Гривня стрімко ослаблюється. Це неабияк турбує громадян та вітчизняний бізнес, особливо – на тлі оголошеного тритижневого карантину та пов’язаного з цим згортання ділової активності. Якщо в п’ятницю 13 березня офіційний курс був 25,85 грн за долар, то в понеділок 16 березня курс виріс до 26,08 грн за долар, у вівторок – до 26,52 грн за долар, то на середу 18 березня курс склав 27,05 грн за долар.

Востаннє долар коштував 27 гривень у червні 2019 року. Не допоміг навіть активний продаж валюти на міжбанківських торгах: $981,6 млн – у проміжку 10-13 березня та $286 млн – на торгах 16 березня. Для порівняння: усього з початку 2020 року НБУ продав на п’яти сесіях торгів $1,5 млрд.

Напруженості також додала звістка, що «Альфа-Банк» на час карантину зачинить 45 своїх відділень та тимчасово припинить операції із готівкою іноземної валюти.

Керівництво Національного банку вийшло на он-лайн брифінг у вівторок 17 березня. Але очільники НБУ не стали анонсувати, в якому «коридорі» планують утримувати курс гривні. Лишень – запевнювали, що в умовах нинішньої кризи фінансова система країни працюватиме стабільно.

Стрес-тест на карантині

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова пояснила журналістам, що готівки іноземної валюти у банках та обмінних пунктах не вистачає через припинення регулярних авіарейсів. До запровадження карантину «кеш» завозили у вантажних відсіках пасажирських літаків. Відновити таку доправку сподіваються завдяки додатковим рейсам, які мають повернути наших співвітчизників із вимушеної ізоляції. Щоправда, Рожкова не уточнила, який саме обсяг авіарейсів потрібен, щоб оперативно покрити нестачу валюти. Дані, які б могли розкрити це питання, у відкритому доступі відсутні.

Ріст попиту на долар та євро від населення Рожкова пояснює «загальною невизначеністю на тлі епідемії коронавірусу», попит від компанії – потребою оплати імпортних компаній. Нацбанк при цьому не планує запроваджувати жодних офіційних обмежень на операції із валютою, а також – повертати обов’язковий продаж частини виручки від експортних контрактів. Такі обмеження не потрібні, бо нині банківська система має достатній запас міцності: $10 млрд в депозитах фізичних осіб, та понад $8 млрд українських банків на рахунках в іноземних банків, при повній відсутності «банків-зомбі» та кредитів пов’язаним особам, із високою ймовірністю неповернення.

В Нацбанку вважають, що курсову політику не потрібно коригувати, бо макроекономічна ситуація виглядає в цілому позитивно.

Заступник голови НБУ Олег Чурій наголосив, що в 2019 році дефіцит платіжного балансу склав лише 0,5% від ВВП. На його думку, цей показник зменшуватиметься й надалі: світова ціна нафти упала на 30% (за даними митної статистики, щороку Україна імпортує нафти та нафтопродуктів мінімум на $8 млрд), при тому що світові ціни на продовольство збереглись на попередньому рівні (за 2019 рік агроекспорт склав $22 млрд).

Рожкова додала, що відстрочка пені та стягнення кредитних платежів на час карантину, яку вчора запровадила ВР, аж ніяк не вплине на фінансовий результат банків, але боржники зможуть швидше відновити свою платоспроможність та повернути кредити. «Але я закликаю не гаяти час, та уже почати переговори про реструктуризацію заборгованості», – наголосила перший заступник голови НБУ.

Наголосимо, що на час карантину Нацбанк відмовиться від проведення планових «стрес-тестів» для банків. Хоча такі заходи якраз і потрібні, аби вчасно виявляти «хвороби» фінансової системи на тлі кризи.

Раллі у травні

Оптимізм колег із НБУ щодо макроекономічного ситуації розділив Тарас Качка, заступник міністра економічного розвитку. На своїй сторінці у Facebook він виклав такі дані: негативне сальдо зовнішньої торгівлі за січень-лютий 2020 року було $571 млн, що на 33% менше за аналогічний показник січня-лютого 2019 року. Загальний торгівельний оборот залишився на рівні минулорічного показника в $16,8 млрд, але при цьому притік експортної виручки був більшим на 2%, тобто 8,1 млрд, а відтік виручки на імпорт зменшився на 1,3% або до $8,68 млрд.

Експерт Сергий Фурса вважає, що головна причина падіння гривні зараз – не економіка, а емоційний стан суспільства.

«Що зараз рухає курсом? Очікування. І побоювання. Які можуть перейти в паніку. Саме тому Нацбанк робить те, за що його лають. А саме – згладжує падіння курсу, кожен день виходячи на ринок і пропонуючи валюту. Те, що називають «спалює резерви». Але треба розуміти, що резерви для того і потрібні, щоб використовувати їх в такі моменти. Вони не потрібні просто так. Щоб лежали і ми ними пишалися. Резерви – це запас на чорний день. І цей чорний день настав», – написав Фурса.

«Ключове це те, що саме очікування рухають курс. Економіка ще не дала приводів. Так, всі розуміють, що буде погано, але поки це не відбилося на реальних фінансових потоках. Доходи від експорту все ще стабільні. Ціни на товари українського експорту ще не відлетіли вниз слідом за котируваннями на біржах і нафтою. І оцінити як сильно вони зміняться поки просто неможливо. Але є очікування. І ці очікування змушують людей купувати долари. І саме природа такого попиту не дозволяє Нацбанку відійти в сторону, дати гривні впасти на новий рівноважний рівень і там вже стримувати курс», – зазначив експерт.

Оскільки НБУ не висловив свого прогнозу щодо майбутнього курсу гривні, це стали робити гравці фінансового ринку.

Наприклад, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман на своїй сторінці у Facebook допустив, що НБУ за нинішніх валютних резервів зможе стримувати курс гривні мінімум до травня поточного року. Гривня упаде до 30 за долар, але це стане «навіть благом для економіки України», бо так вдасться наповнювати держбюджет. Більш оптимістично налаштований Андрій Шевчишин, старший аналітик FOREX CLUB. На його думку, курс не впаде нижче 27,5 грн за долар, якщо НБУ і далі дотримуватиметься своєї поточної політики, а обмеження на рух транспорту й далі діятимуть на час карантину.

При цьому відкритим лишається питання, чи зможуть бізнес та населення розрахуватись у цьому році за своїми позиками. Дані Нацбанку свідчать, що на кінець січня 2020 року сума виданих кредитів бізнесу складала 743 млрд грн, із яких строком на рік позичені половина, або ж 367,1 млрд грн. На цей же час обсяг виданих позик населенню складав 217 млрд грн, із яких 31 млрд грн – іпотечні кредити. Протягом року позичальникам-фізичним особам доведеться повернути 91 млрд грн.

Чи достатньо буде позичальникам відстрочки по платежам, чи банківській системі доведеться погодитись на «кредитні канікули», стане зрозуміло за фактичною тривалістю карантину, який зараз став основним фактором впливу на економічний розвиток нашої країни.