Напередодні місцевих виборів президент Володимир Зеленський сколихнув громадськість ініціативою провести паралельно з голосуванням опитування “щодо актуальних проблем”. Офіс президента вже пояснив, що не претендує на юридичні наслідки такого опитування, і не дарма, адже це незаконно. Запитання стосуються настільки різних сфер і подекуди такі популістичні, що це нагадує штучну мобілізацію електорату. Зокрема, президента цікавить ставлення громадян до легалізації медичного канабісу. Цей пункт викликає певне занепокоєння. Адже чи багато українців розуміють різницю між медичною та немедичною марихуаною? Скільки виборців, побачивши слова “легалізація” і “канабіс” в одному реченні, обурено помахають кулаком у бік уявних наркоманів із самокрутками?

Ліки, а не наркотик

Медичне та рекреаційне застосування канабісу не мають нічого спільного. І Володимир Зеленський цю різницю розуміє. Зокрема, ще у квітні 2019 року він підтримав “легалізацію у крапельках” – олійка є однією з форм ліків на основі канабісу. У жовтні 2019-го він повторив, що розглядатися може питання лише про медичну марихуану, а про легалайз у цілому не йдеться.

В чому ж різниця? Головний компонент рекреаційного канабісу, який впливає на свідомість та викликає звикання – тетрагідроканабінол (ТГК), його у рослині дуже багато – понад 20%. Це – наркотик, заборонений в Україні та більшості країн (хоча не менш наркотичні алкоголь та нікотин вільно продаються). Медичні препарати на основі канабісу містять іншу активну речовину – канабідіол (КБД), який не змінює психіку, не має наркотичної дії, проте знімає біль, спазми. ТГК теж може міститися в лікарських засобах, проте в дуже малих кількостях, які не впливають на свідомість, але допомагають, наприклад, пацієнтам після хіміотерапії боротися з болем, нудотою та іншими побічними ефектами. Форми випуску таких препаратів різні: спреї, олійки, пігулки, мазі, оскільки різним пацієнтам, навіть найменшим, зручно вживати їх по-різному. Знеболення канабіноїдами безпечніше, ніж звичний морфін, бо не викликає звикання.

Адміністрація контролю за ліками та харчовими продуктами США (FDA), яка має чи не найжорсткіші правила допуску медикаментів на ринок, затвердила кілька препаратів на основі канабіноїдів. Епідіолекс, маринол, синдрос, цезамет, дронабінол, набілон допомагають лікувати важкі форми епілепсії, нудоту в онкопацієнтів, втрату ваги й апетиту в людей із ВІЛ/СНІД.

Нормальне життя поза законом

Жоден із цих препаратів неможливо легально купити в Україні, бо за законом вони вважаються наркотичними. Водночас, за оцінками пацієнтських організацій, в Україні живе майже 2,5 млн людей, які потребують препаратів із канабіноїдами. Серед них понад 1 млн онкохворих, ще стільки ж паліативних пацієнтів, 18 тис. дітей з епілепсією, десятки тисяч людей із депресією, хворобами Альцгеймера, Паркінсона, розсіяним склерозом, псоріазом та багатьма іншими, часто невиліковними станами. Ті, хто не може терпіти біль, дістають препарати незаконним шляхом. Держава змушує людей обходити закон, зазначає представниця Української спільноти людей із розсіяним склерозом Мар’яна Пиріжок.

“Люди із розсіяним склерозом мають дуже багато симптомів, серед них спастика, біль і тремор. Спастику відчувають від 60 до 90% пацієнтів. Це скутість, стисненість м’язів, проблеми зі згинанням та розгинанням кінцівок, біль, який виникає під час цього процесу. Медичний канабіс діє як міорелаксант і може допомогти побороти спастику. Моєму чоловікові в Німеччині лікар призначив препарати на основі медичного канабісу. Проте він не зміг їх купити, тим більше привезти в Україну”, – ділиться активістка.

Нерідко пацієнти, які лікуються медичним канабісом, стають фігурантами кримінальних проваджень.

“У Харкові є пацієнтка Руслана із розсіяним склерозом, на яку завели справу через розповсюдження наркотиків. Руслана прикута до візка, судові засідання відкладаються, бо Руслана фізично не може вийти з дому. Вона приймає медичний канабіс, щоб зменшити біль, тремор. Цій жінці загрожує від 6 до 9 років ув’язнення з конфіскацією майна лише за те, що вона не хоче терпіти біль. Якби в Україні канабіс було легалізовано, то цього не сталося б”, – розповіла виконавча директорка БФ “Пацієнти України” Інна Іваненко.

Вікторія Мостовенко – мама трирічної Софійки, яка від народження страждає від епілепсії.

“Вже 2,5 роки ми купуємо препарати за кордоном, бо в Україні немає ефективних ліків проти тяжкої форми епілепсії. Із закриттям кордонів через карантин ми переживали жахи. І ми, і ще тисячі сімей із тяжкохворими дітьми зіткнулися з проблемою, як дістати ліки. Єдина підтримка, яку ми мали – це конопляна олія з канабіноїдами, яку Софія приймає півтора року. Про олію ми дізналися із соціальних мереж, її роблять із сорту конопель “Павутиння Шарлотти”, який вивели у США для дітей з епілепсією. Ми написали виробникам, отримали ліки і через три місяці прийому помітили позитивні зміни – зменшення спастики, покращення апетиту, сну, зменшення судом, чого не могли досягти багатьма препаратами”, – ділиться Вікторія.

Крім того, в Україні віднедавна є ще одна категорія людей, які часто потребують допомоги – ветерани. Системи реабілітації – як фізичної, так і психологічної, в країні досі немає. Серед 450 тис. тих, хто побував на фронті, значна частина зіткнулася із посттравматичними наслідками.

“Дехто з нашої ветеранської спільноти зізнається, що незаконно вживає канабіс. Хоч можна робити те саме, нічого не порушуючи, є багато цивілізованих способів. У нашій спільноті ті, кому не треба вживати медичний канабіс, завжди підтримають тих, кому треба. У результаті ветерани будуть ефективніші і спокійніші. Агресія – підступна річ, бо люди, які ні від чого не страждають, можуть постраждати від тих, хто страждає на агресію. Це питання безпеки суспільства”, – зазначив військовий психолог і ветеран Андрій Козінчук.

Дискусія про узаконення медичного канабісу давно неактуальна для цивілізованого світу, вважає дитячий невролог, епілептолог, психіатр Володимир Харитонов.

“Сьогодні є безліч досліджень, які показують ефективність КБД (канабідіолу) при важких формах епілепсії, які не піддаються іншими формам терапії. Є маса досліджень про те, що препарати з канабісом допомагають пацієнтам із онкологією, зменшують біль. Я навчався в Канаді й точно знаю, що в світі є розуміння: пацієнт не має терпіти біль. Якщо країна думає, що препарати можуть призвести до проблем із наркоманією, то влада має відстежувати порушення, але це ніяк не має заважати пацієнтам із важкими хворобами. Мені незрозуміло, чому це питання не вирішується в Україні”, – каже лікар.

Слово за парламентом

Саме тому пацієнтські організації вимагають від парламенту легалізувати препарати з медичним канабісом. Проте це не тема для всенародного опитування, адже ці ліки потрібні не всім, а лише людям із певними хворобами та станами.

Легалізація вже має певну історію. На початку 2019 року на сайті Верховної Ради з’явилася петиція з вимогою дозволити використання канабісу з медичною та науковою метою. Вона набрала потрібну кількість підписів, і депутати почали підготовку відповідного законопроєкту. У травні документ із назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення фундаментального права особи на життя” внесли в парламент. Проте проголосувати не встигли, адже відбулися вибори і зміна влади. Тогочасна в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підтримала ініціативу. Вона наголошувала, що в Україні неможливо ні лікуватися канабіноїдами, ні досліджувати їх, бо за це передбачена кримінальна відповідальність. Проте з її звільненням МОЗ перестало бути лобістом легалізації. Згодом вона пояснювала, що в уряді була пропозиція перенести медичний канабіс із категорії наркотиків у категорію речовин із обмеженим обігом, тобто, фактично, декриміналізувати, проте її заблокувало Міністерство внутрішніх справ на чолі з Арсеном Аваковим.

Пауза тривала дотепер. 20 жовтня БФ “Пацієнти України”, БО “100% Життя” та Українська спільнота людей із розсіяним склерозом презентували власний законопроєкт, який врегульовує виробництво, використання і дослідження медичного канабісу.

Згідно з проєктом, лікарськими коноплями визнаються коноплі із вмістом ТГК понад 1%, а максимально допустимий його вміст має визначити Кабінет Міністрів за поданням Держлікслужби, яка й буде регулятором виробництва препаратів.

Виробники повинні будуть мати ліцензію на вирощування, зберігання, перевезення рослин. Вирощувати їх можна буде лише в закритому ґрунті та в обмеженій кількості, вміст КБД та ТГК перевірятимуть лабораторно. Дозвіл на використання промислових приміщень повинна дати поліція, вони мають цілодобово охоронятися.

Такі препарати не будуть вільно продаватися в аптеках усім охочим, отримати ліки зможе лише пацієнт із встановленим діагнозом. Лікар, який має кваліфікацію на лікування медичним канабісом, виписує електронний рецепт та вносить його в реєстр. Лише з таким рецептом пацієнту продадуть препарат в аптеці (до прикладу, саме так зараз можна отримати “Доступні ліки”). І лише ту кількість, яку вказав лікар. Водночас лікарі за порушення призначень медичного канабісу будуть нести кримінальну та адміністративну відповідальність.

Це не тільки дозволить пацієнтам лікуватися канабіноїдами легально, але й вбереже їх від неякісних препаратів.

“Пацієнти, які змушені купувати медичний канабіс на чорному ринку, не впевнені в якості та безпечності цих ліків. Тому що невідомо, які хімічні речовини використовувалися під час виробництва, яким чином вирощувався канабіс, чи були дотримані норми, бо це ніяк не регулюється. Це так само, як купувати продукти харчування з землі біля метро”, – каже Інна Іваненко.

Активісти сподіваються, що народні депутати дослухаються до потреб мільйонів пацієнтів, які щодня страждають від болю, хоч нормалізація їхнього життя цілком перебуває в законодавчому полі.