Днями в соцмережах розгорівся скандал навколо «стосунків» 8-річної Мілани та 13-річного Павла, блогерів, які заявили, що у них «роман», ділилися фотографіями, як вони цілуються та сплять в одному ліжку, а просувати цей контент їм допомагають батьки. Після хвилі обурення дитячий омбудсман Микола Кулеба повідомив, що звернувся до правоохоронців, оскільки такі матеріали сексуалізовані і можуть мати вплив на дитячу аудиторію блогерів – лише в Мілани близько 500 тис. підписників у Instagram та понад 7 млн у Likee. Мама дівчинки стверджує, що ці стосунки добровільні і просить не втручатися. Проте поліція вже відкрила провадження за ч. 1 ст. 301 Кримінального кодексу (розповсюдження порнографії) та викликала жінку на допит.

Букви запитали у фахівців, чим може бути небезпечною така поведінка дітей у соцмережах та як батькам вберегти їх від ризиків в інтернеті.

Як впливає на дитячу психіку раннє залучення в соцмережі

Більшість соцмереж не дозволяють реєструватися особам, молодшим за 13-14 років. Це пов’язано з тим, що вони мають офіси у США та керуються Американським законом про захист конфіденційності дітей в інтернеті (СОРРА), який забороняє онлайн-сервісам збирати персональні дані дітей до 13 років без згоди батьків, пояснює консультантка з цифрової безпеки Аліна Елєвтєрова. Тому в Умовах того ж Instagram та Facebook зазначено, що мінімальний вік реєстрації – 13 років. Для месенджеру WhatsApp ця межа складає 16 років, але тільки для мешканців Європейського регіону. Для мешканців інших територій залишається обмеження у 13 років. TikTok теж доступний від 13 років, але у деяких країнах цей вік може змінюватися.

«Згідно з дослідженням МБО Служба порятунку дітей у партнерстві з уповноваженим з прав дитини, 55,3% дітей мали реєстрацію у соцмережі у віці 8-10 років. Вікове обмеження – не панацея, тому що його можна обійти», – каже експертка.

Юрист Лабораторії Цифрової безпеки Максим Дворовий додає, що з точки зору дієздатності дитина до 13-14 років у більшості випадків має право лише на дрібні правочини, а реєстрація в соцмережі і правочином.

«Реєструючись в мережі, дитина просто не розуміє, які вона бере на себе обов’язки», – зазначає він.

Навіть дорослі мають проблеми із самооцінкою та ідентичністю, якщо сприймають світ соцмереж за реальний, а дитяча психіка ще менше здатна відрізняти правду від вигадки, каже психотерапевтка Анна-Марія Бресешер.

«Зазнаючи впливу побаченого, діти ризикують втратити орієнтири: що роблять мої однолітки, що з цього нормально? Якщо ніхто з дорослих не пояснить та не допоможе інтегрувати побачене у соцмережах у більш адекватний спосіб, в дитини може виникнути інша норма поведінки для її віку, як-от у 8 років бути у стосунках. Це небезпечно, адже сьогодні діти знають набагато більше про світ стосунків, зокрема сексуальних, ніж здається їхнім батькам. І хто знає, чи бажання бути «такими як всі», таке актуальне у ранньому підлітковому віці, не заведе дитину занадто далеко?», – пояснює вона.

Читайте також:

У зоні ризику: як уберегти підлітка від небезпеки

З якою небезпекою можуть стикатися діти в інтернеті

Сучасні діти проводять у соцмережах щонайменше половину вільного часу, каже психотерапевтка Аліса Ондо-Анге. За її словами, варто пам’ятати і про позитивні моменти: можливість розширити світогляд через спілкування з різними людьми, підтримувати зв’язок із друзями та родичами, простір для вираження та доступ до інформації для саморозвитку..

Але негативу не менше:

⁃ інформаційний мотлох (все, що блимає у вигляді «жовтих новин», коли дитина заходить на майже будь-який сайт);

⁃ діти часто відкладають сон подалі, щоб спілкуватися більше.

⁃ погіршення соціальних навичок. Багато чого відкидається як непотрібне, залишається зазвичай лишекартинка та емоційне забарвлення. Орфографія та пунктуація, довгі речення відходять у небуття, бо не впливають на «суть»;

⁃ інформації так багато, що просто не вистачає часу на те, щоб в ній розібратися. Тому діти дуже легкодовіряють тому, що читають, а це може призводити до зниження логічного мислення. Тому діти можуть з легкістю довіряти тому, хто на це взагалі не заслуговує;

⁃ конфлікт між очікуванням та реальністю: не кожна вподобайка та підписник означатимуть реальнусимпатію та готовність зустрітися (пригадуємо дівчинку, яка створила зустріч зі своїм фанклубом, на яку ніхто не прийшов і як це було боляче);

⁃ загрози: від порнографії, реклами наркотиків до кібербулінгу.

«Зараз дуже популярна «професія» блогера саме через враження швидкого результату, дітям здається, що викласти три світлини і шість відео — запорука успіху. Це також історія про критичне мислення, адже не видно усіх кроків до того успіху: невдалих кадрів, гейтерів, власне вартість (психологічну або емоційну) такої уваги. Про це все варто говорити з дитиною», – каже психотерапевтка.

Аліна Елєвтєрова до списку загроз додає такі:

  • невідповідні віку реклама або контент;
  • сумнівні знайомства;
  • секстинг – надсилання іншим людям інтимних фото та відео;
  • шантаж за допомогою інтимних фото або відео;
  • грумінг – коли незнайомець входить у довіру до дитини, щоб використати її з сексуальною метою;
  • шахрайство;
  • спільноти, які можуть спровокувати деструктивну поведінку.

«Згідно з дослідженням, яке я згадувала вище, кожна п’ята дитина спілкувалась у старшій школі з незнайомцем про інтимні стосунки. 42% старшокласників і 20% учнів середньої школи готові зустрітись з незнайомцем, якого знають тільки онлайн. Але це не означає, що потрібно вдягти на дитину і на себе шапочку з фольги та контролювати кожен її подих. Інтернет – такий самий публічний простір, як і вулиця. Ним треба вміти користуватись та знати правила безпеки (в першу чергу, дорослому) і розповісти про ці правила дитині», – пояснює експертка.

Чому дітям не варто зображати любовні стосунки дорослих у соцмережах

За словами Аліси, дитина не здатна ні емоційно, ні психологічно зрозуміти те, що зображає, або оцінити ймовірні наслідки. Тобто, дитина, яка демонструє еротично забарвлену поведінку на фото, навряд готова до по-справжньому еротично забарвлених дій у свій бік, навіть якщо думає інакше.

«Навіть якщо брати підлітковий вік, умовні 12-16 років, далеко не всі діти будуть готові до власне сексу, не кажучи вже про молодших. Ми досі живемо у небезпечному світі, в якому жінку звинувачують у її ж зґвалтуванні через «короткі спідниці і відверті пози». Але доросла людина принаймні має хоч якийсь ресурс, щоб цю травму обробити. Наслідки насильства ж над несформованою психікою дуже страшні», – пояснює фахівчиня.

Читайте також:

Що робити, якщо дитина зазнала насильства в лікарні – психологічні та юридичні поради

На думку Аліни Елєвтєрової, використання контенту з дитиною в дорослому форматі, особливо якщо він провокуючий, не зовсім етичне, навіть якщо дитина сама не проти.

«По-перше, це може порушувати правила платформ, на яких розміщується контент. По-друге, в Україні існує вік сексуальної згоди, згідно якого людина вважається свідомою, аби ухвалювати рішення про свої особисті стосунки – 16 років. Тож мені здається, що доречним з точки зору правового поля є демонстрація стосунків підлітками, яким вже виповнилось 16», – каже консультантка.

Якщо ж батьки використовують свою дитину в соціальних мережах заради наживи, скажімо, прибутку від реклами, то в цьому можуть бути ознаки злочину за ст. 150 Кримінального кодексу. Але, як пояснює Максим Дворовий, довести, що батьки отримували прибуток від цієї діяльності, може бути складно.

У якому віці дитина вважається достатньо зрілою психічно, щоб заводити соцмережі

Батькам, які вагаються, чи дозволяти дитині заводити акаунт, Анна-Марія радить відповісти на кілька запитань:

  • Які соціальні зв’язки має моя дитина? Чи гарні в неї стосунки у школі, чи довготривала дружба? Все, що існує в реальному житті дитини, включно з булінгом, у соцмережах буде тільки посилюватися.
  • Як добре моя дитина дотримується правил? Чи можу я їй довіряти? Кожна дитина до певної міри порушує правила та рамки, це частина розвитку. Втім, якщо ваша відповідь «вище норми» і, наприклад, дитина має схильність брехати вам, то вона не готова до соцмереж.
  • Чи має моя дитина сильну самооцінку? Якщо відповідь «ні», то соцмережі точно негативно вплинуть на неї.
  • Чи бували в мене та моєї дитини відверті розмови на незручні теми? Чи розповідає вона мені про свої переживання? Які події її бентежать? Якщо між батьками та дитиною не вибудований місток довіри, шанс, що ви матимете хоч якийсь вплив на поведінку дитини в соцмережі, мізерний.

Аліса вважає, що така зрілість настає в діапазоні 13-14 років.

«Але в будь якому разі з дитиною потрібно проводити регулярні пояснювальні бесіди, перш ніж дозволяти соцмережу, незалежно від віку. Адже ви не випускаєте дитину гуляти одну, тим більше вночі, доки не поясните банальних правил безпеки, як то не спілкуватися із незнайомцями, не сідати в авто тощо. З мережею те саме: спочатку пояснити, потім випускати», – додає вона.

Чи варто перевіряти приватну сторінку дитини задля безпеки та як побудувати довірливі стосунки

Дитина так чи інакше матиме секрети від батьків, особливо в підлітковому віці, тому будувати взаємну довіру слід заздалегідь, каже Аліса.

Вона радить батькам бути щирими і виявляти повагу:

  • Говоріть про почуття. По-справжньому. Про те, як засмутилися самі, як чогось налякалися.
  • Будьте на боці своєї дитини. Не засуджуйте, навіть якщо вона вчинила дурницю. Адже засуджувати завжди буде кому. Підтримайте і не дайте сумніватись у тому, що любите її.
  • Поважайте думки і вибір. Навіть якщо розумієте, що вони помилкові. Дайте змогу зробити цю помилку, обговоріть можливі наслідки. І знову ж — не засуджуйте. «А я ж казала!» ще нікому не зробило краще.
  • Не намагайтеся бути тільки другом, як це зараз популярно. Не забувайте, що батьки — це батьки, вони мають встановлювати межі. Вони потрібні не тільки для того обмеження, але і для захисту і безпеки.

Таємно перевіряти сторінку дитини та її листування – погана ідея, оскільки довіра так втрачається, застерігає Анна-Марія.

«Якщо колись дитина дізнається, що ви це робите, ваші стосунки дуже сильно постраждають і відбудувати їх буде важко. Тому моя думка – інвестувати в довіру і тоді дитина, якщо щось неприємне чи дивне станеться, прийде до вас по пораду та допомогу, а не шукатиме її деінде», – каже спеціалістка.

Вона радить дати дитині любов та прийняття, не критикувати і не мати завищених очікувань, конструктивно реагувати на погану поведінку – це дасть відчуття повноцінності та впевненості в собі.

«Дитина не буде боятися покарання, вона завжди прийде до вас по допомогу і не буде ховати проблеми. Діти несвідомо наслідують наш приклад. Тому головна умова для довіри та здорових стосунків між батьками та дітьми – поводитися так, як би ми хотіли, щоб поводилися вони: не карати, а пояснювати, ділитися емоціями та власними переживаннями. Це гарна основа для взаємної довіри», – каже фахівчиня.

Аліна Елєвтєрова радить пояснити дитині, які є небезпеки та з ким краще не спілкуватися, на що звертати увагу в листуванні, щоб не втрапити в токсичні інтернет-стосунки: наприклад, на ревнощі до офлайн-життя, маніпуляції, бажання тримати дружбу в секреті, прохання про грошовий переказ.

«Не зайвим буде проговорити правила перенесення онлайн дружби в офлайн, окреслити умови, наприклад, про всі такі зустрічі сповіщати батьків, просити у нових знайомих відеодзвінок, завжди зустрічатись на нейтральній території тощо. Не варто читати переписки дитини та власноруч її відписувати від підозрілих пабліків. Таким чином може зруйнуватись довіра, ну і також у дитини може бути декілька профілів – один для батьків, який виглядає стерильно, тому що його контролюють, інший – для себе, на якому вже немає цензури», – розповіла Аліна.

Вона не виключає ідею встановлення сімейних застосунків, які відстежують місцеперебування, але дитина має знати, для чого це встановлюють на її телефон, які там дозволи, чи є доступ до мікрофону. Якщо дитині менше 13 років, можна скористатися розширеннями браузерів, які фільтрують контент згідно з віком, як от батьківський контроль профілю Google.