Осінні місцеві вибори будуть проходить вже за новим Виборчим кодексом, проголосованим у грудні 2019 року. У ньому є ціла четверта Книга, присвячена виключно регулюванню проведення виборів на місцях.

Нові правила для місцевих виборів передбачають, що в містах більш як 90 тисяч населення вони відбудуться на пропорційній основі, в менших буде мажоритарка. Для них буде діяти та ж схема просування кандидата з відкритого списку — він повинен набрати понад 25% голосів. Так само на місцевих виборах буде працювати гендерна квота.

Крім того, кандидати й партії повинні будуть внести чималу заставу за участь.

Саме навколо суми застави й того, поширити чи ні пропорційну систему мало не до рівня ОТГ почалися перші кулуарні переговори по закону. Було це ще в лютому.

Навіть в самій фракції «Слугу народу» міркували на тим, в яких за розміром населення містах варто проводити вибори за пропорційною виборчою системою — були пропозиції про 50, 30 і 10 тисяч. Там також думали над тим: чи не зобов’язати партії подавати кандидатів у 2/3 облрад, що істотно ускладнило б життя партій, створених під себе регіональними «князьками».

Правки до Виборчого кодексу і так збиралися вносити — там елементарно не сходяться дати в календарному плані дати заходів. Але партії вирішили «під шумок» виторгувати ще й свої інтереси. Зокрема, “Батьківщина” і ОПЗЖ.

Вони вирішили похитати питання про гендерну квоту, застосовуючи її не для кожної п’ятірки партії, а для десятки, збільшення відсотка до 50% голосів виборців, з яким кандидат може піднятися вгору по списку, і так далі.

Минуло понеділка “Батьківщина” пропонувала внести зміни в Виборчий кодекс до порядку денного позачергового засідання.

В результаті домовленості зірвалися і законопроєкт в зал не винесли. Але з усім тим, питання про зміни до закону залишаються актуальними.

Можливо, найскандальнішою в них виявиться норма про те, що всі кандидати в мери мають висуватися від партій. “Привіт Філатову і іншим: нехай вибирають з існуючих партій”, – говорить один з депутатів.

“Ми ще дискутуємо про цю норму”, – додає представник комітету.

Але найбільш значущими з точки зору прав громадян залишаються питання округів і суми застави для участі у виборах.

Грошова застава

Для участі у виборах на будь-якому рівні учасникам виборчого процесу необхідно вносити заставу. Місцеві вибори-2020 не стануть винятком. Але вони можуть виявитися найдорожчими виборами. Так, грошова застава в порівнянні з виборами у 2015 році виросла в 40 разів.

Раніше її розмір прораховувався за формулою 4 мінімальні зарплати множилися на кожні 100 тис. виборців. Зараз же в кількості виборців прибрали один “0” – тепер у формулі 10 тис.

У громадському русі Чесно провели попередні підрахунки, у скільки обійдуться місцеві вибори цього року.

Наприклад, кандидату в мери Києва доведеться заплатити 4 млн грн (на минулих виборах – 104 тис. грн), в той час як по новому ВК кандидату в президенти досить мати 3 млн грн. В Ужгороді зажадають трохи менше через меншу кількість виборців – 170 тис. грн. І такі норми будуть застосовуватися виключно до міст обласного значення та населеним пунктам з виборцями понад 90 тис. Грошова застава застосовується також до реєстрації виборчих списків партій в регіонах в обласні та міські ради.

“В цілому ж  для партій, які висуватимуть своїх кандидатів по всіх радах і в мери всіх великих міст України, застава обійдеться в 88 млн гривень”, – підрахували експерти Чесно. Сума застави повертається лише переможцям, решта грошей іде до  місцевого бюджету.

Ці цифри актуальні для партії СН, яка має намір взяти більшість на місцевих виборах, і яка сама ж для себе виписала некомфортні умови. Спочатку там виправдовувалися метою уберегти виборчий процес від технічних кандидатів.

“Дійсно, застава виконує функцію фільтра, щоб не було дестабілізації процесу, зловживання виборчим правом. Певний мінімальний рівень грошової застави повинен бути. Але знайти у світі прецеденти з настільки високим розміром грошової застави дуже важко. І це зайвий раз доведе наявність тіньового обороту грошей в Україні”, – говорить Буквам представник громадянської мережі Опора Олександр Клюжев.

У регіонах також почали бити на сполох: там не впевнені у своїх фінансових можливостях. В СН подумали й погодилися, що з цифрами злегка погарячкували. У коментарях Буквам глава профільного комітету Олександр Клочко та його колега Аліна Загуройко підтвердили перегляд норми. З якими саме змінами, депутати не уточнили.

Місцеві вибори, децентралізація, Конституція – замкнуте коло

В Україні вже кілька років триває  реформа децентралізації. Вона  має модернізувати адміністративно-територіальний устрій країни. Зараз він регулюється Указом Президії Верховної Ради Української РСР “Про порядок розв’язання питань адміністративно-територіального устрою Української РСР”  від 12 березня 1981 року.

Все ще виникають розбіжності в питаннях кордонів об’єднаних громад і районів, перенесення адміністративних центрів і т.д. Тому в СН мали намір внести зміни до Конституції на осінній сесії. А також прийняти в другому читанні законопроєкт “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Зазначені законодавчі ініціативи дадуть змогу  уточнити всі компромісні моменти, а також підготувати регіони до виборів. Тому що, наприклад, дотепер неясно, чи будуть проводитися вибори до районних рад, які в принципі повинні ліквідуватися.

Але коли будуть прийняті необхідні зміни, неясно. СН досі не зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Основного закону, які ще повинен розглянути Конституційний суд. Попри це в керівництві партії ще в січні анонсували, коли парламент проголосує за них в цілому.

“Можна за дві сесії встигнути, якщо планувати на початку четвертої сесії 3-4 вересня голосувати 300 (300 голосів за законопроєкт« Про внесення змін до Конституції України про децентралізацію влади »). Четверта сесія якраз дуже вдало починається — першого вересня, а виборчий процес розпочинається п’ятого вересня”, – розповів “Інтерфакс-Україна” депутат Олександр Корнієнко.

У розмові з Буквами у фракції не відмовляються від своїх планів. Нардеп Клочко категорично проти проводити місцеві вибори на основі чинного адмінтерустрою. “Це суперечить політичній філософії реформи децентралізації”, – парирує співрозмовник.

Але тексту законопроєкту ще немає, ніхто не знає, які взагалі з’являться пропозиції, тому що станом на сьогодні все ще «відбуваються активні консультації експертів, депутатів, міжнародних експертів та представників місцевого управління». У реалізацію такого процесу до місцевих виборів мало хто вірить.

“Якщо Конституція не буде змінена, то не буде підстав не проводити вибори до районних рад. Тому вже звучать пропозиції від правлячої партії, як вирішити це питання: зменшити до мінімальної кількості депутатів цих рад, які вже не потрібні в процесі об’єднання громад”, – повідомив Буквам експерт Клюжев.

А зміни до Основного закону, які парламент ухвалить після місцевих виборів,  наберуть чинності вже для наступних місцевих виборів.

Депутат 8 скликання Олександр Черненко має сумніви, що парламент проголосує зміни до Конституції. Його прогноз — новий закон про адмінтерустрій.

“У ньому визначать нові кордони районів, а для цього не потрібні зміни до Основного закону. Потім підкоригують ВК і організовують вибори. Незрозуміло, коли це буде. Добре, якщо це станеться у квітні-травні. Але це вже критично пізно”, – акцентує Черненко.

Перенесуть місцеві вибори?

Епідемія коронавірусу, режим карантину і намір вилучити гроші на вибори до  Спецфонду по боротьбі з епідемією змусили багатьох припустити, що вибори можуть перенести.

Але це заборонено Конституцією.

Їх можуть відкласти лише  на час надзвичайного стану.

“Перенесення виборів — це найгірший варіант, який не відповідає Основному закону. Тому що це буде узурпація влади. Чинні місцеві депутати обиралися на конкретний термін в 5 років “, – аргументує ексдепутат Ігор Попов.

Інша справа — внесення змін.

ОПОРА закликає депутатів скористатися можливістю працювати в режимі відео-конференцій для комітетів і доопрацювати зміни до  законопроєкту вже в квітні. Потім провести місячне обговорення і до кінця травня прийняти законопроєкт.

Останнє велике засідання щодо закону було 10 березня.

У неформальній розмові впливовий представник СН підтвердив Буквам, що досі немає остаточної версії. “Ведемо складні переговори з партіями”, – говорить джерело.

Спілкуватися доводиться з багатьма: не лише зі всеукраїнськими політичними силами, а й регіональними. Для останніх важливо виторгувати кожне слово в законі, щоб змогти протистояти на місцевому рівні великим партіям.

У режимі карантину торгуватися складно. Адже спілкуватися можна переважно телефоном, а тепер вже і страшно — можна вскочити в  халепу як брат Єрмака.

Депутати не виключають, що це питання може-таки виникнути на позачерговому засіданні. Попередньо його планують на 7 квітня.