Черговий перепис населення незалежної України за оптимістичного сценарію мав би відбутися ще у 2011 році – через десять років після проведення у 2001 році дебютного і поки що єдиного Всеукраїнського перепису. Тоді він показав загальну кількість українців у 48 млн 457 тис. осіб. В Радянському Союзі після Другої світової війни в Україні масштабні обліки відбувалися в 1959-му, 1970-му, 1979-му та 1989-му роках.
Нині попередні оцінки науковців невтішні – на території України (без урахування тимчасово окупованих територій) проживає близько 38-39 мільйонів громадян.
За вісімнадцять років відбувалося, щонайменше, три спроби центральних органів виконавчої влади ініціювати перепис населення. Так, наприклад, у розпорядженні, підписаному 10-м прем’єр-міністром Юлією Тимошенко у квітні 2008 року, йшлося про намір провести Всеукраїнський перепис населення у 2020 році, а пробний – у 2010-му; у грудні 2015 року 15-й глава уряду Арсеній Яценюк “скріпив” підписом доручення Державній службі статистики провести Всеукраїнський перепис у 2016 році; аналогічним документом КМУ, датованим липнем 2018 року, 16-й прем’єр Володимир Гройсман зафіксував намір дати старт пробному перепису в грудні 2019-го в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області.
15 запитань і “приватність” громадян
Фінальні плани уряду висловлював уже 17-й прем’єр-міністр Олексій Гончарук у ході брифінгу 6 листопада. З його слів стало зрозумілим, що до кінця 2019 року КМУ планує проводити не пробний, а цифровий перепис населення “зі статистичними й математичними методами”. Всеукраїнський перепис населення у 2020 році відбудеться також, але з залученням працівників “Укрпошти” та інших державних установ. Ціна питання для Державного бюджету – 3,4 млрд гривень. Принаймні, такий обсяг коштів закладався у проєкт Кошторису на 2020 рік, підготовленого до першого читання.
Анонсуючи старт цифрового перепису, Гончарук мав на увазі опитування, які проводитимуться за допомоги планшетів. Для досягнення мети влада повинна була закупити близько 100 тис. гаджетів. Альтернативою паперовій анкеті також може стати смартфон – надання відомостей українцями про себе в онлайн-режимі.
За тиждень до цієї заяви – 30 жовтня – Державна служба статистики оприлюднила програму пробного перепису населення 2019 року. Цей наказ є де-факто переліком із 15 запитань, які адресуватимуться жителям Оболонського району столиці та Бородянського району Київщини. Вони стосуватимуться соціально-демографічних напрямів: родинних зав’язків, статі, віку, місця народження кожного з респондентів, їхнього громадянства, етнічного походження, рівня освіти, володіння державною мовою, міграції, житлових умов, “джерел засобів існування” (типу роботи та професійного напряму).
До процесу підготовки долучився й Офіс Омбудсмена, в стінах котрого 5 листопада Представник Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Микола Смук і представники Державної служби статистики обговорювали обсяги відомостей про майбутніх респондентів, шляхи вдосконалення форм переписної документації, дотримання балансу між правом особи на приватність та втручанням держави у її приватне життя згідно з нормами чинного законодавства. Базовими документами у цьому розрізі є закон “Про Всеукраїнський перепис населення” і “Про захист персональних даних” (зокрема, первинної інформації), а також рекомендації ООН щодо перепису населення і житлового фонду. Цих рекомендацій дотримується переважна більшість країн світу, проводячи свої переписи раз на 10 років — у роки, які закінчуються на “0”, “1” або “9”. Черговий раунд переписів населення та житлового фонду 2020 року проголошений резолюцією E/2015/10, прийнятою Економічною і соціальною радою ООН. Попередній раунд Україна пропустила. Таких країн у світі – не більше десяти.
Про особливості українського перепису і небажання влади проводити його після 2001 року #Буквам розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Васильовича Птухи Олександр Гладун. Науковець зауважив, що головним формальним аргументом влади був брак коштів у Держбюджеті. У 2014-2015 роках проведенню перепису завадила відкрита агресія РФ.
“Мета пробного перепису, запланованого на грудень, – не стільки збір даних, скільки відпрацювання статистичного інструментарію і потім технології обробки даних. Тестується запитальник, як люди реагують на питання ,чи доцільної потім їх включати до основного перепису, якою є реакція людей. Потім в пробному переписі опрацьовується технологія обробки даних. На базі планшетів — взаємодія з місцевими органами влади, робота з населенням, відбувається навчання персоналу, — розповідає Гладун. – Однак, краще б уряд не називав цей процес переписом. Через реєстри й смартфони такої інформації, як при відвідуванні людей, отримати не вдасться. У нас ніде немає відомостей ані про національно-етнічний склад населення, ані щодо рівня освіти… Є реєстри по видачі дипломів, але, чи ще жива та людина, ніхто не відстежує. Краще було б цей процес називати інакше, щоб ставлення населення до перепису не погіршилося”.
Науковець розповів, що в усіх країнах світу переписи проводять державні статистичні установи. Україна не є виключенням. А на питання, в чому цінність перепису, дав таку відповідь: “За даними перепису буде уточнення чисельності українців, статево-вікової структури населення, розселення по території України. Люди можуть реєструватися в одному місці, а жити в іншому. Є своя специфіка реєстрації й народження, смертей, яка впливає на точність демографічної статистики в міжпереписний період. Всі ці чинники впливають на підсумкову цифру, яку щороку оприлюднює Держстат. Тому перепис – це, передовсім, уточнення чисельності населення і його розміщення, а потім вже – глибший аналіз питань, розробка прогнозів. Завдяки цій інформації Міністерство соціальної політики знатиме перспективи щодо кількості людей, які вийдуть на пенсію, Міністерство охорони здоров’я, якщо порівнювати вікову структуру населення з рівнем захворювань і віковою смертністю, може планувати підготовку лікарів того чи іншого профілю, Міністерство культури, молоді та спорту, Міністерство освіти та науки — використовувати інформацію у своїй діяльності щодо мови. Ми знатимемо, скільки й де в Україні проживає угорців, поляків, чи потрібні їм свої школи, як з цим населенням працювати. Ці дані потрібні й Міністерству оборони, Міністерству фінансів. Ми не знаємо, яка в Україні структура сім’ї, а цей показник прив’язаний до житлових умов. Соціальні фактори потребують належного фінансування й економічної підтримки. Перепис створює картину і дає інструмент для того, щоб проводити соціально-економічну політику, а демографія віддзеркалює соціально-економічний стан держави”.
Про політичну складову не йдеться
Оновлені дані потрібні не лише науковцям, а й соціологам. Генеральний директор Київського інституту соціології Володимир Паніотто розповів #Буквам на прикладі КМІС, що навіть вибірка, котра робиться під час соціологічних досліджень, розподіляється пропорційно тій кількості людей, які проживають в тій чи іншій області країни.
“Економісти, демографи розраховують деякі показники, але це практично народжуваність і смертність, а як люди переміщуються між різними регіонами України, вони не знають. Те саме відбувається з внутрішньою міграцією.
Ми чекаємо перепису і гадаю що це цілком реалістичне завдання його провести. Щодо пробного перепису, то він завжди проводиться перед великим переписом. Навіть перед великим соціологічним дослідженням проводиться пробне соціологічне дослідження — так званий претест чи пайлот стаді – пілотаж, тому що не зовсім буває зрозуміло, чи люди розуміють, про що їх запитують, які можуть виникнути додаткові запитання. Перевіряється і сама процедура, і інструмент дослідження – анкета, потім ці дані аналізуються. Зараз пробний перепис істотно відрізнятиметься, тому що будуть використовуватися різні технічні засоби. КМІС і ще кілька соціологічних компаній майже повністю перейшли на дослідження за допомогою планшетів. Судячи з усього перепис проводитиметься в такий самий спосіб, — означив можливий сценарій проведення перепису Паніотто. – Я був в Університеті Джонса Хопкінса саме коли проводився перепис в США. В них теж були різні проблеми з обліком безхатченків. На 100 % перепис ніколи не вдається, але це єдиний спосіб намагатися хоч якось оцінити кількість людей. Все ж планування іде від цієї кількості. Як уряд без цього працює, не зовсім розумію”.
Соціолог також повідомив, що КМІС під час планування вибірки найбільше користується статистичними даними ЦВК.
“Україна — країна виборів, тож дані щодо виборців допомагають контролювати ситуацію і розподіл між областями, компенсують відсутність даних Держкомстату. Якби цього не було, ми взагалі не могли б щось прогнозувати”, – наголосив він.
Мова йде про Державний реєстр виборців, який оновлює дані про виборців – українців віком від 18 років – у ручному режимі й щомісяця. Детальніше про цей нюанс #Буквам розповів генеральний директор Комітету виборців Олексій Кошель, виділяючи брак даних в країні щодо внутрішньої та зовнішньої трудової міграції, кількості внутрішньо переміщених осіб.
“Перепис потрібен для того, щоб була ефективна державна політика. Навколо перепису мала місце низка спекуляцій і я переконаний, що вони будуть і в майбутньому. Політики забувають про те, що в країні є Державний реєстр виборців як одна з найбільш точних баз даних. Я не здивуюся, якщо дані перепису і реєстру не будуть збігатися. Наприклад, в нас близько мільйона громадян не мають в паспорті відмітку про реєстрацію… Перепис потрібен, і я тут не бачу жодної політичної складової. Єдине, влада намагається грати на самому факті проведення Всеукраїнського перепису населення. Вважаю, його цілком реально провести наприкінці наступного року”, – акцентував гендиректор КВУ.
Окрім цього він пояснив, що попередні команди, які приходили до влади, “мислили короткими категоріями” – здебільшого категоріями піар-приводів, аби показати свою ефективність президенту чи прем’єр-міністру, вирізнитися поміж інших міністрів.
“Широкими категоріями щодо формування державних політик вони не мислили. Ця влада також не є особливою. Поки що ми не бачимо жодних стратегій Україна 2030 чи 2040, стратегія уряду є швидше набором картинок… Думаю, що перепис буде проведений, тому що кошти у проєкті Держбюджету на це закладені. До того ж перепис – це механізм, який дає змогу владі сформулювати одну із ключових тез: “Ми робимо те, що не робили наші попередники за останні 10 і більше років”. Гарна теза для виборців, але я сподіваюся, що принаймні хтось у владній команді розуміє необхідність проведення цього перепису”.
За словами Кошеля, Всеукраїнський перепис не зобразиться на процесі проведення місцевих виборів. По-перше, він стартуватиме одразу після проведення волевиявлення, по-друге, навіть наявність більш точної інформації з перепису щодо електоральних груп жодним чином не вплинула б на перебіг виборчої кампанії.
“Думаю, що на результатах перепису політики спекулюватимуть так, як і після оголошення результатів виборів, але якщо держава хоче бути ефективною, вона повинна проводити регулярно перепис населення і при плануванні роботи, реалізації державних політик обов’язково зважати на ці дані”, – резюмує Кошель.
Варто зазначити, що дані після проведення Всеукраїнського перепису населення оброблятимуться та аналізуватимуться у 2021 році. Влада планує пришвидшити процес і звести статистичну інформацію за три місяці – перший квартал 2021 року. Обробку даних “цифрового перепису” у грудні 2019 року планується здійснити впродовж наступного місяця – січня.
