Роман Протасевич. Політ до камери смертників

Літак компанії Ryanair, який виконував 23 травня рейс Афіни – Вільнюс, у повітряному просторі Білорусі змусили здійснити посадку у аеропорту Мінська.

Формальний привід – повідомлення про бомбу на борту літака, на випадок, якщо воно виявилося б для пілотів не надто переконливим, за наказом Алєксандра Лукашенка, у повітря було піднято винищувач МіГ-29, оснащений ракетами “повітря – повітря”. Лайнер до останнього намагався виконати політ заданим курсом, і повернув до столиці Білорусі лише під загрозою застосування зброї. У Мінську літак провів 7 годин, після чого прибув до Вільнюса без 6 пасажирів – Романа Протасевича та його дівчини та чотирьох громадян Російської Федерації.

Цей факт дає підстави припустити, що захоплення Протасевича стало спільною операцією російських та білоруських спецслужб, санкціонованою Кремлем. Після викриття у квітні 2021 року “змови” за участю громадянина США Юрія Зенковича, літературознавця Олександра Федути та лідера “Білоруського народного фронту” Григора Костусєва співпраця білоруського КДБ та його російських колег, на жаль, виглядає цілком логічною. А отриманий ефект – не менший, ніж від заяв про плани “змовників” на 150 позашляховиках з кулеметами здійснити державний переворот, які робили пропагандисти Лукашенка.

Чому молода людина (Протасевичу всього 26 років) стала причиною дій білоруської влади, які вже називають повітряним піратством та тероризмом? Минулого року разом з журналістом Степаном Путілом Роман Протасевич став засновником телеграм-каналу NEXTA, який відігравав активну роль у координації протестів у Білорусі.

Феномен цього управління ще очікує свого вивчення. Наприкінці вересня 2020 року Протасевич заявив про відхід від управління NEXTA. Проте навряд чи це має значення для Лукашенка – у листопаді минулого року Протасевичу та Путілу заочно були висунуті звинувачення у екстремізмі, їх було внесено до списків терористів. Нагадаю про ще один факт: у березні 2021 року команда NEXTA випустила фільм “Золоте дно” про статки Лукашенка, який переглянули мільйони користувачів YouTube.

Якщо говорити про тероризм, то варто нагадати, що у Білорусі діє смертна кара, і тамтешня влада має досвід її застосування у резонансних ситуаціях. Зокрема, вибух у Мінському метро, який стався 10 років тому та забрав життя 15 людей. Звинувачених у здійснені теракту 25-річних Дмитра Коновалова та Владислава Ковальова оперативно засудили та стратили, речові докази у кримінальній справі знищили.

Цікаво, що тиждень тому Світлана Тихановська, яку вважають лідером білоруської опозиції, поверталася до Вільнюса аналогічним рейсом, проте не зіткнулася з жодними проблемами. Схоже, це говорить про рівень ворожості Лукашенка до власних публічних опонентів та рівень заподіяної ними шкоди. За кілька днів до затримання Протасевича було припинено діяльність популярного білоруського порталу tut.by. Що стосується самого засновника NEXTA, то від нього вимагатимуть не так каяття, як свідчень про участь країн Заходу у протестах білорусів після президентських виборів у серпні 2020 року. І я не поспішав би дивуватися будь-яким свідченням людини, для якої смертна кара є цілком реальною.

Ввечері 23 травня практично всі лідери керівних структур ЄС, Державний департамент США, окремі лідери та міністри закордонних справ європейських держав засудили дії білоруської влади. Показове захоплення опозиціонера сталося напередодні саміту Європейської Ради, де мали обговорювати стратегію дій щодо Росії.

Очевидно, що тепер порядок денний саміту зміниться. З іншого боку, не треба мати зайвих ілюзій: у кращому випадку прискориться процес запровадження проти Білорусі вже підготовленого пакету санкцій, не виключено, що на емоціях її виключать зі “Східного партнерства”. Проте за спиною Лукашенка у цьому випадку бовваніє Росія з усіма її ресурсами та готовністю допомагати не так економічно, як політично.

Протягом останніх місяців у Білорусі тривають судові процеси над учасниками протестів проти влади після президентських виборів, люди отримують реальні вироки, що передбачають позбавлення волі. Говорити про відновлення протестів наразі немає підстав, технологія телеграм-управління масовою активністю згорнута, не виключаю, що спецслужби Білорусі та Росії встигли відточити заходи з протидії їй. Керівники опозиційних сил перебувають або за гратами, або в еміграції, а Лукашенко продовжує маневрувати у відносинах з Росією, анонсуючи поступки в обмін на фінансову допомогу.

До речі, його чергова зустріч з Путіним відбудеться саме цього тижня, і захоплення Романа Протасевича можна назвати специфічним “запрошенням до розмови” двох прихильників авторитарних методів управління.

В Україні повітряно-терористичний інцидент у Білорусі викликав жваву реакцію, адже спільна операція російських та білоруських спецслужб виглядає реалізацією в індивідуальному розряді планів із захоплення влітку 2020-го групи російських найманців, які мали летіти літаком Turkish Airlines до Венесуели з Мінська. Зрив операції проти воєнних злочинців спричинив політичну кризу, яка триває і досі, проте Верховна Рада не наважилася створити ТСК щодо “вагнерівців”, підмінивши її іншою, широкопрофільною.

Цікаво, чи наважиться Україна приєднатися до санкцій США та ЄС проти Білорусі, оскільки поки її санкційна політика щодо Білорусі залишається досить обережною. Власне, зафіксований сербською службою “Радіо Свобода” факт перевезення українським важким транспортником Ан-124 двох винищувачів, подарованих Мінськом Белграду – промовисте підтвердження.

Лукашенко своїми діями створює не просто кризові ситуації, а спокусу для лідерів демократичних країн діяти свавільно та чхати на норми демократичного політесу. Зупинити його складно, проте можливо – за рахунок узгоджених дій країн-сусідів та світової спільноти загалом. Проте для цього потрібна більш потужна, ніж зазвичай, політична воля та асиметричні підходи.