Спам-повідомлення є буденністю досвідченого інтернет-користувача. Алгоритм тут простий: людина публікує пост, який тим чи іншим чином залучає до себе аудиторію і знаходить відгук читачів. Одні ставлять лайк, інші лишають коментар чи поширюють собі на сторінку.

Кажуть, такі дописи є інструментом для збору даних, тож #Букви намагатимуться вам пояснити що до чого, із прикладами.

На жаль, потрапляють на цей гачок не лише середньостатистичні користувачі інтернету з котиками та рецептами у стрічці. Здавалось би, кому б не знати про спам, інформаційну гігієну та роботу алгоритмів соцмереж, як не професійним журналістам і спеціалістам у роботі з інформаційним середовищем. Проте, такі “факапи” виникають і серед подібної аудиторії. Взяти, наприклад, паніку, яку зчинив директор Департаменту комунікацій у МВС України Артем Шевченко.

Подібний текст розмістили у себе чимало публічних осіб, серед них і шеф-редактор 5 каналу Володимир Мжельський, ректор Одеського державного університету внутрішніх справ Іван Катеринчук, колишній депутат ВР від партії “УДАР”, соратник Саакашвілі Олександр Мочков, депутат Київради Андрій Странніков, суддя Верховного суду Богдан Львов, та багато інших.

Зміст цього спам-повідомлення закликав читачів “оновити систему Facebook”, скопіювавши текст повідомлення та поставивши “плюсик” у коментарях. Останнім часом багато хто поширював саме цей текст, і неодноразово лунали заклики припинити спамити, проте останнє, вочевидь, пройшло повз увагу наших героїв. Так давайте ж на прикладі пана Шевченка розберемося, що собою являють подібні флешмоби, як ними можуть скористатися шахраї, та за якими законами працюють алгоритми Facebook, які так лякають людей.

Як і в багатьох інших, під спам-постом речника МВС відразу з’явилося чимало коментарів іронічного характеру та відверті кепкування, деякі читачі були щиро здивовані, що людина, яка, здавалось би, мала б бути компетентною в таких речах, опублікувала цей допис.

Однак, попри те, що пост Артема Шевченка спричинив такий фурор, чимало друзів і читачів дописувача чемно дослухалися до поради самого директора департаменту МВС і поставили “плюсик”. Серед них: керівниця відділу комунікацій МВС Оксана Блищик, речниці поліції Черкащини, Донеччини та багато інших колег Артема Валерійовича, як з його теперішнього місця роботи (поліціянти), так і з колишнього (журналісти). Безумовно, можна припустити, що ці всі люди щойно відкрили для себе соцмережі та не знають, що система оновлюється автоматично (або вручну), а не за допомогою дописів у профілі, проте, до особи самого речника МВС у багатьох все ж виникли запитання.

На жаль, на жодне з запитань речник не відповів, як і не повідомив, вдалося йому “оновити систему” чи ні, тож коментаторам лишалося лише здогадуватися.

Наступного дня Артем Валерійович самостійно розмістив пост-роз’яснення, посилаючись на Кіберполіцію:

Іронічно, однак слова “Ані користі (збільшення підписників і відображення у стрічці їхніх постів), ані якоїсь шкоди такий пост і реакція на нього не містять” лише підкреслюють статус спаму попереднього допису речника. Кіберполіція каже, що так оновлюється інтерфейс додатку, на що, однак, деякі коментатори зауважили, що вони не ставили жодного плюсика, але чомусь інтерфейс у них оновився самостійно. І якщо під попереднім постом тегали Кіберполіцію, то тепер цей гордіїв вузол зуміє розв’язати лише Марк Цукерберг.

Вчинок Артема Шевченка, безумовно, інтригує, і в ньому щиро хочеться знайти логіку подібних спамерів, що ними керує? Можливо, пана речника не влаштовує стара система Facebook, новини, чи, може, він сприйняв даний флешмоб за можливість збільшити активність своєї сторінки? На його профілі 4998 друзів та понад 27 500 підписників, що дає сумарно чималу аудиторію, з якою можна щоденно ділитися великими та величезними успіхами наших силових органів (чим речник і займається), зриваючи тисячі вподобань, сотні поширень і овації в коментарях. Проте не так сталося, як гадалося.

Активність, як для аудиторії у понад 30 тисяч читачів, доволі слабенька (хоч місцями є 300 з хвостиком вподобань), і проблема не інакше, як у самому фейсбуці, а не в контенті дописувача. Або ж Арсен Аваков є талісманом, який відлякує лайки від усіх сторінок, окрім його власних (бо Арсена Борисовича там дійсно дуже багато). А може, не всі розділяють захват від героїзму поліції, якою ділиться пан речник? З іншого боку, хіба існує щось неможливе для людини, яка оновлює систему соцмережі одним дописом, а іншим – демонструє використання ресурсів Кіберполіції в особистих цілях? Однак, здається, таки існує, і ця ахіллесова п’ята – залучення аудиторії.

Наївно вважати, що можна “обдурити” алгоритми Facebook. Так, у коментарях з’явиться рекордна кількість людей, які вирішили допомогти, так, вони натиснуть лайк, так, вони штучно збільшать охоплення та активність посту. Але на контент, який буде слідувати далі, магічний флешмоб, на жаль, ніяк не вплине. Не існує пігулки, яка зробить користувача блогером, у якого будуть купувати розпаковочки для Алі Експресу. За кожний лайк та коментар потрібно боротися, створюючи якісний та цікавий контент.

Наш пан речник може і не вирветься у першу п’ятірку блогерів України, проте, згідно з дослідженнями, Артем Шевченко має одну вкрай милу чесноту, доцільність якої є досить сумнівною на службі в МВС – довірливість. Тому що подібні “флешмоби”, спам-повідомлення та фейки можуть використовувати шахраї та ворожо налаштовані ботоферми, які почнуть вкидати фейкову інформацію у надії, що хтось таки клюне. А тепер згадаймо, що чимало представників силових структур відмітилися “плюсиками” у нашого дописувача. Що тут можна сказати: можете спати спокійно, наша безпека у “надійних” руках!

Подібні флешмоби ходять мережею ще з 2012 року та все частіше стають маркером людини інформаційно “всеїдної”. Останні дослідження серед українців дали невтішний результат: 54% користувачів інтернету не дотримуються елементарної інформаційної гігієни: публікують маніпулятивні заголовки, фейки, відвідують сайти-сміттярки та проходять тести на сайтах, що крадуть дані. Такий аналіз рівня інформаційної гігієни українців у Facebook у серпні 2020 року провела ініціатива “Як не стати овочем”. Отже, більшість українців, самі того не розуміючи, ведуться на шахрайські витівки, що не несуть під собою жодного раціонального зерна. Згодом, довірливим дописувачам будуть пропонувати різноманітні фейкові новини, теорії змов, “магічні пігулки” та саме вони стануть аудиторією для реклами фінансових пірамід і компаній, що надають мікрокредити під шалені відсотки.

Є у таких флешмобах ще одна психологічна складова: це своєрідна метаморфоза забобонності. Багато із них ґрунтуються на відчутті тривоги, сумніву та бажанні на щось повпливати, комусь допомогти. Подібні емоції експлуатують “листи щастя”, пости про хвороби, дописи з релігійною тематикою, тощо. Це чергова характеристика їхньої активної аудиторії, яка скоріше керується емоціями, аніж холодним розумом. Проте, погодьтеся, моторошно на душі від розуміння, що без твого “лайка” може вмерти котик.

Активність на сторінці директора департаменту комунікацій у МВС України дійсно зросла. І, загалом, цьому наш герой завдячує поширеному спаму, хоч результат вочевидь не такий, який очікувався, а охоплення аудиторії залишиться тим самим. Сподіваємось, хоч інтерфейс у пана речника таки оновився, не даремно ж все це він пережив!

Проте, #Букви все ж радять вам не гратися в такі ігри з власною репутацією та безпекою даних.