Народним депутатом України  IX скликання від політичної партії “Слуга народу” Анна Скороход стала, заручившись підтримкою виборців на одномандатному виборчому окрузі №93 у Київській області.  Спершу парламентарій обіймала посаду заступника директора з організаційно-правових питань ТОВ “Будівельний комбінат “Прогрес” і проживала  відповідно до даних Центрвиборчкому в місті Бориспіль Київської області.

Ці факти з біографії “нового політичного обличчя” були мало кому відомі з обивателів до 1 листопада, поки парламентарій Скороход не притягнула увагу громадськості в сесійній залі ВР на перший погляд нешкідливою жіночою реакцією на “грубе в словесній формі”, за її словами, звернення до неї з боку керівництва однопартійної більшості. Сльози Скороход виникли під час розгляду питання поділу газотранспортної системи України, що стосуються перспектив подовження контракту з Росією відповідно до умов, що відповідають європейським нормам і який передбачає створення європейського оператора ГТС.  Йдеться про закон 2239-1 “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відділенням діяльності з транспортування природного газу”.

За словами депутатки 1 листопада громадськість дізналася про те, що   узгоджена під час засідання Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг  поправка напередодні засідання була винесена на розгляд і врешті не була включена до порядку денного   засідання.

“Учора на комітеті ми дійшли до певних  домовленостей. А сьогодні, коли я перечитала весь текст, ці домовленості не дотримані”, – акцентувала народний депутат.

На запитання голови ВР Дмитра Разумкова, про яку саме поправку йдеться, Скороход відповіла таке: “№161. Відповідно до чинної редакції законопроєкту, яка пропонується Міністерством фінансів, його рішення не можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів. Я пропоную це прибрати. У мене таке відчуття, що відбувається якесь знущання. Я сказала, що хочу пройти за своїми поправками. Це означає, що я хочу пройти за своїми поправками. А не те, що до мене хтось підходить і каже, перестань їх подавати”.

На це керівник профільного Комітету Андрій Герус відреагував поясненням щодо того, що НАК “Натогаз України” підпорядковується  уряду, і що рішення стосовно операторів газотранспортної системи приймає держава в особі Мінфіну.

“Це рішення  щодо амбалдінгу.  Стосовно третього енергетичного пакету. Через це  комітет відхилив поправку, щоб ми змогли дотримуватися стандартів амбалдінгу”, – резюмував він.

Оскільки Скороход наполягала на своїй поправці, Разумков її виніс на голосування, однак парламентарії таку  ініціативу не підтримали.

У цьому контексті політологи звернули увагу на специфіку округу №93, називаючи його “територією Олександра Онищенка” – депутатом-мажоритарником він представляв  зазначений  округ у  2012 і 2014 роках. Прізвище Анни Скороход, як кандидата в депутати від політичної партії “Слуга народу” на  цьому  окрузі виникло спонтанно. Під час виборчої парламентської кампанії в ефірі програми “Право на владу” Дмитро Разумков повідомляв про те, що вона, як і Антон Поляков, Олексій Жмеринецький, були “взяті в останній момент, оскільки ніким  було закрити округу”.

Вдруге парламентарій Скороход привернула увагу 14 листопада, перебуваючи за трибуною Верховної Ради, своєю заявою про те, що “через неправильне її голосування щодо законопроєкту стосовно продажу землі, правоохоронцями було затримано її чоловіка”. Слова народного депутата звучали так: “За те, що я не голосувала так, як мені вказувала фракція, за дорученням одного з заступників Офісу президента мого чоловіка затримали незаконно. Підставою стали мої голосування в залі, відстоювання державної власності на ГТС, а також червона кнопка проти відкриття ринку землі”.

Того ж дня  під час засідання ВР голова депутатської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що політична партія до чоловіка Скороход не має ніякого відношення, проте даний парламентарій “неодноразово зверталася до народних депутатів, пропонуючи їм грошову допомогу”. Арахамія дав зрозуміти, що він особисто   ставитиме  питання про виключення Скороход з фракції, “тому що немає ніякого сенсу перебувати в ній, не підтримуючи жодного рішення”. У кулуарах ВР голова фракції “СН” повідомляв представникам ЗМІ про “два випадки, коли цивільний чоловік Скороход Олексій Алякін приходив на засідання Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг і погрожував депутатам”.

“Ми передали цю інформацію в правоохоронні органи. Для мене було несподіванкою те, що вона вийшла до трибуни й заявила про підозри, — додав у коментарі Арахамія. – Ви гуглили, хто такий пан Алякін? Це енергетичний ринок, енергозабезпечення країни … Одна з версій : якщо її чоловік в розшуку в Росії, можливо, йому сказали, що якщо він пригальмує анбандлінг, який Росії дуже потрібно пригальмувати, то з нього знімуть підозри. Могло так бути? І у нього є дружина, яка підбурювала всіх у комітеті … Нехай правоохоронні органи розслідують то, що було”.

При цьому Арахамія наголосив, що у фракції “СН” не знали, що Алякін є цивільним чоловіком Скороход і спростував заяви Скороход про тиск Офісу президента на її сім’ю.

У свою чергу Скороход спростувала звинувачення Арахамії  та виголосила  намір подати заяви “в усі антикорупційні органи України”.

До слова, представники всіх парламентських фракцій і груп підтримали Скороход, крім її партійних колег.

Хто такий Алякін?

За даними ЗМІ, Олексій Алякін, який був власником російського банку “Пушкіно”, але у 2013 році оголосив себе банкрутом, є цивільним чоловіком Анни Скороход. У 2015 році один із судів Москви дозволив його заочний арешт у рамках обвинувачення в організації розкрадання коштів банку в особливо великих розмірах — суму майже в 10 млрд російських рублів або 500 млн доларів.

У 2013 році, за даними ЗМІ, Алякін перебрався до України, отримав українське громадянство і створив будівельну компанію “Прогрес Буд”, зареєстровану в Борисполі Київської області, в якій Скороход працювала заступником директора з організаційно-правових питань. У серпні 2018 Алякін був затриманий Службою безпеки за екстрадиційним запитом РФ, його громадянство було анульоване. Чернігівський суд зобов’язав Державну міграційну службу України відновити українське громадянство ексбанкіра. Того ж року Алякін був відпущений після закінчення тимчасового терміну затримання.

У цьому контексті примітні слова адвоката підприємця Сергія Тарасюка. 14 листопада він оприлюднив у ЗМІ інформацію про те, що йому незрозумілі причини затримання його клієнта і він має намір це рішення оскаржувати: “Олексій Алякін повторно затриманий на підставі повторної екстрадиційної перевірки. Кримінальним процесуальним кодексом таку процедуру не передбачено. Яка мотивація затримання — незрозуміло, тому що він пройшов повністю всі процедури “.

Історія на випередження

Думки про зазначену ситуацію #Букви запитали в  ряду політологів.

Член незалежного пулу експертів ІНПОЛІТ Кирило Сазонов не виключив, що за чоловіком Скороход може тягнутися “певний шлейф”, проте ці питання в компетенції правоохоронних органів.

“У такому випадку вона зіграла дуже красиву історію на випередження, пов’язану з політикою. Але беремо іншу сторону медалі — з січня 2018 року претензії до Алякіна закриті з боку правоохоронних органів, проте його затримання відбувається на наступний день після того, як Скороход не голосує за ринок землі. Алякін не ховався, видавати його в Росію не можна, тому що, за словами його адвоката, він допомагав 24-му окремому штурмовому батальйону “Айдар”, – розповідає політолог, нагадуючи, що вранці перед знаковим голосуванням у членів фракції “СН” була розмова з президентом Володимиром Зеленським.

“Представник КМУ в ВР Ірина Верещук на брифінгу вранці говорила журналістам, що утримається від голосування, оскільки закон “сирий”. Вона утрималася, але ми бачимо, що депутатів примушували голосувати дуже жорстко. Після цього показове покарання Анни виглядає цілком логічним — воно вписується в загальну канву боротьби за дисципліну в рядах фракції. Немає нічого гіршого, ніж опинитися під рукою, коли потрібен приклад  жорсткості та безпощадності, — зазначив він.

Крім того, Сазонов акцентував на тому, що зараз у політсилі спостерігається “жорстке закручування гайок за російськими лекалами”, нагадуючи зокрема про намір щодо впровадження стандартів написання новин для ЗМІ.

“Для депутата — парламент теж не місце для дискусій. Своїх пошикувати, чужих налякати та змусити журналістів танцювати по нотах”, – ділиться спостереженнями Сазонов.

За його словами, ситуація з парламентарієм Скороход швидше “наслідок тріщин, які утворилися раніше між групою “Коломойського-Зеленського-Разумкова — представників Сороса”.

“Там розкол пішов давно. Зараз, мабуть, прийнято рішення досить жорсткими заходами показати, хто в домі господар. Для цього є НАБУ, Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура … Приклад Анни багатьом дав зрозуміти, що безкарно це робити не можна. Ми бачимо, що Яременка ніхто не чіпає, і не дивлячись на скандали, він продовжує керувати комітетом закордонних справ. Не дивлячись на те, що він зганьбив фракцію, вдарив по рейтингу, до нього немає претензій, тому що він дисциплінована людина, що виконує волю фракції та справно голосує”, – акцентує Сазонов. – Позиція щодо Скороход наочно демонструє народним депутатам, що поки вони свої, їм нічого не загрожує, гріхи будуть прощені, але якщо вони вийдуть з фарватеру керівництва партії, то їм мало не здасться. Я бачу таке загальне ідеологічне посилання”.