А як сьогодні – ви запитаєте.  Ось раніше…То класика, зараз такого немає.  Дозвольте не погодитися з вами й згадати двох чудових дівчат, українських авторок неймовірної поезії, прози. Та навіть драми.

Українська література завжди на межі потужної пристрасті. Неважливо, про що твір. Українська творчість наскрізь просякла відчуттями.

Хочеться згадати  двох зовсім неоднакових і обох геніальних – Оксану Луцишину й Катерину Бабкіну.

Оксана Луцишина

Фото з відкритих джерел

Народилася на Закарпатті, в Ужгороді. Окрім навчання в Ужгородському університеті було стажування в Канзаському університеті США. Потім  вступ на магістратуру університету Південної Флориди в США. Захистила магістерську роботу про порівняльне дослідження романів Оксани Забужко та алжирської франкомовної авторки Ассьї Джебар. Луцишина стажувалася в Ягеллонському університеті у Кракові. В Джорджійському університеті у 2014 році захистила докторську дисертацію (Ph.D.) на тему “Великий фантасмагоричний сезон: проза Бруно Шульца у світлі теорій Вальтера Беньяміна (“Твору про пасажі”)”. Залишилася в Техасі.  Вона поетка й письменниця. Окрім п’яти збірок поезії має й збірку новел, а також романи..Варто додати, що цього року вона отримала Шевченківську премію в галузі літератури.

Для Оксани Луцишиної  фемінізм – це не настрої, а життєва позиція. Ось як вона говорить про себе –  “на рівні молекулярному я завжди була феміністкою, мене завжди до цього тягло. Я не знала такого слова, не знала, що це означає. Але з мого боку був присутній такий собі постійний саботаж встановленого “порядку”.

Фото з відкритих джерел

Її Вірші Феліцити – досить складні й напрочуд прості,  її вірші як море, а разом то океан.

” Хвиля, ти, набігає, от-от, набігла

стирає лінію межи мною і ще-не-мною

якби тут був сніг ти обпікав би мене снігом

якби тут була гора ти став би горою

твоє обличчя, твій силует, і берег

ластиться біля тебе, води, на твоїм краю,

що дається за час без тебе, про тебе?

Напевно, місце в раю.

“Суспільство постійно піддає сумніву людськість жінок та інших груп, які відчувають гноблення. Ось дуже прості життєві приклади: наша гінекологія, акушерське насильство. Оці безкінечні «мамочки» замість нормального людського звертання на ім’я, по суті, зведення людини до функції замість засвідчування її людськості, індивідуальності; тикання, грубощі. Покажіть мені жінку, яка з цим не стикалася” – зауважує Оксана.

Катерина Бабкіна

Фото з відкритих джерел

Українська письменниця, поетка, сценаристка.  Народилася 22 липня 1985 року. У 2006 році закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала в журналі “Esqu ire” (Україна). Співпрацювала з виданнями”Фокус”, “Бізнес”, “Le Mond”, “ART UKRAINE”, є колумністом видань “The Insider” та “Платформа”.У березні 2018 року у видавництві #книголав вийшла книга «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків», яку написали Катерина Бабкіна та Марк Лівін. Це перша збірка історій для дітей та підлітків про українських жінок, щоби захоплюватися не завжди простими життями та не завжди справедливо оціненими досягненнями українських жінок та дівчат усіх часів, їхнім професіоналізмом, вірністю своєму покликанню, їхньою працею на користь усього людства. Книжка вийшла у видавництві #книголав за ініціативи Internews та фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.

У 2015 році спільно  з Марком Лівіним ініціювала флешмоб #bookchallenge_ua, сутність якого полягала в тому, щоб прочитати за рік 200 книг.

Фото з відкритих джерел

Авторка поетичних збірок “Вогні святого Ельма” та “Гірчиця”, “Знеболювальне і снодійне”», збірки оповідань “Лілу після тебе”, роману “Соня”, збірки “Щасливі голі люди” та збірки віршів “Заговорено на любов”. Твори публікувалися у журналах “Сучасність”,”Четвер”, “Форма(р)т”, “Київська Русь»”, “Святий Володимир”,”Кур’єр Кривбасу”, “ШО”, “RADAR”. Вірші Катерини перекладені польською, німецькою, англійською, шведською та російською мовами. Авторка кількох книжок для дітей — “Гарбузовий рік”, “Шапочка і кит”, що вийшли у “Видавництві Старого Лева”.

2013 року в видавництві “Фоліо” вийшов перший роман Катерини Бабкіної “Соня”, який увійшов до довгого списку “Книги року BBC”.

У 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку “Жовта коробочка”, котру з міркувань прив’язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.

У 2015 за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражну стрічку “Кончений” (реж. Маргарита Кузьміна), стрічка отримала винагороди “Найкращий фільм” та “Найкращий сценарій” на фестивалі Відкрита Ніч (м.Київ) та “Найкраща ідея фільму” на фестивалі “Кити” (м. Маріуполь).

У 2017 році у видавництві “КСД” вийшла книга Міка Вікінга “Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи” у перекладі Катерини Бабкіної. В червні того ж року в ізраїльському видавництві “Хавер Лает” вийшла поетична збірка “Для всіх однакове попроси” Катерини Бабкіної у перекладі на іврит.

Фото з відкритих джерел

Я дуже люблю ось ці її слова. Бо вони є настільки правдиві та влучні, що просто додати нічого: “Все, що ми робимо – ми прикриваємося. Ми приходимо у цей світ голі, абсолютно наївні та відкриті. Потім цей світ починає нас пиз…ти, і впродовж всього життя ми прикриваємось, щоб нас не боліло, і щоб ми далі могли провадити свою життєдіяльність. Мені здається, що під тиском різного роду пошкоджень формується наша особистість»”.

Йди. Я тебе уже насправді забула

і обіцяю згадувати не часто.

Носитиму в собі всепрощення,

котре з повітрям ковтають жінки моєї країни —

бачиш, ти вже майже зник, не видихаєш

в холод осінній,

не відкидаєш тіні,

і кров на губах твоїх, від вітру розтрісканих,

смакує, ніби причастя.

В тиші міській зірка прострілює ніч на виліт,

падає, падає, але не може впасти.

Бажання тріпоче, загадується, пече в піднебіння.

Не формулюється вчасно.

Пете ворюється на прощання і побажання щастя.

Ось-ось побачить світ повість “Сніговий тепл” про те, що “в ідеальному світі дорослі мають залишатися дорослими та розрулювати свої біди без участі дітей, але не завжди можуть, а діти мають завжди знати, що про них подбають, світ до них привітний і добрий і все буде гаразд, але так не завжди виходить”.

Ще Овідій сказав, що твори  вдаються, якщо створені при щиросердечній ясності.  Щодо щирості сучасні українські авторки бездоганні.

Варто зауважити, що Соломія Павличко створила нове позиціювання українських письменників. Про них вона говорила, як про живих добрих друзів, хоча вони залишилися в історії.

Також Ліна Костенко – потужна зброя в гібридній війні. 

Ще й надто, #Букви допомагають ОПУ  опанувати українську граматику.