#Букви згадують трагічні події в центрі Києва, що відбулися шість років тому.

З кожним його словом ставало зрозуміліше, що за тиждень до Вільнюського саміту “Східного партнерства” Україна  зупиняє європейський вектор – ставить на паузу Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Європейською спільнотою з атомної енергії та їхніми державами-членами.

Бойко заявляв, що Міністерство закордонних справ, Міністерство економічного розвитку та Міністерство промислової політики мають  відновити активний діалог з РФ та іншими країнами Митного союзу, а також державами-членами СНД щодо поліпшення торговельно-економічного співробітництва. Акордом стали такі слова віцепрем’єр-міністра: “Кабінет Міністрів більше не розраховує на гроші Міжнародного валютного фонду. Остання вимога організації – підвищити тарифи на 40 % – різко відрізняється від позиції президента Віктора Януковича. Україна планує розрахуватися з МВФ, залучаючи  значно менші кошти… після відновлення торговельно-економічних відносин зі східним сусідом (Росією) та іншими країнами Співдружності”.

На момент підписання розпорядження Віктор Янукович перебував у Відні та запевняв журналістів у тому, що Україна продовжує свій євроінтеграційний курс. Тогож вечора  президент Росії Володимир Путін заявив, що “російська сторона готова брати участь у тристоронніх переговорах Росія – Україна – ЄС.

Зміна курсу, зупинення “Асоціації до кращих економічних часів України” змобілізували більшу частину киян, і передусім – студентство. Євромайдан почався де-факто з Facebook, із запису Мустафи Найєма. І ввечері навіть після заяви Бойка групи людей, не чекаючи 22:30, прямували в бік Адміністрації Президента Януковича. Основна частина учасників революції (близько 800 осіб) зібралася біля монумента Незалежності на Майдані.

Фото Andrii Bozhok

Ближче до півночі підхід до АП на Банковій перекрили силовики. А наступного дня до протестувальників приєдналися Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок. Андрій Парубій на сторінці у Facebook анонсував “чергування на головній площі Києва”. 22-23 листопада євромайдани почали з’являтися у всіх регіонах України.

Операція “Зачистка”

Штурм Майдану силовиками відбувся о 4 годині ранку 29 листопада. Протестувальники були витіснені з Майдану. Майже  2 тисячі співробітників “Беркуту” взяли Майдан в умовне кільце. У ЗМІ з’явилися дані про поранених, заарештованих громадян.

Фото з ​​сайту lenta-ua.net.

Фото з ​​сайту mir24.net.

Трохи згодом  машини комунальних служб привезли металеві конструкції для встановлення новорічної ялинки. Парламентська опозиція назвала розгін Євромайдану “кривавою акцією”, під час  якої “міліція била дітей”.

30 листопада мітинг відбувався на Михайлівській площі. До представників Євромайдану приєдналися нові групи киян, жителі інших міст.

За різними оцінками, поруч із Михайлівським Золотоверхим собором було від 10 до 15 тисяч осіб. “Україно, вставай! Київ, виходь!” – такі гасла лунали того вечора. Мітингувальників підтримували особисто посли десяти країн ЄС і голова представництва ЄС в Україні (у 2012-2016 рр.) Ян Томбінський.

Суботнього ранку о п’ятій годині служителі Михайлівського Золотоверхого собору відкрили ворота для студентів, які втікали від “Беркуту”.

Щодня групи протестувальників перебували в урядовому кварталі. З кожним днем ситуація загострювалася сильніше.

Фото з ​​сайту ukraine-revolution.tumblr.com

Відставки як вимога

З 1 грудня активісти вимагали відставки уряду Миколи Азарова і проведення позачергових президентських і парламентських виборів.

Увечері учасники Євромайдану зайняли приміщення Київської державної міської адміністрації, створивши там один зі штабів. Під їхній контроль того ж дня  перейшли Будинок профспілок, Український дім. 8 грудня у столиці відбувся Марш мільйонів. Було знесено пам’ятник Леніну.

Фото Sergei Chuzavkov / AP.

Фото Sergei Chuzavkov / AP.

Фото з ​​сайту rian.com.ua

Фото Михайла Петяха

Ніч на 11 грудня 2013-го запам’яталася штурмом наметового містечка. Йшлося про шестигодинне протистояння з “Беркутом” і появу нового методу протесту – Автомайдану.

Фото зі сторінки спільноти euronews.fans, Facebook

16 січня ВР без підрахунку голосів прийняла закони, що посилюють переслідування протестувальників та звільняють від відповідальності силовиків за події 29-30 листопада та 1 грудня.

Як наслідок – 19 січня бої перемістилися на вулицю Грушевського – в урядовий квартал. Біля Жовтневого палацу кілька тисяч учасників Євромайдану рухалися до ВР з вимогою повернути Конституцію зразка 2004 року і не допустити призначення “проросійського прем’єр-міністра”.

Урядовий квартал було оточено з усіх боків маніфестантами. Вони намагалися пробити кордон міліції та потрапити до ВР.

Міліція реагувала сльозогінним газом, шумовими гранатами. Активісти – бруківкою, “коктейлями Молотова”. Водночас підпалили офіс Партії регіонів на вулиці Липській, а на Грушевського горіли автошини. Приміщення огорнув чорний дим.

Фото Reuters

Фото dendidenko

21 січня масова акція “Народне віче” перетворилася з мирного протесту на силове протистояння: “коктейлі Молотова”, фаєри, автобуси “Беркуту” в полум’ї, водомети, постріли гумовими кулями, вибухи світло-шумових гранат, сльозогінний газ.

Фото: zyalt.livejournal.com

Фото worldnewsviews.com

Фото mirror.co.uk

22 січня під час розгону мітингу на Грушевського силовики вбили пострілами в голову і серце Сергія Нігояна та Михайла Жизнєвського. Зафіксовано публічні знущання з Михайла Гаврилюка.

Фото з ​​сайту dnepr.com

Сила Конституції

Скандальні закони скасовувалися під час позачергової сесії ВР 28 січня. Територія навколо Парламенту цього дня нагадувала військовий табір.

Позицію Партії регіонів озвучив Владислав Лук’янов, назвавши законопроєкти “помилкою”. Чинним залишився лише закон про амністію № 731-VII “Про внесення змін до Закону”Про усунення негативних наслідків і недопущення переслідування та покарання осіб щодо подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань”. Президент прийняв відставку Кабінету Міністрів Миколи Азарова. Майдану законом давали 15 днів, щоб звільнити будівлі.

5 лютого міліція посилювала охорону урядового кварталу, збільшуючи присутність на вулицях Інститутській, Липській, Садовій, Грушевського. А в Парламенті голова ВР Володимир Рибак відкривав 4-ю сесію ВР VII скликання. 7 числа депутатські фракції марно намагалися узгодити проєкт змін до Конституції.

Фото: Василь Максимов / AFP

20 лютого за спробу Самооборони Майдану повернути Жовтневий палац і барикади на Інститутській силовики почали цілитися в активістів зі снайперських гвинтівок і автоматів. Загальна кількість жертв з 18 по 20 лютого сягнула 107 осіб.

Фото з ​​сайту ukraine-revolution.tumblr.com.

Фото з ​​сайту metro.co.uk.

Фото Максима Люкова, kp.ua.

У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович разом із найближчим оточенням поїхав до Харкова. 22 лютого ухвалою ВР його оголосили таким, що “самоусунувся від виконання конституційних повноважень”. Головою ВР обрано Олександра Турчинова, який з 23 лютого виконував обов’язки президента України.

Наступним рішенням ВР повернула Конституцію в редакції 2004 року (з наступними доповненнями) і призначила дату проведення президентських виборів на 25 травня 2014 року. 27 лютого 2014 року сформовано “перший уряд” Арсенія Яценюка, призначені нові керівники силових структур.

В цілому Євромайдан – Революція Гідності – тривали 94 дні.

З 24 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року був вбито і поранено 1700 учасників акцій протесту в столиці та 1000 працівників правоохоронних органів. За даними судді Святошинського районного суду Сергія Дячука, з вогнепальної зброї було вбито 66 учасників акцій протесту і 13 правоохоронців. Всі смерті правоохоронців сталися  в період з 18 по 21 лютого.

Фото AP Photo | Efrem Lukatsky

 

Фото Reuters / David Mdzinarishvili

Фото Віктор Гурняк, Insider

Позиція влади

В інтерв’ю виданню Kyiv Post Генеральний прокурор Руслан Рябошапка заявив про те, що співробітники ГПУ “навмисне затягували розслідування злочинів часів Євромайдану, щоб довше затриматися на посадах”. “Ми не збираємося ховати всі ці справи зі злочинами на Майдані, – зазначив Рябошапка. – Прокурори були зацікавлені в розслідуванні цих випадків якомога довше, щоб захистити свою кар’єру. Ми витратили 170 млн гривень тільки на зарплату прокурорам у цих справах. Вони думали, що їм потрібно ще 20–25 років, щоб розслідувати всі ці справи та отримати результат”.

21 жовтня ГПУ створила департамент для розслідування злочинів, пов’язаних із масовими протестами під час Революції Гідності. Відповідний наказ підписав Генпрокурор Рябошапка. Повна назва структури – Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках. А директор Державного бюро розслідувань Роман Труба повідомив у своєму Telegram про те, що ДБР очікує передачі у своє розпорядження 5 тисяч томів щодо справ Євромайдану.

Проте слідство у “справах Майдану” може зупинитися, якщо депутати ВР не віддадуть голоси за поправки до закону про ДБР, що дозволяють продовжити розслідування.

Адвокат, яка займається справами Небесної сотні, Євгенія Закревська вже попередила ЗМІ: “Адвокатська дорадча група, що об’єднує адвокатів сімей Небесної сотні, вимагає скликати позачергову сесію ВР, щоб слідство у справах Майдану не зупинилося в ДБР”. Усі злочини, вчинені під час Революції Гідності, умовно об’єднані в одну велику “справу Майдану”, що налічує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідуються вбивства 91 людини – 78 мітингувальників і 13 силовиків.