криміналізацію вивезення через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення. І зміни в бюджет щодо забезпечення харчування військовослужбовців.

Перемога біля розбитого корита

Такий підсумок дня залишив би президента в статусі уже згаданої баби біля корита. Тому на 16 годину було скликане третє позачергове засідання, на яке знову винесли кадрові питання, закони про банки і землю.

В Раду приїхав Зеленський. Окремо з фракцією він не зустрічався, просто в залі попросив підтримати закони про банки та про ринок землі. І кандидатури міністрів. Подіяло.

За міністрів проголосували. “Антиколомойський” закон ухвалили в першому читанні.

Лідери “слуг” знали, що своїх голосів не вистачить на ці закони. Після змін низки умов щодо землі їх пообіцяли дати “Голос” і “ЄС”. Так само, як і за “антиколомойський” закон.

“В мене теж багато запитань до цієї ситуації, але я вас прошу підтримати цей закон”, – звернувся до депутатів Зеленський і зняв маску, щоб депутати бачили його обличчя.

Після цього на трибуну вийшов Петро Порошенко, теж зняв маску і сказав, що підтримає законопроєкт.

“В опозиції завжди є велика кількість запитань до законопроєктів влади. Але я хотів би, щоб всі чітко розуміли, що поставлено на карту. На карту поставлено дефолт України. Як ми до цього прийшли – це питання третє. Але дефолт – це інфляція, це знецінення національних грошей, інший курс національної валюти, різкий ріст безробіття, дестабілізація банківської системи. І заплатить за все це український народ. Найменш захищені верстви населення. Лише для того, щоб одному олігарху зберегти банк або повернути банк”, – наголосив Порошенко.

У цей момент збоку біля трибуни стояла в очікуванні Юлія Тимошенко, вона підтримала традицію, теж зняла маску і заявила, що ніякий дефолт Україні не загрожує і закон її фракція не підтримає. Тим самим лідер “Батьківщини” знову дозволила ЗМІ згадати про її робочі стосунки з Коломойським.

За закон про банки не стали голосувати фракція ОПЗЖ та група Палиці “За майбутнє” (за винятком двох вінницьких мажоритарників Вацака і Кучера).

За проєкт “антиколомойського” закону проголосували 267 депутатів. 42 голоси дали “ЄС” і “Голос”. 10 позафракційних, серед них і 3 депутати, орієнтовані на Ахметова. Цікаво, що не голосував Вадим Новінський. 15 голосів дали депутати з групи “Довіра”.

“Слуги народу”, де після появи законопроєкту в порядку денному злягло хворіти 33 народні депутати і ще 11 натиснули кнопку проти, вимучили з себе 198 голосів.

Менше вони у понеділок дали тільки за призначення міністрів Марченка і Степанова у першій спробі.

“Поява президента в залі нас значно мобілізувала. Треба визнати, що після зміни голови Офісу у нас на цьому полі значні проблеми. Єрмак не витягує цей напрямок. Відбувається постійно якась пробуксовка”, – поскаржився один зі “слуг” не під запис. І пообіцяв, що десь до 23 години в залі збереться максимальна кількість депутатів, щоб проголосувати за закон про ринок землі.

Далі на депутатів чекали 7 годин розгляду поправок від ОПЗЖ. Врешті Нестор Шуфрич вийшов на трибуну і процитував “Мауглі”, що це була достойна битва, і подякував Дмитру Разумкову за те, що той дотримувався регламенту.

Цікаво, що на третьому позачерговому засіданні спікер чомусь не проголосував ні за Степанова, ні за Марченка. Хоча ще зранку їх підтримував. Потім натиснув кнопку за “антиколомойський” закон і вийшов із зали після того, як її залишив президент.

Раніше Арахамія вже звинувачував Разумкова в тому, що він самоусунувся від питання землі, коли Тимошенко заблокувала трибуну. Спікер також завжди мовчки протестує, коли йдеться про порушення регламенту. У понеділок ОПЗЖ десятки разів повторила, що питання землі треба було розглядати на черговій сесії. І що через це вони оскаржать рішення в КС.

На запитання до депутатів СН, де спікер, один із них відповів: “А що, по-вашому, президент мав весь цей час сидіти сам у його кабінеті в Раді?”.

Спікер дійсно повернувся з президентом на фінальне голосування, на табло загорілись вимучені 259. Президент підняв руки й показав знак перемоги.

Хоча перемогою це не виглядало – просто кожен відіграв свою роль. І “ЄС”, і “Голос”, і “Батьківщина”, і ОПЗЖ.

Останні, попри свою опозиційність, дали спершу 18, а потім і 21 голос за міністра Степанова (3 голоси докинули група Медведчука і він особисто).

Підіграли в ОПЗЖ і супермаркетам. Як зауважили “Наші гроші”, завдяки поправці Нестора Шуфрича і депутатки від “Слуги народу”, що працювала піарницею в АТБ, торгівельні мережі замість загрози втратити 10% річної виручки за підвищення цін обійдуться смішним штрафом у 5 тисяч гривень.

Петро Порошенко з “ЄС” і “Голос” можуть говорити, що врятували країну від дефолту.

Президент Зеленський виконав увесь поставлений перед собою порядок денний. Але в річницю перемоги в першому турі йому святкувати нічого – безумовна народна любов закінчилася, попереду економічна криза, яка буде проходити паралельно з увиразненням поділу його фракції на групи і все сильнішою конкуренцією олігархів, хто отримає більше. Голосування у понеділок показали, що монобільшості у президента немає, отже попереду тактичні союзи за голосування і війни компроматів, які очевидно принесуть лише втрату рейтингу. Який і без того їстиме криза.