Валютні гойдалки

Всупереч прогнозам, що при президентові Зеленському долар буде по 50 гривень, з середини літа національна валюта несподівано стала зміцнюватися. Якщо ще у травні долар був по 27 грн, то в кінці грудня його вже купували по 22,9 грн. Щоправда, недовго. За кілька днів гривня впала до 23,9.

Теоретично зміцнення гривні має радувати людей. Але ні. Адже ціни в гривні падати не поспішають.

Причиною зміцнення гривні став великий приплив долара на ринок внаслідок продажу ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики – ред.). Інвестори скуповували цінні папери України на 110 млрд гривень в надії заробити по 20% на інфляції. І тим самим зміцнили гривню на 15%.

“Восени сільське господарство за рахунок вдалого експорту пропонує на 20% більше валюти. Плюс за цей рік валютні резерви України поповнилися на 7 млрд доларів”, – пояснює #Буквам причини зміцнення нацвалюти економічний експерт і координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов.

І додає, що довгострокових причин для зміцнення на найближчі 5-7 років немає. А ручне управління курсом і зниження вартості долара до 15-20 грн не вплинуть позитивно на економіку.

Зміцнення гривні до долара призвело до того, що менше грошей отримав і бюджет.

Колишня в. о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева повідомила, що через зміцнення нацвалюти аграрії недоотримали 6-7 млрд грн експортної виручки.

За твій товар вони отримують гроші в доларах, але тепер змогли купити менше гривні. А отже, змогли менше вкласти в новий урожай. Водночас у цей урожай вони вкладали гроші за іншим курсом і не могли ставити ціну нижче витраченої, а тому опинилися в першу чергу неконкурентоспроможними перед російськими виробниками зерна.

 

Якщо гривня збереже своє зміцнення, то це стане великим мінусом для сформованого бюджету, в якому курс долара закладено по 27 грн. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук вже повідомив, що така ситуація змушує переглянути прийнятий бюджет.

Радник президента Олег Устенко прогнозує, що курс валюти у 2020 році збережеться на тому рівні, який ми зараз спостерігаємо, з незначним коригуванням. “Це буде плюсом для маневру Нацбанку, який вже почав більш м’яку монітарної політику. Тобто не буде тривати стрімке зниження облікової ставки і буде активно відновлюватися кредитування економіки”, – міркує Устенко. Хоча сам він виступає за більш слабку гривню, бо ми повністю орієнтуємося на експорт.

Нардеп від “Голосу” і в минулому заступник міністра економічного розвитку Юлія Клименко в коментарі “Буквам” також прогнозує зміцнення нацвалюти. Але, на її думку, нічого хорошого вітчизняній економіці це не дасть.

“У довгостроковій перспективі така економічна й монетарна політика при існуючій структурі економіки України призведе до втрати конкурентоспроможності українських товарів на світовому ринку, гальмування і скорочення експортних секторів, втрати знань і технологій, підвищення імпорту і, як результат, зменшення робочих місць, зарплат і доходів українських громадян. Тобто ми будемо годувати чужі економіки, замість розвитку своєї”, – вважає Клименко.

У Нацбанку прогнозують помірне коливання курсу в обидва боки.

 Дірки в бюджеті при економічному зростанні

У Світовому банку очікують, що українська економіка в 2020 році виросте до 3,7% ВВП. У 2019 році, за оцінкою організації, показник ВВП виріс на 3,6%.

Експерти, з якими спілкувалися “Букви”, також оцінили минулий рік як успішний.

“На 2019 рік ми не очікуємо жодних сюрпризів і думаємо, що ВВП України виросте на 3,6%. Хороший показник, але зовнішні ризики (певним чином) для України посилюються, тому важлива структурна трансформація економіки”, – розповіла старший економіст банку Анастасія Головач.

Особливо на успішності року наголошували в оточенні президента.

 “Вибори повинні були розхитати ситуацію. Ми спостерігали навіть цілу групу деструктивних сил, які працювали на розлом ситуації. Досить згадати розмови перед президентськими виборами про те, що з перемогою [на президентських виборах Володимира] Зеленського курс долара виросте за 100 грн, паралельно з цим інфляція підніметься до неймовірних показників, буде колосальний дефіцит держбюджету й Україна не зможе ніде позичати гроші. Це негативно впливало на економічну ситуацію, точніше, на довіру до економіки”, – поділився з “Буквами” своєю думкою радник президента Олег Устенко.

Правда, експерт не згадав, як голова Офісу президента просив Кабмін заморозити виплати субвенцій, і про переведення грошей з інших областей на будівництво дороги, про яку просив президент.

Через брак 70 млрд грн у кінці року Кабінет Міністрів був змушений призупинити незахищені державні витрати – наприклад, на будівельні та інфраструктурні проєкти. Вони перейшли в ручне управління Держказначейства.

У Кабміні поспішили заспокоїти громадян, що проблема звичайна і не торкнеться соціальних виплат.

“Подібні речі Мінфін і розпорядники бюджетних коштів роблять щороку, щоб забезпечити виконання усіх показників бюджету, не тільки щодо дефіциту, а й відповідно до критеріїв ефективності витрат”, – пояснила тоді міністр фінансів Оксана Маркарова.

Причиною такого становища стали скорочення доходів від експорту металургійної продукції, акцизного збору на сигарети, відсутність запланованої приватизації, зниження інфляції до 4,1% при запланованих 6,3% (недоотримано інфляційний податок), низькі ціни на природний газ і різке зміцнення гривні.

Але як би не заспокоював нас Мінфін, цифри свідчать про інше.

“Аби зрозуміти масштаб проблем, наведемо дані попередніх років: у 2015-му – перевиконання на 12 млрд грн, у 2016-му – недовиконання на 1 млрд грн, у 2017-му – недовиконання на 3,6 млрд грн, у 2018-му – на 9,2 млрд грн. Навіть двозначних цифр не було”, – написало “Дзеркало тижня” в грудні минулого року.

Видання також зазначає, що для того, аби виправити ситуацію, “Укрзалізницю”, “Укргідроенерго” та Об’єднану гірничо-хімічну компанію зобов’язали виплатити державі 90% дивідендів за 2018 рік, а не 30%, як було раніше.

26 грудня Кабінет Міністрів зобов’язав НАК “Нафтогаз” терміново, протягом доби, достроково виплатити до скарбниці 8,5 млрд дивідендів з прибутку, який монополія отримала протягом трьох попередніх кварталів.

В результаті на початку січня 2020 року Мінфін знову опублікував дані. З них стало відомо, що за минулий рік дефіцит бюджету склав 35 млрд грн.

Депутати вважають, що подібне видоювання ні до чого доброго не призведе.

“Рішення про отримання 90% прибутку було прийнято ще попереднім урядом, і нинішній Кабмін просто його виконав. Тобто Мінфін продовжив політику викачування коштів з держпідприємств, яка не дає їм можливості розвиватися”, – говорить Клименко.

Падіння промисловості

У кінці грудня Державна служба статистики повідомила, що за підсумками листопада скоротилися обсяги промислового виробництва до 7,5% порівняно з минулим роком. У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства попередили, що це тільки початок.

“У першому кварталі 2020 року очікується продовження негативної динаміки в промисловості, проте окремі види діяльності будуть відчувати позитивний вплив від введення в дію нових виробничих потужностей”, – йдеться в звіті відомства.

Заступник міністра економіки Сергій Ніколайчук впевнений, що таке падіння пов’язане з реформами, які борються зі “схематозами” в цьому бізнесі.

“Ситуація з економічною активністю останні місяці дуже неоднозначна – з одного боку, маємо провал у промисловості, з іншого – продовжують прискорюватися будівництво і роздрібний товарообіг”, – констатував Ніколайчук.

Він звернув увагу на той факт, що зміцнення гривні та високі темпи зростання зарплат сприяють зростанню купівельної спроможності населення і здешевленню інвестиційних товарів, але водночас це підриває конкурентоспроможність промисловості.

Адже українська промисловість виживає і заробляє за рахунок слабкої гривні, інфляції і відсутності конкуренції.

Голова міністерства Тимофій Мілованов повідомив, що Кабмін не залишить промисловість один на один з проблемою. Тому було прийнято рішення створити штаб для протидії цьому явищу.

“Якщо промисловість звикла до експортної ренти від постійної девальвації та інфляції, то це не найефективніша промисловість”, – звертає увагу експерт Сергій Фурса.

Виклики на 2020 рік

На думку опитаних експертів, економіка 2020 року не сильно відрізнятиметься від економіки 2019 року. Кардинально вплинути на ситуацію може несподівана світова економічна криза, про яку вже давно говорять.

Хоча економіст Фурса не впевнений, що криза буде. “Про кризу говорять, тому що світова економіка росте дуже довго, наприклад, американська економіка вже 10 років поспіль. Такого ніколи не було. Відповідно люди припускають, що ми перебуваємо в кінці циклу, де рано чи пізно може бути криза”, – міркує він.

Водночас народних депутатів від опозиції засмучує, що влада не використовувала свій “медовий місяць” для проведення реформ.

“У будь-якої нової влади є десь 6 місяців на проведення кардинальних реформ, інакше далі система її пожирає. Представники влади пропустили ці шість місяців, і всі структурні реформи, які дозволили б економічне зростання – не були прийняті. Ні Трудовий кодекс, ні антитрастове законодавство, ні деолігархізація. Замість цього вони займалися поточними проблемами і пропустили цей період”, – говорить Юлія Клименко.

У вівторок Рада прийняла закон про реформу митниці, який розкритикували депутати від БПП і “Батьківщини”. Він збільшив права очільника митниці і ввів нерівність для різних підрозділів.

“Зрозумійте, те, що було прийнято сьогодні в законі щодо митниці 2318-1, може мати наслідки і для бюджету, і для платника. Всі процедури, які будуть здійснені в цей момент, можуть бути анульовані через суд”, – говорить нардеп від БПП Ніна Южаніна.

“Мені здається, що ця влада, як жодна інша, мала б прораховувати всі варіанти дій, але вони цього не роблять. Візьмемо знову цей закон по митниці: завтра ви поміняєте Нефьодова, чи зможете ви новій людині довірити ті повноваження, що ви дали. 15 митницям установили різний перелік митних зобов’язань, які вони здійснюють, різні зарплати і надбавки. Зарплата може скласти 8 тисяч, а може 300 або 500. Я такого ручного управління ще не бачила в державі. Мені здається, вони намагаються протягнути всі забаганки Мінфіну, які я 4,5 року навіть не брала на розгляд”, – каже колишня голова податкового комітету.

Під час прийняття бюджету Кабмін не вносив поправки до Податкового кодексу, зате зробить це законопроєктом 1210 зараз.

За підрахунками співзасновника аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолія Амеліна, цей законопроєкт може коштувати Україні 1% зростання ВВП.

“Знаєте, як угробити економіку України одним законопроєктом? Все просто:
– Об’єднати всі забаганки Мінфіну, податкових консультантів (які заробляють на ускладненнях для бізнесу) з величезною кількістю технічних правок в один документ.
– Зробити документ на 580 сторінок порівняльної таблиці, прочитати який звичайному депутату (особливо зрозуміти його) не під силу.
– Включити турборежим і заховати голову в пісок”, – написав Амелін.

За його словами, крім збільшення ставок на руду і видобуток газу, законопроєкт 1210 призведе до згортання офісів айтішних компаній з українськими резидентами, жорсткіших умов ведення бізнесу в порівнянні з іншими юрисдикціями, збільшення ризиків неправомірної коригування податківцями фінансового результату підприємств.

“З цим документом не зрівняються жодні зміни до Податкового кодексу під ялинку. За обсягами змін цей законопроєкт в 10 разів більше і набагато фіскальніший”, – згодна з Амеліним Ніна Южаніна.

Тому вона радить бізнесменам тримати руку на пульсі і стежити за цими змінами.