Рада 236 голосами ухвалила президентський закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”.  Жодна фракція, крім “Слуги народу”, не голосувала за законопроект. Проти голосували фракції “Голос”, “Європейська солідарність” і “Опозиційна платформа – За життя”.

Перед ухваленням законопроекту №1008 в цілому народні депутати розглянули 189 з 330 поправок, більшість яких стосувалася змін до законів “Про судоустрій і статус суддів”, “Про очищення влади”, “Про Вищу раду правосуддя”. Парламентарії відхилили ряд поправок, запропоноваих колегами. Зокрема, передбачалося  збереження складу ВС в кількості 200 суддів, а не 100.

Головні  зміни в цьому контексті – зменшення складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запровадження нового порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створення при Вищій раді правосуддя комісії доброчесності та етики, а також розширення переліку посад, на які поширюється люстрація.

Законом також зменшується оклад членів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн). Також скорочується склад ВККС з 16 до 12  осіб, до  ВККС забороняється обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Крім того кандидати до  ВККС мають подавати “заяву про проведення перевірки, визначеної законом” Про очищення влади “.

Як   виглядатиме процес?

ВРП призначатиме 12 членів ВККС за результатами конкурсу.

ВРП створить комісію з питань доброчесності та етики. До складу такої комісії з етики увійдуть: 1) три члени Вищої ради правосуддя; 2) три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями. До складу комісії не може входити голова Вищої ради правосуддя.

Серед основних завдань комісії з питань доброчесності та етики: оцінка відповідності кандидата до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів принципам порядності та етичних норм судді під час проведення спецперевірки; затвердження висновків про невідповідність (тоді кандидатуру не зможуть призначити на посаду); моніторинг інформації про суддів Верховного суду для виявлення дисциплінарних порушень; внесення подання про звільнення члена ВККС і ВСП.

Комісії надається  право на  запит  документів та інформаціюї, а також доступ до держреєстру.

Вища кваліфікаційна комісія суддів  затверджуватиме за погодженням з Вищою радою правосуддя форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді.

Членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу (конкурсна комісія – 3 представника Ради суддів і 3 міжнародних експерта). Вища рада правосуддя має 90 днів для формування нового складу   ВККС за результатами конкурсу, а також затвердження складу комісії з питань доброчесності та етики.

Комісія доброчесності та етики за 30 днів повинна перевірити членів ВСП.

Дисциплінарні скарги або повідомлення про можливе дисциплінарне правопорушення, скоєне суддею, можна буде подавати анонімно.

Майже всі норми закону наберуть чинності з наступного дня після офіційного опублікування. У день набрання чинності законом  припиняються повноваження членів ВККС.

Змінами до законів “Про судоустрій і статус суддів” та “Про Вищу раду правосуддя” встановлюється суддівська винагорода за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Змінами до закону “Про очищення влади” розшириться категорія посад, за якими здійснюються заходи з очищення влади (люстрація).

У пояснювальній записці до проекту закону виписана лише одна мета його ухвалення – врегулювання питань організації діяльності ВККС та ВРП. Окремо наголос ставиться на гальмуванні процесів реформування в судовій системі: незавершеній процедурі кваліфікаційного оцінювання (розпочата ВККС у 2016 році) і проходженні кваліфікаційного оцінювання половина суддів   усього суддівського корпусу, загальмованій процедурі добору суддів на вакантні посади (розпочата у 2017 році, однак триває й дотепер).

З тексту також стає зрозумілим, що закон покликаний “уточнити повноваження органів суддівського врядування, зокрема засади діяльності Вищої ради правосуддя, змінити порядок формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також удосконалити процедуру розгляду дисциплінарної скарги”. Окрім цього очікується, що норми закону сприятимуть кращому доступу до правосуддя громадян, а також забезпечать їхнє право на своєчасне та справедливе судове рішення.

«Скорочуємо не суддів – міняємо систему»

У день голосування – 16 жовтня – голова Верховного суду Валентина Данишевська виступила проти ухвалення цього документа.

До присутніх у сесійній залі ВР народних депутатів вона зверталася зі словами: “Судова гілка влади розпуску не підлягає… 19,5 тисяч ув’язнених чекають на судове рішення, 4 млн громадян України щорічно звертаються до судів, 2 тисячі суддів не вистачає у судовій системі і не лише перезавантаження Верховного суду вплине на стабільність судової системи. Дисциплінарні процедури, які пропонуються, скорочені, без надання можливості судді підготуватися належним чином, знищать незалежність судової системи. Подумайте, будь ласка, чи потрібен кому такий суддя в Україні?”.

До неї “апелювала” голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедиктова словами: “Йдеться про зміну моделі, не про прізвище. Я дуже поважаю пані Данішевську, я дуже поважаю суддів Верховного Суду, але не треба маніпулювати зараз прізвищами, мова йде про модель. Хочу вам надати трошки статистики: США – 9 суддів Верховного суду, Великобританія – 12, Канада – 9, Японія – 15, Швейцарія – від 35 до 45, Польща – 72, Чехія – 35 верховний адміністративний і 71 – верховний, Латвія – 36, Грузія – 28 суддів Верховного Суду”.

За словами Венедиктової, аби судова гілка влади стала дійсно незалежною, їй “потрібно дати певні повноваження”, саме тому ВРП повинна сама визначати процедуру, порядок відбору, регламент. Скорочення кількості суддів наполовину вона спростувала словами: “Питання щодо зменшення суддів не йдеться, ми говоримо про систему судоустрою. Ці судді працюватимуть в апеляційних інстанціях. Ми говоримо про модель, коли суддя приходить виконувати свою місію і одягає мантію, незалежно від того, де він знаходиться: в першій інстанції чи в Верховному Суді. І якщо вже говорите про модель, то мабуть судді першої інстанції мають бути на першому місці, тому що саме там починається доступ до правосуддя і ефективне правосуддя”.

Вона вважає недоцільним порівнювати ВРП – конституційний орган, якому присвячений окремий спеціальний закон, із ВКК – органом, якому присвячена частина в Законі “Про судоустрій і статус суддів”.

“Великий конституційний орган і орган, який допомагає проводити кваліфікаційне оцінювання суддів. Оскільки у нас все поставлено з ніг на голову за останні 2 роки, ми бачимо 2 тисячі незаповнених вакантних посад у судах, ми бачимо скасовані  конкурси, які, ви бачите, скасовуються ,і Верховним Судом цей конкурс був  сксований, і сама ВККС анулювала свій конкурс. Про який баланс ви говорите? Тому, дійсно, модель змінюється на те, що ВРП мусить нести відповідальність за те, що вона є найвищим органом врядування за  Конституцією. І все”, – розставила акценти Венедиктова.

Хто проти?

Позицію ВО “Батьківщина” означив народний депутат Сергій Власенко. За його даними,  у ВСУ перебуває понад 70 тисяч справ  і 360 справ заходить до ВСУ кожного дня.

“Якщо без запровадження механізмів реформування Верховного Суду просто буде зменшена кількість суддів, то на одну колегію навантаження буде 3500 справ і 360 справ щоденно. Тому, звичайно, можливо і треба буде зменшувати кількість суддів Верховного Суду, але із одночасним зменшенням підстав для касацій, але із одночасною зміною підстав для розгляду ними справ”, – зазначив він.

Зменшення кількості членів ВККС та суддів ВСУ, а також зміну режиму призначення членів ВККС він розцінює як “спробу взяти під контроль судову систему в особі Верховного Суду, Вищу кваліфікаційну комісію і Вищу раду правосуддя”.

В свою чергу народний депутат від політичної партії “Європейська солідарність” Руслан Князевич висловив думку, що законопроект “позбавляє права органи суддівського самоврядування обирати до складу відповідних органів суддів”.

“Немає сенсу взагалі розглядати цей закон, тому що основна мета діяльності органів суддівського самоврядування – делегувати своїх представників до органів суддівського врядування. Це мета їхньої діяльності, в тому числі з метою захисту інтересів суддівського самоврядування”, – зазначив він..

До слова, за результатами голосування за закон №1008 в Центрі протидії корупції з’явилася заява про те, що народні депутати не підтримали своїми голосами  поправку №195, котра давала би міжнародним експертам “вирішальне слово” під час ухвалення рішення про звільнення недоброчесних членів Вищої ради правосуддя.

“Без цієї поправки фактично рішення про своє звільнення прийматимуть самі члені ВРП. Реальна судова реформа неможлива без перезавантаження Вищої ради правосуддя. Очевидно, що без вирішального слова міжнародників в етичній комісії, ці засідання будуть фікцією. Адже члени ВРП не будуть голосувати за своє ж звільнення”, — зазначила експерт Центру протидії корупції Галина Чижик.

Оцінку п’ятого президента, лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка оприлюднила прес-служба партії. За його словами, зараз триває “атака на судову систему України”.

“Я б дуже не хотів, щоб правду українці вимушені були шукати тільки закордоном. Як Панама, яка порушила справу проти Портнова, і як Лондон, який врешті-решт захищає Україну в питаннях з колишніми власниками Приватбанку”, – сказав Порошенко.

В ЄС розкритикували ініціативи Зеленського в судовій сфері

Нагадаємо, закон № 1008 зазнав критики з боку експертів і міжнародної спільноти. Так, наприклад, заступниця голови посольства ЄС в Україні Анніка Вайдеманн і посол Канади в Україні Роман Ващук у листі на ім’я керівників парламентських комітетів з питань правової політики Ірини Венедіктової та з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського низку положень. Недоліками, на їхню думку, є скорочення кількості суддів Верховного Суду й застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

“Будь-яке зменшення кількості суддів Верховного Суду має ґрунтуватися на ретельному аналізі його поточної структури, навантаження та юрисдикції. Розширення процесуальних фільтрів і оптимізація структури суду дали б можливість поступового зменшення його навантаження і, отже, дозволили б надалі скоротити кількість суддів, водночас дотримуючись міжнародних стандартів незалежності судової влади. Перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і створення нової комісії з етики та доброчесності залишатиметься неефективним, якщо не буде перезавантажено Вищу раду правосуддя”, – вважають посли.

А генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчіновіч-Бурич висловлювала стурбованість після проходження законопроектом першого читання. У відкритому листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка вона акцентувала на кількох пунктах: “У законопроекті пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, проект закону впливає на статус і кваліфікаційні вимоги до суддів і на пов’язані з цим процедури”.

Новий склад Верховного Суду розпочав свою роботу в грудні 2017 року. Другий добір до суду був призначений у квітні 2019 року. В цілому нині там працює 192 суддів із 200 максимально можливих — максимум). Конкурсний відбір у першому випадку тривав вісім місяців. У другому — менше чотирьох.