На початку цього тижня Офіс Генерального прокурора України (ОГПУ) вийшов на загал із гучною заявою: розслідування у справі Катерини Гандзюк завершено. Всі необхідні слідчі дії проведено, а зібраних доказів “досить для завершення слідства та направлення до суду обвинувального акту”. Про це під час брифінгу 27 квітня заявив заступник Генпрокурора Олексій Симоненко. Тож нинішній очільник Херсонської облради Владислав Мангер та його імовірний поплічник Олексій Левін отримали обвинувачення в організації умисних тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть Гандзюк.

“Усі матеріали готові, працівники СБУ професійно зробили свою роботу і зібрали доказову базу, яка дозволить чітко довести позицію звинувачення в суді. Сподіваюся, що цю справу буде розглянуто першочергово. Виконавці та замовники вбивства Катерини Гандзюк отримають заслужене покарання”, — прокоментував завершення слідства голова СБУ Іван Баканов.

Фото: Олександр Кужельний, #Букви

Водночас родичі та друзі убитої активісти розкритикували таке рішення ОГПУ. Оскільки, за їхньою інформацією, необхідні слідчі дії, зокрема низка допитів, так і не відбулися. Тим паче, що лише кілька тижнів тому група прокурорів боролася в судах за додаткові 4 місяці для роботи, аби слідчі Служби безпеки мали додатковий час для збору доказів.

Кардинальний розворот

Варто нагадати, що напад на Гандзюк стався 31 липня 2018 року в Херсоні. Тоді на жінку вилили приблизно літр сірчаної кислоти. Вона отримала опіки близько 40% шкіри й потрапила до лікарні у Києві. Майже одразу після цього виник рух “Хто замовив Катю Гандзюк”, до якого увійшли її друзі та рідні. Від самого початку вони заявляли, що до злочину може бути причетна місцева влада або поліція, з якими у Катерини час від часу виникали конфлікти. Зокрема, йшлося про різну незаконну діяльність чиновників, наприклад – вирубку лісів. Проте слідство, яким на той час займалася місцева поліція, не поспішало. Наприклад, воно зволікало із пошуком свідків, відеозаписів з камер спостереження, тривалий час поліція не могла з’ясувати, якою саме рідиною облили дівчину. Від початку підозрюваним став Микола Новіков – людина, яка на момент нападу навіть не була в Херсоні. Й лише завдяки журналістам та активістам вдалося довести його алібі. Згодом на лаву підсудних потрапило п’ятеро виконавців злочину. У листопаді 2018-го Катерина Гандзюк помирає через отримані травми. За справу береться Служба безпеки.

За версією слідства, злочин виглядав так: голова Херсонської облради Владислав Мангер на ґрунті особистої неприязні замовляє напад на активістку. Для цього він нібито виходить на зв’язок з уже згаданим Олексієм Левіним та Ігорем Павловським, які знаходять Сергія Торбіна. Той організовує групу з 4-х осіб, які й вчиняють напад. Власне, станом на квітень цього року Торбін та його група єдині, хто отримав бодай якесь покарання за свій злочин. До всього, вони нібито пішли на співпрацю зі слідством, за що отримали менші терміни ув’язнення. Також бажання поспівпрацювати висловив і пан Павловський, який теж нібито підписав якусь угоду із слідчими. Однак наразі невідомо, чи давали Торбін чи Павловський бодай якісь показання.

Після засудження Торбіна і Ко (червень 2019 року) єдиними підозрюваними, які лишаються у справі щодо нападу на Гандзюк, стають Мангер і Левін. Останній, до слова, встигає втекти з України ще під час перших арештів у 2018-му. Голові ж Херсонської облради намагаються обрати запобіжний захід, однак не надто успішно. І влітку 2019-го, за 17 днів до завершення строків розслідування, робота зупиняється остаточно.

Справу розморожують лише на початку цього року, коли у Херсоні відбувається низка обшуків і затримань, а у Болгарії затримують Левіна, який за версією слідства є одним із ключових підозрюваних. У березні його екстрадували в Україну, і перед слідчими постала проблема: через неправильне обрахування строків слідства їм лишається на роботу близько двох тижнів. Рух “Хто замовив Катю Гандзюк” говорив про цю проблему давно, однак правоохоронці звернули на неї увагу лише у січні цього року. Тож вони йдуть до суду і просять перерахувати їм строки, аби отримати додаткові 4 місяці для збирання доказів. І 25 березня Печерський райсуд ухвалює рішення: продовжити слідство до 29 липня. Родичі Катерини сприймають такий результат із оптимізмом. Владислав Мангер, натомість, обурений і заявляє, що на початку квітня припиняє будь-яку співпрацю із правоохоронцями.

Читайте також:

Справа Гандзюк у пастці часу: чому Мангер відмовляється від участі у слідчих діях

Власне, до кінця липня слідчі СБУ мали провести низку експертиз і допитів, зокрема Левіна та Павловського, які могли стати ключем до всього слідства. Проте вже приблизно 17 квітня, як переконує адвокат сім’ї Гандзюк Євгенія Закревська, прокуратура раптово переглянула своє бачення справи.

“Ніхто не приховує того, що ані Левін, ані Павловський не дали показів слідству за ці кілька тижнів. Але час для їх отримання не вичерпався: було ще 3 місяці. Прокурори, між тим, заявили, що вичерпали можливості для цього. І тут запитання, які саме можливості: вони просто прийшли до підозрюваних і спитали, чи не хочуть ті розповісти слідчому про обставини злочину? Але ж можуть тривати негласні слідчі дії, можна вдаватися до інших законних методів, аби отримати ці показання. І це відбувається аж ніяк не за 2 тижні. Тим паче, що позиція прокурорів щодо слідчих дій була незмінною весь цей час, аж до кінця минулого тижня. Незалежні на той момент прокурори просто перестали з нами комунікувати. Ми спочатку думали, що вони отримали якусь додаткову інформацію, однак цього не сталося. Не було подій, які б могли переконати прокурорів переоцінити докази й направити справу до суду. Якщо чесно, я бачу таке у своїй практиці вперше: прокурори об’єктивно б’ються за те, щоби продовжити строки слідства. Домагаються цього, отримують можливість отримати додаткові докази. А потім кардинально змінюють свою позицію”, – заявила Закревська під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо справи Гандзюк. Вона також додала, що рішення про завершення розслідування прийми без врахування думки потерпілих.

За кілька днів до цієї заяви під Офісом президента Володимира Зеленського та біля будинку, в якому живе Ірина Венедіктова, відбувалися акції протесту, під час яких рух “Хто замовив Катю Гандзюк” вимагав дорозслідувати справу і звільнити Генпрокурора з посади, оскільки вона, на думку мітингарів, розвалила справу. Проте ці акції викликали хіба що невдоволення очільниці ОГПУ, яка у соцмережах розкритикувала активістів і заявила, що їх нібито “не цікавлять” кількість томів справи, зібрані у них докази, кількість слідчих, яких “більше, ніж людей з фаєрами”.

Розмита відповідальність

При цьому офіційна позиція прокуратури лишається незмінною: доказів для завершення розслідування й передачі справи щодо Владислава Мангера та Олексія Левіна до суду достатньо. Хоча ще кілька тижнів тому представники Офісу Генпрокурора заявляли абсолютно протилежне.

“У нашої ТСК була зустріч з представниками СБУ та ОГПУ. Це було приблизно в середині березня, ми тоді вперше зустрілися з Венедіктовою в ролі Генпрокурора. Я ставила запитання щодо Владислава Мангера, який досі є головою Херсонської облради. І представники прокуратури відповіли, що “підстав для обвинувачення і відсторонення Мангера недостатньо”. Також були аналогічні запитання щодо Андрія Гордєєва та Євгена Рищука (ексголова Херсонської ОДА та його ексзаступник, яких покійна Гандзюк називала можливими замовниками нападу – авт.). І була відповідь, що щодо них наразі іще менше доказів і їх пошук триває. На мою думку, понадтермінове прискорення слідства просто завершило будь-які намагання притягнути імовірних замовників цього злочину до відповідальності”, – заявила у коментарі “Буквам” член парламентської Тимчасової слідчої комісії у справі Гандзюк, депутатка від партії “Голос” Соломія Бобровська.

Під час засідання цієї ж ТСК 29 квітня представники руху “Хто замовив Катерину Гандзюк” заявили, що наразі керівництво ОГПУ може впливати на прокурорів у справі щодо вбивства херсонської активістки, оскільки департамент, в якому вони працювали, наразі ліквідований. А його працівники перебувають поза штатом.

“Минулого тижня в Офісі Генпрокурора ліквідували департамент нагляду за спецорганами (який, зокрема, опікувався справою Гандзюк – ред.). Зазвичай прокурора звільнити доволі складно. Але наразі всі члени цього департаменту поза штатом, що є одним із елементів тиску. Адже поки їх не перепризначать на нові посади – їх можуть понизити, відправити на абсолютно іншу посаду. Вони в підвішеному стані. Виникла ситуація, коли вони стали залежними від свого керівництва. Ймовірно, це вплинуло на те, що прокурори переоцінили докази у справі Каті і тепер вважають, що можуть завершувати розслідування і йти до суду. Я не знаю, навіщо ОГПУ зробив це саме зараз. Але підозрювані дуже зраділи цьому рішенню. Бо лейтмотив захисту того ж Мангера всі ці 9 місяців був приблизно такий: справу як є, без додаткових доказів, треба передавати до суду”, – заявила Закревська.

При цьому потерпілі зазначають, що донедавна взаємодія з прокурором Романом Романчуком, який наразі заявляє про “достатність доказів”, була “цілком нормальною”. Але наприкінці минулого тижня ситуація змінилася. І наразі прокурори, як заявляють активісти, не пояснюють зміну своєї позиції. При цьому потерпілим досі не дали можливості ознайомитися з матеріалами справи й дізнатися, які саме нові докази можливої причетності Мангера до злочину отримала СБУ. Оскільки ця інформація є “таємницею слідства”. При цьому ж матеріали розслідування уже відкриті підозрюваним.

Водночас активісти наголошують, що нинішня ситуація стала наслідком кадрових змін, які почала пані Венедіктова після приходу на посаду. Йдеться, зокрема, про Віктора Трепака, якого Генеральний прокурор фактично відсторонила від низки важливих кримінальних проваджень, серед яких була і справа Гандзюк.

Віктор Трепак

“Нам Трепака представляли як “людину президента”. До того моменту ми взагалі його не знали. Він не наш побратим, кум, сват, брат чи зять. Але він обіцяв покарати замовників убивства Каті. І у нього був результат: нові підозри, обшуки, затримання. Почалося розслідування щодо організованого злочинного угрупування на Херсонщині. Було сподівання на зрушення у справі. Потім Трепака зі справи забрали. І коли Ірина Валентинівна говорить, що у нього лишалися якісь повноваження, – це брехня. Лише за місяць своєї роботи вона розвалила резонансну справу. На нашу думку, така особа не має права обіймати посаду Генпрокурора. Тому ми вимагали й вимагатимемо її відставки”, – заявила членам ТСК активістка, подруга Гандзюк Марина Хромих.

Вона також додала, що в активістів була інформація, що Трепаку нібито вдалося “знайти підходи” до різних свідків у справі й вмовити їх дати свідчення у справі про вбивство Катерини. “Ми не знаємо, як йому це вдалося. Врешті він представник правоохоронних органів, він виконував свою роботу. Але його забрали зі справи, і тепер вона розвалюється. При цьому один із прокурорів, Роман Романчук, вже розповідає про проблеми із судовою системою і нереформованими судами. Вони просто хочуть уникнути відповідальності. Якщо Мангер отримає виправдальний вирок – вони скажуть, що доказів було достатньо, а справу розвалив нереформований суд”, – переконана Хромих.

Водночас один із основних фігурантів справи, Владислав Мангер, уже заявив, що слідство не має доказів його вини. “Генеральна прокуратура завершила досудове розслідування у справі Гандзюк. “Беззаперечних доказів”, як і раніше, не надали. Як і будь-яких інших доказів. Але справу хоча б передають до суду… Можливо, мені і варто було б радіти передачі справи до суду, адже ми з адвокатами постійно на цьому наполягали, але я боюся, що все це з боку СБУ та ГПУ стане черговим затягуванням часу”, – написав Мангер на своїй сторінці у Facebook.

Наразі ж скидається на те, що без зміни позиції прокуратури реальних можливостей вплинути на ситуацію немає навіть у народних депутатів. На момент публікації цього тексту представники парламентської Тимчасової слідчої комісії запросили Ірину Венедіктову та Івана Баканова на своє засідання, яке має відбутися 30 квітня о 17:00. Крім того, на цьому ж засіданні у якості свідків мають заслухати процесуальних керівників у справі Катерини. А у разі їхньої неявки депутати обіцяли використати нові повноваження депутатських слідчих комісій і силою доставити свідків на засідання ТСК. Також перспектива фактичного допиту депутатською слідчою комісією може загрожувати й самій Венедіктовій.

“Є інтерв’ю Трепака, де він говорить, що голова ОГПУ вчиняла на нього тиск (йдеться про вимогу оголосити підозру активісту Сергію Стерненку в умисному убивстві – ред.). І є протокол, в якому прокурори цей факт зафіксували. Ми звернулися до Офісу Генпрокурора, аби вони цю інформацію підтвердили чи спростували й надали нам копію цього протоколу. На що в ОГПУ сказали, що їм потрібно ще 30 днів часу, аби надати нам документи. Однак якщо пан Трепак підтвердить цю інформацію під протокол, якщо ми побачимо документи з Офісу Генпрокурора, то ми будемо уже як свідка для дачі пояснень викликати і пані Венедіктову”, – заявив у коментарі “Буквам” голова ТСК у справі Гандзюк, депутат від фракції “Слуги народу” Ігор Василів.

Проте наразі існує цілком реальний ризик, що поки народні обранці розбиратимуться у складнощах прокурорських взаємин, почнеться суд. Який за умов недостатньої кількості доказів цілком імовірно може виправдати підозрюваних у замовлені злочину. А суспільство ризикує так ніколи й не почути відповіді на важливе запитання: “Хто замовив Катю Гандзюк?”