У грудні 2019-го в одну з міських лікарень Київщини терміново привезли 33-річного хлопця із важкою пневмонією. Лікарі відмовились давати прогнози, чи виживе він. Пацієнта потрібно було підключити до апарату ЕКМО – “штучних легень”, доки організм бореться з вірусом. У реанімаційному відділенні лікарні апарату не виявилося.

Родичам порадили обдзвонювати всі медичні заклади Києва, де виконують операції на серці: там таке обладнання має бути. Але у профільних інститутах відмовлялися госпіталізувати чоловіка, бо пневмонія не входила до їхньої компетенції. Врешті в одну з лікарень взяли, а за три тижні чоловіка вже виписали. Врятувати його допомогло в тому числі обладнання, яке зараз терміново закуповують десятки країн світу.

Через пандемію коронавірусу, яка блискавично розвивається у світі, ці та інші лікарні України на вимогу МОЗ тепер уже мають право приймати таких хворих, відкладають планові операції, звільняють палати для потенційних пацієнтів.

“Пандемія – це вихід за рамки всіх можливих прогнозів”

Виділяти кошти на купівлю тест-систем і апаратів, які потрібні при важких пневмоніях, почали чи не в кожній області України. Чотири апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ) закупить Мукачево, Львівська обласна рада планує придбати шістдесят штук. У самому Львові виділять 9 млн грн на купівлю більш дорогого апарату ЕКМО. На Полтавщині докуплять додатково 100 апаратів ШВЛ. Ще сотню мають доставити в обласні центри власники компанії “Епіцентр К”. Бізнес у регіонах теж закликають допомагати лікарням.

На думку інфекціоніста однієї зі столичних лікарень, таких об’ємів обладнання має вистачити, але на невеликий спалах.

“Це допоможе, коли є кілька випадків. З району можна привезти десять, нехай сто людей в область, але якщо буде спалах, це може обернуся багатьма жертвами. Але нарешті у нас стали звертати увагу на таке обладнання. Воно знадобиться й після того, як пандемія пройде. Такі апарати врятують багато людей з пневмоніями у майбутньому”, – каже він “Буквам”.

У Києві є вже понад 300 апаратів штучного дихання, зокрема ними оснащені й карети швидкої допомоги. Скоро закуплять ще одну партію апаратів, сказав на брифінгу 20 березня міський голова Києва Віталій Кличко. 

У регіони закуповують переважно апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ), які лише допомагають легеням дихати. Ним можна вилікувати багато пневмоній, але атипові пневмонії протікають з більш блискавичним і тотальним ураженням легень. Тоді легені вже не виконують свою функцію, і допомагає лише апарат ЕКМО – екстракорпоральна мембранна оксигенація. Апарат повністю замінює функцію легенів (“штучні легені”), пояснює кардіохірург Інституту серця Назар Озерянський.


У закладі, де він працює, перестали виконувати планові втручання, звільняють палати для можливих хворих із коронавірусом, а пацієнтів із серцево-судинними хворобами (інфарктами) приймають тільки по швидкій.

“Чув, що дехто з бізнесу закуповує апарати штучної вентиляції легень собі особисто. Але тільки наявність обладнання проблеми не вирішує. Якщо у реанімації, приміром, обладнані 12 кисневих точок, то більше 12 апаратів до них не під’єднаєш. Технічно це неможливо”, – каже він. 

Світ і Україна не готові до пандемії коронавірусу, каже лікар: 

“До цього не можна бути готовим в принципі. Такий наплив пацієнтів не може передбачити будь-яка країна світу: хворих більше, ніж місць у лікарнях, ніж апаратури, ніж лікарів. Пандемія – це вихід за рамки всіх можливих прогнозів навіть в країнах, де медицина на високому рівні. Вірус переграв медицину за всіма факторами, тому епідемія стала пандемією. Всі мають зрозуміти, що це небезпечно, і суворо дотримуватись правил карантину. Коли є загроза для людства, то розраховувати на самосвідомість громадян важко. Треба вводити жорсткий контроль за дотриманням карантинних заходів”.

“Якщо буде десять людей – ще нічого, але якщо більше?”

Але не тільки наявність специфічних апаратів грає роль. За офіційними даними, в Україні є 5136 пристосованих ліжко-місць у 140 лікарнях, готових прийняти таких хворих. Найімовірніше, це неповні дані: тут майже немає інформації щодо Миколаївської, Сумської та інших областей. До того ж дані доволі дивні. Якщо вірити карті, то в лікарні Коростишева на Житомирщині є всього два пристосованих ліжко-місця і водночас вже дві підозри на коронавірус (у цій лікарні перебуває подружжя, яке контактувало із померлою від COVID-19 жінкою), отже, лікарня заповнена на 100%.

Людей з підозрою відправляють у спеціальні бокси інфекційної лікарні або в ізольоване приміщення, там проводять обстеження. Але в одній з районних лікарень на Волині переживають, що місць може не вистачити.

“Якщо буде десять людей – ще нічого, але якщо більше – вони будуть не в ізольованому приміщенні, а в загальному. А там апарати вентиляції легень просто нема куди під’єднувати”, – каже лікар.

І додає: в його лікарні багато інформації дізнаються з чуток у соцмережах. Одна із працівниць кілька днів розповідала, що в області нібито вводять режим надзвичайної ситуації. Інформація не підтвердилася. Тоді та зізналася, що “прочитала десь у Facebook”, а виявилося, що йшлося про Житомирщину.

Люди часто до останнього не йдуть обстежуватись, свідомо приховують імена тих, з ким контактували. Жінка, що померла днями в Івано-Франківську, звернулася до лікарів у вкрай тяжкому стані, а перед тим довго займалася самолікуванням, кажуть у МОЗ.

У центральній районній лікарні міста Кролевець на Сумщині – 14 хворих із пневмонією. Серед них одна людина – “під киснем”, каже головний лікар КП “Кролевецька ЦРЛ” Сергій Побивайло: “Рівень захворюваності не виходить за межі норми. Минулого року в цей час пацієнтів з таким діагнозом, навпаки, було ще більше – до 30 людей”. Але у місті тест-систем для виявлення інфекції немає, тому якщо лікарі запідозрять хворобу, то відправлятимуть проби в київську лабораторію.

На прикладі Італії бачимо, що багато людей підхоплюють вірус саме в лікарні, каже голова ГО “Інфекційний контроль в Україні” та керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Андрій Александрін.

“У нас роками не приділяли уваги заходам профілактики всередині лікарень. Щодня бачу, що працівники лікарень навіть не знають, як використовувати засоби індивідуального захисту. Тому один із величезних ризиків заразитися – це саме лікарні. Зараз міжнародні програми з інфекційного контролю так швидко не запровадиш, тому лікарні мають хоча б регулярно провітрювати всі приміщення, вводити жорсткі заходи щодо гігієни рук. Здається, що все це елементарно, але в лікарнях такі заходи роками ігнорували”.

20 березня Володимир Зеленський заявив, що 22 березня в Україну прибудуть 10 мільйонів високоточних лабораторних тестів, які розподілять по всіх куточках України. Але з маленьких міст тести все одно відправляють переважно в Київ, каже Александрін.

“Держава переважно тестує в одній лабораторії Центру громадського здоров’я на Ярославській, 41. Всі розуміють, що вона фізично не справиться. Лабораторії ще є в обласних центрах. Але провести тестування у маленькому місті майже ніде неможливо. Тому реальної картинки щодо кількості інфікованих коронавірусом і немає. А тим часом випадків більш ніж достатньо”, – додає він.

Лікарні на карантині та віртуальні пологи

На вимогу Міністерства охорони здоров’я, на час карантину до 3 квітня державні медичні заклади мають мінімізувати прийоми планових хворих і проведення планових операцій. Виконувати мають тільки термінові операції.

Недавно в інтернеті й на телебаченні прославився Антон Гура, який вів стріми з літака, де нібито було повно іноземців з коронавірусом. Хвороба у цих людей врешті не підтвердилася, але блогер продовжив тему далі й почав навідуватись у лікарні, перевіряючи їх на готовність до спалаху COVID-19. Днями він побував у лікарні швидкої допомоги, де виконують переважно термінові втручання. Гура розкритикував заклад за “повну неготовність” до пандемії, а в лікарні всюди є вільний доступ. Голова Наглядової ради при лікарні Анатолій Велімовський публічно назвав за це Антона Гуру ідіотом.

“Він мав після поїздки самоізолюватися, а натомість ходив по лікарні, де є тяжкі хворі, провокував людей –  каже Анатолій Велімовський “Буквам”.  – Ми тим часом давно перейшли на карантинний режим: на першому поверсі люди ходять, як всюди, але входи у клінічні відділення закриті. Відвідування тяжких хворих – тільки з дозволу завідувача. Обов’язково – маска й бахіли. Моя мама лежить з інсультом в нейрохірургії, і коли туди йду, то всі правила виконую. Залишити відкритим тільки один вхід просто не можемо: в один заходять люди, під інший швидкі привозять пацієнтів, є окремі входи для лікарів. Кафе на першому поверсі працює як продуктовий магазин: купив і відразу вийшов”.

Якщо сюди привезуть когось з підозрою на коронавірус, то ізолюють від інших: палати для цього є, запевняє він. Лікарі одягнуть захисні костюми, проведуть тести:

“Але шанси на те, що таких людей доставлять до нас, мінімальні. Інакше ми втратимо половину хірургічних хворих: організми у людей ослаблені, і якщо вірус “піде” по лікарні, то буде купа трупів. Треба розуміти, що коронавірус буде всюди. Інше питання, буде він поширюватись – як лавина або ж плавно”.

Неофіційно в одній зі столичних лікарень кажуть, що в разі великого спалаху заможні люди торгуватимуться за місце в гарно оснащеному медзакладі, якщо місць буде мало, а потік пацієнтів великий:  “У разі спалаху може початися битва гаманців”.

З такими суворими карантинними заходами більшість лікарів країн стикається вперше в житті, каже акушер-гінеколог Сергій Бакшеєв. У Facebook він закликав не влаштовувати рейди лікарнями. Замість цього просить поставитись до карантину відповідально, до лікарів – із розумінням.

У пологовому  будинку №3 на Борщагівці, де він працює, жінок просять не приходити на прийом, якщо нема термінової потреби. Коридори тут практично пусті, а консультації проводять в месенджерах, в чатах і телефоном. Тимчасово заборонили партнерські пологи, але дозволяють слати стріми й фото під час пологів родичам.

“Тепер ми можемо сказати, що ми – перший пологовий будинок, який провів віртуальні пологи, на яких чоловік був присутній дистанційно”, – написав Сергій Бакшеєв.