Якимось дивним чином людство вирішило (ще 2000 років тому у Китаї), що супроводжувати вагомі події кольоровими мінівибухами — це весело. У світі поступово проходить культура масового піротехнічного психозу у період свят та встановлюються певні правила використання салютів, аби приносити лише радість, а не шкодити певним групам населення, тваринам чи екології.

Що не так із феєрверками?

Власне із феєрверками все так. Вони успішно використовуються на різних заходах як публічне видовище, що супроводжується різноманітними світловими та звуковими ефектами. Однак саме ці ефекти, а також викиди в атмосферу, які вони залишають після себе, можуть завдати шкоди як людям, так і екології.

Чому не всім людям весело від піротехніки?

Травми та опіки

Варто почати з техніки безпеки (з неї завжди варто починати) та травмувань. За даними Американської комісії з безпеки споживачів, 57% травм від феєрверків – це опіки. Найбільше вражаються руки та пальці. У ніч з 31 грудня на 1 січня через використання піротехнічних засобів сталася низка пожеж в різних областях України, а також було зафіксовано декілька фактів травмування громадян. Зазвичай неправильна установка феєрверків, використання їх без нагляду дорослих, купівля неліцензованих салютів та порушення правил техніки безпеки призводять до травмувань та опіків. Міністерство юстиції навело основні правила використовування салютів та відповідальність у разі їх порушення. 

Слух

Звукові ефекти, тобто вибухи та свисти, які супроводжують салюти, досягають понад 150 (децибел) дБ, в той час, як звичайна розмова ведеться з гучністю 50 (дБ). Раптові гучні звуки від феєрверків можуть спричинити дзвін та біль у вухах та в окремих випадках навіть погіршення слуху. Немовлятам взагалі не рекомендується  бути  поблизу таких голосних звуків через ще делікатну будову вуха — вони теж можуть оглухнути. Крім того, малим дітям варто заздалегідь пояснити, що таке феєрверки, аби уникнути раптового переляку. За можливості  можна залишитися вдома та замість цього подивитися улюблений мультфільм.

Проблеми з органами дихання

Люди, які страждають від астми та інших проблем з органами дихання, також підпадають під ризик у випадку масових феєрверків, якщо перебувають  десь поблизу, адже маленькі частинки, що зависають в повітрі після світлового шоу або осідають з часом, негативно впливають на їхнє здоров’я.

Посттравматичний синдром (ПТСР)

У Нью-Йорку цьогоріч кількість офіційних скарг на феєрверки збільшилась із 30 до 6385. Такий величезний скачок  до певної міри пояснюється активністю руху Black Lives Matter. В американських медіа з’являються теорії змов, мовляв, таким бумом у феєрверках хочуть знизити чутливість людей до вибухів та звуків. Прихильники руху вбачали в масових феєрверках загрозу, адже такі вибухи могли сплутати із сутичками з поліцією та спровокувати непотрібний неспокій, аби дискредитувати рух.

Джерело: Insider.

Феєрверки можуть викликати у людей з посттравматичним стресовим синдромом (ПТСР) страх, тривожний стан та незвичну поведінку: метушню, зміну темпу дихання, неконтрольовані емоції та дії.

Найвразливішою групою із ПТСР в Україні є ветерани та жителі територій, де відбувалися  бойові дії, а також жертви терактів. Враховуючи, що в Україні вже сьомий рік триває війна на території Донецької та Луганської областей, зайвий раз викликати в  них занепокоєння, неприємні спогади та паніку абсолютно немає сенсу.

“У той час, коли ви бажаєте феєрично, яскраво та гучно святкувати, поряд з вами можуть бути люди літнього віку, діти, хворі, або переселенці зі сходу України та військові, для яких голосні вибухи святкових салютів не в радість і можуть мати тяжкі наслідки фізичного і психологічного характеру. Тому шануйте ваше оточення!”, — йдеться у повідомленні на сайті Мін’юсту.

Чому від феєрверків страждає ще й екологія?

Феєрверки набувають різних кольорів внаслідок хіміко-фізичних процесів. Солі твердих металів і хімічні вибухові речовини нагріваються і зафарбовуються залежно від температури та металу. Наприклад, солі літію забезпечують рожевий колір, натрію — жовтий чи оранжевий, міді й барію — зелений чи блакитний, стронцію — червоний. Внаслідок вибуху цих речовин вивільняються карбон діоксид, карбон монооксид та нітроген, накопичення яких спричиняє парниковий ефект. Ці частинки зависають у повітрі або осідають у грунті та воді. Зокрема дослідники із відділу захисту довкілля Массачусетсу виявили перевищення рівня шкідливих речовин у джерелах поблизу місць, де регулярно запускають феєрверки. Також у феєрверках містяться перхлорати, які негативно впливають на стан щитоподібної залози. Для розуміння, NASA використовує ці сполуки для запуску космічних кораблів зі стартового майданчика.

І якщо в середньому в місцевостях відбувається 2-3 дні на рік, коли запускають салюти, окремі організації роблять це значно частіше. Наприклад, каліфорнійський Діснейленд організовує світлові шоу приблизно 230 разів на рік (могли б і щодня, однак у деякі дні   не дає змоги погода).

А що з тваринами?

Тварини також відчувають страх від феєрверків. Нещодавнє дослідження показало, що майже 75% домашніх улюбленців бояться салютів. Оскільки собаки чують на третину більше частот, ніж люди, така гострота слуху ще більше вражає їхні вуха. Окрім цього, у них додається ще й загальний переляк від несподіванки таких вибухів. Собака може тремтіти, зірватися з повідця, якщо в цей час ви перебуваєте на вулиці, відчути задишку або навіть випорожнитися.



Регулювання феєрверків та аналоги

Закордонна практика показує, що феєрверки — це не так погано, якщо відповідально їх застосовувати, поважаючи усіх довкола. Відтак, багато країн створюють спеціальні графіки із датою, часом та місцем, де кожен може зареєструвати свій запуск феєрверку. Таким чином усі попереджені, і ні для кого не буде неприємною несподіванкою запущений салют. Тим часом неправомірне поводження з феєрверками загрожує чималим штрафом — наприклад, у Квінсленді до 400 штрафних пунктів (53000$ станом на липень 2020 року) або шестимісячне ув’язнення. Також людину можуть засудити, якщо від її запуску феєрверків постраждала або загинула тварина.

В Україні у зв’язку з війною також були введені певні заборони.  Наприклад, в Правилах благоустрою міста Полтава від 16 червня 2017 року; Львова від 17 грудня 2015 року та Києва накладені обмеження на використання піротехніки. Однак, ці правила, як показали новорічні свята, не виконуються та не регулюються.

На щастя, вже придумано достатньо альтернатив для поціновувачів світлових шоу — лазерні шоу, світлові фонтани, власноруч зроблені мініфеєрверки  з безпечних матеріалів.

Тож  варто з обачністю та турботою про інших запускати феєрверки, адже яким би потішним оку явищем вони не були, в сусідньому будинку або й через квартал мешкають люди та тварини, яким кількахвилинні салюти обернуться ушкодженим здоров’ям чи психікою.