10 травня в Польщі ма відбутись перший тур президентських виборів.  В умовах карантину через коронавірус голосування буде дистанційним. Кілька днів тому колишні президенти і прем’єри країни закликали перенести вибори. Опозиційні виборці схиляються до бойкоту виборів, адже їх кандидати були позбавлені можливості вести нормальну виборчу кампанію. А чинний президент натомість міг постійно піаритись завдяки боротьбі з коронавірусом.

Попри вимоги опозиції партія влади і її лідер Ярослав Качинський зробили все можливе, щоб забезпечити технічне переобрання на другу каденцію діючого президента Анджея Дуди.

Встигнути до падіння економіки

 

Намагання правлячої партії Право і Справедливість (ПіС), провести президентські вибори якнайскоріше пов’язане із бажанням гарантувати повноту влади для себе принаймні до кінця каденції парламенту.

Роль президента в цій конструкції  – скріпляти своїм підписом всі закони, які прийме правляча більшість і підтримувати кандидатури на державні посади, рекомендовані лідером ПіС.

Якби вибори перенесли, то переобранню Анджея Дуди може завадити погіршення економічної ситуації в країні через карантин, на який уряд був змушений піти через епідемію коронавірусу.

Польща, яка не мала падіння ВВП за останні 28 років, може вперше за довгий час відчути падіння або принаймні різке сповільення його приросту у річному вимірі.

Тим часом, опозиція сподівається, що перенесення президентських виборів дозволить все ж провести справжню виборчу кампанію, яку карантин заморозив вже в  середині березня цього року.

Серед аргументів за перенесення виборів є також і логістичні і аргументи щодо охорони громадського здоров’я. Польща іще не подолала епідемію коронавірусу.

Крім того, органи місцевого самоврядування, на які в Польщі покладено обов’язок організації голосування на місцях не могли проводити підготовчої роботи – звірити списки виборців, сформувати виборчі комісії і провести їх навчання, а також підготувати самі дільниці.

Польський турборежим

Заклики офіційно перенести дату президентських виборів почали лунати з самого початку карантину. Деякі представники самоврядування заявляли, що не будуть вести підготовку до голосування, оскільки це небезпечно. Правляча коаліція, тим часом, почала готувати зміни в законодастві, які б дозволили провести голосування 10 травня за зміненою процедурою.

Ще в березні, голосуючи закон про підтримку для економіки через карантин, правляча більшість запропонувала поправку до виборчого законодавства, яка дозволила б голосувати поштою всім вразливим категоріям виборців. Тоді поправку підтримала навіть частина опозиції (зокрема, Громадянська Коаліція), виправдовуючись перед критиками в той спосіб, що не могла заблокувати економічну допомогу від уряду через виборчу поправку.

Одночасно, урядова більшість подбала про те, щоб пошта  (яка в Польщі має статус державної установи, а не держпіпдприємства) не відмовилась від організації масового голосування. Коли керівник Пошти Польської Пжемислав Сипнєвський заявив, що профспілка виступає проти участі пошти в організації виборів (зокрема, через загрозу зараження), він був змушений піти у відставку. На його місце керувати поштою призначили дотихчасового заступника міністра оборони Томаша Зджікота.

Законодавчі зміни на підтримку нового формату виборів йшли, як сказали б українські депутати,  в «турборежимі». На початку квітня Сейм прийняв закон, який дозволяв провести голосування 10 травня повністю через пошту (бюлетені доставляли б виборцям рекомендованими листами, а вони б їх відсилали після заповнення). Такі зміни викликали шквал критики – як і через логістичне навантаження на Пошту, так і через обгрунтовані побоювання, що голосування не буде анонімним, оскільки прослідкувати, який бюлетень відправили якому виборцю, стає значно легше.

На сьогодні ці зміни іще не набули сили остаточно, оскільки їх мав би затвердити ще Сенат. Тримаючи в Сенаті мінімальну перевагу над урядовою більшістю (уряд в Польщі формує нижня палата парламенту), опозиція не поспішає виносити свій проект на голосування – за законом Сенат має 30 днів на розгляд закону, отриманого з Сейму.

Цей термін спливає 6 травня. Теоретично, якщо Сенат відхилить зміни до закону, Сейм може досить легко все ж їх прийняти як закон – для того, щоб “перебити” вето Сенату потрібна проста більшість в Сеймі. Але це не може відбутись раніше 7 травня (четверга), і тоді на організацію виборів залишиться два дні.

Уряд Польщі взявся вести підготовку до поштових виборів, не очікуючи на схвалення закону парламентом. Представники самоврядування в ряді міст заявили під кінець квітня про листи підписані “Пошта Польська”  (без імені і посади відправника) із вимогами передати дані про списки виборців в їх містах (включно із контактними даними та ідентифікаційними номерами). Такі спроби явно порушують європейське законодавство в галузі охорони персональних даних.

Опозиція тягне час і вимагає оголосити в Польщі стан стихійного лиха, що дозволить легально перенести дати виборів. Влада перебуває в цейнтноті і, за інформацією деяких журналістів, обраховує можливості вийти із кризи не втративши моральної позиції. В понеділок 4 травня один із інформаційних порталів Onet опублікував інформацію про те, що президент Анджей Дуда може піти у відставку, що запустило б іншу конституційну процедуру виборів президента і дозволило оголосити вибори в червні-липні. У Варшаві очікували, що Дуда зробить таку заяву вже в понеділок. Поки цього не сталось.

У Дуди мало підстав подавати у відставку окрім побажання від ПіС і її лідера. За даними соціологічних опитувань, серед тих поляків, які планують таки взяти участь у виборах 10 травня (більшість із них підтримує уряд і президента) понад 50% планує проголосувати за Дуду. Хоча явка на виборах 10 травня буде, скоріше за все, нижчою за 40%, закон не встановлює нижнього порогу явки, і Дуда може формально продовжити свою  каденцію менш ніж за тиждень. Більшість прихильників опозиції, за даними соціологічних опитувань, планують бойкотувати голосування 10 травня. Проблемою для нього буде лише криза легітимності і загострення непорозумінь Польщі із ЄС.

Переформатування опозиції

ПіС, яка на сьогодні номінально є старшим партнером в урядовій коаліції, фактично є партією влади в Польщі від кінця 2015 року, коли партія після довгих років в опозиції здобула одноосібну більшість в обох палатах парламенту. За кілька місяців до того, президентом Польщі було обрано Анджея Дуду, колишнього польського євродепутата від ПіС.

Відтоді ПіС, і її лідер Ярослав Качинський фактично не мали жодних перешкод до переформатування політичної системи в країні і здійснення кількох по суті конституційних змін без змін в Конституції (ПіС із прихильниками мали просту більшість). Наслідками таких змін, зокрема в системі судоустрою, стали офіційні процедури з боку Європейської Комісії щодо порушення в Польщі засад верховенства права (і законодаства ЄС). Процеси пов’язані із черговими змінами в законодастві щодо судоустрою тривають і на тепер.

Опозиція сподівалась на шанс перехопити більшість в парламенті на виборах восени 2019 року.  На парламентські вибори 2019 найбільша опозиційна сила Platforma obywatelska (Громадянська платформа) ішла на чолі Громадянської коаліції, об’єднавшись із трьома меншими партіями. Іншими помітними учасниками кампанії  були Селянська партія і коаліція лівих партій, яка об’єднала посткомуністичний Союз Демократичної Лівиці із кількома соціал-демократичними партіями нової формації.

Опозиція змогла отримати лише мінімальну більшість у вищій палаті парламенту – Сенаті. Серед причин програшу опозиції була як і соціальна політика партії влади і роль державного телебачення, яке із 2015 року стало класичним рупором пропаганди в найкращих традиціях східноєвропейських авторитаризмів, так і слабка кампанія опозиції. В умовах опозиційної діяльності в Platforma obywatelska

зіткнулась із браком харизматичних політиків в своїх рядах.  Після того, як лідер найбільшої на тепер опозиційної партії Дональд Туск вибрав посаду президента Європейської Ради, вона впала в довгу кризу ідентичності та креативності.

Наступним полем битви за усунення від влади ПіС тим часом мали стати президенські вибори, заплановані на 10 травня 2020 року (другий тур міг би відбутись 24).

Щоправда, сподівання частини опозиції на участь в них Дональда Туска, каденція якого в Брюселі добігла кінця наприкінці 2019 року, не справдились. Туск обрав посаду в керівництві Європейської Народної Партії і відмовився повертатись на роль домашнього політика.

Опозиція все ж почала боротьбу. Від Громадянської Коаліції висунули дещо прісну кандидатуру нинішньої віце-спікера Сейму (нижньої палати парламенту) Малгожати Кідави Блонської.

Кідава-Блонська – має довгу кар’єру в ПО, була вже депутатом і спікером Сейму, а до того спікером уряду. Її образ на виборах – це мудра, неконфліктна жінка, яка має професійний досвід і прагне злагоди в суспільстві. Її програма концентрується на консервативних цінностях і має проблеми із симпатіями молодої частини виборців.

Але серед кандидатів в президенти є також кілька кандидатів із програмами широкого соціал-демократичного спектру. Вони намагаються привабити як опозиційних виборців загалом, так і молодь пропонуючи програми, які згадують потребу боротись зі зміною клімату, домогтись більшої соціальної справедливості, дозволити в Польщі партнерські союзи (відкриті традиційно для одностатевих пар) і лібералізувати законодавство про аборти.

Дані соціологічних опитувань, які проводились в країні із початку лютого, демонстрували, що кандидат від влади Анджей Дуда стабільно мав шанси пройти в другий тур виборів із першого місця, здобувши близько 40% голосів. Натомість позиції інших кандидатів постійно змінювались.

Малгожата Кідава-Блонська, яка почала кампанію на другому місці із показником близько 30% голосів стабільно втрачала підтримку на користь більш “лівих конкурентів”. Головними переслідувачами Кідави-Блонської стали лідер Селянської Партії Владислав Косіняк-Камиш і кандидат самовисуванець, публіцист Владислав Головня, який представляє модерністичне крило католиків в Польщі (проголошує необхідність боротись проти зміни клімату, охорони прав тварин, лібералізацію законодавства щодо абортів).

Станом на кінець квітня Кідава Блонська впала в рейтингу президентських кандидатів на четверте місце. Її випередили і Головня і Косіняк-Камиш. Тому, навіть якщо опозиція доможеться перенесення дати голосування, найбільша парламентська опозиційна група навряд чи зможе розраховувати на “свого президента”. Можливо, що виклики карантину призведуть до модернізації політичного порядку денного в Польщі і часткового оновлення політичних еліт в країні.