До чого призвели нафтові війни Саудівської Аравії, США та Росії

У вівторок, 21 квітня, ціна російської нафти сорту Urals опустилася нижче $8,48 за барель. Востаннє ціна на російську нафту так падала у 1998 році.

Ціна Urals падає на тлі обвалу північноморської нафти марки Brent і техаської WTI.

Від’ємні ціни на нафту означають, що виробники сировини готові доплачувати покупцям за реалізацію певного обсягу нафти, якій не вистачає місця у сховищах. У такого обвалу є цілком конкретні причини – після дуже теплої зими додалася епідемія коронавірусу, яка зупинила економіки й транспорт.

Крім того, на початку березня країни ОПЕК не змогли підписати нову угоду про скорочення видобутку нафти. В основному через Росію, яка була готова продовжити стару угоду, але не готова була скорочувати видобуток нафти на 3,2 млн барелів, як запропонувала Саудівська Аравія.

В результаті останнім часом Саудівська Аравія видобуває нафту не тільки без обмежень, але й продає з величезними знижками. Таким чином, саудівці не тільки змушували Росію до миру, а й підривали видобуток дорогої американської сланцевої нафти.

9 квітня було підписано нову угоду ОПЕК, яке передбачає рекордне скорочення видобутку нафти на 9,7 млн ​​барелів на добу. З них, за даними Financial Times, 5 мільйонів припадуть на Росію та Саудівську Аравію – по 2,5 на кожну країну.

Угода запрацює з травня. А поки деякі нафтосховища наповнені на 70% при критичному обсязі 80%, тому нафтовики й скидають ціни, щоб віддати нафту замовникам в їхні сховища. Адже зупинити видобуток буде  дорожче.

За місяць з’їли запаси трьох років?

Вартість російської Urals впливає на доходи російського бюджету. У ньому на 2020 рік було закладено ціну $42,45 за барель Urals.

Коли ціни вищі цього рівня, надприбутки від продажу нафти надходять до Фонду національного добробуту, а коли нижчі – ЦБ продає з фонду валюту для фінансування бюджетних витрат. Мінфін на початку квітня оголосив, що з 7 квітня до 12 травня буде продано іноземну валюту на 77,8 млрд у рубльовому еквіваленті.

Разом із ціною на нафту нижче собівартості в Росії впала й ціна на бензин. У понеділок, 20 квітня, ціна склала 35,77 тис. руб. за тонну. Кожну тонну компанії продають зі збитками в кілька тисяч рублів.

За даними Reuters, обсяг реалізації на АЗС впав уже приблизно вдвічі (від 30 до 70% у різних регіонах). Виробники бензину погоджуються на продаж з негативною маржею, адже повинні робити виплати у бюджет, повідомляє РБК.

Під час першого падіння цін на нафту експерти не сильно сподівалися, що це вдарить по Росії. Але тепер цю думку можуть переглянути.

Якраз напередодні падіння ціни на нафту російський міністр фінансів Антон Сілуанов в ефірі телеканалу “Росія-1” заявив, що обсягу Фонду національного добробуту вистачить ще на три роки. Цікаво, що після непідписання угоди з ОПЕК російський Мінфін говорив про як мінімум шестирічний запас міцності.

На тлі обвалу цін на нафту 21 квітня долар США виріс на торгах на Московській біржі вище 77 рублів.

Падіння цін на нафту президент Росії ніяк не коментував. Його прессекретар Дмитро Пєсков попросив не робити апокаліптичних картин з падіння ціни на нафту. Щоправда, його слова дещо дисонують із заявами представників Центробанку та уряду, які через коронавірус усе частіше перефразовують відомі слова Медведєва “ви тримайтеся, але грошей немає”.

Тут, як в анекдоті: снарядів немає

Очільник російського Центробанку Герман Греф днями заявив, що швидко відіграти ситуацію із коронавірусом не вийде і потрібно звикати до нових реалій.

“Я вважаю критично важливим звернути увагу всіх наших клієнтів на те, що ця криза точно не на цей рік. І це сто відсотків так”, – сказав Греф.

Він також заявив, що через ситуацію, яка склалася, Росія не зможе зробити виплати громадянам, як це зробили в інших країнах.

Як відомо, у США за програмою допомоги економіці всі громадяни країни з річним доходом до $75 тис. отримають разову виплату в розмірі $1,2 тис., а сім’ї з дітьми – по $500 на кожну дитину.

В Японії влада виплатить усім громадянам країни по 100 тис. єн ($ 927), у Гонконгу – $1280. У Великобританії громадяни отримували субсидію на кілька місяців у сумі 80% від зарплати (але не вище 2 500 фунтів), в Ізраїлі такі виплати склали 70% від зарплат.

“Тут, як в тому анекдоті: назвіть три причини, чому слід відступити? Причина перша: у нас немає снарядів. Ось так само і тут: у нас немає такої кількості снарядів”, – сказав Греф.

“Якщо Сполучені Штати Америки можуть собі дозволити емітувати абсолютно спокійно в дуже короткий строк $3 трлн боргу, розмістивши їх на ринку серед інвесторів усього світу, і пустити їх у власну економіку, то у нас є обмеження. У нас немає такого ринкового джерела грошей, який є у США або у європейських країн. У нас немає такої кількості інструментів, через які ми можемо залучити таку кількість грошей”, – пояснив очільник Ощадбанку Росії, пише РБК.

Тим часом росіяни пішли в банки знімати свої гроші. З початку березня в Росії через банкомати та банківські відділення було видано близько трильйона рублів готівки – це більше, ніж за весь 2019 рік. Про це пише Bloomberg.

При цьому піки зняття грошей збіглися з телевізійними зверненнями Путіна, зазначає видання. Особливо багато готівки жителі країни зняли після того, як Путін продовжив обмежувальні заходи до 1 травня.

Цар, що старіє, та незручний ворог

Але якщо з цінами на нафту російська пропаганда може впоратися за звичайною канвою протистояння із зовнішнім ворогом, то боротьба з коронавірусом для неї поки провальна.

По-перше, епідемія внесла дуже істотні поправки у політичні плани Путіна. Через епідемію коронавірусу ЦВК РФ перенесла голосування щодо путінських поправок до Конституції. Воно мало відбутися якраз 22 квітня. Крім того, російська Дума перенесла дату закінчення війни на 3 вересня. І так, на думку експертів, Путін намагається зберегти шанси провести в Москві військовий парад з нагоди перемоги у війні, на який начебто був готовий їхати навіть Трамп.

За останні тижні Путін двічі звертався до народу і періодично з’являвся на нарадах уряду, а також на відео із зустрічей з мером Москви Собяніним, де обговорював ситуацію з коронавірусом.

З усього цього в мережі розійшлася хіба що промова про “пережили печенігів і половців, переживемо і коронавірус”.

Щоправда, як зазначив політолог Станіслав Бєлковський, всі обговорили печенігів, а не те, як Путін боротиметься із коронавірусом і рятуватиме економіку. Загалом обговорювали, чи не заразився Путін коронавірусом після відвідування лікарні, де захворів головлікар.

Андрій Колесніков із Центру Карнегі в інтерв’ю “Медузі” зазначив, що Путін не може знайти свій образ в боротьбі з коронавірусом.

“Цей хід (участь у нарадах уряду), може, і правильний, але не сильно допомагає Путіну – він все одно виглядає млявим керівником, який не вникає в деталі, який не згадує важливі негативні події – говорить про них казенною мовою. Загалом із комунікацією в пандемію у нього абсолютно очевидні проблеми”, – зазначив експерт.

За його словами, навіть на нарадах щодо пандемії із Собяніним Путін виглядає як на засіданні Політбюро ЦК КПРС, де головна скрипка не він, а мер Москви.

“Він (Путін) уже такий старіючий батько нації, навіть дідусь нації, і поправити цей імідж ніяк не виходить”, – додав Колесніков.

На його думку, коронавірус вибив Путіна зі звичного русла, загальмував його ідею змін до Конституції.

“Є війна, а є війна. Є війна мілітарна, де Путін скакав буквально на коні з голим торсом, а є війна з вірусом, яку важко міфологізувати. Важко показати Путіна, який списом вражає вірус, тому що вірус чомусь не вражається”, – зазначає Колесніков.

За його словами, “коронавірус виявився більш серйозним ворогом, ніж опозиція, західні супостати і п’ята колона”. І в ній Путін не виглядає ні ефектним, ні ефективним.

Втім, на початку квітня довіра до Путіна трималася на рівні 70%.

Соціолог “Левада-Центру” Степан Гончаров у розмові з Російською службою BBC допустив, що перший виступ Путіна міг підняти його авторитет, адже змістився акцент з економічного колапсу на те, що держава вживатиме заходів, спрямованих на підтримку.

“Але ситуація турбулентна, все змінюється щотижня, – міркує він. – У нас сьогодні вийшов матеріал щодо економічних індексів, громадяни налаштовані дуже песимістично. Багато хто побоюється погіршення ситуації, і це може вдарити по рейтингам через якийсь час, враховуючи відсутність підтримки держави”.