Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт 4201 «Про обчислення часу в Україні»  авторства народного депутата Руслана Стефанчука, який має на меті встановити правові засади обчислення часу в Україні.

Він дає визначення григоріанського календаря, календарної  дати, дня, тижня, місяця, року, а також секунди, хвилини, години, київського часу тощо.

Основна теза полягає в тому, що в Україні скасовується сезонний перехід часу, тобто весняне переведення годинника на годину вперед та осіннє на годину назад.

Закон набирає чинності через три місяці з моменту офіційного оприлюднення, але перед голосуванням у цілому автори мають  доопрацювати документ.

Дотепер перехід на літній та зимовий час регулювався постановою Кабінету Міністрів №509 від 1996 року.

Що пропонує законопроєкт про скасування часових переходів

Документ каже, що єдиним для всієї території України та всіх сезонів стає київський час, тобто Всесвітній координований час на Гринвіцькому меридіані плюс дві години (UTC+2) – наш так званий “зимовий”час, який відповідає географічному часовому поясу.

“Законопроєкт, що вноситься, не тільки спрямований на розв’язання питань щодо визначення правових засад обчислення часу в Україні, а й покликаний забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – Російської Федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу своєю чергою дасть змогу  зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”, – ідеться в пояснювальні записці.

У нас немає доказів, що київський час на всій території України допоможе повернути окуповані території, проте в документі є й раціональні аргументи: щорічне переведення стрілок справді може шкодити здоров’ю громадян, водночас не допомагає зберігати енергію.

Як випливає з пояснювальної записки, автори сподіваються, що перехід на зимовий час у 2020 році стане останнім – законопроєкт був зареєстрований на початку жовтня минулого року. Проте до сесійної зали він дійшов лише в березні, тобто перехід на літній час, запланований на 28 березня, імовірно, таки відбудеться. Або ні, якщо автори відредагують строки набуття чинності, а Рада встигне проголосувати до цієї дати. Можливо, так воно й буде, адже депутати підтримали скорочення вдвічі часу підготовки проєкту до другого читання. Якщо ж на момент набуття чинності Україна перебуватиме в літньому часі, то доведеться дочекатися осіннього повернення стрілок у стандартне положення.

Автори пояснюють, що сезонний перехід зараз використовується у 60 країнах, натомість 140 країн його не  використовували або відмовилися від цієї практики. За пропозицію скасувати часовий перехід у 2021 році проголосував і Європарламент. Як наголошує парламентський комітет з питань євроінтеграції, до квітня 2021 року Єврокомісія має визначитися, в якому часі вона залишиться: зимовому чи літньому.

Навіщо країни переходять на літній час

Зазвичай літній час тимчасово  запроваджується начебто для ефективнішого використання денного світла і називається також Daylight Saving Time (DST).

Україна, як і країни ЄС, переходить на літній час в останню неділю березня, коли о 3 годин ночі стрілки переводять на годину вперед, а скасовує його в останню неділю жовтня, коли після 3:59 ночі знову настає 3:00. Сто і більше років тому це мало економічну доцільність: так робочий та світловий день максимально збігалися, що давало змогу економити на свічках, а згодом – електроенергії. Проте з винайденням енергозберігальних ламп освітлення перестало споживати так багато електрики, тож економічна доцільність зникла. На сьогодні існують інші проблеми з енергоефективністю, які розв’язуються  не політичним переведенням часу.

“На звернення до всіх академій і міністерств мені відповіли, що жодних розрахунків про економію не проводилося ні в Україні, ні за її межами”, – сказав Стефанчук під час представлення законопроєкту.

У 2011 році Верховна Рада ухвалила постанову, за якою повернення на стандартний час скасовувалося, тобто залишався літній час, який відрізняється від поясного на годину. Оскільки площа України велика, у західних областях така реформа призвела до дуже раннього пробудження взимку, в Ужгороді депутати навіть ухвалили рекомендацію для установ починати роботу на годину пізніше. Невдоволення призвело до того, що постанову парламенту скасували менш ніж через місяць.

Як переведення годинників впливає на здоров’я

Кожна людина має внутрішній фізіологічний механізм, який називають біологічним годинником. Саме він вкладає нас спати вночі та будить зранку. Він синхронізується  з сонячним годинником (коли сонце встає і сідає) та соціальним — коли дзвенить будильник. Коли синхронізація не вдається — треба працювати тоді, коли хочеться спати, а заснути в потрібний час не виходить – виникає соціальний джетлаг.

Відповідно до “роботи”  біологічного годинника люди класифікуються за хронотипами: ранній (жайворонки), пізній (сови) та змішаний. У жайворонків рано починає виділятися мелатонін, який відправляє їх спати о 10 годині вечора, та кортизол, який будить на світанку. Сови – навпаки, можуть бути активними до півночі й важко прокидатися о загальноприйнятій 6 чи 7 годині ранку. Але з винайденням штучного світла добовий ритм збивається і поділ на хронотипи слабшає, люди можуть “рухати” час своєї активності в той чи інший бік. До того ж до змішаного хронотипу, якому пристосуватися легше, належить значно більше людей, ніж до радикальних сов чи жайворонків.

Коли стрілки переводять на годину вперед, це додає годину невідповідності між соціальним та біологічним часом і посилює соціальний джетлаг. У перші дні після переходу на літній час фіксується денна сонливість, збільшення кількості аварій та викликів швидкої допомоги, інфарктів міокарда, ішемічних інсультів. У перший понеділок літнього часу ефект вихідних на фондовому ринку, тобто негативний вплив на біржі, зростає на 200-500% —  самі лише ринки США втрачають у цей день 31 мільярд доларів.

Хронічні наслідки такого переходу, ймовірно, незначні, але можуть накопичуватися в окремих людей і призводити до такої самої шкоди, як постійний брак  сну.

Загалом наукова література наводить аргументи проти сезонної зміни часу та встановлення літнього часу як постійного, оскільки він лише посилює соціальний джетлаг. Тому країнам рекомендують встановити свій стандартний час, який відповідає сонячному, а отже і біологічному в більшості людей. Водночас початок робочого дня – це не питання політично встановленого часу в країні, компанії самі можуть визначати, коли працівникам розпочинати й закінчувати роботу  певної  пори  року, а ще краще – впровадити гнучку політику, щоб люди різних хронотипів могли працювати в різні відрізки. В Україні це може бути актуально для східних та західних областей, де світанок настає з годинною різницею.

Як пристосуватися до раннього підйому

Оскільки Україні, швидше за все, доведеться перейти на літній час востаннє, актуальними будуть поради щодо пристосування до нього. Авторитетна американська клініка Mayo Clinic рекомендує впродовж кількох днів до дати переведення годинників йти в ліжко щодня на 15 хвилин раніше, ніж напередодні. Якщо почуваєтеся сонними в неділю після переведення годинника, поспіть 15-20 хвилин вдень, але не надто близько до вечора. Не затягуйте підйом на цілу годину, вставайте вчасно. Намагайтеся лягати спати й прокидатися в той самий час включно з вихідними, це допоможе зберегти сон міцним і здоровим.