“Я просто проживу менше, якщо природа буде в поганому стані, – говорить еколог, голова громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. – Таким чином, і всі інші люди зацікавлені в збереженні природи, адже збережена природа буквально – це наш рівень життя. Однак, якщо серед цих людей знайдеться той один, хто захоче замість лугу зробити кар’єр на 20-ть гектарів, або зливати в озеро відходи – то це з часом вплине на якість та тривалість життя всіх інших”.
Відомим є той факт, що тривалість та якість життя залежать від стану навколишнього природного середовища. А чисте повітря та чисту воду нам забезпечують природні екосистеми, невід’ємною складовою яких є тварини та рослини. Тому, аби зберегти природу в 1979 році була підписана Бернська конвенція, якою країни Європи взяли на себе зобов’язання щодо охорони дикої флори, фауни та природних середовищ. Одним із механізмів такого збереження є Смарагдова мережа , яка створюється під егідою Ради Європи. В Україні вона створена, але повноцінне функціонування почнеться з прийняттям закону “Про території Смарагдової мережі”, законопроєкт № 4461 від 04.12.2020 року.
“Тільки в одній Україні відомо понад 70 тисяч видів природи. Починаючи з рисі та закінчуючи бур’янами на городах. В масштабах Європи їх ще набагато більше. Охороняти все це не вийде, та і не потрібно. Тому Бернська конвенція визначила список видів, які дійсно потребують охорони в Європі, та які можна зберегти, охороняючи певну територію – оселища, або як їх ще називають – різновид природи чи екосистема”, – говорить Олексій.
Заповідник Крейдова флора
За словами Олексія, об’єднання всіх рідкісних видів флори, фауни та різних типів оселищ, і складають Смарагдову мережу, мережу цінних природних територій, яка охороняється на європейському рівні та які необхідно зберегти.
Юлія Овчинникова, народний депутат України та Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу додає, що до таких територій відноситяться старі ліси, болота, степові схили, балки, морські узбережжя та долини річок. Проте їхня цінність визначається з точки зору спроможності цієї території забезпечити збереження того чи іншого виду або природного оселища європейського значення в масштабах Європи, тобто в кожному конкретному випадку науковцями буде надаватися поясненняє наукове біологічне обгрунтування, чому саме ця територія потребує захисту та який рідкісний вид оселища оселище там знаходиться.
Як Смарагдова мережа зможе охороняти природу
Для прикладу Олексій наводить Полонину Боржаву. Це гірський масив в Карпатах, довжиною більше 50-ти км та шириною – 34 км, з найвищою точкою – горою Гемба, 1497 метрів. Дана полонина є об’єктом Смарагдової мережі, тому що на ньому багато рідкісних видів, та вона повністю вкрита мохами – оселищами. “На Боржавській полонині планується будівництво вітрякової електростанції. Проте, щоб її побудувати, весь хребет треба буде перетворити на будівельний майданчик. Він дуже гострий, і для того, щоб підняти турбіни на висоту 175-метрів, це вище ніж будь-які висотки у Києві, доведеться встановлювати крани, під них робити рейки та бетонувати основу, а це не можливо без зрізання хребта. Всі ці дії призведуть до повного знищення оселищ та Боржави як такої”.
Фото Олега Григор’єва. Полонина Боржава
Олексій уточнює, що саме Смарагдова мережа унеможливлює такі дії та захищає Боржаву. І вже на цей момент є судові позови, в яких екологи посилаються на Смарагдову мережу Європи, що призводить до зупинення реалізації проєкту з будівництва вітрякової електростанції.
Юлія звертає увагу, що Угода про Асоціацію з Європейським Союзом прямо вимагає впровадити через Смарагдову мережу Директиви № 92/43/ЄС та № 2009/147/ЄС Європейського Союзу (Оселищну та Пташину) і прийняти національне законодавство щодо визначення і запровадження заходів зі збереження територій Смарагдової мережі.
“Збереження дикої флори та фауни, природних оселищ – це пряма вимога ЄС до всіх, хто планує з ними тісно інтегруватись. Сьогодні в Україні вже визначено 377 територій Смарагдової мережі, за умовами Бернської Конвенції, яку Україна ратифікувала ще у 1995 році. Ми несемо відповідальність за їх збереження перед Радою Європи та країнами, підписантами Конвенції. Проте наразі ці території не мають належного правового статусу та охорони в Україні”, – говорить Юлія.
Овчинникова уточнює, що при розробці законопроєкту про Смарагдову мережу, використовувався загальноєвропейський аналог – мережа Natura2000, проте вона доступна тільки для країн-членів ЄС. Як показує досвід країн Балканського регіону, які стали членами ЄС, вони починали зі створення Смарагдової мережі, яку потім, з набуттям членства трансформували в Natura2000. Що дає змогу ЄС, тільки по офіційним даним, отримувати більше ніж 200 млд євро від екосистемних послуг,.
Олексій говорить, що прийняття цього закону поширюється на вже існуючі території національних парків та заповідників, однак є ще інші природні території, в яких можуть бути рідкісні види. “Закон передбачає закріплення Смарагдової зони за окремим місцем, де є рідкісний вид. Візьмемо для прикладу колонію чапель, , яка виводить пташенят щороку в одному і тому самому місці в Бахмуті, Донецької області. Цю колонію необхідно охороняти, а значить охороняти певну територію. Для таких територій не потрібно встановлювати дуже жорсткі обмеження відвідування, але головним завданням цієї території буде підтримувати сприятливі умови під час розможення птахів.
Чаплі в Бахмуті. Фото Суспільного
Як вплине прийняття закону на українців?
Для більшості українців мало що зміниться, говорить Олексій. Проте, якщо хтось свідомо захоче знищувати природу – цей закон цього не допустить. На цей момент Україна не є в Євросоюзі, де на 1 гектар виділяється в 144 рази більше фінансування на захист рідкісних видів, ніж у нас на 1 гектар національного парку. “Там простіше заплатити фермеру, щоб він не випасав корів на лугу, де є рідкісні квіти в Альпах, і ці кошти будуть достатніми для нього, щоб не займатися цією діяльністю. Цей механізм компенсації ми також заклали в український законопроєкт”.
Через те, що це є Євроінтеграційний закон, то за словами Олексія, він одночасно є як українським законом, так і розроблений під стандарти ЄС. “Належність до Смарагдової мережі, на відміну від територій природно-заповідного фонду не встановлює прямої заборони на господарську діяльність. Більше того, якщо на цій території та чи інша діяльність здійснювалась на законній підставі – то вона і може продовжуватись до завершення дії дозвільного документа, – говорить Юлія. – У випадку якщо ж суб’єкт господарювання чи власник ділянки захоче поміняти тип використання ділянки: наприклад замість пасовища перевести ділянку в ріллю чи замість ріллі побудувати, наприклад завод – то буде необхідно пройти процедуру оцінку впливу на території Смарагдової мережі”.
Юлія відмічає, що ця процедура буде значно простішою та лояльнішою, ніж звичайна оцінка впливу на довкілля, і по її результатами може обмежуватися лише та господарська діяльність, яка принесе безпосередню шкоду саме тому виду тварин, або рослин, які охороняються саме на цій території.
Костянтин Бризниченко, Актовський каньйон
“Важливим аспектом у даному законопроекті є те, що ми не вводимо щось зовсім нове для України, а скоріше легалізуємо те, що вже є сьогодні, проте немає належного юридичного статусу. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (відповідно і Бернська конвенція), є частиною національного законодавства України. Тому вже зараз будь-який бізнес, який є екологічно відповідальним або який хоче мати доступ на закордонні ринки чи до закордонних кредитів вимушений враховувати вимоги по територіям Смарагдової мережі. Наприклад це робиться під час процедури оцінки впливу на довкілля. Проте, через відсутність спеціального законодавства по Смарагдовій мережі наразі незрозуміло як саме їм це враховувати”, – уточнює Юлія.
Олексій підкреслює, що Смарагдова мережа, це не система незрозумілих стримань, а обмеження лише на ті види діяльності, які можуть знищити рідкісні види, оселища. Водночас це і компенсація, якщо в тебе є якась діяльність, яку ти не можеш не робити.
Наразі законопроєкт одноголосно підтримано членами комітету. Але це не значить, що Рада його підтримає. Кілька тижнів тому депутати вже провалили екологічний законопроєкт в угоду олігархам.
