13 вересня нардеп Гео Лерос зробив чергове гучне викриття – він повідомив, що проти його вже колишнього колеги по фракції Олександра Юрченка проводяться слідчі НАБУ за лобіювання інтересів по законопроєкту про відходи.

«Два дні тому НАБУ затримало на хабарі помічника депутата Олександра Юрченка, який взяв перші 13 тисяч з 200 тисяч доларів, які передбачались нардепу Юрченку за законопроект пов’язаний з побутовими відходами», – написав депутат.

«НАБУ «вело» нардепа не один місяць, назбирало достатньо доказів, але Венедіктова не здає свого нардепа та блокує по ньому санкцію», – зазначив Гео Лерос.

Ні Офіс генпрокурора, ні НАБУ жодним чином не відреагували на слова депутата. В прес-службі НАБУ сказали, що не можуть це ніяк прокоментувати.

Водночас УП з посиланням на свої джерела також повідомило, що таке провадження є.

Також у коментарі УП Офіс генпрокурора заявив, що заява депутата – «інформація провокаційного характеру, Офіс Генерального прокурора не отримував матеріал. Повідомлення про підозру народним депутатам України готує Генеральний прокурор, а не НАБУ”.

Один з депутатів від «Слуги народу» розповів Буквам, що матеріали начебто таки є, і звинувачення проти Юрченка там зібрані досить серйозні. «Цікаво, що провокували на хабар кількох депутатів», – зауважив один з депутатів «Слуги народу».

Інші його колеги обережніші у висловлюваннях і єдине, що чули, що помічника взяли не 2 дні тому, а кілька тижнів тому.

Натомість заступниця голови фракції Євгенія Кравчук сказала, що коментувати нічого не може, бо немає жодної офіційної інформації з цього приводу, зокрема і від НАБУ.

Сам Юрченко поки ніяк не реагував на озвучені звинувачення.

На сьогодні ситуація, з того, що вдалось дізнатись Буквам виглядає так: після того як на хабарі був затриманий помічник нардепа (який не є помічником ні офіційно, ні позаштатно) 2 детективи НАБУ прийшли в Офіс генпрокурора і попросили дати дозвіл на негласні слідчі дії по Юрченку. До цього нардепа викликали на допит як свідка, але він не прийшов. А генпрокурор не дала санкцію, бо їй не показали матеріали справи.

Так само в Раді не розуміють за який законопроєкт начебто давали гроші. Найочевидніша версія в комітеті – законопроєкт про управління відходами.

Восени 2019, майже одночасно зі знаменитою спробою повернути аукціонні майданчики Антона Яценка, стався ще один скандал – депутати «Слуг» подали одразу три законопроєкти, що регулюють питання відходів. Одну групу авторів очолював Олександр Маріковський, другу Юрченко, третю – тоді ще «Слуга» Анна Скороход.

Рамковий закон про відходи Україна повинна була ще до 1 листопада 2017 року. Натомість почалася боротьба лобістів.

“П’ять років закон не ухвалювали через лобізм з боку Ігоря Тинного”, – заявив рік тому депутат від «Слуги» Олександр Маріковський.

Під час того ж обговорення Юрченко, будучи модератором дискусії, пожартував: “Авторів можна було би пропустити через детектор брехні. Подивимося, хто відстоює лобістські закони”.

Власне між Маріковським та Юрченком далі було кілька публічних суперечок через цей закон. І Юрченко натякав на лобізм з боку Маріковського.

20 грудня Юрченко виклав у своєму Фейсбуку переказ своєї розмови з колегою:

Автори законопроекту 2207-2 (це номер законопроєкту Юрченка – Букви) на пленарному засіданні обговорюють законопроекти!

Фріс: – Сань, а на що розраховують упаковщики? Я не знаю жодного депутата, хто проголосував би за їх лобістський законопроект.
Юрченко: – Вони думали, що куплять депутатів, як в минулих скликаннях це робили. А хтось може гроші і взяв, а голосувати все одно будуть за наш закон!

В той же день фотокореспондент Букв сфотографував переписку Юрченко з Іваном Фіщенком, який радить депутату «погратися» з Маріковським і тиснути на те, що законопроєкт начебто лобістський.

Фото Андрія Дзиндзі

Також вони обговорюють можливість вікликати підпис Юрченка під законопроєктом 2207-1 Маріковського.

В коментарях Маріковський вказує Юрченку на те, що він також співавтор цього законопроєкту, але  потім розуміє, що той відкликав підпис.

Під тим же постом у суперечці з представниками громадських організацій Юрченко фактично заявляє, що законопроєкт Маріковського пролобіювали пакувальники, які нібито хочуть збільшити відповідальність виробника. Але ті його піднімають на сміх.

(Тут слід зауважити, що навіть згадуваний Маріковським Тинний пубілчно відстоює збільшення відповідальності виробника за переробку упаковки і пропонує закладати цю послугу в ціну товару).

 

В 2020 комітет продовжує роботу якраз над законопроєктом Маріковського і влітку саме його допрацьовану версію приймають у першому читанні.

Проєкт передбачає збільшення відповідальності виробника за утилізацію тари. Тобто, ви зможете в магазин повернути скляну пляшку, а виробник її забрати і повернути вам певні гроші.

Це ж стосується перероблення вживаної електричної та електронної техніки, автівок, шин, мастил, пластикових чи скляних пляшок, картону, паперу, металевих виробів, батарейок тощо. Їх матимуть забирати пункти роздільного збирання. Решту відходів матимуть обробити центри муніципальної системи управління відходами.

«Утворювачі побутових відходів зобов’язані забезпечувати їх передачу до муніципальної системи управління відходами, а побутові відходи, на які розповсюджуються системи розширеної відповідальності виробників до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників»,  -йдеться в проєкті закону.  

Також суттєво підвищені штрафи за забруднення, зокрема і сільгоспземель.

Депутати, з якими вдалося поспілкуватись, називають законопроєкт непоганим і сподіваються, що історія з Юрченком не вплине на його ухвалення.

«Проблема в тому, що Юрченко не має потрібного авторитету у фракції, щоб проводити якийсь законопроєкт. Він голосів 5 може назбирати», – зауважив один з депутатів СН не під запис.

Він же припустив, що у фракції просто шукали депутатів, які б повелись на таку пропозицію незалежно від законопроєкту.

Зараз активісти роблять наголос на тому, що Офіс генпрокурора покриває своїх і що в Україні фактично збереглась депутатська недоторканність.

Минулого року депутати опозиційних фракцій звертали увагу на пункт про те, що провадження проти депутата може відкрити лише генпрокурор і що це створює умови як для політичних репресій, так і саботажу проваджень щодо своїх.  Але норму все ж лишили, посилаючись на те, що генпрокурором на той момент був Руслан Рябошапка і всі сподівались на його порядність і незаангажованість.

У керівництві фракції кажуть, що якщо Юрченко виявиться винним, то рятувати його ніхто не буде. «Краще бити своїх, щоб чужі боялись», – запевнив співрозмовник Букв.

Втім там також підозрюють, що справою Юрченка НАБУ може перестраховуватись в історії з рішенням Конституційного суду про незаконність указу про призначення Ситника директором НАБУ.

“Бо, якби там правда був серйозний матеріал, думаю, що ми б уже бачили відеозвіт як з Розенблатом, а не заяву Лероса”, – зауважує один з депутатів “Слуги народу”.