Після розголосу в ЗМІ лідер С14 в інтерв’ю #Буквам розповів, чому так емоційно відреагував на ситуацію з побиттям Олександра Кужельного, порадив опозиційним до ФСБ емігрантам з країн СНД відслужити в українській армії та назвав “слугу народу”, помічники якого допомагають незаконним забудовникам у Києві.

Поговорімо про ситуацію з нашим фотокором Олександром Кужельним. Чи ви були присутні біля суду і чи бачили, хто саме його вдарив?

Під судом було близько 100 осіб. Націоналісти, прихильники анархіста-ліворадикала Боленкова, поліція та журналісти. На момент конфлікту з Кужельним я стояв в іншому кінці майданчика, метрів за п’ятдесят. Не бачив ані причини, ані перебігу конфлікту.

Про конфлікт дізнався, коли підійшов активіст і журналіст Юр’єв і звинуватив мене в нападі. Я на це емоційно зреагував. Відразу сприйняв за умисну провокацію проти мене.

Я навпаки з Кужельним мав нормальне спілкування. В нього раніше була перепалка на одному з минулих судів, де його націоналісти та праворадикали сплутали з анархістом та ліворадикалом. Тоді я розпитав Олександра про те, що сталося, і кільком націоналістам сказав, що він фотокор, а не ліворадикал.

Чи маєте ви стосунок до тих людей, які напали на фотокореспондента? Чи є вони вашими соратниками?

Я не вдавався в деталі словесної перепалки, з якої все почалося, не роздивлявся учасників. Мене дуже бісило, що мене прив’язали до цього інциденту, тому не хотів про це і дивитися. Представників молодіжного крила моєї організації там не було.

У нас щодо Кужельного була постанова не конфліктувати з ним. Ми разом були на сотні судів у справі Шеремета, й Олександр (фотокор “Букв”, – ред.) там справді старався.

Як ви ставитеся до того, що російські нацисти, які мають судимості, дозволяють собі в Україні бити журналістів і перехожих, про що повідомляли ЗМІ?

З російським емігрантом, який конфліктував з Кужельним, я особисто не знайомий. Вперше побачив під судом. Власне, я і зараз його не впізнаю, бо він був у медичній масці. Не знаю цього чоловіка та ніколи не стежив за діяльністю.

Ставлення до російського неонацизму у мене негативне. Я б рекомендував усім опозиційним до ФСБ емігрантам з країн СНД відслужити в українській армії. Пройти соціалізацію таким чином. Уже потім проявляти себе у внутрішній політиці України. Мені здається, так було б значно краще.

Останніми роками в Україні дуже багато біженців з Росії та Білорусі. І з ними часто проблеми.

У випадку з Кужельним йдеться про ідеологічні вуличні розбірки. Це завжди брудна скандальна справа. Але були й інші випадки. Свого часу представники українських правих рухів набили мордяку Роману Железнову. Російський неонацист виявився абсолютно шкідливим для України. Кажуть, зараз втік до Польщі. Сподіваюсь, туди ж скоро поїде і ліворадикал Боленков, який причетний до анархічного екстремізму на території України.

Іронічно, але є й сумні, та все одно плюси від цього конфлікту. Багато ветеранів та націоналістів були переконані, що Кужельний справді виконує функції лівого анархістського ЗМІ, а тепер і щодо нього, і щодо “Букв” все стане на свої місця.

Нещодавно ЗМІ написали, що помічниця народного депутата від “Слуги народу” заявила, що ви начебто вимагали 300$, і опублікувала відео, де дала начебто вам кошти. Прокоментуйте, будь ласка, це відео. Що саме ви блокували та чому?

Ці події відбулися досить давно. Місяць чи два тому. Була захоплена автостоянка, і без жодних документів розпочалися будівельні роботи. Ми кілька разів викликали поліцію та фіксували незаконні будівельні роботи.

Чи законне там будівництво? Чи є заява до поліції?

На цей момент повністю незаконне. Абсолютно. Навіть таблички “будівництво” немає. Там досі табличка “автостоянка”.

Ми зверталися до поліції. Слідчо-оперативна група кілька разів фіксувала факт незаконних будівельних робіт. Тримаємо комунікацію зі слідчим. Жодних документів у забудовника немає, він нічого не надав і просто припиняв роботу на час приїзду поліції. Ведеться слідство у справі.

Трошки корисних нюансів для киян.

В теорії у глибині спальних районів, а не на місці зелених зон, “будують, то нехай і будують”. Але на практиці, якщо будівництво без жодних документів — це пізніше породить значні проблеми для сусідів. Незаконні будівництва потім корупційно легалізують і під’єднають  до наявних електричних та каналізаційних мереж. Ця інфраструктура не розрахована на нові величезні багатоповерхові комплекси. Жарти закінчуються, коли виникають перебої зі світлом чи аварії на колекторах. Для Києва це вже повсякденна проблема. І безпосередньо за сто метрів від нового незаконного будівництва на місці автостоянки поруч стоять незаконні довгобуди скандального Войцеховського. В разі введення їх в експлуатацію на додачу до цієї незаконної забудови на автостоянці — в мікрорайоні розпочнуться серйозні проблеми з інфраструктурою.

Тому незаконна забудова — це великі ризики для мешканців. Хоча в такому випадку найбільш невдоволеними виявились, безумовно, саме користувачі автопаркінгу, який захопили. Вони нам навіть каву, воду та солодощі носили. Прямо ностальгія за Майданом почалася.

Як розцінюєте це відео і чому саме представники партії Зеленського поширюють це відео?

Багато років на Троєщині був нардепом Андрій Іллєнко. На скандальних виборах у 2012 році я керував кількома напрямами роботи у виборчому штабі. Подальші роки на Троєщині забудовники були дуже обережні у своїй роботі. Знали, що буде реакція депутата та громади.

Сьогодні депутатом на Троєщині є Богдан Яременко, який відомий лише публічним скандалом з інтимним листуванням “а…л – табу!”. Депутатству скоро кінець, і я так розумію, що його помічники заробляють, хто як вміє.

До мене приїхала помічниця нардепа Яременка Ірина Литвинова. Відразу запропонувала протестувати “не тут, не зараз, а потім, в інший спосіб”. Та обов’язково запросити її. Це класичне забивання баків лобістами забудовників. Я спіймав її на брехні, що “комунікує з жителями”. Про неї ніхто взагалі не знає і не звертався.

Прямо при мені представник забудовника дуже турботливо звернувся до помічниці Яременка: “Іра, тебе мороженое купить, мы сейчас в магазин?”. Після цього я припинив витрачати час на Литвинову. Вона обурилася та назвала мене вимагачем. Для мене не новина про “вимагав гроші”, але я не знав, що це прям була ідея для фільму. Я думаю, пані Литвинова хотіла витягнути з мене якісь коментарі чи жарти щодо грошей, аби це потім вставити у ролик.

До речі, я поцікавився її біографією. Виявилося, що Литвинова все життя працювала в прокуратурі та судах. Вже з Яременком стала “активістом і борцем за Київ”. Думаю, якби у них вийшло хоч якісь від мене нарізати фрази, то навіть справді написала б заяву в поліцію. Хоча б для фейкового шуму. Як працівниця прокуратури, вона розбирається в цій темі.

До речі, до Яременка Литвинова багато років працювала з депутатом Юрченком. Вони навіть разом святкували Новий рік. З тим самим Юрченком, який погорів на хабарях та корупції. Юрченко – протеже депутата Холодова, який близько товаришує з Медведчуком. Але це ніяк не заважає близькій дружбі Литвинової з Юрченком.

Фото: Є. Карась

Чи вбачаєте у цьому спеціально організовану медіакампанію проти вас і вашої організації?

Я думаю, це локальна історія “зеленого” депутата. Забудовники постійно підкуповують чиновників і депутатів. Депутати часто є делегатами не жителів, а забудовників. Наприклад, депутат Денис Москаль, який лобіює знищення екопарку “Осокорки”, бо має відкриті зв’язки з забудовною компанією “Столиця-груп”. У випадку Яременка і Троєщини, підозрюю, частина помічників працює в тісному контакті із забудовниками. При чому, як я бачу, здійснюють саме піар-супровід контрпротестів.

Щодо самого відео — не було ніяких коштів, мені ніхто нічого не передавав, немає заяви, немає нічого. Я бачив, що нас знімали на відео чоловіки, які приїхали джипами з Литвиновою. Ми теж їх знімали. Вони погрожували: “Ми ваш автобус перевернемо, якщо не поїдете”, “Зараз ще з десяток під’їде, от побачимо”. Врешті — придумали ролик про триста доларів.

Фото: Є. Карась

Мені справді пощастило, що відразу зрозумів, що за персона Литвинова. Уявіть, якби я з нею зустрівся в кав’ярні поговорити про протести й вона мені дала будь-які документи чи листівки. Це б уже було на відео “щось передають”. Звісно, адекватні люди зрозуміли б, що це постановка. Але хайпу було б більше.

Ви брали участь у протестах проти забудови Скверу Стуса і перебудови Гостинного двору. Чому ви так активно боретеся з незаконними забудовами у Києві?

Боротьба з незаконними забудовами — це добра пропаганда в Києві. Ти витрачаєш час і здоров’я, можеш отримати по голові, але це дорогоцінна репутація. Я не кривитиму душею. Для мене це також важливо як політична репутація. Але базовим є бажання боротися за своє місто. Я цим займаюся вже п’ятнадцять років. І кожен житель Києва гуляв по тих парках чи лісах, за які я боровся.

Якби я хотів “продаватися”, то вже був би мільйонером. Хабарі в цій сфері не триста доларів, а триста тисяч. Але я продовжую разом з побратимами бігати та воювати. Навіть не лінь особисто в руки взяти лом. Нещодавно саме так ми врятували від вирубки ліс у Пуща-Водиці. Це романтика боротьби. Потім буду дітям розповідати, що на кожних двох-трьох кілометрах Києва ви обов’язково знайдете клаптик, який зберіг Карась. Мене це самого, як дитину, тішить. Романтика лицарства кам’яних джунглів.

Фото: Є. Карась