Отже, ідея закону у Володимира Зеленського виникла після того, як його дружина написала листа підтримки лікарям, а один з них у відповідь зажадав від неї сказати, де обіцяні йому 300%.
“Проблема в тому, що немає законодавства, яке регулює інститут першої леді. Я в цьому впевнений зараз. У першої леді, принаймні в майбутньому, мають бути обов’язки. Я так вважаю. Серйозно кажу”, – сказав президент “Українській правді”.
“Тоді люди, вибираючи президента, будуть розуміти, що повинна робити перша леді. І не будуть у неї запитувати (чим вона займається). Я, до речі, хочу зараз розробити з дружиною та її помічниками законопроєкт, на законодавчому рівні закріпити це питання. Тут не треба жодного бюджетного фінансування”, – сказав президент.
Проблема в тому, що те, чим займаються перші леді, – це такі собі неписані правила. І їхня сфера – це благодійність, культурні програми і програми, пов’язані з розвитком дітей.
Саме над цим працюють офіси перших леді, часто отримуючи гроші від приватних осіб. І деякі за це часто потрапляють під критику, оскільки їхні фонди стають для багатьох бізнесменів можливістю отримати лояльність влади.
За це багато невтішних слів було сказано на адресу Людмили Кучми і Катерини Ющенко, чиї фонди були неприкритою формою лобізму.
У сім’ї Порошенка був свій благодійний фонд ще до того, як Марина стала першою леді. Але це не означає, що вона уникла критики.
Дружині п’ятого президента дісталося і за ранкову гімнастику на каналі Ріната Ахметова, і за погане володіння українською мовою, і за те, що очолила Український культурний фонд і могла розподілити… аж 200 мільйонів гривень.
Людмилі Янукович не пощастило набагато більше. Вся нелюбов опонентів до чоловіка вилилася у знущання над її зовнішністю та жарти над неправильним наголосом у словах. Президент-утікач рідко виводив у люди свою дружину, жив із коханкою, тож про культурні програми Людмили Янукович ніхто особливо й не запитував.
Катерина Ющенко, ще не ставши першою леді, отримала таку психологічну атаку, що у багатьох би здали нерви. 2 роки виборчих кампаній вона слухала з кожної медведчуківської та російської праски, що вона американська шпигунка.
Олені Зеленській за перший рік роботи першою леді діставалося в основному за одяг – то у неї туфлі не в колір костюма, то вишивка не та.
Але розбір зовнішності перших леді – річ дуже традиційна. Адже одяг, слова, поза, посмішка першої леді – це теж частина політичного етикету.
“Це було жахливо. Варто було мені сказати або зробити щось не так, і ми могли опинитися на порозі Третьої світової війни”, – наводять жіночі журнали цитату Ненсі Рейган.
Мішель Обама отримала порцію критики за те, що приобійняла королеву Єлизавету зі спини. За протоколом це вважалося неприпустимим.
Меланія Трамп два роки тому потрапляла у скандали за те, що їхала рятувати людей в туфлях на 10-сантиметровій шпильці, а потім прийшла до дітей у куртці з написом “Мені все одно”.
Гілларі Клінтон регулярно критикували за брючні костюми. Тож скандал навколо доречності жовтої сукні Олени Зеленської на інтронізації імператора в Японії – ще квіточки.
Дружину Еммануеля Макрона Брижит теж ображали за її зовнішній вигляд. При чому робили це навіть офіційні особи.
Один із прихильників президента Бразилії Болсонару висміяв 66-річну Брижит Макрон, опублікувавши у Facebook дві фотографії: одну – дружини Макрона, а другу – дружини Болсонару Мішель, підписавши коментарем: “Тепер ви розумієте, чому Макрон переслідує Болсонару?”
Офіційний акаунт Болсонару на це відповів: “Не ображай його, приятелю, ха-ха”.
Потім коментар видалили, але осад залишився. Згодом іще один бразильський міністр назвав Брижит некрасивою.
У Франції Брижит Троньє дісталося за те, що вона всупереч етикету ставала поруч з чоловіком, а не за його спиною. Тож деякі французи стали обурюватися через те, що такими темпами Брижит скоро стоятиме попереду президента. А знаючи про вплив першої леді Франції на чоловіка, в жарті була велика частка правди.
Але найбільший скандал з дружиною Макрона трапився, коли її чоловік вирішив узаконити її статус.
Ще під час передвиборчої кампанії в 2017-му Макрон обіцяв зробити статус першої леді Франції офіційним, вважаючи поточну ситуацію неправильною, адже дружина президента не має офіційного статусу, але її витрати фінансуються Єлисейським палацом.
Макрон пропонував закласти в бюджеті окреме фінансування на офіс першої леді. Але зробив він це після того, як в запалі боротьби проти Франсуа Фійона, чия дружина незаконно використовувала кошти від Європарламенту, запропонував законопроєкт про те, щоб заборонити депутатам брати на роботу родичів.
Французи розцінили це як подвійні стандарти, і 290 тисяч осіб підписали петицію з вимогою не надавати дружині президента офіційну позицію.
За час скандалу навколо статусу першої леді рейтинг Макрона впав на 7%.
Поки законопроєкту Зеленського в Раді немає, важко уявити, як на нього реагуватиме українське суспільство. Але на тлі деяких законодавчих ініціатив “слуг” це може боляче вдарити по президенту.
Не кажучи вже про те, що законопроєкт ніяк не врятує дружину президента від гніву й жовчі, що і стало причиною ідеї Зеленського.
Закон про першу леді не вирішить питання того, що не треба президенту обіцяти те, чого зробити не може. Ніхто не просив його страждати на гостру форму популізму і обіцяти 300%, а потім їх не виплачувати.
І ініціатива президента – це всього лише спроба зробити винуватим в історії з дружиною не себе, а щось ефемерне, чого немає в реальності.
Якщо президент хоче позбутися негативних емоцій, то йому, напевно, потрібно вивчити досвід президента Туркменістану Бердимухамедова, лідерів Китаю та Північної Кореї, починати забороняти чиновникам фарбувати волосся, писати книги, як врятував коня від коронавірусу, відключити інтернет і тихо благодєнствовать.
