PISA — міжнародне дослідження, що проводиться з 2000 р. циклічно — кожні три роки. У ньому беруть участь 15-річні підлітки, які навчаються не нижче, ніж у 7-му класі.

Дослідження PISA спрямоване на визначення рівня сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності. Крім того, у кожному циклі країни можуть долучатися до оцінювання своїх учнів / студентів у певній інноваційній галузі. Так, у PISA-2018 такою галуззю була глобальна компетентність.

Особливістю PISA є те, що це дослідження не перевіряє того, чи засвоїли учні / студенти різних країн зміст їхніх національних освітніх програм із читання, математи- ки чи природничо-наукових дисциплін. Натомістьвоно оцінює те, наскільки 15-річні підлітки здатні використовувати здобуті в процесі навчання в закладах освіти знання, уміння, навички, ставлення для подолання труднощів і викликів у незнайомих обставинах — як у межах освітнього простору, так і поза ним.

На сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік. Їхні урядовці довіряють результатам PISA і використовують їх для прийняття обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти.

Україна долучилася до PISA в циклі 2018 р.

Фактично, це дослідження – точка відліку, за якою вимірюватиметься ефективність реформи освіти.

На початку дослідження Україну занесли в одну групу з Грузією, Молдовою, Білоруссю, Польщею, Угорщиною та Естонією.

І ось що виявили. По-перше, результати українських учнів / студентів нижчі за середні по країнах ОЕСР у всіх трьох галузях (середнє для країн ОЕСР із читання становить 488,89 бала, математика — 492,03 і природничо-наукових дисциплін — 490,78).

Різниця успішності учнів 15 років в Україні порівняно із середніми значеннями по країнах ОЕСР із читання становить 23 бали, математики — 39, а з природничо- наукових дисциплін – 22. Ця різниця близька до еквівалента в один рік навчання.

По-друге, показники України порівняно з показниками таких референтних країн, як Естонія, Польща, Угорщина й Білорусь, є нижчими із читання, математики та природничо-наукових дисциплін, які для цих країн є близькими до середніх значень по країнах ОЕСР, натомість Грузія й Молдова мають нижчі, ніж Україна, значення за всіма трьома галузями грамотності.

Українські учасники тестів випередили учнів зі Словаччини в галузі читання й природничо-наукових дисциплін, але слабші за них у галузі математики. Результати України із читання найближчі до результатів Білорусі й Словацької Республіки.

 

Порівняно з більшістю референтних країн, в Україні найбільш проблемною з-поміж трьох галузей PISA виявилась математика.  

Що стосується гендерних особливостей, то стереотипні уявлення, що дівчата більше читають, а хлопці сильніші в математиці тут знайшли своє підтвердження.

У галузі читання в Україні, як і в усіх інших країнах, що взяли участь у PISA-2018, се- редня успішність хлопців є нижчою (450,1 бала), ніж дівчат (483,6 бала). При цьому розрив між досягненнями хлопців і дівчат в Україні більший (33,5 бала), ніж у серед- ньому по країнах ОЕСР (30,1 бали) та в референтних країнах (крім Грузії та Молдо ви, де різниця балів становить 38 і 40 балів відповідно). Такий розрив співставний із більш ніж одним додатковим роком навчання.

 

На противагу читанню, у галузі математики хлопці обігнали дівчат на 4,8 бала в се- редньому по країнах ОЕСР й на 7 балів — в Україні (але різниця у середніх балах не є статистично істотною). Схожий гендерний розрив спостерігається в Білорусі та Естонії.

Різниці в успішності з природничо-наукових дисциплін між хлопцями й дівчатами в Україні майже не спостерігається.

Також в тестах зважають на мову спілкування в родині і навчання, і чи є між ними різниця. Уважається, що спілкування вдома мовою, відмінною від мови навчання, є однією з основних перешкод на шляху досягнення кращих результатів у навчанні.

В Україні, де мовою навчання в 9–10 класах та на 1–2 курсах є переважно українська, 42 % учнів / студентів, які взяли участь у PISA, повідомили, що вдома спілкуються іншою мовою, зокрема російською (39 %).

Втім тести не виявили суттєвої різниці в успішності для таких дітей.

Набагато суттєвішими стали інші чинники, зокрема рівень навчального закладу та місце проживання.

В Україні у великих містах середній бал учасників тесту становить 499,4, що суттєво відрізняється від середнього бала учнів / студентів, які проживають у містах (479,9).

Різниця середніх балів учнів, які проживають у невеликих містах і містечках / селищах не є істотною — 463,7 та 456,9 відповідно.

Натомість середні бали учнів / студентів, які проживають у селах, хуторах і сільській місцевості, різняться від середніх балів їхніх однолітків з інших типів населених пунктів істотно. Середній бал учнів, які навчаються в сільській місцевості становить 420,6. Порівняно із великими містами цей показник — це різниця більше ніж у 2,5 роки навчання.

Учні із сільської місцевості відстають від одноліток  із великих міст майже на 3 роки навчання (середній бал із математики в учнів / студентів у великих містах — 494,1, а в сільській місцево-сті — 408,1).

Учні із ЗПТО відстають приблизно на 1,5–2 роки навчання від одноліток, які навчаються в ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах.

Це дає підстави Міносвіти вважати правильним зарахування дитини до школи за територіальним принципом, щоб частково зменшити соціальну сегрегацію.

Діти, які позбавлені добрих соціальних умов не завжди позбавлені шансів на успішне навчання, але для цього їм доводиться докладати додаткових зусиль.

Основну увагу в минулорічному тестуванні було приділенню читанню, оскіьки від нього багато в чому залежить успіх освіти.

60 % учасників тестування читають тільки для того, щоб отримати необхідну інформацію. Хоча більшість з них говорять, що люблять читати і обговорювати книжки.

Більшість читає художню літературу. Але експерти слушно зауважують, що це в основному пов’язано з виконанням домашніх завдань.

Під час анкетування підлітків просили повідомити, наскільки часто вони за власним бажанням читають журнали, комікси, художні твори, якусь нехудожню літературу (публіцистику, офіційно-ділову), газети.

Виявилось, що у середньому 50 %  опитаних ніколи або майже ніколи не читають газети та комікси.

«Загалом такі результати можна інтерпретувати як позитивні, адже відповідно до висновків учених, читання певних типів текстів може розвивати нави- чки читання більше, ніж інші6. Зокрема читання довгих і складних текстів, таких як твори художньої літератури та науково-популярні книги, особливо сильно впливає на читацьку вправність дітей і дорослих. Водночас видається, що не зайвим було б замислитися про перспективність популяризації серед молоді й сучасних україно- мовних коміксів, періодичних видань» – сказано в звіті.

Тільки 11% опитаних читають понад 2 години в день для власного задоволення.  Майже 25% витрачають на таке задоволення до від 30 хвилин до години. Ну і одвічний секрет Полішинеля – добре освічені батьки, які читають своїм дітям, коли ті ще малі, книжки, створюють позитивну модель для наслідування та спонукають дітей бути більш вправними та вмотивованими читачами.

Також більше читають діти з добрими соціальними умовами. Втім це світовий тренд: за даними PISA-2009, у середньому по країнах ОЕСР 72 % учнів / студентів зі сприят- ливими соціально-економічними передумовами для навчання повідомили, що вони щоденно читають для задоволення.

На запитання анкети стосовно того, наскільки часто впродовж останнього місяця їм доводилося читати тексти певного формату під час навчання, значна частина українських учнів / студентів (38 %) відповіла, що жодного разу не читали тексти з гіперпосиланнями; 22 % підлітків повідомили, що жодного разу не читали тексти з діаграмами або картами, а 18% — що жодного разу не працювали з текстами, які містили таблиці й графіки.

Згідно з вимогами часу опитані частіше читають у цифровому вигляді ніж паперовому.

Учні досить часто спілкуються онлайн, здійснюють пошук інформації в інтернеті, читають новини онлайн і використовують інтернет-ресурси для пошуку практичної інформації (розкладів, порад, рецептів тощо) Це непогано. Як доводять результати попередніх циклів PISA, такі учні / студенти є більш вправними читачами, ніж інші.

У межах PISA-2018 підлітків просили повідомити, яку максимально освіту вони сподіваються здобути. Таке ж питання було запропоновано й у 2009 р. студентам групи країн, що брали участь у додатковому анкетуванні освітньої кар’єри PISA-2009.

По країнах ОЕСР у середньому 44 % опитаних повідомили, що вони сподіваються здобути якийсь з університетських ступенів (поглиблена дослідницька програма або університетська програма, яка підпадає під визначення передових досліджень (ISCED 5A та 6)).

В Україні 64 % учнів / студентів повідомили, що вони сподіваються здобути вищу освіту другого рівня (магістр, спеціаліст або ба- калавр) або третього рівня (науковий ступінь), 31 % — здобути вищу освіту першо- го рівня (молодший спеціаліст). У свою чергу залишити навчання після закінчення 9 класу планує лише 0,1 % учнів.

Ще цікаво, що 15-річні українці значно задоволеніші своїм життям, ніж їхні однолітки.

В загальному рейтингу PISA Україна посіла наступні місця: читацька грамотність (від 37 до 42 місця), математика (41 до 46), природничі дисципліни (35 до 42).

Зважаючи на те, що в освіту одного українця в школі вкладається 27 тисяч доларів, а рекомендовано 50, то ці результати не такі вже й погані.

«Якщо дуже узагальнено, то результати PISA оголили дві проблеми – низький рівень грамотності з математики та глибока нерівність у доступі до кращої освіти, залежно від місця проживання та соціально-економічного статусу», – написала міністерка Анна Новосад.

«Які б не були ці результати – це буде правдою про те, якою є наша система освіти. Наш обов‘язок дивитися правді в вічі і будувати реформу на реальних даних, а не припущеннях», – додала вона в іншому пості.