Про призначення Германа Галущенка на посаду міністра почали говорити майже за 2 тижні до голосування. На той час він обіймав посаду віце-президента НАЕК “Енергоатом”, куди повернувся у травні 2020, після кількарічної перерви з часів, коли перебував на посаді виконавчого директора з правового забезпечення компанії. Про зв’язок між Галущенко та Андрієм Деркачем (який у 2006-2007 очолював “Енергоатом”, а зараз є фігурантом санкційного списку США і звинувачується держдепом в роботі на російську розвідку та прямих зв’язках з Кремлем), почали говорити задовго до призначення Галущенка міністром.

У лютому цього року екс-“слуга” Гео Лерос заявив, що посадами в “Енергоатомі” Офіс президента “віддячив” Деркачу за публікацію “плівок Байдена-Порошенка”. За словами опального “слуги”, Деркачу дали можливість завести в ОП своїх людей, серед яких він назвав і Германа Галущенка. Вдруге про зв’язок Галущенка і Деркача заговорили вже у квітні, про це нагадав Петро Порошенко, коментуючи позицію “ЄС” щодо голосування за кандидатуру Галущенка на посаду міністра.

Проте уже в контексті призначення на посаду міністра енергетики, Галущенка називали близьким не до Деркача, а до Офісу президента. Зокрема, за повідомленнями ЗМІ, з посиланням на головного “слугу” Давида Арахамію, кандидатуру Галущенка запропонували саме в ОП, додаючи, що той “неодноразово був учасником робочих нарад щодо ситуації в енергетиці”. Це узгоджується з твердженнями про близькість пана Галущенка до Сергія Шефіра, давнього партнера президента, а сьогодні – його першого помічника. Разом з тим, ЗМІ стверджують, що Офісу президента Галущенка запропонував саме Андрій Деркач, а далі вже ініціатива перейшла до Сергія Шефіра. Про правдивість обох цих тверджень можуть свідчити і результати голосування – монобільшість зібралась з силами і змогла б справитись самостійно, однак до неї підключилась і майже половина складу ОПЗЖ і низка депутатських груп та позафракційних. Цікавий нюанс – на момент голосування в Раді настільки добре були знайомі з кандидатурою майбутнього міністра, що спікер Разумков назвав його “Галушком” замість Галущенка.

Така єдність та активність цікава ще й тим, що мова йшла про призначення на посаду головного енергетика країни людини, яка до енергетики має стосунок досить опосередкований. Адже Герман Галущенко за освітою та кар’єрою – юрист, який і в “Енергоатомі” займався власне юриспруденцією, а не енергетикою безпосередньо. І навіть на сайті того ж “Енергоатому” його описують як “юриста з багаторічним стажем роботи у державному та приватному секторі, доцент кафедри міжнародного приватного права КНУ”. Його послужний список, окрім вже згаданої посади виконавчого директора з правового забезпечення в НАЕК “Енергоатом”, включає роботу у львівській прокуратурі, МЗС, Адміністрації Президента за Кучми і Секретаріаті – за Ющенка, директора департаменту судової роботи Мін’юсту, навіть викладача міжнародного приватного права в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. І лише в травні 2020 він зайняв посаду віцепрезидента “Енергоатому” з питань розвитку.

Слід зазначити, що з розвитком у пана Галущенка якось не вийшло, швидше навпаки – за 2020 рік НАЕК “Енергоатом” відзвітував про майже 5 мільярдів гривень збитку – це понад половина, 57,5% загального обсягу збитку державних підприємств, підзвітних Міненерго, яке тепер очолює віцепрезидент найзбитковішої компанії у списку. Для порівняння – за 2019 рік НАЕК “Енергоатом” отримав 3,6 мільярди гривень прибутку, а за 2018 рік прибуток склав взагалі 4,6 мільярди гривень. З точки зору оцінки ефективності менеджменту, рішення про підвищення після таких результатів є вкрай дивним.

Що ж до власних здобутків пана Галущенка, то тут все діаметрально протилежно – з фінансовим становищем у нього та його родини все дуже непогано. З декларації кандидата на посаду міністра можемо побачити, що у власності пана Галущенка є будинок у мальовничій місцевості Васильківського району Київської області, загальною площею 319,7 квадратних метри, і там же – три земельні ділянки, на 9,2, 18,8 та 21,1 сотих. Також – дві квартири в самому Києві, на 45,5 та 64,3 квадрати. Остання у спільній власності, пану Галущенку належить 45%.

З грудня 2018 року Герман Валерійович користується Mercedes GLS 350 2017 року, його ціна не вказана, однак на ринку наявні пропозиції коливаються від 65 до 71 тисячі доларів.

Дружина Германа Валерійовича володіє Range Rover Velar, ціна якого вказана у розмірі 2 224 602 гривень, або ж приблизно 80 тисяч доларів за поточним курсом. До речі, дружина пана Галущенка до його призначення в “Енергоатом” була головною годувальницею сім’ї, оскільки стабільно декларує доходи від підприємницької діяльності у розмірі 500-900 тисяч гривень. Вона одноосібно володіє ТОВ “Простір 86”, яке займається будівельною діяльністю.

Доходи ж пана Галущенка значно скромніші. За 2018 рік він задекларував 249 000 гривень доходу, за 2019 – 286 508 гривень. Дещо більш вдалим для новопризначеного міністра видався 2020 рік. Пан Галущенко отримав 222 709 гривень зарплати в КНУ імені Тараса Шевченка, а в “Енергоатомі” напрацював аж на 1 мільйон 786 тисяч 932 гривні (пам’ятаємо, що компанія в цей же час з 3-4 мільярдів прибутку покотилась до майже 5 мільярдів збитків всього за рік). Ще 3 135 453 гривень пан Галущенко виграв отримав як гонорар від Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговій палаті.

Держслужбовець з 90-х років, працівник держпідприємств, викладач і власник кількох київських квартир, авто, ділянок та будинку під Києвом пан Галущенко зумів при цьому всьому непогано заощадити і зібрав 152 000 доларів готівкою, 842 205 гривень на рахунку в Ощадбанку, 112 589 доларів, 13 128 гривень та 14 євро у Приватбанку. Його дружина, підприємець з задекларованим доходом понад півмільйона гривень щорічно, має скромніші заощадження – 180 000 доларів готівкою та 29 684 гривень на рахунках у Приватбанку.

Знаходить час наш новий міністр і на громадську та благочинну діяльність. Зокрема, він є членом цієї низки громадських об’єднань – “Врятуй дитину”, “Адвокат захисника Вітчизни”, “Інститут безпеки дорожнього руху”, “Центр психологічної реабілітації та адаптації”, “Аналітичний центр “Партнерство заради правди”, “Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі”, “Гідність патріотів”, “Партнерство національної єдності”. У трьох перших він є ще й членом керівних органів.

Якщо уважно поглянути на перелік декларацій Германа Валерійовича, можна помітити, що за період робити в НАЕК “Енергоатом” він подав три декларації про значні зміни у майновому стані, у яких вказав у якості зарплати, отриманої за основним місцем роботи (тобто в НАЕК) суми у 278 034, 297 603 та 309 942 гривні. Судячи з періодичності виплат, мова не про заробітну плату, а про квартальні премії. Першу пан Галущенко отримав всього через три місяці після призначення, а дві наступні – вже після того, як стало відомо про колосальні збитки “Енергоатому”, який до того два роки був прибутковим. Погодьтесь – дуже специфічна система оцінювання роботи топ-менеджменту на держпідприємстві.

Як себе покаже пан Галущенко на посаді міністра енергетики – покаже час. Однак його послужний список, історія появи на посаді та фінансові звіти НАЕК “Енергоатом” за період його перебування на посаді віцепрезидента з розвитку компанії – не надто обнадіюють.