Генеральним продюсером проєкту є Юрій Горбунов, режисер — Михайло Куцик (“Скажене весілля”, “Скажені сусіди”, “Останній москаль”). У фільмі знялися Олексій Арестович, Юрій Горбунов, співачка Квітка, Світлана Тарабарова, Андрій Мацола, богери ютуб-каналу “Bamper TV” Петро Бампер і Сергій Сус.

Юрій Горбунов чудово відчуває запити населення: попередньо він продюсував касово-успішні фільми – три частини “Скаженого весілля”. Ми не будемо аналізувати художню цінність цих кінострічок, бо, по-перше, на них є попит, по-друге, кошти від них принаймні лишаються в Україні. Як відомо, на кожен тип контенту є свій споживач. Тож замість російського “Йолкі” будуть чергові комедії за участі Дзідзьо, Поплавського чи того ж Горбунова з гіперболізованими персонажами, гримасами як основним гумористичним прийомом та далеко не тарантіновськими діалогами. 

Джерело: Похорони Путіна

На щастя, автори проєкту принаймні відійшли від настільки явної меншовартісної (навіть – малоросійської) повісточки, як, наприклад, в “Останньому москалеві”, де в західноукраїнське село зі стереотипно-анекдотичними українцями заїжджає просунутий, інтелектуальний і модний москвич, що реагує на місцевих, як на тубільців, а ті у своїй більшості відповідно себе і поводять. Потім було аналогічного рівня продовження – “Великі Вуйки”. Майже ті самі люди зніматимуть і майбутній шедевр за участі Арестовича. З різницею, що тепер провідною темою є хайпова кінематографічна версія надпису “Доброго вечора, ми з України” на чоловічих плавках. А саме – смерть Путіна. 

Як говорять автори, десь у якійсь галактиці помер Путін — і всі раптом стали щасливими. В опублікованому відео в гості до Арестовича прийшли колядники та з неприродньою урочистістю в його квартирі святкують смерть президента країни-агресора. 

“Путін подихає – щастя наступає”, – співають у тизері.

Джерело: Похорони Путіна

Війна — це занадто багатогранне явище, щоб його так примітизувати. І коли Європа говорить про Путіна як про основне джерело зла, українські дипломати їх виправляють. Хоч причини, з яких європейські публічні персони послуговуються такими формулюваннями, очевидні: вони не бажають звинувачень у русофобії стосовно населення Росії. Але що ж підштовхує авторів фільму до такої підміни понять? Питання риторичне, але, може, Олексій Арестович розкриє його в черговому інтерв’ю якомусь росіянину.

Смерть Путіна як розв’язання проблем українців – це переконання вкладене в основу сюжетної лінії та, ймовірно, стане провідним у фільмі. А охоплення новин про черговий “альцгеймер”, “рак простати”, криву ногу або ще якусь смертельну болячку Путіна, яка його ось-ось уб’є (через 2-3 недели) свідчать про потенційну успішність кінострічки. Не такою успішною буде стрічка про війну, про долі окремих військових і масштаб українського спротиву – а буде саме про “Путін здох – і життя налагодилося”. Невже популізм добрався вже і до фільмів?

“Давайте помріємо про те, як одного чудового дня українці прокинуться, а путін – помер. Як же гарно ми це відсвяткуємо! Весело! Яскраво! З піснями і Арестовичем!”, – написали автори проєкту.

Окремо тут йде власне персона Олексія Арестовича, яка стала центральною фігурою тизера (відповідно й потенційного фільму). Попереджу: актор і талановитий психолог, Арестович тут знайшов свою нішу, і немає сумнівів у тому, що він постарається викластися на всі 100%. Принаймні, це точно буде його друга найвідоміша роль, незалежно від акторських здібностей радника ОП.

Джерело: Похорони Путіна

Олексій Арестович не є чиновником, отже, у вільний час може робити що забажає – навіть зніматися у фільмах. Проте, він не приховує своїх політичних амбіцій, ба навіть більше – президентських. Наскільки час показу кінострічки буде близьким до виборів – невідомо. Чи не стане це підготовкою ґрунту для вдалого засіювання політичної агітації, як це було з серіалом “Слуга народу” – лишається лише здогадуватися. Принаймні, схема уже відшліфована: повірити в персонажа значно легше та приємніше, ніж аналізувати реальну людину. Олексій Арестович вкладеться в образ у цьому фільмі, бо він як ніхто розуміє його значущість для своєї кар’єри (меншою мірою – акторської).

Політичних ноток додало також те, що навіть тут випливло ім’я людини, якій Арестович вірою і правдою безоплатно служить радником – Андрій Єрмак. На громадську організацію, створену ним, збирають донати на зйомки фільму. Адже збір коштів зараз вимушено став трендом: хтось збирає гроші на необхідне для захисників України, на лікування важкопоранених, а хтось – на фільм. Звісно, було б круто у відповідь почути, що касові збори підуть на військових або їх сім’ям, але поки що такі речі не звучали. Тому під терміном “народне кіно”, яким охрестили цей фільм, має читатися “зберіть для нас гроші”.

Казочка про красивий кінець, “жили вони довго та щасливо” і “тут усім весело, а в центрі Арестович” приречена на успіх. І вона набере достатній для зйомок обсяг донатів – звісно ж, за офіційною версією, лише від простого народу України. Вважати це патріотизмом чи паразитуванням на ньому, благородною місією чи політичним піаром, креативним фінансовим рішенням або розпилом бюджету, просто позитивом чи підміною понять – лише ваша справа. Простих рішень і прямих відповідей тут не буде. Тож висновки також робіть самі.

P.S. Як і самі вирішуйте, чи проблема лише в Путіні, чи в існуванні Росії в її нинішньому вигляді – загалом.