Лікар-терапевт Почаївської районної лікарні Іван Венжинович досі дивиться з плакатів – плакати з його обличчям розміщені по всій Україні з підписом “Дякуємо за життя”. Однак сам Івана Венжинович наприкінці вересня помер від тромбоемболії легеневої артерії. Йому був лише 51 рік. Результати тесту на коронавірус, які прийшли на наступний день після смерті лікаря, виявились негативними. У колег Венжиновича клінічна картина майже не залишає сумнівів – причиною смерті лікаря був саме коронавірус. Таким чином, Іван Венжинович став одним з понад 130 медиків, які стали жертвами COVID-19. Але оскільки тест не підтвердив, що лікар був хворий на коронавірус, то його родина не отримає компенсації від держави у розмірі 1 млн 576 тис. 500 гривень. Її виплачують лише в тому разі, якщо буде доведено, що лікар інфікувався коронавірусом на робочому місці.

Такі випадки, як у Івана Венжиновича, коли ПЛР-тест не показував коронавірус, – непоодинокі. Наприклад, киянка Анастасія перехворіла на COVID-19. Дівчині навіть довелось лягати в лікарню. Про те, що в неї був коронавірус, Анастасія дізналася вже після того, як здала аналіз на ІФА. Два ПЛР-тести у приватних лабораторіях були хибнонегативні.

Всього ж станом на 13 жовтня коронавірус виявили у 270 тисяч українців, з них померли вже понад 5 тисяч. За останній тиждень в Україні виявляють по 4000-5000 хворих на COVID-19 щоденно. 

Що не так зі статистикою хворих на коронавірус

На сьогодні Україна входить до країн Європи, де один з найвищих рівнів захворювання на коронавірус, при цьому за рівнем тестування Україна суттєво відстає від своїх сусідів – Польщі і навіть Росії. За даними сайту Worldometer, в Україні на 1 млн населення проводиться 59 тисяч тестів, в Росії на 1 млн населення проводять 350 тисяч тестів. Це один з найвищих показників у світі. Більше тестують лише США – у них проводять 360 тисяч тестів на 1 млн населення. 

“Щодо статистики, то є два головні питання. Перше, чи можна довіряти органам, які займаються збором статистики. Друге питання – чи всі випадки хвороби на COVID ми виявляємо. Щодо першого питання, то я вважаю, що можна. Так, наша система збору статистичної інформації недосконала, має суттєві вади, але довіряти їй можна. Що ж до другого питання, то Україна тестує надзвичайно мало. Тут ми йдемо шляхом бідних країн, у яких недостатньо ресурсів і які за пів року так і не змогли налагодити системи тестування. Ми ловимо вже хворих із симптомами, водночас пропускаємо контактних осіб”, – стверджує ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

На його думку, реальна кількість хворих, які захворіли на коронавірус в Україні, на сьогодні складає 10 тисяч осіб або й більше. Така цифра могла б бути за умов тотального тестування українців.

Що ж до статистики, то колишній очільник Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) Володимир Курпіта звертає увагу, що статистика хворих на коронавірус сильно відрізняється залежно від регіону.

“Бачимо ось такі випадки. У нас є Харківська і Донецька області, де щодня звітують про 300-500 нових випадків. Однак є Запоріжжя, Кропивницький і Херсон, де дуже мало нових випадків коронавірусу. На перший погляд здається, що тут мало тестують, однак це не так. Наприклад, у Кропивницькому дуже потужні лабораторії, вони допомагають іншим регіонам з тестуванням. Тому тут причину треба шукати в іншому. На мою думку, Херсон і Кропивницький – це сільськогосподарські регіони, тут менша густота населення, тому менше можливостей інфікуватися”, – вважає Курпіта.

Іншою причиною того, що виявляють не всіх хворих на COVID-19, ексголова ЦГЗ вважає ПЛР-тестування, точність якого складає 70%. Вона зростає до 95%, однак для цього треба забезпечити ідеальні умови в лабораторіях, а це не завжди є можливість зробити.

Чому ПЛР-тестування виявляє не усіх хворих

Заступник директора з наукової роботи лабораторії CSD, молекулярний генетик Дмитро Шапочка відмічає, що на точність ПЛР-тесту впливають багато різних факторів.

“Будь-яке лабораторне дослідження складається з двох основних фаз. Перша – це доаналітична. Це забір і транспортування матеріалу. Медсестра чи лікар мають правильно зробити забір матеріалу. Якщо були якісь порушення на цьому етапі – матеріалу зібрали недостатньо або його зберігали в неправильних умовах, це все може вплинути на результати тесту”, – відмічає лікар.

Крім того, дуже важливо, як і коли здавати ПЛР-тест на коронавірус. У Центрі громадського здоров’я відмічають, що тест найкраще здавати вранці, одразу після нічного сну.

При цьому за шість годин до тестування пацієнту не рекомендується:

вживати лікарські засоби для зрошення ротоглотки;

використовувати препарати для розсмоктування. 

За 3-4 години також заборонено:

жувати гумку чи цукерки;

чистити зуби, полоскати горло чи рот;

їсти чи пити;

курити. 

“Найкраще прокинутись вранці і йти в лабораторію здавати тест на коронавірус. Так буде більша ймовірність, що він покаже правильні результати”, – стверджує Дмитро Шапочка.

Після того, як в лабораторії здійснили забір матеріалу, його доставляють в лабораторію, де він проходить аналітичний етап обробки – зі слизу і різних білків в лабораторних умовах виділяється РНК, яку вже аналізують на наявність коронавірусу.

“Ми проводимо тестування за кількома критеріями. Вони мають показати наявність або відсутність коронавірусу. У нас є зразок, яким має бути позитивний аналіз на COVID-19, і за ним ми перевіряємо результати”, – розповідає молекулярний генетик Шапочка. 

Дмитро Шапочка

На цьому етапі важливо дотримуватись усіх процедур для виявлення РНК. Для цього лабораторії проходять контроль якості, відмічає лікар. З ним погоджується й Павло Ковтонюк.

“Дуже важливо, щоб на цьому етапі були правильно дотримані всі умови зберігання і дослідження. Відомі випадки, коли під час дослідження у лабораторії зникало світло й усіх хворих записали в хибнопозитивні”, – відмічає він.

Втім, за дотримання всіх умов ПЛР-тест може показати хибні результати.

“Ще немає жодного аналізу, який би показував 100% правильні результати. Це стосується не лише ПЛР-тестування, але й усіх інших аналізів і досліджень”, – відмічає Шапочка.

В Україні фальшують результати тестування?

Смерть лікаря Венжиновича від непідтвердженого коронавірусу породила низку запитань про те, чи не фальшують в Україні результати досліджень. Крім того, розмови про це ходять і серед хворих на коронавірус. 60-річна Ніна з Ірпеня захворіла на коронавірус на початку вересня. В районній лікарні, куди потрапила жінка, їй не поспішали ставити діагноз. Ніна розповідає, що серед лікарів ходили розмови про те, що в Київській області й так забагато хворих на коронавірус, і тому частину хворих на COVID-19 “загубили”, щоб не потрапити у червону зону, яка передбачає суттєві обмеження.

Поділ України на “зелену”, “жовту”, “помаранчеву” та “червону” зони почав діяти з 1 серпня 2020 року. 22 вересня уряд переглянув критерії, за якими той чи інший регіон зараховують до тієї чи іншої зони. Головними критеріями є завантаженість ліжок та кількість хворих на COVID-19 на 100 тисяч населення.

До червоної зони потрапляють населені пункти за умов:

– завантаженості більше 75% ліжок у закладах охорони здоров’я регіону протягом 5 днів поспіль;

– перевищення середнього по країні рівня захворюваності на COVID-19 на 100 тис. населення за 14 днів більше ніж у 5 разів.

Рішення про зарахування того чи іншого регіону до “червоної” зони на своїх засіданнях приймає Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Якщо регіон зарахували до “червоної” зони, то це означає заборону роботи громадського транспорту, не працюють заклади освіти, а також заборонено роботу ТРЦ, кафе та ресторанів.

“Через ці заборони ніхто не хоче потрапити у “червону” зону. Мені відомо про такі випадки, коли лікарів просили не звітувати про кількість нових хворих на коронавірус. Мені здається, зараз більше маніпуляцій відбувається не з кількістю тестів, а з кількістю ліжок. За моїм відчуттям, що за кількістю завантаженості ліжок набагато простіше обманути статистику, ніж за кількістю хворих”, – вважає Павло Ковтонюк.

У МОЗ заявляють, що в країні виділено 37 000 ліжок для хворих на COVID-19, з них 21 000 вже зайняті. Тобто близько 57%. Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, у Києві з понад 2200 ліжок, які виділені для хворих на коронавірус, вже зайнято 70%. Керівниця волонтерської групи “Корпорація монстрів” Катерина Ножевнікова повідомляє у Facebook, що в Одесі в лікарнях склалася катастрофічна ситуація – лікарні завантажені на 90% і більше, а в деяких лікарнях взагалі припинили приймати хворих.

Втім, на думку Павла Ковтонюка, навіть за умов, коли в деяких регіонах занижують статистику хворих на коронавірус, це не привід не довіряти загальній статистиці.

“Якби у нас було 300-400 хворих на день, як це було навесні, то тоді треба було б задуматись над цим. Однак при тих об’ємах хворих, які ми маємо на сьогодні, статистика показує тенденцію до зростання рівня захворюваності. Можливо, по деяких регіонах не відображає, але в цілому вона показує, куди рухається Україна”, – стверджує Павло Ковтонюк.

Зі свого боку Володимир Курпіта велику надію покладає на експрес-тести на антиген, появу якого найближчим часом анонсував головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

“На відміну від ПЛР-тесту, цей тест зможе показати результат за 15-30 хвилин. Для нього не потрібне дороге обладнання, адже у нього зовсім інший принцип дії. Зараз такі тести використовують у США. Там вони коштують по 15-20 доларів. ВООЗ обіцяла, що вартість цих тестів буде складати 5 доларів. В мене велике сподівання, що таке тестування допоможе не лише ловити за руку хворих на COVID-19, а й з їхньою допомогою ми будемо тестувати контактних осіб. Тоді у нас буде більш точна і більш правильна статистика захворюваності на коронавірус”, – зазначає Курпіта.